ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" лютого 2008 р. Справа № 3/5
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауер»
до відповідача 1 Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
відповідача 2 Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про стягнення в сумі 33250 грн. 61 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : Масюк О.І. (довіреність б/н від 11.12.2007 року);
від відповідача 1 : не з'явився;
від відповідача 2 : не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бауер»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 33250 грн. 61 коп.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує наступним: між Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Бауер" та ОСОБА_2 укладено Агентську угоду від 01.03.2007 року №40. Згідно даної угоди, ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання проводити дослідження ринку збуту продукції фірми "Бауер", здійснювати пошук покупців продукції та представляти інтереси фірми „Бауер" при укладенні договорів.
Позивач стверджує, що згідно видаткових накладних ОСОБА_2 отримав товар від фірми "Бауер" на суму 32750 грн. 61 коп., при цьому в подальшому з боку відповідача за даний товар коштів на адресу підприємства не повернуто. Відтак позивач вважає, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання згідно вищезазначеної агентської угоди не виконав.
01.03.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ - фірма «Бауер»був укладений договір поруки. Згідно умов даного договору ОСОБА_1 - в подальшому Поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 своїх майнових зобов'язань, що виникли (виникнуть) між нею (Боржником) та Кредитором - ТОВ - фірма «Бауер». Відповідальність Поручителя - ОСОБА_1 перед Кредитором згідно договору від 01.03.2007 р. обмежується сплатою суми в розмірі 500 грн..
Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Надіслані на адресу Приватного підприємця ОСОБА_1 поштові повідомлення про призначення справи до розгляду та ухвали про відкладення розгляду справи повернулись до господарського суду Рівненської області з довідками відділення підприємства зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Надіслані на адресу Приватного підприємця ОСОБА_2 поштові повідомлення про призначення справи до розгляду та ухвали про відкладення розгляду справи повернулись до господарського суду Рівненської області з довідками відділення підприємства зв'язку: «за зазначеною адресою не проживає».
Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема Позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
29.01.2008 року позивачем подав суду заяву про збільшення позовних вимог у якій повить стягнути з відповідача 2 суму в розмірі 46812 грн.59 коп., при цьому збільшення позовних вимог мотивує тим, що 02.04.2007 року між ТОВ -фірмою «Бауер»та ОСОБА_2 укладений договір позики, за яким відповідачу 2 надано позику в сумі 20200,00 грн.. Відповідно до п.9.3 в разі неповернення позики позичальник сплачує на користь позикодавця 50% від суми позики. Позивач зазначає, що жодної частини позики відповідачем 2 на момент подачі позову не повернено.
Заява про збільшення суми позовних вимог прийнята судом до розгляду. При дослідженні матеріалів доданих до заяви про збільшення позовних вимог судом встановлено, що Договір позики від 20.04.2007 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «Бауер»та фізичною особою ОСОБА_2, крім того у розписці про отримання коштів за вищевказаним договором зазначено, що громадянин ОСОБА_2 отримав 20200,00 грн..
Частиною 1 статті 21 передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.1 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі спори за участю фізичних осіб лише ті, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Спори за участю фізичних осіб підлягають розгляду в судах загальної юрисдикції за правилами встановленими Цивільним процесуальним Кодексом України.
З огляду на вищевказане провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів в сумі 14061 грн. 98 коп. за Договором позики №б/н від 20.04.2007 року підлягає припиненню на підставі ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 27.03.2008 року позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 суми в розмірі 500,00 грн., відмову прийнято господарським судом. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 суми в розмірі 500,00 грн. припинено на підставі ч.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При винесенні рішення суд
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «Бауер»(далі -Фірма) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі -Представник) укладено Агентську угоду №40 від 01.03.2007 року (далі -Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Фірма доручила, а Представник прийняв на себе зобов'язання проводити дослідження ринку збуту продукції Фірми; здійснювати пошук покупців продукції Фірми та представляти інтереси Фірми при укладенні договорів.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що діяльність по виконанню угоди Представник повинен здійснювати на підставі і у повній відповідності з письмовим дорученням, виданим йому Фірмою.
Умовами договору передбачено, що Представник зобов'язаний: проводити презентації товарів Фірми з метою укладання договорів-замовлень між Фірмою та покупцями, контролювати їх виконання; в перший робочий день тижня надавати підписані покупцями другі екземпляри договорів; нести повну матеріальну відповідальність за товари передані йому Фірмою.
Згідно з п.2.2.5. Договору представник не має права приймати від покупців кошти, які призначені для оплати договорів.
Пунктом 2.2.9. Договору передбачено, що до Представника не переходить право власності на товар. Крім того, на Фірму покладається обов'язок по передачі Представнику товару, що визначений в угоді між Представником та Покупцем. Передача товару Покупцю здійснюється за умови повної його оплати та наявності належним чином оформленого договору.
Відповідно до п.3.1. Договору за надані послуги Фірма виплачує Представнику комісійну винагороду відповідно до протоколу узгодження договірної ціни та на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт, за умови дії даної агентської угоди.
01.03.2007 року сторонами підписано Додаток до Агентської угоди №40 від 01.03.2007 року. Агентська угода доповнена п. 2.2.13 згідно з яким Представник повинен повернути товар Фірмі, наданий для рекламних послуг, в належному стані, через 3 дні після отримання або при першій вимозі.
Відповідно до п. 2.3.3. Фірма зобов'язалась надавати товари для реклами та укладення договорів.
Згідно з п.3.2. за надані послуги Фірма виплачує Представнику комісійну винагороду в відсотковому розмірі від коштів які надійшли на розрахунковий рахунок Фірми від Покупців без ПДВ.
На виконання умов Агентської угоди Приватний підприємець ОСОБА_2 отримав каталоги, освітлювач галогеновий, пояси, подовжувач на загальну суму 2007 грн. 58 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами накладними: №Я06-102 від 22.06.2007 року на суму 33 грн. 60 коп.; №Р04-273 від 17.04.2007 року на суму 1470 грн.00 коп.; №Я06-101 від 22.06.2007 року на суму 100,00 грн.; №Я06-99 від 22.06.2007 року на суму 292,00 грн.; №Я006-103 від 22.06.2007 року на суму 111 грн. 98 коп..
Сума боргу Приватного підприємця ОСОБА_2 перед ТОВ - фірмою «Бауер»складає 207 грн.58 коп..
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем вищевказаного боргу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач стверджує, що відповідач також отримав товар згідно накладних №№ Р07-55 від 05.07.2006 р.; Р01-291 від 23.01.2007 р.; Я07-153 від 30.07.02007 р.; Я07-02 від 02.07.2007 р.; Р06-98 від 07.06.2007 р.; Я06-127 від 30.06.2007 р.; Я06-128 від 30.06.2007 р.; К04-20 від 13.04.2007 р.; Я06-99 від 22.06.2007 р.; К12-39 від 28.01.2007 р.. Таке твердження не відповідає дійсності, оскільки одержувачами за накладними вказані фізичні особи, а ОСОБА_2 зазначений у накладних, як особа через яку Фірмою було відпущено товар. Крім того, вищевказані накладні виписані Фірмою на підставі угод на придбання товару, укладених ТОВ -фірма «Бауер»з фізичними особами. Позивачем не надано суду довіреностей, виданих ОСОБА_2 на отримання товару за вказаними накладними.
З огляду на вищевказане позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 2007 грн. 58 коп..
Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 49, ч.ч.1,4 ст.83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 14061 грн. 98 коп. та ОСОБА_1 в сумі 500 грн. 00 коп.- припинити.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми «Бауер»(33018, м.Рівне, вул. Д.Галицького, буд. 16, код ЄДРПОУ 23306196, р/р 26004301585531 в Промінвестбанку м. Рівне, МФО333335) заборгованість в сумі 2007 грн. 58 коп., 20 грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано «03» березня 2008 року.
Судове рішення № 1491421, Господарський суд Рівненської області було прийнято 27.02.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/5. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: