Рішення № 14927130, 08.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2011 р. Справа № 23/003-10

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Васильківської міської ради Київської області, м. Васильків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Васильків

про стягнення 3519,27 грн.

секретар судового засідання (помічник судді) Федько Т.В.

за участю представників:

від позивача: Змаєва О.Є. (довіреність №126/09-26 від 28 квітня 2010 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Васильківська міська рада Київської області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 3519,27 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 8 грудня 2010 року та призначено справу до розгляду на 20 грудня 2010 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 21 листопада 2008 року, а саме, відповідач не сплатив кошти за орендовану ним земельну ділянку за період з листопада 2008 року по серпень 2010 року у сумі 3325,00 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобовязання пеню в розмірі 194,27 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 8 грудня 2010 року, 20 грудня 2010 року, 10 січня 2011 року, 20 січня 2011 року та 1 лютого 2011 року в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, у звязку з чим суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Через загальний відділ суду 12 січня 2011 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, яка по суті є збільшенням розміру позовних вимог. Судом відмовлено в задоволені вищезазначеної заяви, оскільки до заяви позивачем не додано обґрунтованого розрахунку заявленої суми та не зазначено підстав, з яких позивач збільшив суму заборгованості та суму пені.

1 лютого 2011 року позивачем через загальний відділ господарського суду Київської області подано заяву про забезпечення позову. В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що невжиття заходів до забезпечення позову в подальшому може утруднити та зробити неможливим виконання прийнятого в майбутньому, рішення господарського суду. Судом відмовлено в задоволені заяви позивача про забезпечення позову, оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджували б обставини, які утруднять чи зроблять неможливим виконання прийнятого в майбутньому рішення.

Через загальний відділ господарського суду Київської області 1 лютого 2011 року надійшла заява позивача про зміну розміру позовних вимог, згідно якої позивач збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу в розмірі 3418,75 грн. та заборгованість в розмірі 3976,16 грн. Судом відмовлено в задоволені вищезазначеної заяви з наступних підстав: позивачем не надано доказів надсилання відповідачу копії заяви про збільшення розміру позовних вимог. Крім того, адреса відповідача, зазначена позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог не відповідає адресі відповідача, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, наданого позивачем на виконання вимог ухвали суду від 8 грудня 2010 року. Зазначена позиція викладена в п. 8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96р. за №02-5/422 "Про судове рішення", а саме, зміна в рішенні господарського суду предмета, підстав позову за заявою позивача, допустима лише, якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета, підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні.

8 лютого 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Васильківської міською радою Київської області (за договором - орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за договором - орендар) 21 листопада 2008 року укладено договір оренди земельної ділянки.

Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 3210700000:10:024:0003), яка знаходиться по АДРЕСА_1, згідно рішення двадцять пятої сесії Васильківської міської ради пятого скликання №07.92-25-V від 28 грудня 2007 року.

У відповідності до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,03 га.

Згідно пункту 4 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 40033,31 грн.

Відповідно до пункту 6 договору строк його дії складає 10 років.

У відповідності до пункту 7 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 4% нормативно грошової оцінки, що становить 1601,33 грн. на рік.

Пунктом 8 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно пункту 9 договору орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати щомісяця протягом 30 календарних днів місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 10 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Пунктом 11 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно пункту 12 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва магазину по продажу продуктів харчування.

Відповідно до пункту 15 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

У відповідності до пункту 34 договору, договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав в платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийому-передачі обєкту від 21 листопада 2008 року за договором.

Відповідач зобовязання за договором не виконав належним чином, а саме, не сплатив позивачу орендну плату за земельну ділянку за період з листопада 2008 року по серпень 2010 року в розмірі 3325,00 грн. в результаті чого за ним утворилась заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 8 лютого 2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 8 грудня 2010 року, 20 грудня 2010 року, 10 січня 2011 року, 20 січня 2011 року та 1 лютого 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 8 грудня 2010 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Станом на день прийняття рішення у справі, відповідач не сплатив позивачу грошові кошти за орендовану земельну ділянку, що передбачено умовами договору від 21 листопада 2008 року. Доказів виконання зобовязання відповідач суду не надав. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 21 листопада 2008 року в розмірі 3325,00 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 194,27 грн. підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) на користь Васильківської міської ради Київської області (08600, Київська області, м. Васильків, вул. Соборна, 56, код 04054857) 3325 (три тисячі триста двадцять пять) грн. 00 коп. заборгованості та 194 (сто девяносто чотири) грн. 27 коп. пені.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України:на р/р 31118095700001, банк УДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.; на р/р 31217264700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу державний Київська область, код бюджетної класифікації 22050003 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяЗаєць Д. Г.

Дата підписання рішення 10 лютого 2011 року