Ухвала суду № 14889560, 12.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р. Справа № 87246/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року у справі за позовом ПП «Матадор Плюс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

встановила:

У травні 2009 року ПП «Матадор Плюс» звернулося з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

Позивач свої позовні вимоги мотивував, тим, що відповідачем у період з 31.03.2008 р. по 11.04.2008 р. було проведено виїзну планову документальну перевірку Приватного підприємства "Матадор Плюс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007р., за результатами якої складено акт перевірки №630/93/23-1/31216119 від 16.04.2008 р.,

На підставі даного акту прийнято податкові повідомлення-рішення №0001212300/0/10274 від 05.05.2008р. про порушення підприємством п.п. 4.1.6 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та №0001222300/0/10273 від 05.05.2008 р. про порушення п.п. 7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення незаконними позивач звернувся до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року позов задоволено. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №0001222300/0/10273 від 05.05.2008 року, №0001212300/0/10274 від 05.05.2008 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним зясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У період з 31.03.2008 р. по 11.04.2008 р. працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено виїзну планову документальну перевірку Приватного підприємства "Матадор Плюс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007р. за результатами якої складено акт №630/93/23-1/31216119 від 16.04.2008 р., яким встановлено порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено валовий дохід за 2007 рік на 72548,45 грн., в тому числі по контрагенту ПП "Томед" - 72394,74 грн.

На підставі даного акту винесені рішення №0001212300/0/10274 від 05.05.2008р. про порушення підприємством п.п. 4.1.6 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та №0001222300/0/10273 від 05.05.2008 р. про порушення п.п. 7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Встановлено, що між ПП "Матадор Плюс" та ПП "Томед" було укладено угоду №б/н від 01.01.2004 р. про надання транспортно-експедиційних послуг згідно з заявками.

Постановою господарського суду Львівської області від 04.04.2006 р. у справі №5/153-28/26 за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Львова до ПП "Матадор Плюс" та ПП "Томед", про визнання нечинним господарського зобов'язання, господарське зобов'язання за угодою №б/н від 01.01.2004 р. укладеною між ПП "Томед" та ПП "Матадор Плюс" визнане недійсним. Таким чином всі зобов'язання, які виникли згідно цієї угоди, визнанні нечинними з моменту набрання чинності даного судового рішення. Податковим органом на підставі акту №165/23-2/31216119 від 22.04.2005 р. вартість наданих з боку ПП "Томед" транспортних послуг була виключена зі складу валових витрат ПП "Матадор Плюс", наданих згідно вище зазначеної угоди, що в силу ч. 1 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягає.

З огляду на викладене судова колегія приходить до переконання. що податковим органом безпідставно донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток, пов'язаного із виникненням заборгованості за транспортні послуги перед ПП "Томед".

Щодо безпідставного віднесення ПП "Матадор Плюс" до складу валових витрат за 2007 рік вартості мобільного зв'язку, слід зазначити наступне.

Згідно наказу позивача від 05.01.2006 р. №01/01/06 встановлено правила використання працівниками підприємства послуг телефонного зв'язку у межах господарських та договірних відносин з іншими підприємствами.

Так, відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону N 334/94-ВР заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону N 334/94-ВР. При цьому, вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Згідно статей 1, 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону N 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Податковий орган зазначає, що позивачем в процесі проведення перевірки не було подано жодних документів, які б свідчили про той факт, що телефонні розмови, вартість яких віднесено до складу валових витрат, пов'язані із веденням господарської діяльності. Перевіркою встановлено відсутність первинних документів, які б підтверджували, що витрати на послуги цифрового зв'язку пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Однак позивачем в судовому засіданні було представлено наказ від 05.01.2006 р. №01/01/06 щодо встановлення правил використання працівниками підприємства послуг телефонного зв'язку, а також рахунки за телекомунікаційні послуги від ЗАТ "Український мобільний зв'язок".

Відповідач зазначає про те, що підтверджуючими документами використання послуг телефонного зв'язку у господарській діяльності позивача, можуть бути, зокрема роздруківки телефонних розмов, які вказують на те, що розмови по телефону велися з контрагентами за угодами, з працівниками підприємства тощо.

Проте, як вбачається з листа керівника Львівської філії ЗАТ "Український мобільний зв'язок" від 15.10.2009 р. №15/1552, немає технічної можливості здійснити роз друк розмов абонента - ПП "Матадор Плюс", оскільки послуга детального роздрукування подій надається лише за останні три місяці, тобто така інформація доступна з липня 2009 р.

З наведеного вбачається, що твердження податкового органу про безпідставне віднесення ПП "Матадор Плюс" вартості мобільного зв'язку до складу валових витрат за 2007 рік.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і не обґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року у справі №2а-3321/09/1370 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.04.2011 року