Ухвала суду № 14898846, 28.01.2011, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1588/11

У Х В А Л А

іменем України

28.01.2011 Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Леонов А.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про забезпечення позову до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” (далі ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК”) звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі Філія ТОВ „УФА „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 27.01.2011 року відкрито провадження у справі.

Позивач у поданій до суду заяві просить прийняти заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в межах суми стягнення; обмежити їх у праві виїзду за межі України до виконання ними своїх зобовязань.

Вивчивши матеріали справи, а також підстави заяви, суд вважає, що заява ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” звернувся до суду з позовною заявою, просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно заборгованість у розмірі 1332165,25 гривень та 1950,00 гривень витрат на правову допомогу; з відповідачів Філія ТОВ „УФА „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно 200,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що 28.11.2006 року між ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № OD12GK01420256, згідно до умов якого банк зобовязався надати ОСОБА_2 кредитну лінію в розмірі 180016,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобовязався виконувати умови кредитного договору та повернути вищевказані кошти.

Банк свої зобовязання виконав та надав ОСОБА_2 кредит у сумі 180 016,00 доларів США, а ОСОБА_2 свої зобовязання по виконанню умов кредитного договору не виконує.

Оскільки з метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором № OD12GK01420256 були укладені договори поруки, згідно з умовами яких поручителі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, які являються відповідачами по справі, поручилися перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань, позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду та просити забезпечити позов.

Таким чином, дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у звязку з чим заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в межах суми позовних вимог підлягає задоволенню.

Щодо вимог ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про обмеження відносно відповідачів права виїзду за межі України до виконання ними своїх зобовязань, то в цій частині суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки нормами ЦПК України не передбачена можливість застосування такого заходу забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України до виконання відповідачем своїх зобовязань

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) про забезпечення позову до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) на загальну суму 1332165 (один мільйон триста тридцять дві тисячі сто шістдесят пять) гривень 25 копійок шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк предявлення ухвали до виконання протягом 3 (трьох) років з дня постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.