Рішення № 14927612, 27.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2011 р. Справа № 5/244-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімпласт” м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод декоративної упаковки”, с. Луб'янка

стягнення 12305,34 грн.

за участю представників:

позивача:

Пшенишна В.В. –дов. від 31.12.2010р. № 1ю

відповідача:

не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімпласт” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Декоративної Упаковки” (далі –Відповідач) про стягнення 12305,34 грн. з яких 11800,00 грн. основного боргу, 401,20 грн. інфляційних втрат та 104,14 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

В судовому засіданні представником позивача подано суду заяву від 27.01.2011р. № 27/01, згідно якої позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог у зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 1800 грн. і перерахунком заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та просить суд стягнути з відповідача 10000 грн. основного боргу, 129,80 грн. інфляційних втрат та 33,95 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 10000 грн. основного боргу, 129,80 грн. інфляційних втрат та 33,95 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач по видатковій накладній від 19.08.2010р. № 234/08 поставив відповідачу товар на суму 18840 грн., а відповідач на підставі довіреності від 19.08.2010р. № 21 вказаний товар отримав.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 7040 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача від 19.08.2010р., 15.09.2010р. та 20.10.2010р., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що строк оплати поставленого товару по зазначеній накладній сторонами у справі встановлений не був позивач відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України 28.09.2010р. надіслав на адресу відповідача претензію від 23.09.2010р. № 24/09 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар на протязі п’яти банківських днів. В підтвердження надіслання зазначеної претензії позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення № 0306204628469, з якого вбачається що повноважена особа відповідача отримала зазначену кореспонденцію 08.10.2010р. Завірена копія повідомлення залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, зазначена вимога залишилась без задоволення.

В процесі розгляду справи відповідач частково погасив існуючу заборгованість, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти в сумі 1800 грн.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 10000 грн. (18840,00 грн. – 7040,00 грн. –1800,00 = 10000,00 грн.) - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, в зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 10000 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 10000 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення –листопад – грудень 2010р. складають 129,80 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 19.10.2010р. по 22.11.210р. складають 33,95 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10000 грн. основного боргу, 129,80 грн. інфляційних втрат та 33,95 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод декоративної упаковки” (07831, Київська область, Бородянський район, с. Луб'янка, вул. Чкалова, 3-А, код ЄДРПОУ 36965137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімпласт” (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 6/10, кв. 160, код ЄДРПОУ 21628041) 10000 (десять тисяч) грн. заборгованості, 129 (сто двадцять дев’ять) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 33 (тридцять три) грн. 95 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.