Рішення № 14925734, 05.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.11 Справа № 11/294/10

Суддя Гончаренко С.А.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Атоменергомаш” (а/с 306, м. Енергодар, Запорізька область, 71503)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Промторгсервіс” (пр-т. Леніна, буд. 24, м. Запоріжжя, 69063)

у присутності представників:

позивача: Шестак О.Л. –дов. ВРІ № 071829 від 22.02.2011р.;

відповідача: не з’явився;

про: стягнення 168173,32 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс»168173,32 грн. в якості неустойки та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язань за договором поставки № 20/05 від 11.01.2010 р.

Ухвалою від 19.11.2010 р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

У зв’язку з неявкою повноважних представників сторін, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд неодноразово відкладався.

Заявою про уточнення позовних вимог від 05.01.2011 р. № 01-11/16 позивач збільшив розмір неустойки та штрафних санкцій до 207529,78 грн. Заява про збільшення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та третіх осіб, забезпечена державним митом, тому судом прийнята до розгляду.

Ухвалою від 14.01.2011 р. було зупинено провадження у справі до вирішення пов’язаної справи за позовом ТОВ «ТПК «Промторгсервіс»до ДП «НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Атоменергомаш»про визнання недійсним договору поставки № 20/05 від 11.01.2010 р.

25.02.2011 р. господарським судом Запорізької області прийнято ухвалу по справі № 30/5009/92/11 про припинення провадження у справі.

Ухвалою від 11.03.2011 р. було поновлено провадження у даній справі №11/294/10, призначені дата і час судового засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що постачальником ТОВ «ТПК «Промторгсервіс»були порушені строки поставки продукції, що передбачені пунктами 1.1, 3.1 договору поставки № 20/05 від 11.01.2010 р. Крім того, порушені вимоги щодо повноти супроводжувальних документів, що передбачені пунктами 2.1, 2.3 договору, а також продукція поставлена не в повному обсязі. За таких обставин ВП АЕМ вважає, що у них виникли підстави для застосування штрафних санкцій передбачених договором поставки № 20/05 від 11.01.2010 р. та договору неустойки № 20/05-н від 11.01.2010 р. Просить суд стягнути з відповідача неустойку в сумі 45713,7 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3% річних від несвоєчасно сплаченої суми неустойки в розмірі 749,97 грн., пеню за несвоєчасно поставлену продукцію в розмірі 81573,46 грн., додатковий штраф за прострочення поставки більше 30 днів у розмірі 33250,05 грн., штраф за відсутність або неповноту супроводжувальних документів в розмірі 46242,6 грн. Всього на суму у розмірі 207529,78 грн. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов’язані із розглядом справи (державне мито в розмірі 2075,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.), покласти на відповідача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП АЕМ, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Стверджує, що у позивача відсутні підстави вимагати оплату штрафних санкцій за неналежне виконання договору поставки. Зазначає, що своїми діями позивач сприяв неналежному виконанню договору поставки, окрім того, на цей час досі не перераховано грошових коштів за фактично поставлену продукцію у розмірі 231213 грн. В свою чергу, це прострочення завдало збитків підприємству, внаслідок чого ТОВ «ТПК «Промторгсервіс»змушене було звернутись до банківської установи за наданням грошових коштів (відкриття кредитної лінії). Крім того, прострочення з боку позивача зумовило неможливість виконання договірних зобов’язань перед іншими контрагентами. З огляду на це, відповідач вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та заслухавши представників, встановив наступні обставини:

28 грудня 2009 року за наслідками розгляду, порівняння та оцінки тендерних пропозицій Тендерним комітетом відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс»було визнано переможцем торгів на закупівлю листового прокату 26x1800x5500мм марки 10ХСНД ГОСТ 19281-89 у кількості 40,8 т.

11 січня 2010 року між ВП АЕМ (Покупець) та TOB «ТПК «Промторгсервіс»(Постачальник) був укладений договір поставки № 20/05 на суму 452 880 грн., відповідно до якого Постачальник зобов'язався здійснити поставку продукції, вказаної в п. 1.1 цього договору, партіями до 31.03.2010р. відповідно до заявок Покупця.

02 березня 2010 року ВП АЕМ надіслав на адресу Постачальника лист (вих. №01-05/924) з вимогою про поставку листового прокату 26x1800x5500мм марки 10ХСНД ГОСТ 19281-89 у кількості 40,8 т до 26.03.2010р.

03 березня 2010 року Постачальник повідомив ВП АЕМ листом вих.№078 про неможливість здійснення поставки продукції в строки, що передбачені договором поставки № 20/05 від 11.01.2010р. до 26.03.2010р. та просив продовжити строк поставки продукції за вищевказаним договором до 20.05.2010р.

30 березня 2010 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору поставки № 20/05 від 11.01.2010р. Пунктом 1 та 2 зазначеної угоди строк поставки продукції змінено з 31.03.2010р. на 30.04.2010р.

26 квітня 2010 року позивач надіслав на адресу відповідача лист (вих. №01-05/1862) з вимогою про поставку прокату листа 26x1800x5500мм марки 10ХСНД ГОСТ 19281-89 у кількості 40,8 т до 28.04.2010р.

30 квітня 2010 року ТОВ «ТПК «Промторгсервіс»надіслало до ВП АЕМ лист (вих. № 163), яким повідомило про неможливість здійснення поставки продукції за договором поставки № 20/05 від 11.01.2010р. до 28.04.2010р. та просив продовжити строк поставки продукції за вищевказаним договором до 30.06.2010р.

30 квітня 2010 року між Постачальником та Покупцем була укладена додаткова угода № 2 до договору поставки № 20/05 від 11.01.2010р. згідно з пунктами 1 та 2 якої, строк поставки продукції змінено з 30.04.2010р. на 30.06.2010р.

Таким чином, останнім строком виконання Постачальником зобов'язання з поставки продукції за договором поставки № 20/05 від 11.01.2010р. було 30 червня 2010 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач лише 2 липня 2010 року відвантажив позивачу продукцію у кількості 20,83 т на суму 231213, 00 грн., в т.ч. ПДВ –38535, 50 грн., яку ВП АЕМ прийняло на склад. Цей факт підтверджується видатковою накладною № 0000116 від 02.07.2010р. та прибутковим ордером № ПН-0000661 від 05.07.2010р.

Поставка, передбачена умовами договору здійснена не в повному обсязі - не поставлено лист 26x1800x11000мм марки 10ХСНД ГОСТ 19281-89 у кількості 19,97 т.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6.2 договору поставки № 20/05 від 11.01.2010р. за порушення вказаних в договорі строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожний день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 15% вказаної вартості. За порушення строку поставки позивач, на підставі п. 6.2. договору поставки № 20/05 від 11.01.2010р. нарахував відповідачу пеню в сумі 81573,46 грн. та додатковий штраф за порушення строків поставки більше ніж 30 днів в сумі 33250,05 грн.

П. 6.7 договору поставки № 20/05 від 11.01.2010р. передбачено, що у разі відсутності або неповноти супроводжувальних документів, а також їх невідповідності вимогам договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості продукції, що поставляється за цим договором. На підставі зазначеного пункту позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 46242,60 грн.

Крім цього, в якості забезпечення виконання Постачальником своїх зобов’язань 11.01.2010р. між ВП AЕM та TOB «ТПК «Промторгсервіс»був укладений договір неустойки №20/05-н.

Відповідно до умов договору неустойки постачальник зобов’язався у випадках порушення встановлених договором поставки строків постачання, постачання продукції неналежної якості або без повного комплекту належно оформлених супровідних документів, не усунення недоліків продукції, які виявлені протягом гарантійного строку, сплатити покупцю неустойку у розмірі 10% від загальної вартості договору поставки № 20/05 від 11.01.2010р.

За порушення строків поставки продукції позивач на підставі п. 1 договору неустойки № 20/05-н віл 11.01.2010р. нарахував відповідачу пеню в сумі 45288,00 грн., а на підставі п. 5 договору неустойки та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України на суму пені нарахував 498,17 грн. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 569,52 грн.

Зі своєї сторони, після отримання товару, в порушення норм договору, ВП АЕМ не перерахувало грошові кошти за фактично поставлену продукцію.

На день вирішення спору основна сума боргу позивача перед відповідачем становить 231 213, 00 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В розумінні положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, право кредитора вимагати від боржника сплату індексу інфляції та 3 % річних надається лише відносно боргу, як основного зобов’язання. Статтею 625 ЦК України не передбачено можливості нараховувати суму індексу інфляції на 3 % річних на суму неустойки, яка є лише видом забезпечення виконання зобов’язання, у відповідності до приписів ст. 546 ЦК України.

Отже, позовні вимоги про стягнення витрат від інфляції та 3 % річних, які нараховані позивачем на суму неустойки, є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Також, безпідставними є позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені за несвоєчасно поставлену продукцію в розмірі 81 573,46 грн., оскільки відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»пеня застосовується лише при простроченні грошових зобов’язань. В той же час, зобов’язання відповідача у спірних правовідносинах носять не грошовий, а майновий характер (поставка продукції).

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно стягнення штрафу за відсутність або неповноту супроводжувальних документів, оскільки, як було з’ясовано та підтверджується матеріалами справи, сертифікат якості двічі надавався позивачу: при поставці продукції (№ 11914) та додатково новий сертифікат № 11914-А від 23.11.2010р. на остаточне підтвердження якості поставленої продукції.

Частиною 3 ст. 219 Господарського кодексу України, передбачено, що якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов’язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Господарський суд критично відноситься до питання виникнення збитків у відповідача внаслідок прострочення позивача, яке зумовило неможливість виконання договірних зобов’язань перед іншими контрагентами, оскільки не встановлено причинний зв’язок між простроченням ВП АЕМ та неможливістю виконання зобов’язань ТОВ «ТПК «Промторгсервіс»перед іншими контрагентами.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 та 2 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 10 000,00 грн. та додаткового штрафу за прострочення поставки більше 30 днів у сумі 10000,00 грн. є достатньою мірою відповідальності за порушення виконання зобов’язання.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс»(69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 24, р/р 26006301002149 в ЗФ ВАТ «ВТБ Банк»м. Запоріжжя, МФО 313742, ЄДРПОУ 30599713) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш»(71503, м. Енергодар, Запорізька область, а/с 306 р/р 2600487590 в ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя, МФО 313827, ЄДРПОУ 26444970) неустойку у розмірі 10 000,00 грн. та додатковий штраф за прострочення поставки більше 30 днів у сумі 10000,00 грн., 200,89 грн. державного мита, 22,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                          С.А.Гончаренко

В судовому засіданні, яке відбулось 05.04.2011р. оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений і підписаний 08.04.2011р.