Рішення № 14927482, 21.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2011 р. Справа № 259/16-2005/5/13

За позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації, м. Київ,

до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, м. Кагарлик

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська обласна спілка споживчих товариств, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кагарлицьке районне споживче товариство, м. Кагарлик

про визнання права власності

Суддя Наріжний С.Ю.

Представники:

від позивача: Ситенюк О.Д. - довіреність;

від відповідача: М’ясніков В.С. - довіреність №178/02-44 від 18.02.2011 р.;

від третьої особи 1: не з’явився;

від третьої особи 2: Гриценко Н.В. - довіреність б/н від 04.02.2011 р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська регіональна спілка споживчої кооперації звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку, який розташований за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15-а.

Ухвалою суду від 19.05.2009 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кагарлицьке районне споживче товариство.

Ухвалою суду від 08.10.2009 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київську обласну спілку споживчих товариств.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановами правління Київської облспоживспілки від 12.03.2002р. (протокол засідання № 5, п. 1) та від 20.05.2003р. (протокол засідання № 6, п. 1) прийнято рішення про передачу до статутного фонду позивача цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку, який розташований за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15-а. Комплекс був переданий до статутного фонду позивача згідно акту передачі - приймання основних засобів Київської облспоживспілки на баланс в статутний фонд, як власність Київської регіонспоживспілки від 08.07.2003 № 10. Для оформлення за собою права власності позивач звернувся до виконавчого комітету Кагарлицької міської ради листом від 01.02.2005 № 01-31 з доданими до нього документами, в якому просив оформити право власності на цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку, розташованого за адресою: м. Кагарлик, Київська область, вул. Незалежності, 15-а. Однак, як стверджує позивач, даний лист залишився без розгляду та відповіді, а такі дії виконкому свідчать про невизнання останнім такого права за позивачем. Документами, що підтверджують право власності Київської обласної спілки споживчих товариств на цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку позивач вважає: Постанову Центрального комітету компартії України і Ради міністрів Української СРСР від 14.04.1987р. № 124 “Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків”, Рішення Київської обласної Ради народних депутатів № 143 від 05.05.1987р., спільну Постанову колегії управління торгівлі Київського облвиконкому Київської області і Правління Київської облспоживспілки від 21.05.1987р. № 5 “О передаче областной объединенной дирекции колхозных рынков” відповідно до яких у підпорядкування до Київської облспоживспілки було передано обласну об’єднану дирекцію колгоспних ринків; акт прийому-передачі між обласною об’єднаною дирекцію колгоспних ринків управління торгівлі Київського облвиконкому та Київською облспоживспілкою від 31.05.1987р.

В обґрунтування вимог, позивач стверджує, що одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування, передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) тощо. Позивач вважає, що передача спірного майна Київською обласною спілкою споживчих товариств до статутного фонду Київської регіонспоживспілки є правомірною, оскільки на момент передачі спірного майна Київська облспоживспілка була єдиним носієм права власності, щодо даного майна.

Київська обласна спілка споживчих товариств надала свої пояснення на позов, в яких повністю підтримала позовні вимоги з підстав зазначених вище.

Відповідач та Кагарлицьке районне споживче товариство проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на п. 2 Постанови Центрального Комітету Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 року “Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків”. Згідно якої колгоспні ринки із Міністерства торгівлі УРСР були безоплатно передані у відання організацій споживчої кооперації, у зв'язку з чим ринки перейшли у власність місцевих спілок, в тому числі і спірний ринок, який перейшов у власність Кагарлицької райспоживспілки.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.12.09 (суддя Подоляк Ю.В.) в позові відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.10 у складі: Ткаченка Б.О., Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2010р. у справі №259/16-2005/5 касаційну скаргу Київської регіональної спілки споживчої кооперації задоволено, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010 р. та рішення господарського суду Київської області від 24.12.2009 р. скасовано.

Матеріали господарської справи №259/16-2005/5 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 30.12.2010 р. справу №259/16-2005/5 передано для розгляду судді Наріжному С.Ю.

Ухвалою від 11.01.2011 р. справа прийнята суддею Наріжним С.Ю. до свого провадження та присвоєно їй номер № 259/16-2005/5 /13, , а розгляд справи призначено на 07.02.2011 р. об 10 год. 00 хв.

07.02.2011 р. представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог згідно якої позивач просить суд визнати за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації право власності на цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку, який розташований за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15-а, що складається з: павільйону по торгівлі м'ясом, 1983р.; приміщення камери зберігання, 1979р.; магазин «М'ясо»з прибудованими холодильними камерами, 1979р.; приміщення магазину по торгівлі товарами сільгосппродуктів, 1989р.; вагова, 1983р.; приміщення заготівельного пункту, 1982р.; авто гараж; магазин «Хліб»; будівля лабораторії ринку, 1962р.; торгівельний павільйон «Шинок», приміщення контори ринку, 1952р.; котельня; туалет; ринкова площа; торгові ряди.

Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України і залишається судом без задоволення оскільки позивач згідно заяви про уточнення позовних вимог просить визнати право власності на нерухоме майно згідно переліку, в той же час не зазначаючи доказів, що саме це майно входить до складу Кагарлицького ринку. Так, згідно наявного в матеріалах справи акту №10 передачі –приймання основних засобів Київської облспоживспілки (а.с. 12 т. 1) відсутні такі назви (які зазначені в заяві про уточнення позовних вимог) як-то: павільйон по торгівлі м’ясом, приміщення камери зберігання, туалет, авто-гараж, огорожа і т.д. Щодо посилань позивача, що зазначені перелік майна ринку затверджено розпорядженням Кагарлицької РДА №198 від 12.06.2002 р., то згідно п. 1 даного Розпорядження передбачено, що воно стосується майна Кагарлицького районного споживчого товариства, а не Кагарлицького ринку.

07.02.2011 р. від третьої особи на стороні відповідача надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи постанови Правління Київської обласної спілки споживчих товариств „Про вдосконалення роботи ринків” № 13 від 05.02.1988 р. Клопотання мотивоване тим, що з поверхневого огляду оригіналів документів виявлено невідповідність паперу та друкарських чорнил своєму віковому стану, виявлені сліди вилучення документів з підшивки.

Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з постанови Киїївського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. по справі №375/12-04/8 апеляційним судом було встановлено, що оригінала постанови (яку третя особа вважає справжньою) не має, а в архівних документах зберігається також копія постанови. Таким чином, не маючи оригіналу постанови її не можливо порівняти з постановою, що міститься в матеріалах справи №259/16-2005/5/13.

В судовому засіданні 21.03.2011 р. відповідач та третя особа на стороні відповідача наддали суду відзиви на позов згідно яких позовні вимоги не визнають в повному обсязі в зв’язку з їх необґрунтованістю.

В судове засідання 21.03.2011 р. представник третьої особи на стороні позивача не з’явився, пояснення по справі не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності (п. 1 ст. 9 Закону України “Про споживчу кооперацію”).

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону України “Про споживчу кооперацію” власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством. Засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що є необхідним для здійснення статутних завдань, є власністю споживчої кооперації. Крім того, до майна споживчої кооперації можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи об'єднання громадян у кооперативні організації (кооперативи чи кооперативні об'єднання), функціонування кооперативного руху та споживчої кооперації в Україні визначаються Законами України “Про кооперацію” та “Про споживчу кооперацію”, ГК України.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативних організацій зазначені Закони виділяють споживчі кооперативи (споживчі товариства) як організації споживчої кооперації –первинну ланку у системі споживчої кооперації. Відокремлені поняття “організації споживчої кооперації” та їх “спілки” і в законодавстві УРСР, зокрема в ЦК УРСР (ст. 35 визначає окремо кооперативні об’єднання (спілки) та кооперативні організації, що входять до його складу; ст.ст. 395-401 визначає організацію споживчої кооперації безпосереднім виконавцем за договором комісії), в Постанові Центрального Комітету Компартії України та Ради Міністрів УРСР №124 від 14.04.1987р. “Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків”(що розрізняє як окремі Укоопспілку, облспоживспілки та організації споживчої кооперації).

Як визначено у пункті 4 статті 9 Закону України “Про споживчу кооперацію”, власність спілок споживчих товариств утворюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності. Суб’єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами (п. 6 ст. 9 Закону України “Про споживчу кооперацію”).

Власністю споживчої кооперації є будь-яке майно, набуте у відповідності з цілями, які випливають зі статутної діяльності організацій споживчої кооперації, на підставі норм законодавства, чинного на час придбання цього майна.

Згідно спільної постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР "Про заходи щодо поліпшення роботи колгоспних ринків" №124 від 14.04.1987р. Міністерство торгівлі УРСР передало безоплатно в установленому порядку протягом II кварталу 1987 року колгоспні ринки у відання організацій споживчої кооперації.

Виконавчим комітетом Київської обласної ради народних депутатів прийнято рішення №143 від 05.05.1987р., яким було доручено управлінню торгівлі облвиконкому передати протягом II кварталу 1987 року облспоживспілці об'єднану дирекцію ринків з ринками та іншими структурними підрозділами.

21.05.1987р. прийнято спільну постанову колегії управління торгівлі Київського облвиконкому та правління Київської облспоживспілки, якою всі ринки області передано Київській облспоживспілці.

31.05.1987 р. складено акт приймання-передачі Кагарлицького ринку.

Постановою правління Київської обласної споживчої спілки "Про вдосконалення структури ринків" №13 від 05.02.1988р. ринки передано за територіальною приналежністю районним споживчим спілкам і районним споживчим товариствам у тимчасове користування.

Згідно акту безоплатного прийому - передачі від 19.02.1988р. Кагарлицький колгоспний ринок було передано Кагарлицькій районній споживчій спілці.

Постановою правління Київської облспоживспілки "Про створення об'єднання ринків" №151 від 18.09.1997р. при облспоживспілці створено госпрозрахункове об'єднання ринків та доручено правлінням райспоживспілок провести передачу в підпорядкування об'єднання всіх ринків споживчої кооперації області.

06.10.1997р. правлінням Кагарлицької райспоживспілки прийнято постанову №41 про передачу Кагарлицького ринку в підпорядкування об'єднання ринків.

07.10.1997р. складено акт передачі-приймання Кагарлицького ринку Київському обласному об'єднанню ринків облспоживспілки.

Постановою восьмих зборів ради райспоживспілки дванадцятого скликання від 22.04.1998р. постанову правління райспоживспілки №41 від 06.10.1997р. відмінено, а Кагарлицький ринок залишено в безпосередньому підпорядкуванні райспоживспілки.

Рішенням конференції Кагарлицької райспоживспілки №13 від 10.11.1999р. майно райспоживспілки, в тому числі майно ринку в процесі реорганізації, передано Кагарлицькому районному споживчому товариству.

Рішенням виконавчого комітету Кагарлицької міської ради №50 від 12.06.2002р. оформлено право власності на цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку за Кагарлицьким районним споживчим товариством.

Постановами правління Київської облспоживспілки від 12.03.2002р. та від 20.05.2003р. прийнято рішення про передачу до статутного фонду Київської регіональної спілки споживчої кооперації цілісного майнового комплексу, Кагарлицького ринку. Відповідний цілісний майновий комплекс був переданий до статутного фонду позивача згідно акту передачі-приймання №10 від 29.05.2003р.

Листом №01-31 від 01.02.2005р. Київська регіональна спілка споживчої, кооперації звернулася до виконавчого комітету Кагарлицької міської ради з проханням визнати право власності на цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку.

Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради винесено рішення №23 від 01.03.2005р., яким перенесено розгляд звернення Київської регіональної спілки поживної кооперації про визнання права власності на цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку до остаточного розгляду справи в суді.

Згідно спільної постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР "Про заходи щодо поліпшення роботи колгоспних ринків", Міністерство торгівлі УРСР передає безоплатно в установленому порядку протягом II кварталу 1987 року колгоспні ринки у відання організацій споживчої кооперації.

Цією постановою також передбачено, що виконавчі комітети обласних, міських і районних Рад народних депутатів, поряд з організаціями споживчої кооперації, несуть всю повноту відповідальності за керівництво колгоспними ринками, забезпечення необхідних умов для їх роботи та зміцнення матеріально-технічної бази. У цій постанові також визначено, що робота колгоспних ринків, їх насичення необхідними продуктами повинні бути в центрі уваги місцевих органів управління.

Згідно статті 132 Конституції УРСР (1978р.) виконавчими і розпорядчими органами місцевих Рад народних депутатів є виконавчі комітети, які обираються ними.

Суд враховує, що передача Кагарлицького ринку здійснена на підставі рішення органу місцевої влади - Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів. Вказане рішення прийнято органом місцевої влади, та є чинним.

У постанові Вищого господарського суду України від 09.12.2010 р. по справі №259/16-2005/5 колегія суддів зазначила, що в основу постанови апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову покладено висновок про те, що постанова ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987р. № 124 та рішення виконкому Київської обласної ради народних депутатів №143 від 05.05.1987р. не є актами, на підставі яких Київська облспоживспілка набула право власності на спірне майно.

Таким чином, господарським судам при розгляді справи при вирішенні даного спору слід було з’ясувати правовідносини сторін з огляду на положення вищенаведеного законодавства та вирішити питання чи є постанова ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987р. № 124 та рішення виконкому Київської обласної ради народних депутатів №143 від 05.05.1987р. актами, на підставі яких Київська облспоживспілка могла набути право власності на спірне майно. Крім того, судам слід було з’ясувати питання про доведеність в установленому законом порядку правомірності чи неправомірності передачі Кагарлицького ринку Київській облспоживспілці.

Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За таких обставин судом враховано при новому розгляді справи дані обставини та встановлено наступне.

Згідно рішення господарського суду Київської області від 11.12.2007 р. по справі №375/12-04/8 за позовом Київської облспоживспілки до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради за участю третьої особи Кагарлицького районного споживчого товариства про визнання недійсним рішення визнано недійсним рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради №50 від 12.06.2002р. „Про визнання права власності на приміщення Кагарлицького ринку по вул. Незалежності, 15а за Кагарлицьким рай СТ”.

Постановою від 13.05.08 Київський міжобласний апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Фаловської І.М. –головуючого, Агрикової О.В., Жук Г.А.) рішення суду першої інстанції скасував, відмовивши в задоволенні позову новим рішенням.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 24.09.2008 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.05.08 у справі №375/12-04/8 залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010р. у справі №375/12-04/8 скасовано за нововиявленими обставинами постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.05.2008р та залишено у силі рішення господарського суду Київської області від 11.12.2007р., яким визнано недійсним рішення Кагарлицької міської ради від 12.06.2002р. №50.

В основу постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010р. у справі №375/12-04/8 було покладено той, факт, що згідно постанови правління Київської обласної споживчої спілки "Про вдосконалення структури ринків" №13 від 05.02.1988р. (суд бере до уваги постанову надану позивачем, копія якої відповідає оригіналу, що зберігається в архівній справи № 1672, код держархиву 3494337, фонд № 4804) передача ринків провадилася у тимчасове користування.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3908/10-11 встановлено, що акт безоплатного прийому - передачі від 19.02.1988р. згідно якого Кагарлицький колгоспний ринок було передано Кагарлицькій районній споживчій спілці є підробленим, що також є привидом сумніватися щодо постанови на підставі якої майно передавалося на Кагарлицького районного споживчого товариства.

Таким чином, суд вважає, що встановлення факту підробки акта прийому -передачі Кагарлицького колгоспного ринку від 19.02.1988 р. свідчить про те, що у Кагарлицького районного споживчого товариства не виникало правових наслідків щодо подальшого оформлення за собою права власності на майновий комплекс ринку, оскільки ринок передавався третій особі виключно у тимчасове користування відповідно до постанови Київської облспоживспілки № 13 від 05.02.1988 р.

Згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені

Таким чином, рішенням господарського суду Київської області від 11.12.2007 р. у справі №375/12-04/8 встановлено, що оформлення права власності за Кагарлицьким районним споживчим товариством відбулось незаконно, а власником спірного майна на момент його передачі Київській регіонспоживспілці була саме Київська облспоживспілка.

Щодо набуття Київською облспоживспілкою право власності на Кагарлицький ринок, то суд враховує наступне.

Виконавчим комітетом Київської обласної ради народних депутатів прийнято рішення №143 від 05.05.1987р., яким було доручено управлінню торгівлі облвиконкому передати протягом II кварталу 1987 року облспоживспілці об'єднану дирекцію ринків з ринками та іншими структурними підрозділами.

Спільною Постановою управління торгівлі Київського облвиконкому Київської області та Правління Київської облспоживспілки № 51 "О передаче областной объединенной дирекции колхозных рынков" від 21 травня 1987р. було затверджено склад комісії по прийманню-передачі облспоживспілці об'єднаної дирекції колгоспних ринків з ринками та іншими структурними підрозділами.

Актом «безвозмезденого приема-передачи областной обьединенной дирекции колхозных рынков Управления торговли Киевского облисполкома»від 23.07.1987 р. (а.с. 28 т. 1) об'єднана дирекція ринків Київської області з ринками та іншими структурними підрозділами була передана у власність Київської облспоживспілки.

Зазначений акт було складено та підписано уповноваженими представниками Київської облспоживспілки та управління торгівлі Київського облвиконкому.

Відповідно до додатку 1 до Акту приймання-передачі від 23.07.1987 Київській обласній спілці споживчих товариств було передано всі ринки Київської області, у тому числі Кагарлицький ринок.

При цьому, Київській обласній спілці споживчих товариств відповідно до Акту приймання-передачі від 23.07.1987 р. було також передано, як валові прибутки 24 ринків Київської області так і валові затрати даних ринків, у тому числі: невиконаний фонд заробітної плати, невиконаний план по ремонту ринків, затрати за надані комунальні послуги та відрядження.

За Актом приймання-передачі Кагарлицького колгоспного ринку управління торгівлі Київсього облвиконкому від 31.05.1987 Кагарлицький ринок було передано Київській облспоживспілці.

В подальшому прийнявши обласну об'єднану дирекцію колгоспних ринків Київська облспоживспілка створила внутрішній підрозділ, а саме: Управління колгоспних ринків, про що свідчить постанова правління від 02.09.1987 №158 якою було затверджено положення про Управління колгоспними ринками. Крім того, виконуючи функції нового власника об'єднаної дирекції колгоспних ринків, по переводу з управління торгівлі виконкому Київської облради на посаду начальника управління колгоспними ринками Київської облспоживспілки було прийнято Лабзюка А.А. (розпорядження правління Київської облспоживспілки від 18.09.1987 №322) та на посаду бухгалтера управління колгоспних ринків по переводу з облради було прийнято Недогибченко Н.В. (розпорядження правління Київської облспоживспілки від 18.09.1987 №323).

На підставі наказу №1 від 23.09.1987 Начальника обласного управління колгоспних ринків Київської облспоживспілки всі директора та працівники колгоспних ринків управління торгівлі виконкому Київської облради були прийняті по переводу до Київської облспоживспілки.

Постановою правління Київської обласної споживчої спілки "Про вдосконалення структури ринків" №13 від 05.02.1988р. ринки передано за територіальною приналежністю районним споживчим спілкам і районним споживчим товариствам у тимчасове користування.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що підтвердженням того, що колгоспні ринки перебували лише у користуванні районних споживчих спілок, а не у власності є те, що саме Київська облспоживспілка здійснювала, як власник витрати по утриманню колгоспних ринків та їх розбудові. Зокрема, це підтверджується постановами правління Київської облспоживспілки від 17.01.1989 №5, від 12.03.1990 №36, від 28.02.1991 №14, якими затверджувались заходи по розбудові та розвитку матеріально-технічної бази колгоспних ринків. Безпосереднє виконання даних постанов щодо Кагарлицького ринку підтверджується відповідними платіжними дорученнями: №430 від 10.07.1990 №464 від 24.07.1990, №460 від 16.09.1991. Крім цього, Київською облспоживспілкою було безпосередньо профінансовано будівництво Кагарлицького ринку, що підтверджується листом Київського обласного управління Банку житлово-комунального господарства та соціального розвитку СРСР від 88.06.1990 №09-009/88.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 16.09.1997 №480 «Про впорядкування роботи ринків»було доручено голові правління Київської облспоживспілки для більш повного контролю за діяльністю ринків, враховуючи рекомендації Укоопспілки, розглянути питання про створення в установленому діючим законодавством порядку в системі облспоживспілки обласного госпрозрахункового об'єднання ринків, підпорядкувавши йому ринки споживчої кооперації.

На виконання розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 480 від 16.09.1987 правління Київської обласної спілки споживчих товариств, реалізуючи виключні повноваження власника майна колгоспних ринків, прийняло постанову від 18 вересня 1997 №151 якою створила госпрозрахункове об'єднання ринків та доручила райспоживспілкам та споживчим товариствам повернути всі ринки з тимчасового користування станом на 01.10.1997 в підпорядкування новоствореному об'єднанню ринків Київської облспоживспілки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання за ним право власності на об’єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку (м. Кагарлик, Київська обл., вул. Незалежності, 15-а) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст.49 ГПК України в розмірі 1% від залишкової вартості Кагарлицього ринку (147144,04 грн. згідно акту передачі - приймання основних засобів Київської облспоживспілки на баланс в статутний фонд, як власність Київської регіонспоживспілки від 08.07.2003 № 10) в сумі 1471,44 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене, та керуючись ст.ст.44,49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, код 31924756) право власності на об’єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку (м. Кагарлик, Київська обл., вул. Незалежності, 15-а).

3. Стягнути з Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради (м. Кагарлик, Київська область, вул. Якіра, 1, код 23569487) на користь Київської регіональної спілки споживчої кооперації (м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, код 31924756) державне мито у сумі 1471 (одну тисячу чотириста сімдесят одну) грн. 44 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 28.03.2011 р.