Рішення № 14927289, 22.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2011 р. Справа № 18/006-11

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підряд 9», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мона», м. Бориспіль

про стягнення 468750,84 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (директор)

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Підряд9»(далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мона»(далі відповідач) про стягнення 468750,84 грн.

Провадження у справі №18/006-11 порушено відповідно до ухвали суду від 16.02.2011 року та призначено справу до розгляду на 03.03.2011 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 03.03.2011 року без поважних причин не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 22.03.2011 року.

В судовому засіданні 22.03.2011 року позивач підтримав позовні вимоги. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 22.03.2011 року без поважних причин не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

02.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД-9»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНА»було укладено Договір № 05-03 на виконання будівельно-монтажних робіт виробничо-складського комплексу у північній промзоні м. Бориспіль (надалі - Договір) відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНА»доручило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД-9» прийняло на себе зобовязання на власний ризик виконати своїми силами і засобами роботи по будівництву виробничо-складського комплексу у північній промзоні м.Бориспіль.

Згідно з п. 5.2. Договору оплата виконаних робіт здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНА»на підставі поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД-9»актів виконаних робіт у обємах визначених етапів робіт, ціна яких є твердою та узгодженою Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНА».

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА»протягом трьох днів перевіряє реальність акту виконаних робіт і оформлює його належним чином, якщо роботи, виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД-9»відповідають встановленим нормам та мають належну якість. Оплата виконаних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД-9»здійснюється за виконані етапи протягом трьох банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД-9»виконало роботи на загальну суму 6177010,00 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2007 року на суму 1131182,00 грн., за вересень 2007 року 204918,00 грн., за жовтень 2007 року 539760,00 грн., за листопад 2007 року 951110,00 грн., за грудень 2007 року 2135920,00 грн., за січень 2008 року 651490,00 грн., за лютий 2008 року 316570,00 грн. та за листопад 2008 року 246060,00 грн. Оригінали відповідних актів оглянуті судом, копії долучені до матеріалів справи.

Крім того, 03.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД- 9»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНА»було укладено Гарантійну угоду № 1 до Договору № 05-03 на виконання будівельно-монтажних робіт виробничо-складського комплексу у північній промзоні м. Бориспіль (надалі - Угода), що є частиною вищезазначеного Договору, відповідно до умов якої 31.07.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНА» отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД-9»на зберігання металоконструкції в кількості 19,172 тн. на суму 170630,80 грн. з гарантією виплати за металоконструкції після відновлення будівництва, але не пізніше лютого 2010 року.

Передача вищезазначених металоконструкцій підтверджується накладною № 3 від 31.07.2008 року.

В порушення умов Договору та Угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНА»станом на 20.12.2010 року не виконало в повному обсязі свої грошові зобовязання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД-9», сплативши лише частину вартості робіт в сумі 4646970,00 грн. (з врахуванням Угоди про зарахування однорідних вимог на суму 1231919,96 грн.).

У звязку з непогашенням відповідачем заборгованості, позивач звертався до відповідача з претензією №27 від 15.11.2010 року, врученою під розписку, що підтверджується підписом та печаткою ТОВ «МОНА»про отримання із зазначенням дати отримання 15.11.2010 року. Однак, зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вартість виконаних робіт та вартість металоконструкцій за накладною № 3 від 31.07.2008 року, після часткової оплати та зустрічного зарахування, заборгованість відповідача складає 468750,84 грн.

В ході розгляду спору судом встановлено, що всі акти виконаних робіт підписані замовником та скріплені його печаткою, факт виконання робіт в ході розгляду спору не заперечено та не спростовано. Крім того, про наявність заборгованості в сумі 468750,84 грн. свідчать умови Угоди від 20.12.2010 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також слід зазначити, що згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимога позивача про стягнення 468750,84 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 36, код 33231123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІДРЯД 9»(03067, м. Київ, вул. Виборзька, 91 а, код 19018669) 468750,84 грн. основного боргу, 4687,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А. Ю.