Рішення № 14927381, 29.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2011 р. Справа № 16/031-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Дочірнього підприємства «Ярославь», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант», Халепя, Обухівський район

про стягнення 3 450,49 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Щеколдін М.Ю. довіреність № б/н від 01.01.2010р. (представник);

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «Ярославь»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою Вих. № 20 від 22.02.2011р. (Вх. №суду 693 від 23.02.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»(далі відповідач) про стягнення 3 450,49 грн. заборгованості та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 25.02.2011 року порушено провадження у справі № 16/031-11 та призначено її розгляд на 15.03.2011 р. о 10 год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 15.03.2011р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 25.02.2011р. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 25.02.2011р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору на 29.03.2011р. за участю повноважних представників сторін.

Відповідач в судове засідання 29.03.2011р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 15.03.2011р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 15.03.2011р.) відповідач суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 25.02.2011р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 03.03.2011р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою від 15.03.2011р. (відповідно до повідомлення про вручення, зазначена ухвала отримана відповідачем 22.03.2011р., про що свідчить підпис на повідомленні), які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі з єдиного державного реєстру підприємств та організацій станом на 28.03.2011р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Позивач надав відповідачу послуги по технічному обслуговуванню автомобіля всього на суму 3 450,49 грн., що підтверджується рахунком-заказу (Акт виконаних робіт) № ЯР 0003088 від 10.08.2010р. Про приймання наданих послуг відповідно до вказаного рахунку-заказу (Акт виконаних робіт) свідчить підпис відповідача ОСОБА_1

Факт надання позивачем та отримання відповідачем (а саме його представником ОСОБА_1) наданих послуг підтверджується наявною в матеріалах справи (доданою до позовної заяви) копією Довіреності на отримання матеріальних цінностей (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант») № 243 від 10.08.2010р.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобовязання належним чином, претензій щодо якості проведення ремонту автомобіля від відповідача не надходило.

Таким чином, станом на час звернення до суду з позовною заявою борг відповідача становить 3 450,49 грн. Відповідачем заборгованість в сумі 3 450,49 грн. оплачена не була, доказів сплати до суду не надано.

Відповідно до п. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, правочини можуть бути двохсторонніми.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, надавши відповідачу відповідно до рахунку-заказу (Акт виконаних робіт) № ЯР 0003088 від 10.08.2010р., послуги по ремонту автомобіля, сторони на підставі ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України уклали угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 ЦК України виникло зобовязання щодо оплати наданих послуг.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з вимогами частини першої ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобовязання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобовязання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обвязку; зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги, а останній зобовязаний за них розрахуватись.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач на адресу відповідача направив претензію №18 від 04.02.2011р. з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 3450,49 грн. за надані послуги по технічному обслуговуванню автомобіля на підставі рахунку-заказу (Акт виконаних робіт) № ЯР 0003088 від 10.08.2010р., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (претензія в матеріалах справи).

Незважаючи на нагадування позивача заборгованість відповідача в сумі 3 450,49 грн. станом на момент подання позовної заяви до господарського суду Київської області є непогашеною.

Оскільки відповідач не розрахувався за отримані послуги, останній вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, в звязку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В результаті невиконання відповідачем зобовязань щодо своєчасної оплати за надані послуги за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 3 450,49 грн., зазначена заборгованість також підтверджується довідкою про заборгованість станом на 04.02.2011р.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не зявився, відзиву або доказів оплати наданих позивачем послуг суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 3 450,49 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 3 450,49 грн. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»(08741, Київська обл., Обухівський район, с. Халепя, вул. Шевченка, 210, код ЄДРПОУ 16307545; р/р 26008155201 в АКБ «Інтеграл»; МФО 320735) на користь Дочірнього підприємства «Ярославь»(04080, м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 8, код ЄДРПОУ 30729372; р/р 26001301006640 в ВАТ ВТБ Банк м. Києва; МФО 321767) 3 450 (три тисячі чотириста пятдесят) грн. 49 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Христенко О. О.