Рішення № 14927447, 29.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2011 р. Справа № 15/022-11

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рось-Сервіс”, Київська обл.,

м. Бориспіль

до Відкритого акціонерного товариства “Бориспільський експериментальний

комбікормовий завод”, Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 2144,87 грн.

за участю представників:

від позивача: Курдюков В.В. (дов. від 01.12.2010р.);

від відповідача: Онищенко О.А. (дов. № БЕКЗ-2010/11/01-1 від 01.11.2010р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рось-Сервіс” (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (далі-Відповідач) про стягнення 2144,87 грн., з яких 1230,58 грн. заборгованості, 292,88 грн. інфляційних, 81,32 грн. 3 % річних та 540,09 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 16 від 12.01.2007р. не сплатив позивачу вартість товару, поставленого за видатковою накладною № Р-0838 від 16.12.2008р., у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 1230,58 грн. У звязку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу нараховано 292,88 грн. інфляційних, 81,32 грн. 3 % річних та 540,09 грн. пені. Всього сума позову становить 2144,87 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2011р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні 29.03.2011р. представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення суми боргу визнав та надав суду заяву, в якій просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Рось-Сервіс” (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (Покупець) було укладено договір № 16. Відповідно до умов п. 1 цього договору постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в 2007р. відповідно до доданої специфікації (накладної), яка являється невідємною частиною договору. Поставка товару здійснюється за попередньою згодою з покупцем.

Відповідно до п. 4 договору кожна партія товару супроводжується товарною накладною.

Пунктами 7, 8 договору визначено, що покупець здійснює передплату відповідно до виставлених постачальником рахунків-фактур на розрахунковий рахунок постачальника. Постачальник має право надати покупцю відстрочку по оплаті за отриманий товар на 5 банківських днів. Постачальник поставляє товар по вільно-відпускним цінам у відповідності з протоколом погодження ціни (рахунок-фактури), який є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 13 договору договір вступає в силу з моменту підписання двома сторонами і діє по 31.12.2007р.

Пунктом 14 договору передбачено, що при відсутності взаємних претензій договір автоматично продовжується ще на один рік.

Відповідно до п. 15 договору по закінченню строку дії даного договору умови його залишаються дійсними у відношенні всіх партій товару, які до моменту закінчення строку дії даного договору не будуть повністю сплаченні покупцем.

Позивач згідно з видатковою накладною № Р-0838 від 16.12.2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 2215,24 грн.

Для отримання товару відповідачем було видано довіреність Серії ЯПМ № 093156 від 16.12.2008р. на імя ОСОБА_1.

Відповідач в порушення умов п. 7 договору розрахувався з позивачем за отриманий товар частково, сплативши всього 984,66 грн.

06.01.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 001 від 06.01.2011р. У претензії позивач повідомляє, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар складає 1230,58 грн., та просить у разі наявності у відповідача товарних залишків здійснити їх повернення.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив, товар не повернув.

Отже, станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 1230,58 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1230,58 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнаний відповідачем, то вимога позивача про стягнення з відповідача 1230,58 грн. заборгованості за товар, отриманий на підставі договору № 16 від 12.01.2007р. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 292,88 грн. інфляційних та 81,32 грн. 3 % річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 292,88 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з 17.12.2008р. по 28.02.2011р. на суму боргу 1230,58 грн. Згідно з вірним арифметичним розрахунком інфляційні втрати, які нараховані з урахуванням листа Верховного суду України “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р від 03.04.1997р. за період з січня 2009 по лютий 2011р. на суму боргу 1230,58 грн. становлять 306,41 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 292,88 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 81,32 грн., які нараховані за загальний період з 17.12.2008р. по 28.02.2011р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, які нараховані за загальний період з 24.12.2008р. (дата виникнення заборгованості) по 28.02.2011р. на суму боргу 1230,58 грн. становлять 80,61 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 540,09 грн. пені, нарахованої за загальний період з 17.12.2008р. по 28.02.2011р. на суму боргу 1230,58 грн.

Відповідно до п. 10 договору за порушення строку оплати за товар покупець зобовязаний виплатити постачальнику пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч.6. ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов договору № 16 від 12.01.2007р., сторонами при укладенні договору не погоджено, що при нарахуванні штрафних санкцій не застосовується ч.6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 232 ГК України період нарахування пені на заборгованість за товар починається з 24.12.2008р. та закінчується 24.06.2009р.

Відповідач надав суду заяву про застосування строку позовної давності до позовної вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна заява подана до суду 09.03.2011р.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка нарахована за період з 17.12.2008 р. по 28.02.2011р., проте, нарахування пені на заборгованість у сумі 1230,58 грн. припинилося 24.06.2009р.

Отже, при зверненні до суду з даною позовною вимогою позивачем на пеню нараховану до 24.06.2009р. пропущено строк позовної давності 1рік, який, відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України застосовується до вимог про стягнення неустойки, а пеня, яка нарахована після 24.06.2009р. нарахована з порушенням вимог ч.6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 540,09 грн. пені задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Бориспільський експериментальний комбікормовий завод” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 46, код 00954538) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Рось-Сервіс” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 43, код 30199192) 1230,58 грн. (одна тисяча двісті тридцять грн. 58 коп.) заборгованості, 292,88 грн. (двісті девяносто дві грн. 88 коп.) інфляційних втрат, 80,61 грн. (вісімдесят грн. 61 коп.) 3% річних, 76,28 грн. (сімдесят шість грн. 28 коп.) витрат по сплаті державного мита та 176,50 грн. (сто сімдесят шість грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 31.03.2011р.