Рішення № 14900189, 15.03.2011, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-14488/10 Головуючий у 1 й інстанції - Фаріна Н.Ю.

Доповідач - Кочкова Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,

при секретарі - Самоткан В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Павлоградвугілля», відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці про визнання дій відповідачів такими, що вчинені з порушенням законодавства при встановленні сум відшкодування шкоди з одноразової допомоги та втраченого заробітку у зв”язку з пошкодженням здоров”я, стягнення недоплачених сум відшкодування шкоди, страхових виплат, моральної шкоди, стягнення компенсації у зв”язку з порушенням термінів виплати сум відшкодування шкоди, третя особа - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 1998 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого вказував на те, що з 19 жовтня 1960 по 14 травня 1995 року знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля», 12 березня 1975 року був травмований, МСЕК 21 грудня 1994 року встановила 15% втрати професійної працездатності. Крім того, за час роботи на підприємстві отримав професійні захворювання: пиловий бронхіт 1 ступеню, деформуючий артоз колінних суглобів 1 ступеню. Згідно із висновком МСЕК від 20 грудня 1995 року встановлено 65% втрати професійної працездатності, з яких 15% по травмі, 35% - пиловий бронхіт, 15% - деформуючий артроз колінних суглобів, встановлена інвалідність 3 групи.

30 грудня 1994 року на підставі висновку МСЕК від 21 грудня 1994 року відповідач видав наказ № 844 про виплату позивачу одноразової допомоги у сумі 76329780, 00 крб., виходячи із середньої заробітної плати по шахті 5088652,00 крб., суми щомісячних виплат не вказані.

Наказом № 1090 від 29 грудня 1996 року на підставі висновку МСЕК від 20 грудня 1995 року встановлена сума одноразової допомоги 1283000000крб., виходячи із середньомісячного заробітку потерпілого 25660000, 00 крб, та сума щомісячних платежів 13 498 000 крб., виходячи із середньомісячного заробітку потерпілого 26996000, 00крб.

Наказом № 561 від 30.10.1998р. про перерахунок виплат відшкодування шкоди, відповідач фактично визнав, що у наказі від 29.12.1996р. №1090 суми виплат по відшкодуванню шкоди визначені в заниженому розмірі, оскільки взято середній заробіток - 269,96грн., хоча слід було виходити із середнього заробітку - 323,14грн. Але перерахунок одноразової допомоги та щомісячних платежів за період з 20.12.1995р. по 30.10.1998р. не проведений.

Позивач вважає, що відповідач ВАТ «Павлоградвугілля»призначив йому виплати відшкодування шкоди з порушенням п. 12.27 «Тарифної угоди», п.22, 28 Правил відшкодування шкоди, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993р. №472 із змінами, внесеними постановою КМ України від 18.07.1994р. №492, від 03.10.1997р. №1100 (далі Правила відшкодування шкоди), невірно проведений розрахунок середньомісячного заробітку для призначення виплат відшкодування шкоди, після підвищення тарифних ставок перерахунок проведений не на всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок.

В результаті неправомірних дій ВАТ «Павлоградвугілля»особова справа позивача була передана до відділення ВД Фонду ССНВ та ПЗ України в м. Павлограді для продовження виплат відшкодування шкоди втраченого заробітку в заниженому розмірі.

У первісній позовній заяві позивач просив стягнути із ВАТ «Павлоградвугілля» недоплачену суму одноразової допомоги 14657гр., заборгованість по щомісячним платежам 4081гр 97 коп., та зобов*язати виплачувати щомісячно по 353гр. 60 коп. (том 1, а.с.3-4).

У подальшому позивач неодноразово змінював та доповнював свої позовні вимоги. В останній позовній заяві від 19 жовтня 2010 року (том 4, а.с.2-53) позивач просив стягнути на його користь з ВАТ «Павлоградвугілля»: недоплату по відшкодуванню шкоди з одноразової допомоги по професійному захворюванню у сумі 6687,00 грн.; недоплату по відшкодуванню шкоди втраченого заробітку за період з 21.12.1994р. по 01.04.2001р. у сумі 28 690,78 грн.; компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплат сум відшкодування шкоди з одноразової допомоги по професійному захворюванню у сумі 36 771,29 грн.; компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплат сум відшкодування шкоди втраченого заробітку за період з 21.12.1994р. по 01.04.2001р. у сумі 86 852,81 грн.; на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.; стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці недоплату відшкодування шкоди по щомісячним страховим виплатам за період з 01.04.2001р. по 01.10.2010р. у сумі 99 406,66 грн.; компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплат сум відшкодування шкоди щомісячних страхових виплат за період з 01.04.2001р. по 01.10.2010р. у сумі 61 947,59 грн.; зобов'язати відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці виплачувати позивачу з 01.10.2010р. щомісячну страхову виплату у сумі 2 411,38 грн. до наступного перерахунку відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону України №1105.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено (том 4, а.с. 73-91).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати із наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову про перерахунок виплат відшкодування шкоди, стягнення одноразової допомоги, недоплати по відшкодуванню шкоди за період з 21.12.1994 р. до 01.04.2001 р., та моральної шкоди із ВАТ «Павлоградвугілля»суд виходив із того, що при застосуванні коефіцієнтів при збільшенні тарифних ставок і окладів працівників вугільної промисловості у 1995-2000 роках одночасно були зменшені інші складові заробітної плати без зміни загального розміру заробітної плати, у зв'язку з чим розмір середньомісячного заробітку не збільшився. Крім того, суд 1 інстанції вважав, що позивач пропустив строк на звернення до суду, оскільки нещасний випадок стався 12.03.1975 р., а професійне захворювання встановлено 20.12.1995 року, накази про призначення одноразової допомоги та виплат відшкодування шкоди видані відповідачем 29.12.1996 року та 30.12.1994 року, і саме з цього часу починається перебіг строку позовної давності, а позивач звернувся до суду з позовом про перерахунок виплат відшкодування шкоди щодо 50% втрати працездатності 23.11.1998 р., з позовом про стягнення моральної шкоди 30 листопада 1999 року, а з позовом про перерахунок виплат відшкодування шкоди щодо 15% та 50% втрати працездатності 06.09.2004 року, тобто з пропуском строку позовної давності. При цьому суд послався на ч.1 ст. 233 КЗпП України, ст. 71, 83 ЦК України (1963 р.). Крім того, суд вважав, що моральна шкода у зв`язку з невірно сплаченими виплатами по відшкодуванню шкоди позивачу не спричинена, оскільки її факт не доведений у судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову у частині стягнення з ВВД ФССНВУ в м.. Тернівка щомісячних страхових виплат та зобов`язанні сплачувати щомісячні страхові виплати у більшому розмірі, суд виходив із того, що і відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка і третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді робили перерахунки страхових виплат із застосуванням коефіцієнтів, що встановлюються Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які прийняті Фондом у рамках своїх повноважень та відповідно до діючого законодавства.

У стягненні з відповідачів компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та індексації суд відмовив з посиланням на те, що норми Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” застосовуються лише щодо нарахованих, але своєчасно невиплачених сум.

Однак, із висновками суду 1 інстанції погодитись не можна, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права. Так, відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не розповсюджується на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю. Стаття 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Укроаїни 2003 року встановлює, що положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов*язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Згідно із ст.. 83 ЦК УРСР позовна давність не розповсюджується у випадках, встановлюваних законодавством Союзу РСР, і на інші вимоги, а ч.2 ст. 83 Закону СРСР «Основы гражданського законодательства Союза ССР», яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду встановлювала, що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої життю та здоров*ю громадянина. Представник відповідача у судовому засіданні вважав, що строк на звернення до суду позивачем не пропущений.

Згідно із п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду пядлагає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки суд не застосував вказані норми матеріального права, а вони підлягали застосуванню.

Вирішуючи позовні вимоги позивача із наявних у справі матеріалів та керуючись законодавствомёдіючим на відповідний період, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

У первісній позовній заяві позивач вказував, що претензій по виплатам по травмі 12 березня 1975 року (МСЕК від 21 грудня 1994 року встановила 15% втрати професійної працездатності) він не має, тому суд перевіряє правильність виплат, проведених відповідачами, починаючи з 1 січня 1996 року по висновку МСЕК від 20 грудня 1995 року (65% втрати професійної працездатності, з яких 15% по травмі, 50% - по професійним захворюванням).

Відповідно до п. 25 Правил відшкодування шкоди «у разі повторного ушкодження здоров*я (професійне захворювання було повторним ушкодженням здоров*я на тому ж підприємстві», середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров*я». Розмір відшкодування шкоди у цьому разі визначається ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров*я. При цьому середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування шкоди відповідно до п.22 Правил відшкодування шкоди, в редакції, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1994 року № 492, повинен визначатись за бажанням потерпілого за 12 або три повні календарні місяці роботи, що передували стійкій втраті працездатності, з коригуванням у зазначений період на ріст тарифних ставок працівників підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 виразив бажання визначити середньомісячний заробіток за 12 повних календарних місяців роботи, що передували стійкій втраті працездатності по профзахворюванню, тобто, до грудня 1995 року. Із довідки про заробітну плату (том 1, а.с.67), довідки про підвищення тарифних ставок і окладів ВАТ «Павлоградвугілля»(том 2, а.с.73), із врахуванням щорічної винагороди за вислугу років (том 2, а.с.236-247) середньомісячна заробітна плата на 12 грудня 1995 року повинна складати:

А) відкоригована заробітна плата за лютий 1995 року - 15918900,00 х 1,1 х 1,36 = 23814674; за грудень 1994 року - 8738206, 32 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 41400153; за листопад 1994 року - 5249212,32 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 24869886; за серпень 1994 року - 3794472,96 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 =35955150; за січень 1994 року 3034012, 13 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 57498615; за грудень 1993 року 1991881, 80 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 37748805; за серпень 1993 року 216469, 77 х 2,9 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 33690790; за липень 1993 року 210485, 74 х 2,9 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 34704163; за січень 1993 року 103835,28 х 1,5 х 1,23 х 2,9 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 31586406; за серпень 1992 року 20247,33 х 2,96 х 1,5 х 1,23 х 2,9 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 18231179; за червень 1992 року 15464, 78 х 1,65 х 2,96 х 1,5 х 1,23 х 2,9 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 22976013; за лютий 1992 року 11230,34 х 1,17 х 1,65 х 2,96 х 1,5 х 1,23 х 2,9 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 19521343;

Б) відкоригована винагорода за вислугу років (1/12 частина) 1994 рік 6770000 х 3,167 х 1,1 х 1,36 : 12 = 2672 927; за 1993 рік 805376 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 : 12 = 1271 912; за 1992 рік 53452 х 1,5 х 1,23 х 2,9 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 : 12 = 1354 996; за 1991 рік 1181, 25 х 1,17 х 1,65 х 2,96 х 1,5 х 1,23 х 2,9 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 3,167 х 1,1 х 1,36 = 171111.

Таким чином заробітна плата за 12 повних календарних місяців роботи з урахуванням відповідної частки винагороди за вислугу років складає:

-лютий 1995 року 23814674 + 2672927 = 26487601;

-грудень 1994 року 41400153 + 1271912 = 42672065;

-листопад 1994 року 24869886 + 1271912 = 26141798;

-серпень 1994 року 35955150 + 1271912 = 37227 062;

-січень 1994 року 57498615 + 1271912 = 58770527;

-грудень 1993 року 37748805 + 1354996 = 39103801;

-серпень 1993 року 35 690790 + 1354996 = 37045786;

-липень 1993 року 34704163 + 1354996 =36059159;

-січень 1993 року 31586406 +1354996 = 32941402;

-серпень 1992 року 18231179 + 171111 = 18402290;

-червень 1992 року 22976013 + 171111 = 23147124;

-лютий 1992 року 19521343 + 171111 = 19692454.

Всього за 12 місяців 397691069 крб. Тобто середньомісячна заробітна плата для розрахунку виплати складає 397691069 крб. : 12 міс. 33140922крб., що у перерахунку на гривні складає 331гр. 41 коп. (33140922 : 10000). Виходячи із ступеню втрати професійної працездатності 65%, розмір відшкодування повинен бути:

-одноразова допомога по професійному захворюванню 16570гр. 50 коп. (331,41гр. х 50). Відповідно до наказу підприємства від 27 лютого 1996 року № 158 (том 1, а.с. 133) на шахті було проведено індексацію щомісячних виплат і одноразової допомоги з 1 жовтня 1995 року на 1,22, та з 1.01.1996 року на 1,12. А так як одноразова допомога була встановлена станом на грудень 1995 року, то вона повинна бути підвищена на коефіцієнт 1,12, і повинна складати 16570гр. х 1,12 = 18558,96гр.

-розмір щомісячного відшкодування шкоди з 12 грудня 1995 року повинен бути 331,41гр. х 65% = 215,42гр.

Відповідно до п. 28 Правил відшкодування шкоди перерахунок розміру відшкодування шкоди повинен був проводитись у разі підвищення тарифних ставок на підприємстві. Таким чином, сума 215,42гр. повинна була виплачуватись позивачу до чергового підвищення тарифних ставок на шахті. З 1 січня 1996 року розмір щомісячного відшкодування відповідно до наказу № 158 повинен бути підвищений на коефіцієнт 1,12, що складає 241,27 (215,42гр.х1,12). З 1 квітня 1996 року на підприємстві було проведено удосконалення структури заробітної плати і доля тарифа в ній для перерахунку відшкодування шкоди зросла в 1,2 рази. Виходячи із цього розмір щомісячного відшкодування повинен бути 241,27х1,2=289,52гр.

З 1 липня 1998 року на підприємстві підвищені тарифні ставки на коефіцієнт 1,1458, тому розмір щомісячного відшкодування повинен бути 289,52гр. х 1,1458 = 331,73. Проте на цей час вже діяла норма п. 28 Правил відшкодування шкоди у редакції, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 1997 року № 1100, згідно з якою «перарахований розмір втраченого заробітку у перарахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи». У зв*язку з тим, що перерахований розмір відшкодування шкоди з 1 липня 1998 року (331,73) на 100% втрати професійної працездатності 331,73х65%:100% = 510,35гр. перевищує середню заробітну плату відповідного працівника за липень 1998 року 436,00гр. (том 1, а.с.140), то розмір відшкодування залишається 289,52гр.

З 1 вересня 1999 року на підприємстві підвищені тарифні ставки на коефіцієнт 1,28. Проте розмір щомісячного відшкодування залишається незмінним, оскільки реального зростання середньої заробітної плати відповідного працівника не було (429гр., том 1, а.с.119).

З 1 липня 2000 року тарифні ставки на підприємстві були підвищені на коефіцієнт 1, 367, тому розмір щомісячного відшкодування повинен бути 289,52гр. х 1,367=395,77. У перерахунку на 100% втрати професійної працездатності цей розмір складає 395,77х65%:100%= 608,88гр., у той час як середня заробітна плата відповідного працівника за липень 2000 року становила 606,00гр. (том 1, а.с.119). Тому розмір відшкодування шкоди становить: 606,00гр.х65%=393,90гр.

Таким чином, виходячи із вище визначених розмірів відшкодування шкоди і фактично виплачених сум недоплата підприємства становить:

А) одноразова допомога: по розрахунку 18558,96гр., фактично виплачено 12830,00гр, недоплата 5728,96гр. підлягає стягненню;

Б) щомісячні виплати: за період 1 січня 1996 31 березня 1996 - по розрахунку 241,27гр.х3 міс.=723,81гр., фактично виплачено 643,71гр, недоплата 80,10гр.; за період 1 квітня 1996 30 червня 2000 - по розрахунку 289,52гр.х51міс.=14 765,52гр., фактично виплачено 11 221,36гр, недоплата 3544,16гр.; за період 1 липня 2000 31 березня 2001 - по розрахунку 393,90гр.х9міс.=3 545,10гр., фактично виплачено 2 803,22гр, недоплата 741,78гр.. Всього недоплата підприємством щомісячних виплат відшкодування шкоди за період з 1 січня 1996 року по 31 березня 2001 року складає 4366,04гр. і підлягає стягненню.

З 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999р. №1105 - XIV (далі Закон №1105 -XIV). Відповідно до ст.21 ч.1 п.1 в, ст.28 ч.2 п.1, ст.29 ч.2 цього Закону виплати відшкодування шкоди (страхові виплати) проводить Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно ст.29 ч.2 Закону України №1105 - XIV перерахунок щомісячних страхових виплат проводились Фондом щороку з 1 березня на наступні коефіцієнти:

З 01.03.2002р. - 1,193 3 01.03.2006р.- 1,203

З 01.03.2003р. - 1,182 3 01.03.2007р. - 1,183

З 01.03.2004р. - 1,152 3 01.03.2008р. - 1,125

З 01.03.2005р. - 1,238 3 01.03.2009р. - 1,063

Виходячи із розміру відшкодування станом на 1 квітня 2001 року - 393,90гр. та враховуючи щорічні перерахунки на затверджені Правлінням Фонду коефіцієнти, розмір відшкодування повинен складати: з 01.04.2001 - 393,90гр., з 01.03.2002 - 393,90гр. х 1,193=469,22гр., з 01.03.2003 - 469,22гр. х 1,182 = 555,45гр., з 01.03.2004 - 555,45гр. х 1,152 = 639,88гр., з 01.03.2005 - 639,88гр. х 1,238 = 792,17гр., з 01.03.2006 - 792,17гр. х 1,203 = 952,98гр., з 01.03.2007 - 952,98гр. х 1,183 = 1127,38гр., з 01.03.2008 - 1127,38гр.х 1,125 = 1268,30гр., з 1.03.2009 - 1268,30гр. х 1,063 = 1348,20гр., з 1.03.2010 - 1348,20гр. х 1,000 = 1348,20гр.

Таким чином, виходячи із вище визначених розмірів відшкодування шкоди і фактично виплачених сум недоплата становить: з 01.04.2001 по 28.02.2002 по розрахунку 393,90гр.х11міс. = 4332,90, фактично сплачено 3426,28гр., недоплата становить 906,62 гр.;

- з 01.03.2002 по 28.02.2003 по розрахунку 469,22гр. х 12 міс. = 5639,04гр., фактично сплачено 4459,2гр., недоплата становить 1179,84 гр.;

- з 01.03.2003 по 29.02.2004 - по розрахунку 555,45гр. х 12 міс. = 6665,40гр., фактично сплачено 5270,64гр., недоплата становить 1394,76 гр.;

- з 01.03.2004 по 28.02.2005 - по розрахунку 639,88гр. х 12 міс. = 7 678,56гр., фактично сплачено 6071,88гр., недоплата становить 1606,68гр.;

- з 01.03.2005 по 28.02.2006 - по розрахунку 792,17гр. х 12 міс. = 9506,04гр., фактично сплачено 7 516,92гр., недоплата становить 1989,12гр.;

- з 01.03.2006 по 28.02.2007 - по розрахунку 952,98гр. х 12 міс. = 11 435,76гр., фактично сплачено 9042,84гр., недоплата становить 2392,92гр.;

- з 01.03.2007 по 29.02.2008 - по розрахунку 1127,38гр. х 12 міс. = 13 528,56гр., фактично сплачено 10697,76гр., недоплата становить 2830,80гр.;

- з 01.03.2008 по 28.02.2009 - по розрахунку 1268,30гр. х 12 міс. = 15 219,60гр., фактично сплачено 12 034,92гр., недоплата становить 3184, 68гр.;

- з 01.03.2009 по 28.02.2010 - по розрахунку 1348,20гр. х 12 міс. = 16 178,40гр., фактично сплачено 12 793,08гр., недоплата становить 3385, 32гр.;

- з 1.03.2010 по 30.09.2010 - по розрахунку 1348,20гр. х 7 міс. = 9437,40гр., фактично сплачено 7 462,63гр., недоплата становить 1974,77гр..

Всього за період с 1 квітня 2001 року по 30 вересня 2010 року недоплата становить 20845,51гр., і ця сума підлягає стягненню з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці, куди з червня 2009р. передана особова справа позивача по його заяві для продовження виплат відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я за місцем проживання.

Відповідно п.43 Правил відшкодування шкоди - якщо потерпілому або особам, які мають право на отримання страхової виплати, з вини підприємства своєчасно не визначена або не виплачена сума страхової виплати, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку з зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.34 Закону України «Про оплату праці». Згідно із п.2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1427 від 20 грудня 1997 року «компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року». Виходячи із цього, компенсації підлягають суми відшкодування, які були нараховані після 1 січня 1998 року, і не підлягають компенсації суми, недоплачені у період з 1996-1997 років, у тому числі одноразова допомога.

Розмір компенсації недоплачених підприємством сум відповідно до коефіцієнтів приросту споживчих цін за даними Держкомстату України станом на лютий 2011 року становить:

Рік, місяцьРозмір недоплатиКоефіцієнт приросту споживчих цінСума компенсації

01.199880,143,945316,15

02.199880,143,935315,39

03.199880,143,925314,55

04.199880,143,863309,58

05.199880,143,863309,58 06.199880,143,863309,58 07.199880,143,906313,03 08.199880,143, 896312,23 09.1998138,343,717514,21 10.199880,143,441275,76

11.1998Переплата 307,53 12.199869,753,174221,39 Всього за 1998 рік 3 511,43 01.199969,753,118217,48 02.199969,753,078214,69 03.199969,753.039211,97 04.199969,752,947205,55 05.199969,752,853199,00 06.199969,752,849198,72

07.199969,752,888201,44

08.199969,752,849198,72

09.199969,752,797195,09

10.199969,752,756192,23

11.199969,752,651184,90

12.199969,752,507174,86

Всього за 1999 рік 2394,65 01.200029,302,36069,15 02.200061,662,241138,18 03.2000223,232,180486,64 04.2000Переплата 99.91 05.200061,662,063127,20 06.200061,661,952120,36 07.2000166.041,934324,44 08.2000166.041,954324,44

09.2000Переплата 84,82 10.200082,421,842151,82 11.200082,421,830150,83 12.200082,421,785147,12

Всього за 2000 рік 2040,18 01.200182,421,747143,99 02.200182,421,731142,67 03.200182,421,714141,27 За період 01-03.2001 427,93 Разом за період з 01.01.98 по 31.03.2001 компенсація становить 8374,21гр.. Відповідно до ч.9 ст.40 Закону №1105 - XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на отримання страхової виплати, з вини Фонда соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначена або не виплачена сума страхової виплати, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку з зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.34 Закону України «Про оплату праці».

Судом встановлено, що суми страхових виплат після 1 квітня 2001 року своєчасно не була нараховані у повному обсязі і виплачені Фондом з вини підприємства, тому суми компенсації у зв'язку з зростанням цін на споживчі товари та послуги підлягають стягненню із підприємства і становлять:

Рік, місяцьРозмір недоплатиКоефіцієнт приросту споживчих цінСума компенсації

04.200182,421,674137,97

05.200182,421,664137,15

06.200182,42 1,648135,83

07.200182,421,694139,62

08.200182,421,699140,03 09.200182,421,688139,12 10.200182,421,683138,71 11.200182,421,669137,56 12.200182,421,627134,10 Всього за 04-12.2001р 1240,09 01.200282,421,601131,95

02.200282,421,638135,00

03.200298,321,657162,92

04.200298,321,626159,28

05.200298,321,628160,06

06.200298,321,676164,78

07.200298,321,717168,82

08.200298,321,722169,31

09.200298,321,717168,82

10.200298,321,698166,95

11.200298,321,679165,08

12.200298,321,642161,44

Всього за 2002 рік 1914,41 01.200398,321,603157,61 02.200398,321,575154,85 03.2003116,231,547179,81 04.2003116,231,529177,72 05.2003116,231,529177,72

06.2003116,231,527177,48

07.2003116,231,7529177,72

08.2003116,231,573182,83

09.2003116,231,558181,09

10.2003116,231,525177,25

11.2003116,231,478171,79

12.2003116,231,441167,49

Всього за 2003 рік 2083,36 01.2004116,231,407163,54 02.2004116,231,398162,49 03.2004133,891,388185,84 04.2004133,891,372183,70 05.2004133,891,355181,42

06.2004133,891,339179,28

07.2004133,891,339179,28

08.2004133,891,341179,55

09.2004133,891,311175,53

10.2004133,891,261168,84

11.2004133,891,226164,15

12.2004133,891,174157,19

Всього за 2004 рік 2020,81 01.2005133,891,737152,23 02.2005133,891,116149,42 03.2005165,761,083179,52 04.2005165,761,068177,03 05.2005165,761,056175,04

06.2005165,761,044173,05

07.2005165,761,038172,06

08.2005165,761,038172,06

09.2005165,761,030170,73

10.2005165,761,011167,58

11.2005165,760,988163,77

12.2005165,760,970160,79

Всього за 2005 рік 2013,28 01.2006165,760,946156,81 02.2006165,760,912151,17 03.2006199,410,918183,06 04.2006199,410,926184,65 05.2006199,410,916182,66

06.2006199,410,914182,26

07.2006199,410,897178,87

08.2006199,410,897178,87

09.2006199,410,860171,49

10.2006199,410,813162,12

11.2006199,410,781155,74

12.2006199,410,765152,55

Всього за 2006 рік 2040,25 01.2007199,410,756150,75 02.2007199,410,745148,56 03.2007235,900,742175,04 04.2007235,900,742175,04 05.2007235,900,732172,68

06.2007235,900,694163,71

07.2007235,900,671158,29

08.2007235,900,661155,93

09.2007235,900,625147,44

10.2007235,900,579136,59

11.2007235,900,545128,57

12.2007235,900,514121,25

Всього за 2007 рік 1833,85 01.2008235,900,471111,11 02.2008235,900,432101,91 03.2008265,390,380100,85 04.2008265,390,33889,70 05.2008265,390,32185,19

06.2008265,390,31182,54

07.2008265,390,31784,13

08.2008265,390,31984,66

09.2008265,390,30480,68

10.2008265,390,28274,84

11.2008265,390,26369,80

12.2008265,390,23863,16

Всього за 2008 рік 1028,57 01.2009265,390,20353,87 02.2009265,390,18549,10 03.2009282,110,16847,39 04.2009282,110,15844,57 05.2009282,110,15242,88

06.2009282,110,14039,50

07.2009282,110,14139,78

08.2009282,110,14340,34

09.2009282,110,13437,80

10.2009282,110,12434,98

11.2009282,110,11231,60

12.2009282,110,10228,78

Всього за 2009 рік 490,59 01.2010282,110,08223,13 02.2010282,110,06217,49 03.2010282,110,05314,95 04.2010282,110,05615,80 05.2010282,110,06217,49

06.2009282,110,06718,90

07.2009282,110,06919,47

08.2009282,110,05615,80

09.2009282,110,02607,33 Разом за період з 1 квітня 2001 року по 30 вересня 2010 року 14875гр. 57коп.

Внаслідок втрати професійної працездатності позивачу спричинена моральна шкода, оскільки він постійно змушений вживати лікарські препарати; стан його здоров'я став незадовільним; він часто лікується стаціонарно та амбулаторно; у нього сильні болі в суглобах, неспокійний сон, постійно тремтять руки, він втратив впевненість у майбутнє, часто перебуває у стані депресії, що обумовлює необхідність пристосуватися та вживати додаткових зусиль по організації свого життя. Виходячи із принципів розумності та справедливості суд стягує на відшкодування шкоди 9000гр.

Таким чином, на користь ОСОБА_2 слід стягнути: із ВАТ «Павлоградвугілля»недоплачену суму одноразової допомоги 5 728гр. 96коп., суму недоплачених щомісячних платежів за період з 1 січня 1996 року по 31 березня 2001 року 4 366гр. 04коп., компенсацію своєчасно не виплачених сум за період з 1 січня 1998 року по 31 березня 2001 року 8374гр. 21 коп., компенсацію своєчасно не виплачених сум за період з 1 квітня 2001 року по 30 вересня 2010 року 14875гр. 47коп., моральну шкоду у сумі 9000гр. , а всього 42 326 (сорок дві тисячі триста двадцять шість) гр.. 78 коп.; із відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці Дніпропетровської області суму недоплачених щомісячних платежів за період з 1 квітня 2001 року по 30 вересня 2010 року 20 845гр. 51 коп.; та щомісячно по 1348гр. 20коп. до наступного перерахунку.

На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України слід стягнути із ВАТ «Павлоградвугілля»судовий збір на користь держави у сумі 423гр. 26коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120гр.; із відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці Дніпропетровської області судовий збір у сумі 259 гр. 46 коп.

Керуючись ст.. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ВАТ «Павлоградвугілля»на користь ОСОБА_2 недоплачену суму одноразової допомоги 5 728гр. 96коп., суму недоплачених щомісячних платежів за період з 1 січня 1996 року по 31 березня 2001 року 4 366гр. 04коп., компенсацію своєчасно не виплачених сум за період з 1 січня 1998 року по 31 березня 2001 року 8374гр. 21 коп., компенсацію своєчасно не виплачених сум за період з 1 квітня 2001 року по 30 вересня 2010 року 14875гр. 47коп., моральну шкоду у сумі 9000гр. , а всього 42 326 (сорок дві тисячі триста двадцять шість) гр.. 78 коп.

Стягнути із відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 суму недоплачених щомісячних платежів за період з 1 квітня 2001 року по 30 вересня 2010 року 20 845гр. 51 коп.

Стягувати щомісячно із відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 по 1348гр. 20коп. до наступного перерахунку відповідно до діючого законодавства.

Стягнути із ВАТ «Павлоградвугілля»судовий збір на користь держави у сумі 423гр. 26коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120гр. Стягнути із із відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці Дніпропетровської області судовий збір на користь держави у сумі 259 гр. 46 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: