Рішення № 14904620, 13.04.2011, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа №2-78/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року. Торезький міський суд Донецької області в складі :

Головуючої-судді Чапланової О.М.

При секретарі Кононенко Л.І.

За участю: представників позивача Бойко Т.А.

Бойко О.В.

Відповідача ОСОБА_4

Представників відповідача ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малті»в особі Донецької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Малті», яка діє на підставі довіреності, до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Малті»в особі Донецької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Малті», яка діє на підставі довіреності, звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач, працюючі менеджером з продажу у Донецькій філії товариства з обмеженою відповідальністю «Малті», з 04.09.2009 р. по 13.02.2010 р. незаконно привласнив 16105,41 грн., які належали підприємству. 12.08.2010 р. ОСОБА_4 з метою відшкодування спричиненої шкоди вніс до каси підприємства 14000 грн., раніше ним було внесено 500 грн. 02.09.2010 р. Торезький міський суд визнав ОСОБА_4 винним по ст. 191 ч.1 КК України та засудив його, а ДФ ТОВ «Малті»визнав потерпілою стороною. ОСОБА_4 вилучивши оборотні засоби на тривалий строк спричинив не тільки пряму, але і непряму шкоду діяльності підприємства. Пряма шкода станом на 11.10.2010 р. складає 1605,41 грн. Непряму шкоду складають грошові кошти недоотримані у вигляді прибутку підприємством за час вилучення ОСОБА_4 16105,41 грн., які були відсутні в оборотних засобах підприємства з 13.02.2010 р. по 12.08.2010 р. Середня торгова націнка на продукцію, яка реалізується підприємством, складає 15% від торгового обороту щомісяця. Прибуток, який отримується щомісяця, дає прибуток 15% по накопичувальному принципу. Загальний прибуток за 6 місяців складає сукупний щомісячний прибуток. Непряма шкода у вигляді упущеної вигоди складає 21147,35 грн. Сукупна сума шкоди склала 22752,76 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_4 шкоду, спричинену внаслідок скоєння злочину Донецькій філії товариства з обмеженою відповідальністю «Малті» в сумі 22752,76 грн.

В судовому засіданні представник позивача Бойко Т.А. підтримала позовні вимоги та пояснила суду, що ОСОБА_4 привласнив гроші, які належали Донецькій філії товариства з обмеженою відповідальністю «Малті», на тривалий строк. Вони намагалися врегулювати спір у добровільному порядку, але тільки після їх звернення до суду ОСОБА_4 погасив борг, за виключенням суми у розмірі 1605 грн. 41 коп. це пряма шкода, розмір непрямої шкоди 21147 грн. 35 коп. Непряма шкода заснована на торговій націнці підприємства, яка складає 15%. З залучених до матеріалів справи приходних та розхідних накладних вбачається, що рентабельність підприємства складає 15%. У звязку із тим, що гроші у розмірі 16105,41 грн., які були привласнені ОСОБА_4, не працювали протягом 6 місяців (основні грошові кошти ОСОБА_4 повернув до каси підприємства 12.08.2010 р.), утворилась непряма шкода. Додатково Бойко Т.А. пояснила, що торгова націнка може складати на одну групу товарів 15%, на іншу 20 %, торгова надбавка робиться для того, щоб підприємство могло існувати.

На запитання представника відповідача ОСОБА_5, Бойко Т.А. пояснила, що підприємство само вирішує яку торгову надбавку робити на товар це основи господарської діяльності підприємства.

Представник позивача Бойко О.В. підтримав позовні вимоги та пояснив суду, що 02.09.2010 р. ОСОБА_4 був засуджений Торезьким міським судом за привласнення грошових коштів в розмірі 16105,41 грн. Сума невідшкодованих прямих збитків складає 1605,41 грн. Крім цього, своїми діями ОСОБА_4 наніс непряму шкоду у вигляді упущеної вигоди підприємством у розмірі 21147,35 грн., яка виникла у звязку з неотриманням прибутку підприємством, внаслідок виводу відповідачем з обороту грошових коштів на 6 місяців. Накопичувальної системи на підприємстві немає, гроші працюють, вони приходять і відразу ж зараховуються на рахунки підприємств-постачальників.

На запитання представника відповідача ОСОБА_5, Бойко О.В. пояснив, що встановлення торгової надбавки це право субєкта господарської діяльності. Рентабельність підприємства визначається аналізом господарської діяльності, все залежить від виду діяльності і від ринкових цін. Ніяким законодавчим актом рентабельність підприємства не регламентується, це протирічить ринкової економіки. Якщо рентабельність підприємства менше ніж 15%, то підприємство можна закривати. Накопичувальна система визначається здоровим глуздом. При збільшенні обємів грошових коштів збільшується і прибуток цього підприємства.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у розмірі 1605,41 грн., пояснив суду, що коли у касі Донецькій філії товариства з обмеженою відповідальністю «Малті» виявили нестачу у сумі 15000 грн., він написав заяву, що зобовязується повернути ці гроші. Суд визнав його винним і він не відмовляється від цього, провина його є, але ніякої упущеної вигоди не було, підприємство продовжувало працювати як і раніше. Торгові точки, куди вони розвозили товар, не давали гроші по 2-3 тижні і з них не стягували упущену вигоду.

Представник відповідача ОСОБА_5 пояснила суду, що предявлення вимог про відшкодування упущеної вигоди покладає на кредитора обовязок доказати, що ці прибутки (вигода) не являються абстрактними, а дійсно були б ним отримані у випадку неналежного виконання боржником своїх обовязків. Позивачем не надано доказів на підставі чого він зробив розрахунок упущеної вигоди і що упущена вигода дійсно мала місце.

Представник відповідача ОСОБА_6 пояснив суду, що у відповідача відсутні обґрунтування та підтвердження наявності зазначеної в позові 15% націнки. Позивачем не доведено факт дії накопичувального принципу. Позивач вимагає стягнення недоотриманого прибутку, але посилання на будь-яку норму закону, при цьому, відсутнє. Вважає, що за таких обставин відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення непрямої шкоди.

Вислухавши представників позивача, відповідача, представників відповідача, оглянувши материали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 191 ч.1 КК України, дослідивши матеріали даної цивільної справи, судом фактично встановлено, що відповідно до поданої 26.01.2009 р. заяви наказом ДФ ТОВ «Малті»№ 12 від 02.02.2009 р. ОСОБА_4 було прийнято на 0,5 ставки менеджером з продаж з 02.02.2009 р. (т.1а.с.90-91). В цей же день між нам і ДФ ТОВ «Малті»було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, за яким ОСОБА_4 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей (т.2 а.с.86). Наказом ДФ ТОВ «Малті»від 12.08.2010 р. ОСОБА_4 звільнено за власним бажанням з 12.08.2010 р. на підставі поданої ним заяви (т.1 а.с.92-93).

Вироком Торезького міського суду Донецької області від 02.09.2010 р. (а.кр.с.243-245) встановлено, що підсудний ОСОБА_4, працюючи менеджером з продажу у ДФ ТОВ «МАЛТІ»на підставі наказу №12 від 02.02.2009 р. і згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.02.2009 р., укладеному ОСОБА_4 з ДФ ТОВ «Малті», являвся матеріально відповідальною особою. До його обовязку входило приймати на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, в тому числі грошових коштів, дбайливо ставитись до переданих йому для збереження або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства і приймати заходи до попередження шкоди. Однак, ОСОБА_4 у період часу з 04.09.2009 р. до 13.02.2010 р., на підставі укладених договорів постачання ДФ ТОВ «Малті»із субєктами підприємницької діяльності міст Торез и Сніжне, приймав під свою відповідальність ввірені ему грошові кошти.

В указаний період часу ОСОБА_4, диючі умисно, з корисних спонукань, з метою незаконного заволодіння чужим майном, отримані від субєктів підприємницької діяльності, ввірені йому грошові кошти, за реалізований товар ДФ ТОВ «Малті»витратив на свої потреби, спричинивши ДФ ТОВ «Малті»матеріальну шкоду на загальну суму 16 105,41 грн

Вказаним вироком ОСОБА_4визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК Украины і йому призначене покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

В судовому засіданні при розгляді даної кримінальної справи ОСОБА_4 винним себе визнав повністю.

Вирок Торезького міського суду Донецької області від 02.09.2010 р. не був оскаржений та набав законної сили.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та стягнення безпідставно нажитого майна»матеріальна відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну злочином підприємству, установі, організації, з якими вони перебували у трудових відносинах, визначається згідно з ст.ст. 130-138 КЗпП України.

Відповідно до вимог ст. 134 п.3 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

В судовому засіданні встановлено, що винними, протиправними діями ОСОБА_4 позивачу було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 16105 грн. 41 коп. Розмір шкоди підтверджений представленими і дослідженими в судовому засіданні доказами. На час розгляду даної справи ОСОБА_4 з метою відшкодування спричиненої шкоди вніс до каси підприємства позивача 14500 грн. Невідшкодована відповідачем сума спричиненої позивачу прямої дійсної шкоди складає 1605 грн. 41 коп. Вказана сума сторонами не оспорюється і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди в сумі 21147 грн. 35 коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до діючого законодавства під час визначення упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобовязання було виконано боржником належним чином. Нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи до уваги братися не повинні. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права. Обгрунтування і доказ розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, здійснюється кредитором. Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди може бути для суду підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Вимагаючи стягнути з відповідача упущену вигоду в сумі 21147,35 грн., позивач посилається на те, що вказана сума складається з грошових коштів, не отриманих у вигляді прибутку підприємства, який складає 15% від торгового обороту щомісяця по накопичувальному принципу, за час вилучення ОСОБА_4 16105,41 грн., які були відсутні в оборотних засобах підприємства 6 місяців. Але в обґрунтування вказаних вимог позивачем не надано доказів, що при обрахуванні ним розміру упущеної вигоди враховувались тільки точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум саме у розмірі 21147,35 грн., якби грошові кошти у сумі 16105,41 грн. не були вилучені відповідачем. Позивачем надано аналізи рентабельності підприємства (а.с.42-43, 95-96, 171-173), з яких вбачається, що процент рентабельності продукції, яка реалізується позивачем, різний і складає від 6% до 25% . Позивачем не надано доказів, що грошова сума у розмірі 16105,41 грн. була б використана ним саме на придбання продукції, при реалізації якої середня торгова націнка складає 15% від торгового обороту щомісяця, а не на інші цілі підприємства та на придбання іншої продукції, не надано доказів, що прибуток, який отримується щомісяця, дає прибуток 15% по накопичувальному принципу. Позивачем надано договори поставки, розхідні накладні та договори купівлі-продажу, укладені підприємством позивача з постачальниками продукції та її покупцями, укладені у період відсутності в оборотних засобах підприємства грошових коштів в сумі 16105,41 грн. (а.с.97-106,111-137,138-160, 199-211). Позивачем не надано доказі, що у звязку із вилученням відповідачем з обороту підприємства грошових коштів у сумі 16105,41 грн., було порушено роботу підприємства, було зірвано укладення договорів між підприємством позивача та поставщиками продукції, зірвано поставку продукції підприємством позивача покупцям цієї продукції, що позивач не призвів розрахунки за придбану ним продукцію.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позовних вимог в цієї частині немає і у їх задоволенні необхідно відмовити.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., які підтверджені наданою позивачем квитанцією.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 22, 1166, ЦК України, ст..ст. 130-138 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Малті»в особі Донецької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Малті», яка діє на підставі довіреності, до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Старобешеве, Старобешевського району, Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Малті» в особі Донецької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Малті», м. Донецьк, пл.. Конституції, б.3, ЄДРПОУ 35588465, п/р 2600011025980 в ПАО «УкрБизнесБанк», МФО 334969, ІПН 302914720305, матеріальну шкоду у сумі 1605 грн. 41 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. а всього 1776 грн. 41 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення постановлене в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 07 квітня 2011 року.

Рішення буде виготовлене в повному обсязі 12 квітня 2011 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча-суддя О.М.Чапланова