Рішення № 14902331, 12.01.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-12713/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Стоілової Т.В.

при секретарі Ліпскіс О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Михалко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства" Шахтоуправління "Покровське"" третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2010 року позивач ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до Публічного Акціонерного Товариств "Шахтоуправління "Покровське"", яке є правонаступником ВАТ "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1"" про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що з 17.11.2008 року по 27.08. 2010 року перебував у трудових відносинах з ВАТ "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1", правонаступником якого є ПАТ " Шахтоуправління "Покровське"" працюючи на різних посадах, останньою була посада заступника начальника дільниці з повним робочим днем в шахті.

30 березня 2010 року в 15 годин 55 хвилин, знаходячись на робочому місці, він потрапив під вплив вибуху метано - повітряної суміші, внаслідок чого був травмований, про що було складено Акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом та Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-5.

З 30.03.2010 року по 26.04.2010 року він знаходився на лікуванні в Інституті невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В.К. Гусака м. Донецьк , а з 27.04.2010 року по 17.05.2010 року в 2 неврологічному відділенні Донецької обласної клінічної лікарні м. Донецьк з діагнозом: Комбінована травма: опік полум"ям 1-2 ступеню голови. шиї, тулубу, кінцівок S= 30 % поверхні тіла. Тяжке термоінгаляційне ураження. Забій головного мозку середнього ступеню тяжкості, рублена рана голови, відкритий оскольчатий перелом лівої тім"яної області. Опік шкіри повік і слизистої оболонки ока 1-2 степеню. Середньої тяжкості опікова хвороба. Ускладнення: лівосторонній посттравматичний середній отит, перфорація барабанної перетинки.

З 18.05.2010 року по 17.06.2010 року та з 06.07. 2010 року по 16.07.2010 року продовжував лікування з аналогічним діагнозом.

Відповідно до висновку МСЕК від 26 серпня 2010 року йому було встановлено 2 групу інвалідності, встановлені протипоказання роботи в підземних умовах, роботи з тяжкою фізичною працею, несприятливими умовами в контакті з токсичними газами.

Позивач вважає, що ушкодженням здоров"я на виробництві йому спричинена моральна шкода, яка полягає в фізичних стражданнях, так як він відчуває біль, задишку, та у моральних стражданнях через вимушене звільнення з роботи, втрати значної частини своїх доходів та необхідності підтримувати своє здоров"я у лікувальних закладах. Сам факт, що він є інвалідом , пригнічує його, він відчуває роздратованість, пригніченість, в зв"язку з чим порушуються його нормальні життєві зв"язки, потребуються додаткові зусилля для організації свого життя.

Свої моральні страждання позивач оцінює в 100 000 грн. і просить їх стягнути з відповідача.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, за участю його представника ОСОБА_1, на позові наполягає.

Представник позивача ОСОБА_1, що діє за дорученням, позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє за дорученням, позов не визнала, посилаючись на те, що відповідно до ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України" моральну шкоду потерпілому повинен був відшкодовувати Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань , але на цей час дію цієї статті зупинено. Єдиною правовою підставою для компенсації моральної шкоди особі, що перебуває в трудових відносинах з підприємством, є ст. 237-1 КЗ пП України, тому просить суд застосувати тримісячний термін позовної давності, передбачений цією статтею і в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник Третьої особи - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до суду не з"явився. про день та час слухання справи повідомлений належним чином.(а.с.58-59)

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.23 ч.1 п.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У судовому засіданні встановлено, що з 17.11.2008 року по 27.08. 2010 року позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ВАТ "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1", правонаступником якого є ПАТ " Шахтоуправління "Покровське"" працюючи на різних посадах, останньою була посада заступника начальника дільниці з повним робочим днем в шахті.(а.с.36-41,48-51)

30 березня 2010 року в 15 годин 55 хвилин, знаходячись на робочому місці, він потрапив під вплив вибуху метано - повітряної суміші, внаслідок чого був травмований, про що було складено Акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом та Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-5.(а.с.14-18,19-35).

З 30.03.2010 року по 26.04.2010 року він знаходився на лікуванні в Інституті невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В.К. Гусака м. Донецьк , а з 27.04.2010 року по 17.05.2010 року в 2 неврологічному відділенні Донецької обласної клінічної лікарні м. Донецьк з діагнозом: Комбінована травма: опік полум"ям 1-2 ступеню голови. шиї, тулубу, кінцівок S= 30 % поверхні тіла. Тяжке термоінгаляційне ураження. Забій головного мозку середнього ступеню тяжкості, рублена рана голови, відкритий оскольчатий перелом лівої тім"яної області. Опік шкіри повік і слизистої оболонки ока 1-2 степеню. Середньої тяжкості опікова хвороба. Ускладнення: лівосторонній посттравматичний середній отит, перфорація барабанної перетинки.

З 18.05.2010 року по 17.06.2010 року та з 06.07. 2010 року по 16.07.2010 року продовжував лікування з аналогічним діагнозом.(а.с.6-13).

Відповідно до висновку МСЕК від 26 серпня 2010 року йому було встановлено 2 групу інвалідності, встановлені протипоказання роботи в підземних умовах, роботи з тяжкою фізичною працею, несприятливими мовами в контакті з токсичними газами.(а.с.5).

Відповідно ст.23 ч.1 п.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив 80 відсотків працездатності в звязку з травмою на виробництві. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він вимушений постійно лікуватися.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, розяснення Пленуму Верховного Суду України, ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоровя позивача, те, що професійна працездатність в звязку з професійним захворюванням втрачена на 80 відсотків.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ПАТ ШУ "Покровське"на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 18 000 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити, як необгрунтованих.

Суд не може погодитись з доводами представника відповідача, що позивач пропустив тримісячний термін давності для звернення до суду, передбачений ст.233 КЗпП України для розгляду трудових спорів, оскільки згідно ст. 268 ч.3 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смертю позовна давність не поширюється.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ ШУ "Покровське"на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 180 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.23, 1167, 1168, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства" Шахтоуправління "Покровське"" задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства" Шахтоуправління "Покровське"" р/р 26008980102771 в Донбаській філії ПАТ "Кредитпромбанк м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, спричинену йому внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч)гривень та судові витрати: державне мито в розмірі 180 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя: