Рішення № 14924495, 04.04.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-1666/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ісаєвська О. В. ,

при секретарі Шалапуда Н. П.,

Чорній Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант-2006» про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог та зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року із Шевченківського районного суду м. Києва була направлена за підсудністю цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант-2006» в якій позивачка просила зобовязати відповідача провести взаєморозрахунок зарахувати грошові кошти з депозитних та процентних рахунків в погашення заборгованості за договором кредитної лінії, в тому числі відсотків по кредиту та поточної заборгованості по кредиту.

В обґрунтування позову зазначила, що 23.11.2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний банк «Синтез» був укладений договір кредитної лінії № 231106/4, у забезпечення якого між ПАТ «АБ «Синтез» та ТОВ «Авант-2006» було укладено договір іпотеки. Вказала, що станом на 01 жовтня 2010 року сума загальної заборгованості по кредиту за договором кредитної лінії складає 24216336 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою ПАТ «АБ «Синтез». Крім того, позивачка вказала, що у ПАТ «АБ «Синтез» має сім договорів банківського вкладу, а саме договір «Поповнювальний плюс» № 161208/2 від 16.12.2008р.; № 181208/1 від 18.12.2008р.; № 181208/2 від 18.12.2008р.; № 181208/3 від 18.12.2008р.; № 241208/1 від 24.12.2008р.; № 040209/2 від 04.02.2009 р., № 040209/3 від 04.02.2009р.,вказала, що згідно даних довідки ПАТ АБ Синтез від 15.10.2010 року № 1977/03 загальна сума грошових коштів за договорами банківського вкладу ОСОБА_1 у АБ Синтез станом на 01.10.2010 року складає 3160883 дол. США 69 центів та 2693 грн. 20 коп.

Позивачка вказала, що відповідно до умов договорів банківського вкладу, вона має право достроково отримати вклад на підставі своєї письмової заяви, що подається за 2 робочих дні до дати отримання коштів, у звязку з чим, 06.10.2010 року позивачка звернулася до відповідача із заявою з вимогою достроково видати в повному обсязі грошові кошти з її депозитних та процентних рахунків за договорами банківських вкладів. Крім того, позивачка вказала, що відповідно до умов договору кредитної лінії вона має право достроково повернути кошти кредиту за умови повідомлення відповідача про будь-яке повне або часткове погашення у межах строку дії кредитної лінії за один банківський день до дати такого погашення, у звязку з чим 06.10.2010 року позивачка звернулася до відповідача з листом-повідомленням про намір повністю погасити кредит, відсотки по кредиту та поточну заборгованість за кредитним договором до 08.10.2010 року.

Крім цього, позивачка зазначила, що 07.10.2010 року до відповідача нею була направлена заява про проведення взаєморозрахунку шляхом зарахування грошових коштів з депозитних та процентних рахунків по договорах банківського вкладу на позичковий рахунок та рахунок для обліку процентів за договором кредитної лінії № 231106/04 від 23.11.2006 р. в погашення заборгованості по кредиту за договором кредитної лінії, в тому числі відсотків по кредиту та поточної заборгованості по кредиту, однак відповідач на таку заяву жодним чином не відреагував. Позивачка також вказала, що 12.10.2010 року вона повторно направила листа відповідачу з повторним проханням розглянути заяву про проведення взаєморозрахунку, але відповіді відповідач до теперішнього часу не надав.

В судовому засіданні представники позивачки підтримали позов з підстав, наведених у ньому.

Представник третьої особи надала письмові пояснення (а.с. 89) в яких зазначила, що ТОВ «Авант-2006» для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 перед АБ «Синтез» до договором кредитної лінії було надано в іпотеку нерухоме майно та земельну ділянку, що належить на праві власності третій особі на загальну суму заставленого майна 33058605,00 грн. Вказала, що оскільки відповідачем не надано позивачці жодної відповіді стосовно зарахування зустрічних вимог за договорами депозитного вкладу та кредитним договором, з кожним днем у позивача зростає розмір заборгованості за кредитом, як поточної так і майбутньої, тоді як сума депозиту та процентних розрахунків за договорами банківських вкладів дозволяє провести повний розрахунок. Вказала, що третя особа, при виконанні відповідачем своїх обовязків щодо зарахування зустрічних вимог, мала за мету вже використовувати в своїй господарській діяльності заставлене майно та мати від того значні прибутки.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказала, що згідно постанови Правління НБУ від 03.11.2010 року № 479 з 03.11.2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «АБ «Синтез», ліквідатором ПАТ «АБ «Синтез» призначено ОСОБА_2, а 06.11.2010 року вийшло оголошення в газеті «Голос України». Вказала, що позивач звернувся до суду про зарахування зустрічних однорідних вимог, так як має заборгованість перед відповідачем за договором кредитної лінії та одночасно має банківський вклад, але після оголошення про ліквідацію позивач заявила кредиторські вимоги до АБ «Синтез» на загальну суму вкладу в розмірі 3019580,00 дол. США, що підтверджує безпідставність заявленого позову, вказала, що зарахування зустрічних вимог призведе до порушення прав інших кредиторів у відповідності до черговості вимог їх задоволення.

Представник відповідача вказала, що звернення позивача про визнання вимог кредитора на загальну суму вкладу 3019580,00 дол. США надійшло до відповідача 30.11.2010 року, а 15.12.2010 року позивачу надано відповідь про акцептування вимоги позивача, яка складає 25163902,34 грн. на день недоступності вкладів тоді як заборгованість за кредитним договором відповідача перед позивачем станом на 21.03.2011 року складає 28166906,14 грн., а саме 23000000,00 грн. сума кредиту, 2541025,68 грн. відсотки за користування кредитними коштами та 2785404,76 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та кредиту. При цьому, представник відповідача зазначила, що зарахування зустрічних вимог є неможливим оскільки позивач за кредитним договором для виконання своїх зобовязань має сплатити 28166906 грн. 14 коп. тоді як банк має повернути позивачу 25163902 грн. 34 коп., а отже різниця станом на 21.03.2011 року складає 3003003 грн. 80 коп.

До початку розгляду справи по суті, 21.03.2011 року представник позивача подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 28166906,14 грн., а саме 23000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 2541025 грн. 68 коп., заборгованості за відсотками та 2625880 грн. 46 коп. пені.

Вказаний зустрічний позов у судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2011 року був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позову представник відповідача обґрунтовувала тим, що 23.11.2006 року між ПАТ «АБ «Синтез» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 231106/4 та додаткові угоди договору. Відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод позивач та відповідач визначили ліміт заборгованості за кредитною лінією 4400000,00 дол. США, процентна ставка 12% річних зі строком дії кредиту з 23.11.2006 року по 14.07.2010 року включно. Зазначила, що відповідач за зустрічним позовом не виконує свої зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 21.03.2011 року має заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 23000000,00 коп. та 2541025 грн. 68 коп. по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, також у звязку з порушенням строків оплати суми кредиту та відсотків відповідач має сплатити пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 2466356 грн. 16 коп. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 159524 грн. 30 коп., а всього кредитна заборгованість відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом складає 28166906 грн. 14 коп.

Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення зустрічного позову заперечувала пославшись на його безпідставність. Вказала, що нарахування банком пені та заборгованості за відсотками по кредиту у період з 08.10.2010 року по 21.03.2011 року не має законних підстав, оскільки позивачем 06.10.10 року до ПАТ «АБ «Синтез» була подана заява із повідомленням про намір повністю погасити кредит, відсотки по кредиту та поточну заборгованість за договором кредитної лінії у термін до 08.10.2010 року, а 07.10.2010 року ОСОБА_1 направила заяву на адресу ПАТ «АБ Синтез» відповідно до ст.. 601 ЦК України, провести взаєморозрахунок зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проте банк таку заяву проігнорував. Вказала, що ПАТ «АБ Синтез» завдає матеріальної шкоди ОСОБА_1, не провівши взаєморозрахунок до договорам банківського вкладу та договором кредитної лінії, продовжує до теперішнього часу нараховувати прострочену заборгованість за відсотками та пеню, просила відмовити у задоволенню зустрічного позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення зустрічного позову заперечувала, підтримала позицію представника позивача.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі прийшов до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 23.11.2006 року між ОСОБА_4 та АБ «Акціонерний банк «Синтез», був укладений договір кредитної лінії № 231106/4 (а.с. 7 том № 1). З 30.11.2006 року по 31.05.2010 року між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом укладено додаткові угоди до кредитного договору (а.с. 62-83, том № 2).

Згідно даних свідоцтва про шлюб, ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 57, том 1).

Відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод до кредитного договору сторони визначили ліміт заборгованості за кредитною лінією 4400000,00 дол. США 00 центів, процентна ставка за користування кредитними коштами складає 12% річних, строк дії кредиту з 23 листопада 2006 року по 14 липня 2010 року включно.

З матеріалів справи вбачається, що у забезпечення виконання зобовязання за договором кредитної лінії № 231106/4 від 23.11.2006р. між відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) та третьою особою було укладено договір іпотеки (а.с. 12-17, том 1).

Згідно даних довідки АБ «Синтез» від 15.10.2010 року (вих. № 1978/03) виданої представнику ОСОБА_1 станом на 01 жовтня 2010 року заборгованість за кредитом згідно договору кредитної лінії № 231106/4 від 23.11.2006р. складає 23000000,00 грн. Станом на 01.10.2010 року сума прострочених відсотків за період з травня 2010 року по вересень 2010 відповідно до договору кредитної лінії складає 1190414,57 грн., а також пеня за несвоєчасне погашення відсотків за період з липня 2010 року по вересень 2010 року в сумі 25921,43 грн. (а.с. 46).

Тобто, заборгованість ОСОБА_1 перед АБ «Синтез» за договором кредитної лінії № 231106/4 від 23.11.2006р. станом на 01.10.2010 року становила 24216336 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка за первісним позовом у відповідача за первісним позовом має такі договори банківського вкладу (а.с.18-45, том 1):

Договір «Поповнювальний плюс» № 161208/2 від 16.12.2008 року;

Договір «Поповнювальний плюс» №181208/1 від 18.12.2008 року;

Договір «Поповнювальний плюс» № 181208/2 від 18.12.2008 року;

Договір «Поповнювальний плюс» № 181208/3 від 18.12.2008 року;

Договір «Поповнювальний плюс» № 241208/1 від 24.12.2008 року;

Договір «Поповнювальний плюс» № 040209/2 від 04.02.2009 року;

Договір «Поповнювальний плюс» № 040209/3 від 04.02.2009 року.

Згідно даних довідки АБ «Синтез» від 15.10.2010 року (вих. № 1978/03) виданої представнику ОСОБА_1 станом на 01 жовтня 2010 року згідно з діючими договорами банківського вкладу на рахунках обліковується загальна сума грошових коштів, яка складає 3160883 дол. США 69 центів та 2693 грн. 20 коп. (а.с. 47-48, том 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказуванню.

Суд визнав загальновідомою обставиною, що Національним банком України встановлюються офіційні курси гривні до іноземних валют, інформація про які є загальнодоступною та розміщується, зокрема, на веб-сторінці: http://www.bank.gov.ua/kurs/last_kurs1.htm.

Відповідно до офіційного курсу валют встановленого НБУ на 01 жовтня 2010 року, курс гривні по відношенню до долара США становить за 1 долар США 7,91 грн.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, станом на 01.10.2010 року згідно з діючими договорами банківського вкладу на рахунках обліковується грошові кошти у сумі 3160883,69 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01.10.2010 року складає 25002589 грн. 98 коп. та 2693 грн. 20 коп., а всього у гривневому еквіваленті на рахунках банківського вкладу станом на 01.10.2010 року обліковувалося 25005283 грн. 18 коп.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до п. 6.3. договорів банківського вкладу «Поповнювальний плюс» у разі бажання вкладника достроково отримати суму вкладу або його частину та/або припинити дію договору, він подає банку письмову заяву за 2 робочих дні до дати отримання коштів.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з пунктами 3.1. та 6.3. договорів банківського вкладу «Поповнювальний плюс» № 161208/2 від 16.12.2008 року; №181208/1 від 18.12.2008 року; № 181208/2 від 18.12.2008 року; № 181208/3 від 18.12.2008 року; № 241208/1 від 24.12.2008 року; № 040209/2 від 04.02.2009 року; № 040209/3 від 04.02.2009 року позивач за первісним позовом 06.10.2010 року звернувся до відповідача ПАТ «АБ «Синтез» із заявою вх. № 1840 з вимогою достроково видати в повному обсязі грошові кошти з депозитних та процентних рахунків, така заява була зареєстрована відповідачем за вх. № 1840 (а.с. 50 том 1).

Таким чином, судом встановлено, що строк виконання відповідачем за первісним позовом зобовязання за договорами банківського вкладу «Поповнювальний плюс» № 161208/2 від 16.12.2008 року; №181208/1 від 18.12.2008 року; № 181208/2 від 18.12.2008 року; № 181208/3 від 18.12.2008 року; № 241208/1 від 24.12.2008 року; № 040209/2 від 04.02.2009 року; № 040209/3 від 04.02.2009 року відповідно до п. 3.1., 6.3. настав 08.10.2010 року.

Судом також встановлено, що відповідно до п. 4.1., 9.1 договору кредитної лінії позивач має право достроково повернути кошти кредиту за умови повідомлення відповідача про будь-яке повне або часткове погашення у межах строку дії кредитної лінії за один банківський день до дати такого погашення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка за первісним позовом 06.10.2010 року звернулася до відповідача за первісним позовом із заявою з повідомленням про її намір повністю погасити кредит, відсотки по кредиту та поточну заборгованість за кредитним договором до 08 жовтня 2010 року. Вказана заява була зареєстрована АБ «Синтез» за вх. № 1841 від 06.10.2010 року (а.с.51).

Таким чином, суд вважає, що відповідно до п. 4.1., 9.1 договору кредитної лінії строк виконання позивачкою за первісним позовом зобовязань за договором кредитної лінії № 231106/04 від 23.11.2006 року настав 08.10.2010 року.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка 07.10.2010 року звернулася до ПАТ «АБ «Синтез» із заявою про проведення взаєморозрахунку зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом погашення кредиту, в тому числі відсотки по кредиту та поточну заборгованість по кредиту, за договором кредитної лінії шляхом зарахування грошових коштів з її депозитних рахунків. ПАТ «АБ Синтез» така заява була зареєстрована за № 1846 від 07.10.2010 року (а.с.52, том 1).

Отже, як встановлено з матеріалів справи, ПАТ «АБ «Синтез» є кредитором, а ОСОБА_1 є боржником за договором кредитної лінії № 231106/04 від 23.11.2006 року, та навпаки ОСОБА_1 є кредитором, а ПАТ «АБ «Ситнтез» є боржником за договорами банківського вкладу зазначеними вище, тобто, сторони мають зустрічний характер.

При цьому, вимоги за договорами банківського вкладу укладеного між ОСОБА_1 та АБ Синтез та вимоги за договором кредитної лінії № 231106/04 від 23.11.2006 є однорідними, оскільки правової природою укладених між сторонами договорів є грошові кошти.

Частиною другою ст. 601 ЦК України встановлено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, за правою природою припинення зобовязання зарахуванням зустрічної вимоги це одностороння угода, яка оформлюється заявою однієї з сторін та з урахуванням положень ЦК України, зарахування зустрічних однорідних вимог відбувається автоматично, без участі банку, а лише за заявою однієї сторони.

Таким чином, суд вважає, що зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до ст. 601 ЦК України відбулося із моменту подання позивачкою заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та відповідно із моменту настання строку виконання таких вимог, а саме з матеріалів справи вбачається (а.с. 50, 51, 52, том 1 ) суд вважає, що таке зарахування відбулося 08 жовтня 2010 року, а отже зобовязання сторін за договорами банківського вкладу «Поповнювальний плюс» № 161208/2 від 16.12.2008 року; №181208/1 від 18.12.2008 року; № 181208/2 від 18.12.2008 року; № 181208/3 від 18.12.2008 року; № 241208/1 від 24.12.2008 року; № 040209/2 від 04.02.2009 року; № 040209/3 від 04.02.2009 року та за договором кредитної лінії № 231106/04 від 23.11.2006 року із 08 жовтня 2010 року припинені.

При цьому, суд вважає, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося шляхом подання ОСОБА_1 заяви до ПАТ «АБ «Синтез» та зобовязання за однорідними вимогами припинені, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовом щодо зобовязання ПАТ «АБ «Синтез» провести взаєморозрахунок шляхом зарахування грошових коштів з депозитних та процентних рахунків по договором «Поповнювальний плюс» в погашення заборгованості по кредиту за договором кредитної лінії, в тому числі відсотків по кредиту та поточної заборгованості, а тому суд дійшов висновку, що позивачка неправильно обрала спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про неможливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог у звязку із тим, що згідно постанови Правління НБУ від 03.11.2010 року № 479 з 03.11.2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «АБ «Синтез», оскільки заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була подана до ПАТ «АБ Синтез» ще до ініціювання Правлінням НБУ процедури ліквідації ПАТ «АБ «Синтез» та оголошення в газеті «Голос України» про ліквідацію ПАТ «АБ «Синтез».

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Тобто, заява однієї із сторін про зарахування зустрічних однорідних вимог є правочином.

При цьому, статтею 204 ЦК України проголошується презумпція правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, то згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК такий правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний правочин).

Разом з тим, відповідачем за первісним позовом не оспорювалася заява ОСОБА_1 про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, яка була подана до ПАТ «АБ «Синтез» 07.10.2010 року (вх. № 1846), а також не оспорювався той факт, що строк виконання за договорами банківського вкладу «Поповнювальний плюс» та за договором кредитної лінії настав 08 жовтня 2010 року.

З огляду на вищезазначене, за відсутністю правових підстав, не підлягає також задоволенню зустрічний позов ПАТ «АБ «Синтез» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 231106/04 від 23.11.2006 року.

Керуючись ст.ст. 88, 208, 213-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3, 16, 202, 204, 215, 601, 602, 614, 1060, ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант-2006» про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог залишити без задоволення.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О. В. Ісаєвська