Рішення № 14925021, 12.04.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 квітня 2011 р. Справа 11/9/2011/5003

за позовом відкритого акціонерного товариства «Теплий дім», м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО»,

м. Вінниця

про розірвання договору оренди, звільнення приміщення та

стягнення121388,2 грн. заборгованості з орендної плати

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій , за участю представників:

від позивача - Д. Соколов керівник;

від відповідача - Р. Ковальчук керівник,

О.Осипенко за довіреність б/н від 28.02.2011р.;

присутні - ОСОБА_1.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Теплий дім»звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО»з наступними позовними вимогами:

- розірвати договір оренди приміщення № 1 від 02.04.2008 р., укладений між відкритим акціонерним товариством «Теплий дім»та товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО»;

- зобов'язати відповідача звільнити приміщення по адресу 21011, м. Вінниця, вул. Промислова, 4;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за оренду приміщення у розмірі 112 769, 90 грн., суми 4953, 28 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3665, 02 грн. суми боргу з урахуванням 3 % річних за час прострочення платежу по орендній платі.

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором оренди, про що подав заяву від 16.03.2011р. в якій просив стягнути з відповідача 133350 грн. заборгованості по орендній платі, суму з урахуванням індексу інфляції в розмірі 6183,88 грн. та суму 3% річних в розмірі 2422,96 грн..

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.04.2008р. між сторонами укладено договір оренди приміщення № 1, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а саме: будівлю арматурного цеху, площею 1728 кв.м., будівлю складу арматурної сталі, площею 540 кв.м. та окрему кімнату на третьому поверсі адміністративної будівлі, площею 12 кв.м. по вул. Промислова, 4 з метою здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.3., п. 5.3.6. договору відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати позивачу орендну плату та інші платежі, передбачені умовами договору.

Однак відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо сплати орендних платежів та комунальних послуг відповідно до умов договору №1 від 02.04.2008 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 133 350 грн., що є істотним порушенням умов вищевказаного договору.

Відповідач у відзиві за № 1/03 від 15.03.2011р. заперечує проти позову в повному обсязі посилаючись на ту обставину, що відповідно до п.2.1. договору позивач передав відповідачу приміщення по актах приймання - передачі, які являються невід'ємними частинами договору. В ході передачі приміщень Позивачем були виявленні недоліки технічного стану приміщень, які були зазначені в акті приймання-передачі. Також, підтвердженням того, що передане приміщення в оренду не можливо використовувати за призначенням підтверджується висновком пожежного стану об'єкту. Позивач в свою чергу пообіцяв усунути всі виявленні недоліки протягом місяця з моменту передачі приміщення.

Відповідно до п. 5.1.8 договору орендодавець зобов'язаний, для забезпечення оперативності під час виникнення необхідності проведення ремонтно - будівельних робіт по усуненню недоліків приміщень, виявлених та зазначених в актах приймання в користування довірити Орендарю (відповідачу по справі) їх організацію та проведення. Однак на письмові повідомлення про необхідність проведення капітального ремонту позивач ніяким чином не відреагував. У звязку з цим відповідачем проведено ремонт покрівлі за власний рахунок вартість яких склала 179854 грн.. Окрім того, понесено додаткові витрати в розмірі 28512 грн..

Тому відповідач вважає, що на сьогоднішній день заборгованості перед позивачем по орендній платі не рахується.

11.04.2011р. відповідачем подано до суду клопотання № 8 від 11.04.2011р. про обєднання справи № 9/64/2011/5003 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО» до відкритого акціонерного товариства «Теплий дім»про стягнення заборгованості зі справою № 11/9/2011/5003 за позовом відкритого акціонерного товариства «Теплий дім»до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО»про стягнення заборгованості в одну справу. В обґрунтування даного клопотання відповідачем надано копію ухвали про порушення провадження у справі № 9/64/2011/5003р.

Розглянувши дане клопотання суд зважає на наступне.

Передбачене частиною другою статті 58 ГПК України об'єднання кількох однорідних справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу ставиться законом у залежність від того, чи здійснюється розгляд відповідних справ одним і тим же суддею господарського суду.

Зважаючи, що справа № 9/64/2011/5003 розглядається іншим складом суду, обєднання справ № 9/64/2011/5003 та № 11/9/2011/5003 в одну не є можливим.

При розгляді справи 15.03.2011р., 16.03.2011р. та 29.03.2011р. судом оголошувались перерви відповідно до 16.03.2011р., 29.03.2011 р. та 12.04.2011р. з метою надання сторонами доказів в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Перевіривши доводи представників сторін доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

02 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Теплий дім» (позивач, за договором Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО» (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди приміщення № 1, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а саме: будівлю арматурного цеху, площею 1728 кв.м., будівлю складу арматурної сталі, площею 540 кв.м. та окрему кімнату на третьому поверсі адміністративної будівлі, площею 12 кв.м. по вул. Промислова, 4 з метою здійснення господарської діяльності.

Передання приміщень Орендарю та повернення приміщень Орендодавцю оформляється актами, які підписуються сторонами і є невідємними частинами договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору за користування приміщеннями № 1 та № 2 разом Орендар сплачує Орендодавцю загальну плату в розмірі 9990 грн., а приміщенням № 3 300 грн. з урахуванням ПДВ за один календарний місяць. Розмір орендної плати визначено сторонами з урахуванням плати за користування земельною ділянкою, згаданою в п. 1.1 договору, та прилеглою до приміщень земельною ділянкою, яка необхідна для його обслуговування.

Орендна плата сплачується Орендарем у безготівковому порядку (або готівкою), шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця до пятнадцятого числа кожного наступного за розрахунковим місяця, згідно з виставленим Орендодавцем рахунком. Датою оплати вважається дата перерахування суми орендної плати з розрахункового рахунку Орендаря на розрахунковий рахунок Орендодавця (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.3.3. договору визначено обовязок Орендаря своєчасно вносити орендну плату за користування приміщенням, у передбачені п. 4.1. договору строки.

Як свідчать матеріали справи обєкти оренди, обумовлені договором, передані Орендодавцем Орендарю за актами приймання-передачі нежитлових приміщень № 1, № 2, № 3. Водночас, останні не містять дати передачі обєктів. Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні 12.04.2011р., обєкти оренди передані в період укладення договору оренди, однак конкретної дати передачі останній не вказав. При цьому суд зважає на те, що відповідно до виписки банку від 18.08.2008р. (т. 1, а.с. 28) відповідачем проведено оплату орендної плати за квітень 2008 року згідно рахунку № ТД-0000005 від 15.08.2008р.. Тобто, позивачем виставлено рахунок на орендну плату за місяць в якому укладено договір оренди і розмір орендної плати становив 10290 грн.. Пунктом 4.1. договору визначено розмір орендної плати за один календарний місяць в розмірі 10290 грн.. Наведене дає підстави для висновку, що орендовані приміщення передані Орендарю в день укладення договору оренди.

При розгляді справи судом зясовано, що відповідач виконує взяті на себе зобовязання в частині проведення розрахунків за договором частково та з порушенням строків визначених цим договором. Так, за період з грудня 2009 року по лютий 2011 року позивачем виставлено рахунки на оплату орендної плати на загальну суму 154350 грн., з яких відповідачем оплачено на суму 21000 грн.. В результаті наведених порушень утворилась заборгованість в розмірі 133 350 грн..

Наведене підтверджується:

-договором оренди приміщення № 1 від 02.04.2008р. (т. 1, а.с. 14-18);

-актами приймання-передачі приміщень (т. 1, а.с. 109-111);

-рахунками-фактури за період з грудня 2009 року по лютий 2011 року (т. 1, а.с. 21-26, т. 2, а.с. 48,49);

-виписками банку (т. 1, а.с. 28-34);

-розрахунком ціни позову (т. 2, а.с. 51-55).

Слід зазначити, що представники відповідача погодились з розрахунком заборгованості за договором, наданим позивачем, що відображено у протоколі судового засідання від 12.04.2011р..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ст. 762 цього Кодексу встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 133350 грн. заборгованості за договором.

Судом також розглянуто вимоги про стягнення суму з урахуванням індексу інфляції в розмірі 6183,88 грн. та суму 3% річних в розмірі 2422,96 грн..

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорах, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою бази даних «Законодавство України»правильність нарахування заявлених до стягнення сум інфляційних та 3% річних судом встановлено, що вказані суми є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Твердження відповідача щодо відсутності заборгованості по орендній платі у звязку з проведенням ремонту покрівлі не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Так, розділом 5. договору визначено обовязки сторін.

Пунктом 5.8. цього розділу сторонами погоджено, для забезпечення оперативності, під час виникнення необхідності проведення ремонтно-будівельних робіт по усуненню недоліків приміщень, виявлених та зазначених в акті приймання в користування довірити Орендарю їх організацію та проведення. Витрачені на такі цілі кошти Орендарем, Орендодавець зобовязаний врахувати в майбутню Орендну плату, відразу після надання Орендарем документів, що підтверджують факт проведення таких робіт та їхню оплату.

Зі змісту п. 5.9 договору вбачається, що поліпшення приміщень ініційовані Орендарем мають проводитись за погодженням з Орендодавцем. Окрім того, п. 5.4.8. договору встановлено, що будь-які поліпшення приміщень Орендар може робити за згодою Орендодавця. З матеріалів справи вбачається, що Орендар звертався до Орендодавця з пропозицією щодо проведення ремонту покрівлі за власний рахунок з майбутнім врахуванням затрат на ремонт в рахунок орендної плати. При цьому погоджень на проведення таких робіт, зі сторони Орендодавця не було. (т. 1, а.с 165-167).

Окрім вимог про стягнення заборгованості, позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди приміщення № 1 від 02.04.2008р. та зобовязання відповідача звільнити приміщення за адресою: м. Вінниця, вул. Промислова, 4.

Щодо наведених вимог суд зважає на таке.

В судовому засіданні 12.04.2011 р. представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині розірвання договору оренди приміщення.

Судом розяснено процесуальні наслідки його дій.

Пунктом 3.1. сторони погодили, що договір укладається строком на два роки та одинадцять місяців.

Перебіг строку розпочинається з моменту підписання сторонами акту про передання приміщень Орендарю (п. 3.2. договору).

Як зазначено вище, акти приймання-передачі підписано сторонами в день укладення договору, тобто 02.04.2008р..

Таким чином, перебіг строку дії договору розпочався з цієї дати і закінчився 02.03.2011р..

За таких обставин, суд приймає дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі слід припинити з покладенням судових витрат на позивача, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також розглянуто вимогу про зобовязання відповідача звільнити орендовані приміщення.

Стаття 291 Господарського кодексу України передбачає, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено у договорі.

У відповідності з приписами ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 387 цього Кодексу встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Виходячи з положень п. 3.1., п. 3.2. договору строк його дії закінчився 02.03.2011р.. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи передане йому майно позивачу не повернув, правові підстави для подальшого користування майном у відповідача відсутні, тому суд приходить до висновку, що відповідач продовжує володіти майном, переданим йому на підставі договору оренди приміщення № 1 від 02.04.2008р., безпідставно.

Таким чином, вимога про зобовязання відповідача звільнити приміщення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються наведеним вище.

Зважаючи на наведене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО»(21011, м. Вінниця, вул. Промислова, 4, код 35762875) на користь відкритого акціонерного товариства «Теплий дім»(21011, м. Вінниця, вул. Промислова, 4, код 01331696) 133350 (сто тридцять три тисячі триста пятдесят) грн. боргу; 6183 (шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 88 коп. інфляційних нарахувань; 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 96 коп. 3% річних; 1462 (одну тисячу чотириста шістдесят дві) грн. 07 витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО»(21011, м. Вінниця, вул. Промислова, 4, код 35762875) звільнити на користь відкритого акціонерного товариства «Теплий дім»(21011, м. Вінниця, вул. Промислова, 4, код 01331696) орендовані приміщення згідно договору оренди № 1 від 02.04.2008р. за адресою: 21011, м. Вінниця, вул. Промислова, 4.

4. Провадження у справі в частині розірвання договору оренди приміщення № 1 від 02.04.2008р. укладеного між відкритим акціонерним товариством «Теплий дім»та товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології БІО» припинити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.04.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи