Рішення № 14900509, 14.02.2011, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

№2-57/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року Володарський районний суд Донецької області у складі

судді                                                   Доценко С.І.

при секретарі                                         Болбат Н.І.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське цивільну справу за позовом:

Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

до ОСОБА_2, , ОСОБА_3, ОСОБА_1

про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

          в с т а н о в и в:

28.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладен кредитний договір № 866710/МБ, відповідно до якого відповідачу був надан кредит в сумі 29500 грн., строк погашення якого 28.07.2010 року. зі сплатою 36 % річних за користування кредитними коштами. На забезпечення зобов’язань за цим кредитним договором були укладені договори поруки з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, згідно яких боржник та його поручителі несуть перед кредитором солідарну відповідальність за невиконання, або неналежне виконання позичальником своїх зобов”язань. Позивач свої обов’язки перед відповідачем виконав повністю. Відповідач ОСОБА_2 же зі свого боку не виконує умови укладеного договору, порушуючи графік погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним, у зв”зку з чим Станом на 07.09.2010 року заборгованість за кредитом складає 25111.37 гривень, заборгованність за відсотками 28 843.52грн, які позивач просить стягнути солідарно з відповідачив з урахуванням індексу інфляції , а також штрафні санкції , передбачені договором за неналежне виконання стороною своїх зобов”язань, передбачені договором пеню за кредитом і нарахованими відсотками в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, та штраф 25% від простроченої суми. А також, позивач просить стягнути з відповідачів сплачені судові витрати.

          Представник позивача у судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглянути справу у його відсутність.

          Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

          Відповідач ОСОБА_1 в судовому засідання заперечував проти позову. Визнав, що дійсно є поручителем за кредитним договором ОСОБА_3, але ж відповідно до умов договору його як поручителя позивач зобов”язаний був повідомити належним чином про невиконання позичальником зобов”язань, але ніяких повідомлень із банку він не отримував, місця проживання не змінював.          

          Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, дослідивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до копії кредитного договору № 866710/МБ від 28.07.2008 року між позивачем і ОСОБА_2 було укладено в простій письмовій формі кредитний договор предметом якого є гроші в сумі 29500ГРН. які отримані позичальником ОСОБА_2 на споживчі потреби зі сплатою за користування кредитм відсотків із розрахунку 36% річних, що обчислюються із 360 днів у році, які повинні сплачуватись позичальником згідно графіку. Відповідно до п.3.1.1. ,п.3.1.2.2. договору повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється згідно з Графіком повернення кредиту та відсотків, який є невід”ємною частиною цього Договору, а у випадку прострочення виконання зобов”язання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений графіком, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом або його частини( якщо зобо”язання частково виконані позичальником) у розмірі 72% річних виходячи із фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням. Сторони домовились, що у разі виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, Банк має право достроково вимагати погашення наданого кредиту . про що письмово сповіщає позичальника. Відповідно до п.8 Договору за порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованності за кожен день прострочки.За порушення строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованності за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 25% від суми заборгованності і відсотків, вказанних в графіку і визначених на дату прострочення.

          Відповідно до Графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, остаточний строк погашення кредиту –28.07.2010 року з оплатою щомісяця загальної суми з урахуванням суми кредиту і відсотків за користування 1689.78грн.

Згідно договорів поруки № 866710/МБ від 28.07.2008 року та № 866710/МБ/1 від 28.07.2008 року гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поручились за належне виконання ОСОБА_2 своїх зобов”язань за кредитним договором № 866710/МБ від 28.07.2008 року і як поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники разом з позичальником. Відповідальність позичальника виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов»язань так і за невиконання їх в цілому. Відповідно до п.2 Договору поруки кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання зобов»язання , що витікає із кредитного договору при умові , якщо у встановленний кредитним договором строк кредитні зобов»язання не будуть виконані в цілому чи в будь-якій його частині, а також при умові обов»язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов»язання позичальником повністю ( або в тій та іншій його частині). Повідомлення повинно бути здійснено в письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом за адресою,що вказана в договорі чи надано особисто поручителю.

Згідно заяви про видачу готівки 28липня 2008 року ОСОБА_2 отримала від позивача за зазначеним кредитним договором 29500 грн, що засвідчено її підписом в отриманні грошей.

Відповідно до копії претензії від 28.04.2009 року за вих№293 позичальник ОСОБА_2 в письмовій формі попереджена про необхіденість погасити заборгованість за кредитним договором в розмірі 6185.15 грн, а також сплатити усі штрафні санкції. Претензія отримна нею рекомендованим листом 1.04.2009 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданої позивачем , встановлено, що в період з 20.08.08 по 26.12.08року частково виконувались позичальником ОСОБА_2 зобов»язання за кредитним договором і було сплачено в рахунок погашення основної суми заборгованності на 26.12.2008 року- 4388.63грн, а згідно графіку повинна була сплатити 4391.63 грн, а заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом сплатила –3454,68, а повинна була сплатити на цей період 4057,9 грн. Після 26.12.2008 року сума заборгованності за кредитом більше позичальником не сплачувалась і на момент звернення до суду 13.08.2010 року складає 25111.37грн., яка підлягає стягненню з позичальника на користь банку.

Враховуючи, що позичальником не належним чином виконувались зобов»язання по погашенню кредиту відповідно до встановленного Графіку, який є частиною договору, з 20.01.2009 року відсоткова ставка за кредитом збільшилась з 36% до 72% від суми кредиту , що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору, у зв»язку з чим заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом при сумі заборгованості за кредитом 25111.37грн складає 595 днів , а в грошовому виразі (25111.37 *72%*595днів/360 днів) 29882.53грн, а з урахуванням часткової сплати відсотків за період 14.01.2009 року по26.05.2010 року 1039,01 грн , сума заборгованості за відсотками складає 28843.52 грн , яка підлягає стягненню з позичальника на користь банку.

Суд вважає такими, що відповідають умовам договору вимоги позивача про стягнення пені за прострочення оплати кредиту та за сплату нарахованих відсотків з 07.09.2009 року по 0709.2010 року яка відповідає подвійній ставці НБУ за кожен день прострочення і становить 3315.59 грн за прострочення сплати кредиту та 3737.38 грн –за прострочення сплати нарахованих відсотків.

Суд вважає такою, що грунтується на законі і відповідає вимогам ст.625ч2 ЦК України вимогу позивача про стягнення з позичальника боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 1927грн .

Окрім того грунтується на умовах договору і підлягає стягненню з позичальника на користь позивача штраф в розмірі 25% від суми заборгованності по поверненню кредиту чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення. Згідно графіку погашення кредитних зобов»язань заборгованність за кредитом становить 25111.37грн, а за відсотками 12641.27 грн, з урахуванням частково виконаних зобов»язань, а всього 37758,64 грн. Штраф таким чином з урахуванням відомостей графіку, який є частиною договору становить (37756,64*25%) 9439,66 грн. Суду не надано позивачем розрахунок штрафу 25% , а лише зазначено, що стягненню підлягає штраф в сумі 13488грн 72 копійки, з чим суд не може погодитись, тому що позичальник брала на себе зобов»язання сплатити суму кредиту і проценти за користування згіно графіку погашення заборгованності, який є додатком до кредитного договору, де зазначена відсоткова ставка за користування кредитом 36% річних від заборгованності за кредитом, а подвійна відсоткова ставка 72% річних згідно договору визначається як санкція за неналежне виконання зобов»язання, а тому нараховані за цією ставкою відсотки за користування кредитом не можуть бути взяті в основу розрахунку, тому що вони не зазначені в Графіку погашення заборгованості, який був підписаний сторонами і є додатком до основного договору.

Таким чином з позичальника ОСОБА_2, яка не виконала грошові зобов»язання за кредитним договором, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, з урахуванням відсотків за користування кредитом, пені,штрафу і індексу інфляції , на загальну сумму (25111.37+28843.52+3315.59 грн+ 3737.38 грн+1927грн+9439,66) 72374,52грн

Суд вважає що не підлягають задоволенню вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованності за кредитним договором ОСОБА_2 з поручителів із слідуючих підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»зана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов»язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, або до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до умов укладених договорів поруки ( п.п.2.1,2.4) між банком і ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у кредитора право вимоги до поручителя виникає при умові обов»язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов»язання позичальника,яке повинно бути оформлено в письмовій формі і вважається належним чином поданим за умови надіслання рекомедованим чи цінним листом, а позивачем у встановленному законом порядку не надано суду доказів на підтвердження письмового повідомлення і належного вручення поручителям повідомлень про неналежне виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов»язань за кредитним договором, при тому що відповідач ОСОБА_1 заперечує факт отримання такого повідомлення .

А тому, розглядаючи позов на підставі наявних доказів, суд вважає, що поручителі не були належним чином повідомлені , відповідно до умов договору поруки, про те що з січня 2009 року ОСОБА_2 неналежно виконанує свої зобов»язання, які забеспечені порукой ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тому, не мали можливість своєчасно у встановлений договором поруки термін прийняти заходи до погашення заборгованності, а тому позивач не набув права вимагати від поручителів солідарного виконання зобов»язання за кредитним договором ОСОБА_2 разом з позичальником.

Окрім того, позивач вимагає солідарної відповідальності поручителів з позичальником, але ж в договорі поруки зазначена лише сума отриманого кредиту та відсоткова ставка за користування кредитом 36 % річних, сплата можливих штрафних санкцій( штрафу і пені) і на такі умови погодились поручителі. При укладанні договору поруки сторонами договору не обумовлювалось питання підвищення відсоткової ставки з 36% до 72% річних при неналежному виконанні позичальником своїх зобов»язань, і поручителі не були повідомлені про підвищення відсоткової ставки за кредитом.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв»язку з чим з ОСОБА_2, яка є позичальником за кредитним договором, слід стягнути на користь позивача 72374,52грн . В решті позову слід відмовити.

Судові витрати по справі складають : судовий збір в сумі 724грн та 120 гривень витрат на інформаційно технічний розгляд справи, які сплачені позивачем при зверненні до суду і які відповідно до ст.88 ЦПК України стід покласти і стягнути з відповідача ОСОБА_2

Крім того, суд вважає, що судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.209,213-215 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (р/р 29096800007027, МФО 334862, ЄДРПОУ 25605425) за кредитним договором № 866710/МБ від 28.07.2008 року : суму заборгованності за кредитом у розмірі 25111( двадцять п»ять тисяч сто одинадцять) гривень 37копійок., заборгованість за відсотками по користуванню кредитом –28843(двадцять вісім тисяч вісімсот сорок три) гривні 52копійки , з урахуванням індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов”язання 1927( одна тисяча дев”ятьсот двадцять сім)гивень,а також пеню за прострочення сплати суми кредиту –3315( три тисячи триста п”ятнадцять)гривень, пеню за прострочення сплати нарахованих відсотків за користування кредитом-3737( три тисячи сімсот тридцять сім) гривень 38копійок, штраф за прострочення кредитних зобов”язань 9439( дев”ять тисяч чотиреста тридцять дев”ять) гривень 66копійок , а всього за кредитним договором 72 374( сімдесят дві тисячи триста сімдесят чотири) гривні 52 копійки, а також понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати : 724( сімсот двадцять чотири ) гривні судового збору та 120 ( сто двадцять ) гривень витрат на інформаційно технічний розгляд справи, а всього 73218( сімдесят три тисячи двісті вісімнадцять) гривень 52 копійки.

В решті позову –відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 14 лютого 2011 року

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м.Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.І. Доценко