Ухвала суду № 14890278, 01.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2011 р. м. КиївК-19025/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дізопак”

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2008 року

по справі № 17/61 (№ 22-а-322/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дізопак”

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Дізопак” звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 02.04.2007р. № 0000892350/0/781.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 12.07.2007 року позовні вимоги задоволено; визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2008 року постанову суду першої інстанції скасовано; відмовлено в позові, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2006р., складено акт від 22.03.2007р. № 171/23-500/25154796, в якому зафіксоване порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: до валових витрат віднесено витрати, повязані з наданням юридичних послуг від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в сумі: за 2004 рік 80100 грн., за 2005 рік 70600 грн., за 2006 рік 52260 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 02.04.2007р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000892350/0/241 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 76073 грн., в т. ч. 50715 грн. основного платежу та 25358 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення та суд апеляційної інстанції, відмовляючи в позові, виходили з того, що в первинних бухгалтерських документах позивача, а саме: актах виконаних робіт, не визначено конкретний зміст виконаних робіт, що доводив би необхідність виробничої потреби ТОВ “Дізопак” в отриманні таких послуг та віднесення їх сум до складу валових витрат.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До таких обмежень, згідно пп. 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат витрати на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 цього Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Як встановлено судами обох інстанцій та не заперечувалось відповідачем, витрати з надання юридичних послуг, які були віднесені позивачем до складу валових, підтверджені відповідними документами, а саме, актами здачі-приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями тощо.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, тому його рішення про задоволення позовних вимог та скасування спірного повідомлення-рішення є вірним.

За вказаних обставин, наявності порушень норм матеріального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі як така, що скасована помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дізопак” задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2008 року по справі № 17/61 (№ 22-а-322/08) скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Полтавської області від 12.07.2007 року.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

підписШипуліна Т.М.