Рішення № 14926584, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/7128.03.11 За позовом                    акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                              комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

Третя особа                    на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації»

Про                              стягнення 98383,58 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Марковська В.В. (за дов.)

Від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулася акціонерне енергопостачальна компанія «Київенерго»до комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»про стягнення 98383,58 грн. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з серпня 2008 року по листопад 2010 року включно, а саме: 81982,64 грн. основного боргу, 3262,05 грн. трьох процентів річних, 13138,89 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 17/71 та призначено її до розгляду на 02.02.2011 р..

Відповідач у судовому засіданні 02.02.2011 р. надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відхилив з підстав їх необґрунтованості та зазначив, що розрахунок позовних вимог не мітить відомостей щодо того, які тарифи позивач застосовував при здійсненні розрахунків, у якому періоді діяло конкретне розпорядження, яким введено тариф, а також зважаючи на те, що відповідач лише забезпечує надходження оплат орендарів та мешканців за надані позивачем послуги, тому не отримує на свій рахунок коштів та не користується ними.

Ухвалами від 02.02.2011 р. та від 16.02.2011 р. судом було відкладено розгляд справи у зв’язку з ненаданням сторонами документів та необхідністю витребування доказів.

У судовому засіданні 02.03.2011 р. представник позивача надав витребувані судом письмові пояснення, а представник відповідача –додаткове пояснення.

Відповідно до наданих позивачем пояснень, відповідач належним чином був повідомлений про застосування позивачем тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а також вважає тарифи, що оскаржуються в судовому порядку чинними у зв’язку з відсутністю рішення, яке набрало законної сили, а розпорядження № 1662 та № 1780/1, які були скасовані Указами Президента України, недійсними з моменту набрання чинності зазначених нормативно-правових актів Президента України. Крім того, позивачем до пояснення додано розрахунок боргу відповідача з зазначенням застосованих тарифів.

Відповідач у наданому суду поясненні заперечує проти пролонгації договору відповідно до пункту 4.3. останнього, оскільки вказаний пункт був виключений з договору в момент його підписання та зазначає про відсутність додаткових угод про продовження дії договору. Крім того, відповідач не вважає листи позивача про зміну тарифів невід’ємною частиною договору та доказами належного повідомлення відповідача про зміну тарифів.

Ухвалою суду від 02.03.2011 р. відкладено розгляд справи на 16.03.2011 р., залучено на підставі статті 27 ГПК України до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації», а також за заявою відповідача продовжено строк вирішення спору на підставі статті 69 ГПК України.

          16.03.2011 р. у судовому засіданні представником відповідача були надані додаткові заперечення, в яких зазначено про неправомірне застосування позивачем тарифів у грудні 2008 року та січні 2009 року, а також надано контррозрахунок боргу за вказаний період.

          Представник третьої особи надав пояснення по справі та відомості про рух коштів з транзитного рахунку третьої особи на рахунок позивача.

          16.03.2011 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 28.03.2011 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з’явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подали. Про день та час проведення судових засідань були повідомлені належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.07.2003 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі - постачальник, позивач) та комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»було укладено договір № 4540592 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 р..

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов’язковим складанням письмового документа.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Заперечення відповідача щодо продовження строку дії Договору судом не беруться до уваги, оскільки в матеріалах справи є належні докази пролонгації сторонами Договору шляхом обміну листами (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.4., 2.3.1., 2.3.5. позивач зобов’язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі «Споживачем» (додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими «Споживачем»величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком «Споживача»за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв у теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого «Споживачем»акта за підписом повноваженого представника «Постачальника»).

Крім того, сповіщати «Споживача»в 5-денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

У свою чергу, відповідач зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок «Постачальника»за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п.п. 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що строк зняття «Споживачем»показників будинкових приладів обліку -по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:

- на гаряче водопостачання –як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 4 оформлену «Постачальником»платіжну вимогу-доручення на саму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник «Постачальнику»протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок «Постачальника» згідно з його розрахунком.

Обсяг спожитої відповідачем теплової енергії відповідно до умов Договору підтверджується доданими до матеріалів справи копіями облікових карток за спірний період та підписаними відповідачем відомостями обліку теплової енергії за спірний період.

Однак, з урахуванням заперечень відповідача щодо неправомірності застосування позивачем тарифів, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 р. та № 1780/1 від 25.12.2008 р., які були скасовані указами Президента України від 24.12.2008 р. № 1199/2008 та від 03.02.2009р. № 65/2009, судом здійснено перерахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії з 01.08.2008 року по лютий 2009 року (включно) за тарифом, встановленим розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р..

Таким чином, за перерахунком суду відповідачем з 01.08.2008 р. по листопад 2010 року(включно) за Договором було спожито теплової енергії на загальну суму 319353,96 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, перерахувавши на його рахунок в рахунок оплати спірних послуг 243228,70 грн.

Отже, неоплаченою на дату звернення до суду залишилась поставлена за спірний період теплова енергія на суму 76125,26 грн.

Доводи відповідача про незаконність застосування позивачем тарифів згідно з розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які скасовані рішеннями судів, є безпідставним, оскільки постанови Шевченківського районного суду міста Києва про їх скасування з дати прийняття не набрали законної сили, а ті, що набрали законної сили (змінені КААС) не встановлюють дату їх скасування, тобто скасовують їх з дати набрання чинності постановою КААС.

Таким чином, спірні розпорядження були чинними протягом періоду, за який позивач використовує тарифи, встановлені вказаними розпорядженнями.

Щодо посилань відповідача на те, що він не є споживачем спірних послуг, а є лише посередником щодо них між позивачем та мешканцями, в повному обсязі виконує свій обов’язок по надходженню на транзитний рахунок КП ГІОЦ коштів, які після розщеплення надходять на розрахункові рахунки виробників послуг, в тому числі й позивача, а отже, відповідач в повному обсязі виконує свої обов’язки, слід зазначити наступне.

За умовами Договору зобов’язаною особою/боржником є саме відповідач і саме він зобов’язаний забезпечити щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, а до 25-го числа поточного місяця –сплатити вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком (п. 10 Додатку 2), а отже, він має зобов’язання вчинити на користь позивача (кредитора) дії по оплаті наданих послуги.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права у встановленому законодавством порядку звернутись до позивача з пропозицією щодо внесення змін до Договору в частині оплати наданих за його умовами послуг.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, щодо обсягів спожитої теплової енергії не заперечив, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 76125,26 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

За здійсненим перерахунком суду вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають задоволенню в сумі 2937,12 грн., а інфляційних втрат –в розмірі 11893,59 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: в частині 76125,26 грн. основного боргу, 11893,59 грн. інфляційної складової боргу та 2937,12 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 909,56 грн. державного мита та 218,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»(01004, м. Київ, Крутий узвіз, 3, рахунок 260031050 у Київській філії АБ «Полтава-банк»м. Київ, МФО 322562, код 31025659) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у місті Києві та Київській області, МФО 322669, код 00131305) 76125 (сімдесят шість тисяч сто двадцять п’ять) грн. 26 коп. основного боргу, 2937 (дві тисячі дев’ятсот тридцять сім) грн. 12 коп. трьох процентів річних, 11893 (одинадцять тисяч вісімсот дев’яносто три) грн. 59 коп. інфляційних збитків, 909 (дев’ятсот дев’ять) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяО.Г. Удалова

          Рішення підписано 14.04.2011 р.