Рішення № 14925278, 12.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" квітня 2011 р. Справа № 12/5007/10/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Матвієнко Н.І.- дов. "№ 114 від 14.03.11р.

від відповідача Папроцький М.П.- директор

Прокурор: Алексеєв С.М.- посв. №90

розглянув справу за позовом Прокурора Володарсько-Волинського району в інтересах держави в особі Новоборівського державного житлово-комунального підприємства (смт.Нова Борова Володарськ-Волинський район Житомирська область)

до Приватного Малого Підприємства "Корида" (смт.Іршанськ Володарсько-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 173283,88 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 173283,88 грн. заборгованості з яких: 14983,43грн. - заборгованість по орендній платі, 157374,62грн.- пеня, 925,83грн.- інфляційні нарахування та розірвання договору оренди від 31.03.08р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги .

Педставник позивача пояснив, що відповідачем погашений основний борг та надав в судовому засіданні уточнений розрахунок пені (а.с.77-78), яка становить 4201,05грн. і, яку просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З поданого представником позивача розрахунку вбачається, що останній зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, суд приймає уточнений розрахунок пені до розгляду та вирішує спір в частині стягнення пені в межах поданого розрахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні надав докази сплати основного боргу в сумі 14983,43грн., проти решти позовних вимог заперечує.

Клопотання про застосування строків позовної давності відповідачем не заявлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.08р. між Новоборівським державним жилово-комунальним підприємством (орендодавцем, позивачем) та Приватним Малим Підприємством "Корида"( орендар, відповідачем) було укладено договір оренди автомобільного крана КС-3562а.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування автомобільний кран КС-3562А, держ.№ 12-49 ЖИУ на шасі автомобіля МАЗ-5334.

За умовами п. 2.1 Договору відповідач вступає в строкове користування автомобільним краном КС-3562А в термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі обладнання.

Згідно п.3.1 орендна плата складає 740,00грн., в яку включені: амортизаційні відрахування, сплата податків на транспортні засоби та інших державних податків, нарахування загальногосподарських та адміністративних витрат та сплата ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату щомісяця готівкою або на розрахунковий рахунок у 5-ти денний термін після закінчення місяця.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3).

Відповідно до п. 7.1 Договору, термін дії договору - один рік та діє з 31.03.08р. по 01.04.09р.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Оскільки жодна із сторін після закінчення строку дії договору, тобто після 01.04.09р. не заявила про закінчення його дії, договір був продовжений на той самий строк і на тих самих умовах.

На виконання умов договору, позивач разом з відповідачем провели технічний огляд автомобільного крану та позивач передав відповідачу об"єкт оренди, що підтверджується актом приймання- передачі від 31.03.08р. (а.с. 8).

Відповідач, в порушення умов договору, орендну плату сплачував неналежним чином, у зв'язку з чим позивачем 21.01.09р. за № 44 та 09.03.10р. за № 69 на його адресу були направлені листи з вимогою про сплату заборгованості за оренду транспортного засобу (а.с. 11,12).

Однак, відповідач належним чином не відреагував на вищезазначені вимоги, розрахунки провів частково, внаслідок чого заборгованість по орендній платі становила 14983,43 грн., яку позивач заявив до стягнення.

Згідно п. 3.4 договору оренди у разі несвоєчасного внесення орендної плати нараховується пеня в розмірі 5% від суми недоїмки за кожен день просрочки.

За несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті орендної плати за період з жовтня 2008 року по квітень 2010 року позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 157374,62 грн.

Згідно уточненого розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасно проведені розрахунки з орендної плати за період з жовтня 2008 року по січень 2011 року в сумі 4201,05 грн.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, до стягнення з відповідача нараховано інфляційні до квітня 2010 року за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті орендної плати транспортного засобу з січня 2009р. по березень 2010 року в сумі 925,83 грн.(а.с.14-15).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані, в процесі її розгляду, пояснення представників сторін та інших учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язаня виникають з підстав, встановлених статею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач грунтує свої вимоги на неналежному виконанні відповідачем умов договору оренди автомобільного крану від 31.03.08р.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ч.1,5 ст. 762 Цк україни, за користуванням майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату щомісяця готівкою або на розрахунковий рахунок у 5-ти денний термін після закінчення місяця.

Всупереч умов договору, відповідач розрахунки не проводив, що призвело до утворення заборгованості, за даними позивача, в сумі 14983,43грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 01.02.2011 року. Позовна заява прокуратурою Володарсько-Волинського орайону виготовлена 24.12.2010 року, а 26.01.11 (а.с. 69) відповідач провів розрахунки на суму 2000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 281.

За таких обставин, сума 2000,00 грн. заявлена до стягнення безпідставно, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Таким чином, на момент звернення до суду заборгованість відповідача становила 12983,43грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в процесі вирішення спору, відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 12983,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1004 від 12.04.11 (а.с.), тому його заборгованість на день слухання справи становить 0,43 грн.

З огляду на викладене, в частині стягнення 12983,00 грн. провадження у справі слід припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору, а позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 0,43грн.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 925,83грн. інфляційних нарахувань та 4201,05грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Статтею 230 Господарського кодексу України, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвсоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.4. договору, за несвоєчасне внесення орендної плати нараховується пеня в розмірі 5% від суми недоїмки за кожен день прострочки.

Статтею 3 Закону України 22.11.1996, № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у відповідності до вимог вищезазначеного Закону, позивач за несвоєчасно проведені розрахунки відповідачу нарахував до стягнення пеню в розмірі 4201,05грн.

Однак, як вбачається з поданого позивачем розрахунку пені, останній застосував термін для нарахування більший ніж передбачено ч.6 ст. 232 ГК України.

Згідно ч.6. ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, як вбачається з розрахунку, позивач нарахував пеню за несвоєчасно проведені розрахунки щодо сплати орендних платежів за період, який судом не досліджувався, а саме з травня 2010 року по січень 2011 року, що є неприпустимим

Враховуючи вищевикладене, судом самостійно здійснено обрахунок пені за несвоєчасно проведені розрахунки зі сплати орендних платежів з жовтян 2008 року по квітень 2010 року, яка становить:

- згідно рахунку № 483 від 23.10.08р. борг - 746,39грн. Період нарахування з 06.11.08р. по 06.05.09р. = 181 день. Пеня - 88,76 грн.

- згідно рахунку № 562 від 20.11.08р. борг- 752,58грн. Період нарахування з 06.12.08р. по 06.06.09р. = 182 дні. Пеня - 90,03 грн.

- згідно рахунку № 563 від 11.12.08р. борг- 751,10грн. Період нарахування з 06.01.09р. по 06.07.09р. = 181 день. Пеня - 88,49 грн.

- згідно рахунку № 25 від19.01.09р. борг- 755,54грн. Період нарахування з 06.02.09р. по 06.08.09р. = 181 день. Пеня - 87,73 грн.

- згідно рахунку № 72 від 19.02.09р. борг- 761,46грн. Період нарахування з 06.03.09р. по 06.09.09р. = 184 дні. Пеня - 87,81 грн.

- згідно рахунку № 124 від 23.03.09р. борг- 752,00грн. Період нарахування з 06.04.09р. по 06.10.09р. = 183 дні. Пеня - 84,06 грн.

- згідно рахунку № 164 від 17.04.09р. борг- 750,36грн. Період нарахування з 06.05.09р. по 06.11.09р. = 184 дні. Пеня - 82,14 грн.

- згідно рахунку № 198 від 18.05.09р. борг- 746,66грн. Період нарахування з 06.06.09р. по 06.12.09р. = 183 дні. Пеня - 79,09грн.

- згідно рахунку № 228 від 18.06.09р. борг- 743,70грн. Період нарахування з 06.06.09р. по 06.01.10р. = 184 дні. Пеня - 77,96 грн.

- згідно рахунку № 274 від 20.07.09р. борг- 748,14грн. Період нарахування з 06.08.09р. по 06.02.10р. = 184 дні. Пеня - 77,47 грн.

- згідно рахунку № 296 від 18.08.09р. борг- 740,00грн. Період нарахування з 06.09.09р. по 06.03.10р. = 181 день. Пеня -75,22 грн.

- згідно рахунку № 327 від 15.09.09р. борг- 740,00грн. Період нарахування з 06.10.09р. по 06.04.10р. = 182 дні. Пеня - 75,64 грн.

- згідно рахунку № 371 від 19.10.09р. борг- 745,92грн. Період нарахування з 06.11.09р. по 06.05.10р. = 181 день. Пеня - 75,83 грн.

- згідно рахунку № 395 від 16.11.09р. борг- 746,66грн. Період нарахування з 06.12.09р. по 06.06.10р. = 182 дні. Пеня - 76,32 грн.

- згідно рахунку № 426 від 15.12.09р. борг- 748,11грн. Період нарахування з 06.01.10р. по 06.07.10р. = 181 день. Пеня - 75,16 грн.

- згідно рахунку № 30 від 14.01.10р. борг- 746,66грн. Період нарахування з 06.02.10р. по 06.08.10р. = 181 день. Пеня - 72,84 грн.

- згідно рахунку № 75 від 17.02.10р. борг- 753,32грн. Період нарахування з 06.03.10р. по 06.09.10р. = 184 дні. Пеня - 71,65 грн.

- згідно рахунку № 116 від 19.03.10р. борг- 754,07грн. Період нарахування з 06.04.10р. по 06.10.10р. = 184 дні. Пеня - 68,20 грн.

- згідно рахунку № 141 від 20.04.10р. борг- 754,07грн. Період нарахування з 06.05.10р. по 06.11.10р. = 184 дні. Пеня - 65,42 грн.

Таким чином, загальна сума пені за несвоєчасно проведені розрахунки зі сплати орендної плати становить 1499,82 грн.

Оскільки несвоєчасна оплата орендних платежів мала місце, то позовна вимога про стягнення пені є обгрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 1499,82 грн.

В частині стягнення пені в сумі 2701,23 грн. (4201,05 грн. - 1499,82 грн.) слід відмовити, як заявленій безпідставно.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд встановив, що позивачем невірно визначено початок нарахування інфляційних.

Як встановлено вище, відповідач мав проводити розрахунки у 5-ти денний термін після закінчення місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

З огляду на викладене, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Натомість позивач помилково застосував індекси інфляції, що були визначені за місяці, в яких позивач виписав рахунки на оплату орендних платежів і, в яких відповідач, згідно договору, мав оплатити орендні платежі.

Виходячи з періоду, визначеного позивачем для нарахування інфляційних, розмір інфляційних за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті орендних платежів за січень 2009 року становить 92,28 грн.; лютий 2009р. - 81,20 грн.; березень 2009р. - 72,77 грн.; квітень 2009р. - 67,57 грн.; травень 2009р. - 59,31 грн.; червень 2009р. - 59,88 грн.; липень 2009р. - 61,86 грн.; серпень 2009р. - 54,83 грн.; вересень 2009р. - 47,74 грн.; жовтень 2009р. - 39,48 грн.; листопад 2009р. - 32,50 грн.; грудень 2009р. - 18,77 грн.; січень 2010р. - 4,46 грн.; лютий 2010р. - дефляція 02,26 грн.; березень 2010р. - не підлягає нарахуванню;

Таким чином, інфляційні становлять 690,39 грн., які і підлягають задоволенню. В частині стягнення 235,44 грн. інфляційних слід відмовити (925,83 грн. - 690,39 грн.).

Стосовно вимоги позивача про розірвання доогвору оренди від 31.03.08р. та зобов'язання відповідача повернути Новоборівському державному житлово-комунальному підприємству автомобільного крану, то в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки в процесі вирішення спору відповідач повернув автомобільний кран , що підтверджується, підписаним сторонами, актом прийому-передачі від 13.03.11р. (а.с. 79).

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню в сумі 2190,64 грн., з яких: 0,43 грн. - основного боргу, 1499,82грн. - пені, 690,39 грн. - інфляційних нарахувань. В стягненні 2000,00грн. основного боргу, 2701,23грн. пені та 235,44 грн. інфляційних суд відмовляє.

В частині стягнення 12983,00 грн. основного боргу та в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди від 31.03.08р. та зобов'язання відповідача повернути автомобільний кран провадження у справі припиняється за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, п. 1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного Малого Підприємства "Корида", 12101, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт.Іршанськ, вул. Шевченка, 7а, код 13553522

на користь Ноборівського державного житлово-комунального підприємства, 12114, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт.Нова Борова, вул. Жлвинева, 1

- 0,43грн. оснвного боргу;

- 1499,82 грн. пені;

- 690,39 грн. інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Приватного Малого Підприємства "Корида", 12101, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт.Іршанськ, вул. Шевченка, 7а, код 13553522

в дохід Державного бюджету України

- 236, 74 грн. державного мита;

4. Стягнути з Приватного Малого Підприємства "Корида", 12101, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт.Іршанськ, вул. Шевченка, 7а, код 13553522

- 195,28 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

5. Припинити провадження у справі в частині стягнення 12983,00 грн. та зобов'язання відповідача повернути автомобільний кран за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

6. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 18 квітня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу

4,5- прок.