Рішення № 14925633, 31.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.11 Справа № 22/5009/942/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 2; фактична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Нижнє- Дніпровська, буд. 6-а)

про стягнення заборгованості за договором № 200455 від 01.09.2006 р. у розмірі 134021,67грн.

Суддя Ярешко О.В. Представники:

Від позивача: Бессарабова Т.І., довіреність № 19/27 від 04.01.2011р.

Від відповідача: Батовська Т.І., довіреність б/н від 22.07.2010р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.02.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” про стягнення 134021,67 грн. основного боргу за використану теплову енергію.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.02.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/942/11, судове засідання призначено на 24.03.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

В судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено перерву до 31.03.2011р.

Позивач підтримав свої позовні вимоги. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 01.09.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200455. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов’язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього договору. Концерн «МТМ»в період з січня 2010р. по грудень 2010р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 143070,84 грн. Згідно п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. На підставі п. 6.3. договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок позивача. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим. На виконання п. 6.6. договору, позивач відправив на адресу відповідача рахунки та акти виконаних робіт за спірний період, що підтверджується реєстрами відправлення поштової кореспонденції. Згідно п. 6.6.1. договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати та повернути на адресу позивача на протязі п’яти днів з дати отримання. У разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобов’язаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1. договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін акт підписується позивачем з позначенням про відмову підписанні його відповідачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2. договору). Акти виконаних робіт були підписані відповідачем та повернуті на адресу позивача. За вказаний період відповідачем було зроблено часткову оплату заборгованості, а саме було сплачено 9049,17 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за відпущену теплову енергію по договору № 200455 від 01.09.2006р. за вищевказаний період станом на 01.02.2011р. складає 134021,67 грн. Позивач звертався до відповідача з претензіями про погашення заборгованості (лист № 05/477 від 14.05.2010р., № 05/799 від 12.08.2010р.), відповідачем був наданий гарантійний лист з зобов’язанням сплатити борг у жовтні-листопаді 2010р., але заборгованість погашена не була. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 134021,67 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 31.03.2011р. позивач звернувся до суду з клопотанням, яким просить суд зменшити суми основного боргу на 4200,00 грн., прийняти відмову від частини позовних вимог на суму 9700,00 грн. та стягнути з відповідача 120121,67 грн. основного боргу.

Відповідач в судовому засіданні 31.03.2011р. позов визнав повністю.

31.03.2011р. розгляд справи закінчено, оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006р. Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (надалі –теплопостачальна організація) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (надалі –споживач) уклали договір № 200455 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід’ємними частинами цього договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію –на протязі опалювального періоду; підігрів води –протягом року; кондиціювання –по замовленню споживача; інші технологічні потреби –по замовленню споживача.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію, в період з січня 2010 р. по грудень 2010 р. включно, на суму 143070,84 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно до п. 6.6. договору, сторони обумовили, що відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання –передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ);

- акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача)

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним-дата вручення представнику відповідача;

- при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів), відповідно до п. 6.6.1. договору.

Згідно п. 6.6.2. договору, в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобов’язаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. У разі неотримання акту приймання –передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Акти приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2010р. по грудень 2010р. на загальну суму 143070,84 грн., відповідач підписав. Свої обов’язки по оплаті згідно умов договору виконав частково, сплативши 9049,17 грн. внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 134021,67 грн.

У зв’язку з тим, що ТОВ “Котломонтаж” не виконало свої зобов’язання в повному обсязі, позивач 25.02.2011р. звернувся до господарського суду із позовом, за яким порушено провадження у даній справі.

У судовому засіданні 31.03.2011р. представник позивача просив зменшити суму основного боргу на 4200,00 грн., прийняти відмову від частини позовних вимог на суму 9700,00 грн. та стягнути з відповідача 120121,67 грн.

Представники сторін в судовому засіданні пояснили, що 14.02.2011р. відповідачем було сплачено 1000,00 грн., 21.02.2011р. –1900,00 грн. та 22.02.2011р. 1300,00 грн., всього 4200,00 грн.

Таким чином, оскільки позивачем при зверненні до суду 25.02.2011р. з позовною заявою про стягнення 134021,67 грн. не було врахована проплата відповідачем 4200,00 грн., фактично на момент подання позовної заяви суми боргу у заявленому позивачем розмірі не існувало, отже позов щодо стягнення зазначеної суми основного боргу було пред’явлено позивачем необґрунтовано, що є підставою для відмови в цій частині позову.

Внаслідок встановленого, в позові в частині стягнення 4200,00 грн. основного боргу, судом відмовляється.

Після порушення провадження у справі № 22/5009/942/11 заборгованість відповідача за договором за період з січня 2010 року по грудень 2010р. частково сплачена у розмірі 9700,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (копії долучені до матеріалів справи).

За таких обставин, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 9700,00 грн. слід припинити за відсутністю предмету спору.

На підставі вищенаведеного, залишок основного боргу відповідача перед позивачем складає 120121,67 грн., доказів сплати зазначеної суми відповідач не надав.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі –Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обов’язковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п. 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобов’язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 120121,67 грн., доказів оплати наявної заборгованості відповідачем не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 120121,67 грн.

У позовній заяві позивач також просив повернути Концерну «Міські теплові мережі»з Державного бюджету 19,00 грн. зайво сплаченого державного мита.

Клопотанням в судовому засіданні 31.03.2011р. позивач просив повернути з Державного бюджету 61,00 грн. зайво сплаченого державного мита, оскільки просив зменшити суму основного боргу на 4200,00 грн.

Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»передбачені підстави для повернення державного мита, однак зазначеною статтею та іншими нормами діючого законодавства не передбачено повернення позивачу державного мита у зв’язку із зменшенням позовних вимог.

При зверненні з позовною заявою про стягнення 134021,67 грн. основного боргу до суду позивачем здійснено оплату державного мита в сумі 1359,22 грн. за платіжними дорученнями № 21680 від 30.12.2010р. та № 2185 від 16.02.2011р. У відповідності до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993р., ставка державного мита із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, оскільки 1 відсоток від ціни позову при зверненні з позовною заявою становив 1340,22 грн., позивачу необхідно видати довідку на повернення 19,00 грн., які було зайво сплачено за платіжним дорученням № 2185 від 16.02.2011р.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

В частині стягнення 9 700,00 грн. основного боргу провадження по справі припинити.

В частині стягнення 4200,00 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 2, код ЄДРПОУ 01415602) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 120 121 (сто двадцять тисяч сто двадцять одну) грн. 67 коп. основного боргу, 1 298 (одну тисячу двісті дев’яносто вісім) грн. 22 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) довідку на повернення із Державного бюджету України 19 (дев’ятнадцять) грн. 00 коп., зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 2185 від 16.02.2011р.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.04.2011р.