Рішення № 14925395, 07.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" квітня 2011 р. Справа № 15/5007/29/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Стручаєва Д.О. - представника за довіреністю № 1 від 04.04.2011р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд ХХІ" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 8000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд ХХІ" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" заборгованості в розмірі 8000,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві. Посилаючись на часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 3000,00грн., просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 5000,00грн.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмовий відзив на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №0383529 про вручення 21.03.2011р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 25).

Господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Неявка представника відповідача в судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд ХХІ" (позивач/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (відповідач/покупець) було укладено договір № 02/11/2009/1 (а.с. 8).

Відповідно до п. 1.1 договору № 02/11/2009/1, продавець зобов'язується поставляти на умовах, у строки та в порядку, встановлених даним договором, продукцію, а саме цвяхи виробництва ТОВ "Конкорд ХХІ", визначені даним договором та додатками до нього (надалі - товар) і передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах і в порядку, визначених цим договором.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Пунктом 1.2 договору № 02/11/2009/1 від 02.11.2009р. визначено, що асортимент, кількість та ціна товару зазначається в рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 02/11/2009/1, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих продавцем до виконання попереднього письмового чи усного замовлення покупця. Партією товару є кількість товару, що поставлений по одній товарній накладній.

Датою поставки товару та моментом переходу до покупця права власності і всіх ризиків на товар за цим договором вважається дата передачі товару покупцю на складі продавця, що указана у видатковій накладні.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору № 02/11/2009/1 від 02.11.2009р., ціна товару встановлюється в національній валюті України та зазначається в рахунках. Ціна товару є договірною, зазначена в прайс-листі продавця та підпорядкована системі знижок продавця з урахуванням конкурентоспроможності з аналогічним товаром. Продавець залишає за собою право коригування цін на товари в межах зміни співвідношення вартості показників, котрі впливають на ціноутворення товару.

Пунктом п.5.3 договору № 02/11/2009/1 визначено, що розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються шляхом перерахування покупцем в безготівковому порядку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, або іншим способом, не забороненим законодавством України.

Відповідно до п. 5.4 договору № 02/11/2009/1, покупець зобов'язаний повністю розрахуватись за товар як вказано нижче:

- не менш, ніж 40% від загальної вартості партії товару, що поставляється, але не пізніше ніж за три дні починаючи з дати поставки товару;

- покупець зобов'язаний повністю розрахуватись за кожну партію товару не пізніше, ніж за три дні до завершення того самого місяця, в якому або на протязі якого було відвантажено товар.

Загальна вартість цього договору становить 99000 (Дев'яносто дев'ять тисяч) грн., та визначається сумою загальних вартостей товару, поставленого протягом дії даного договору, що вказані в накладних, за якими покупець отримав товар від продавця (п. 5.5 договору № 02/11/2009/1 від 02.11.2009р.).

Згідно п. 9.1 договору № 02/11/2009/1 від 02.11.2009р., договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків - до моменту його повного виконання. Якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати договір за 30 днів до його завершення, договір вважається пролонгованим автоматично на термін, доки одна із сторін не заявить про намір його розірвати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на виконання умов договору № 02/11/2009/1 від 02.11.2009р. відповідач 01.07.2010р. по видатковій накладній № 773 отримав від позивача товар на суму 20831,86грн. Розрахунки за отриманий товар відповідач провів частково, на суму 12831,86грн. Позивач вказує на те, що у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість по договору № 02/11/2009/1 від 02.11.2009р. в сумі 8000,00грн.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд ХХІ" підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору № 02/11/2009/1 від 02.11.2009р. відповідачем по видатковій накладній № 773 від 01.07.2010р. було отримано від позивача товар (цвяхи) на загальну суму 20831,86грн. (а.с. 11).

Зазначений товар на суму 20831,86грн. відповідачем отримано через уповноваженого представника Райковського В.С. на підставі довіреності № 198 від 30.06.2010р (а.с. 14).

На оплату товару на суму 20831,86грн. відповідачу виставлявся рахунок №867 від 30.06.2010р. (а.с. 12).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як уже зазначалось, п. 5.4 договору № 02/11/2009/1 від 02.11.2009р. сторони погодили, що покупець зобов'язаний повністю розрахуватися за кожну партію товару не пізніше, ніж за три дні до завершення того самого місяця, в якому або на протязі якого було відвантажено товар.

Отже, за отриманий від позивача по видатковій накладній № 773 від 01.07.2010р. товар на суму 20831,86грн., відповідач мав провести розрахунки у повному обсязі в строк до 28.07.2010р.

В матеріалах справи міститься гарантійний лист ТОВ "Вудпак" від 30.06.2010р. №096 згідно з яким відповідач зобов'язався оплатити придбаний товар в сумі 20831,86грн. в строк до 27.07.2010р. (а.с. 15).

Проте, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлені строки у повному обсязі не виконав. Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що до звернення позивача з позовом до господарського суду, відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було перераховано грошові кошти в сумі 12831,86грн., а саме: 21.09.2010р. - 5000,00грн., 22.09.2010р. - 5000,00грн., 18.11.2010р. - 1000,00грн., 30.11.2010р. - 1831,86грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами платіжних документів (а.с. 16-19).

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з позовом до господарського суду, а саме 28.03.2011р., відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 3000,00грн., що підтверджується відповідним реєстром платіжних документів (а.с. 33).

Згідно наданих представником позивача письмових пояснень, здійснені відповідачем проплати зараховані позивачем в рахунок оплати за товар поставлений за накладною № 733 від 01.07.2009р. (а.с. 30). Станом на 07.04.2011р. борг відповідача перед позивачем становить 5000,00грн.

Отже, враховуючи зазначене, на час вирішення справи, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість по договору № 02/11/2009/1 від 02.11.2009р. за поставлений по видатковій накладній № 733 від 01.07.2010р. в сумі 5000,00грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд ХХІ" обґрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 5000,00грн. боргу. Провадження у справі в частині стягнення 3000,00грн. боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 692 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (11744, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Нова Романівка, вул. Молодіжна 26а, ідентифікаційний код 31711882)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд ХХІ" (04116, м.Київ, вул. Старокиївська 26 оф. 2, ідентифікаційний код 32049534)

- 5000,00грн. боргу,

- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 3000,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "08" квітня 2011 року.