Вирок № 14924091, 06.04.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-502/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2011 р.м. Київ Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В.

при секретарі - Титенко Ю.А.,

за участю прокурора Сівакової І.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 1.12.2010 року приблизно о 4 годині 00 хвилин, знаходячись в кухні квартири АДРЕСА_1 за місцем свого проживання, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, під час конфлікту зі своїм співмешканцем ОСОБА_1, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, взяла ніж, який знаходився на підлозі кухні та умисно кинула його у ОСОБА_1, влучивши йому в груди.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_1 заподіяно тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки праворуч з ушкодженням правої легені, обмеженою внутрішньо-плевральною гематомою, розвитком правобічного гемопневмоторакса, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 2145/Е від 24.12.2010 року спричинено гострим предметом та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнала повністю, щиро розкаялась та пояснила, що 1.12.2010 року близько 3 години 30 хвилин вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 приїхали додому. Перед цим вони перебували на дні народження у їх спільного знайомого, тому обидва перебували в стані алкогольного спяніння. Коли вони зайшли до квартири, одразу роздягнулися та лягли спати в ліжко, вона запропонувала ОСОБА_1 вступити в інтимні стосунки, але він відмовився, через що між ними виник конфлікт. В ході конфлікту вони з ОСОБА_1 ходили по квартирі, сварилися і при цьому вона кидала у останнього столові прибори. Приблизно о 4 годині 00 хвилин, коли вона перебувала на кухні, а ОСОБА_1 у коридорі квартири, вона з підлоги кухні підняла кухонний ніж та кинула його у ОСОБА_1 Ніж лезом влучив ОСОБА_1 у груди і він упав на коліна. Коли вона зрозуміла, що завдала йому ушкодження, то одразу викликала таксі і відвезла ОСОБА_1 до міської лікарні № 10, що розташована по пр-ту 40-річчя Жовтня в м. Києві, де працівники травмпункту оглянули потерпілого та викликали останньому карету швидкої медичної допомоги, яка доставила ОСОБА_1 до лікарні № 17, що знаходиться на пров. Лабораторному в м. Києві.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_3 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудна, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, розяснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудну та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудної, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена повністю.

Дії підсудної ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, кваліфіковані вірно.

При призначенні підсудній ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу підсудної, яка раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалася, офіційно не працює, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання і реєстрації за яким характеризується позитивно. Суд визнає обставинами, що відповідно до вимог ст. 66 КК України помякшують покарання підсудної - її щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, негайне надання допомоги потерпілому, обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння. Крім того, суд враховує молодий вік підсудної, думку потерпілого, який вказав про те, що продовжує спільно проживати із ОСОБА_3, планує з нею одружитися, немає до неї жодних матеріальних чи моральних претензій, вважає себе також частково винним у тому, що сталося, і тому просить призначити їй найменше покарання.

Враховуючи викладене, зокрема наявність декількох обставин, що помякшують покарання підсудної та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудної та думку потерпілого, суд приходить до висновку про можливість призначити підсудній ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі в межах нижчих від найнижчої межі, передбаченої санкцією вказаної частини статті.

Разом з тим, враховуючи дані про особу ОСОБА_3, зокрема, її молодий вік, позитивну характеристику, те, що вона має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не притягувалась до відповідальності, обставини, що помякшують її покарання, думку потерпілого, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і тому до неї слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Долю судових витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і навчання та періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази по справі:

- три кухонні ножі, зразок крові ОСОБА_1 та чоловічий светр, які передані на зберігання до камери схові Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, знищити.

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 судові витрати по справі вартість проведеної судово-молекулярної біологічної експертизи в розмірі 1512,66 гривень на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ в Київській області, р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (послуги експерта, код послуги 10900).

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженою в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Г. В. Бондаренко