Рішення № 14926103, 11.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.11 Справа № 3/5009/630/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Комунального підприємства “Водоканал”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 16 383, 88 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Гриценко О.І., провідний юрисконсульт, довіреність № 71 від 03.02.2011р.

від відповідача: Слятіна Д.О., довіреність № б/н від 01.11.2010р.

КП “Водоканал” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Грааль” про стягнення боргу в сумі 16 383,88 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 109 від 01.01.2003р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 09.02.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 526 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України та умовами договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/630/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 17.02.2011р. об 11 годині 30 хвилин.

Ухвалами господарського суду від 17.02.2011р. та від 10.03.2011р. розгляд справи відкладався відповідно до 10.03.2011р. о 10 годині 00 хвилин та до 23.03.2011р. об 11 годині 00 хвилин.

В судових засіданнях 23.03.2011р. та 29.03.2011р. оголошувались перерви відповідно до 29.03.2011р. о 10 годині 30 хвилин та до 11.04.2011р. об 11 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 11.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 15.04.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги зазначені в позовній заяві № 1081від 08.02.2011р. та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 109 від 01.01.2003р. у розмірі 16 383,88 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 109 від 01.01.2003р.

За період жовтень-грудень 2010р. позивач надавав послуги відповідачу з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації на загальну суму 18 616,26 грн., що підтверджується актами (додані до позовної заяви).

Відповідно до п.2.2.1 Договору, відповідач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати заборгованість за вказані послуги.

У відповідності до розділу 4 договору абонент зобов’язаний здійснювати оплату протягом 3-х банківських днів з дня виписки акта та перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок КП “Водоканал” в сумі, вказаній в акті.

Відповідач своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснив, частково оплатив суму боргу у розмірі 2 232,38 грн., що підтверджується банківською випискою.

Також позивач надіслав відповідачеві акти звірки взаємних розрахунків від 18.01.2011р., від 03.03.2011р. на суму 16 383,88 грн., від 24.03.2011р. на суму 12 483,88 грн. та від 31.03.2011р. на суму 8 133,88 грн.

Відповіді та повернення підписаних відповідачем актів звірки взаємних розрахунків позивач не отримав.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 16 383,88 грн.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову в заявленій сумі заперечив та зазначив, що здійснив часткову оплату на загальну суму 10 350,00 грн., що підтверджується квитанціями, а саме: № UL2UL 42221/1 від 18.03.2011р. на суму 1 200,00 грн., № UL2UL 42461/1 від 22.03.2011р. на суму 2 700,00 грн., № UL2UL 42981/1 від 25.03.2011р. на суму 1 200,00 грн., № UL2UL 43181/1 від 28.03.2011р. на суму 1 140,00 грн., № UL2UL 43561/1 від 30.03.2011р. на суму 2 010,00 грн. та № UL2UL 44604/1 від 08.04.2011р. на суму 2 100,00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

КП “Водоканал” (Водоканал) та ТОВ “Грааль” (Абонент) укладений договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 109 від 01.01.2003р., за яким Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод в період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р. по майданчикам вул. Руставі, 12 (п. 1.1 Договору).

Згідно розділу 6 договору № 109 від 01.01.2003р., строк дії даного договору встановлено з 01.01.2003р. по 31.12.2005р. У випадку, якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору одна зі сторін не заявить про закінчення його дії, договір вважається пролонгованим на наступний строк. При цьому, розрахунки об’ємів водопостачання та водовідведення Абонент надає Водоканалу щорічно станом на початок кожного року.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами на загальну суму 18 616,26 грн., а саме: № 109/1 за період з 01.09.2010р. по 01.10.2010р. на суму 5 857,19 грн., № 109/1 за період з 01.10.2010р. по 01.11.2010р. на суму 6 745,97 грн. та № 109/1 за період з 01.11.2010р. по 01.12.2010р. на суму 6 013,10 грн.

Відповідно до п. 2.2.1 договору № 109 від 01.01.2003р. абонент зобов’язується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з Договором та “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України”, “Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”.

Згідно розділу 4 договору № 109 від 01.01.2003р., основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення. Акти підписуються 16-18 числа кожного місяця. Абонент зобов’язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта пред’являти платіжні доручення в банк.

Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги, що підтверджується банківськими виписками, а саме: банківською випискою № 2 ВU033/32 від 30.11.2010р. на суму 2 200,00 грн., зведеним реєстром для проведення розрахунків по погашенню заборгованості по субсидії за водопостачання станом на 22.11.2010р. за поточний рік на суму 32,38 грн. та квитанціями № UL2UL 42221/1 від 18.03.2011р. на суму1 200,00 грн., № UL2UL 42461/1 від 22.03.2011р. на суму 2 700,00 грн., № UL2UL 42981/1 від 25.03.2011р. на суму 1 200,00 грн., № UL2UL 43181/1 від 28.03.2011р. на суму 1 140,00 грн., № UL2UL 43561/1 від 30.03.2011р. на суму 2 010,00 грн. та № UL2UL 44604/1 від 08.04.2011р. на суму 2 100,00 грн.

Таким чином, станом на 11.04.2011р., з урахуванням часткової сплати боргу у розмірі 10 350,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем складає 6 033,88 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 109 від 01.01.2003р.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку абонент зобов’язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок водоканалу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 109 від 01.01.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ТОВ “Грааль” грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6 033,88 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки під час судового розгляду відповідач сплатив частину боргу у розмірі 10 350,00 грн., що підтверджується квитанціями № UL2UL 42221/1 від 18.03.2011р. на суму 1 200,00 грн., № UL2UL 42461/1 від 22.03.2011р. на суму 2 700,00 грн., № UL2UL 42981/1 від 25.03.2011р. на суму 1 200,00 грн., № UL2UL 43181/1 від 28.03.2011р. на суму 1 140,00 грн., № UL2UL 43561/1 від 30.03.2011р. на суму 2 010,00 грн. та № UL2UL 44604/1 від 08.04.2011р. на суму 2 100,00 грн., в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Також судом встановлено, що при зверненні до суду позивач не в повному обсязі сплатив державне мито.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 розмір державного мита з позовів немайнового характеру складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85, 00 грн.), розмір державного мита із позовних заяв майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102, 00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500, 00 грн.).

В якості додатків до позовної заяви позивачем надано платіжне доручення № 12684 від 04.02.2011р. про сплату державного мита у розмірі 163,83 грн. Інші докази сплати державного мита у матеріалах позовної заяви відсутні.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру –стягнення заборгованості в сумі 16 383,88 грн. Тобто розмір державного мита за даним позовом повинен становити 163,84 грн. (1% від 16 383, 88 грн.), а не 163,83 грн., як сплатив позивач.

Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, з відповідача підлягає стягненню і недоплачене позивачем державне мито в сумі 0,01 грн.

Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, р/р № 260033723 в ЗОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 32119653) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) 6 033 (шість тисяч тридцять три) грн. 88 коп. основного боргу, 163 (сто шістдесят три) грн. 84 коп. витрат на державне мито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, р/р № 260033723 в ЗОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 32119653) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку –095) 0 (нуль) грн. 01 коп. держмита.

4. В частині стягнення 10 350 (десять тисяч триста п’ятдесят) грн. 00 коп. провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 15.04.2011р.