Постанова № 14887632, 11.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/2362/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Куделько Н.Є. при секретаріРосітюк Є.В. за участю: представника позивача: представника відповідача: Подоляк Т.Ю. Хомяк О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: 23 лютого 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області (далі позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат за січень-лютий 2011 року, доплату за 2010 рік на виплату і доставку пенсії особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в розмірі 99826,41 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області, як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Згідно розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідачем не було покрито суми витрат на виплату та доставку пенсії за Списком № 2 в сумі 99826,41 грн. за січень-лютий 2011 року, доплата за 2010 рік. Відповідачем зазначена заборгованість не сплачена. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість. Відкритим акціонерним товариством «Синельниківський ресорний завод» подані до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких посилаючись на абз.4 п.п.1 п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідач зазначає, що визначено обовязок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Позовні вимоги по стягненню заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії за Списком № 2 не можуть бути задоволені, оскільки не засновані на законі. Відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, підтримав письмові заперечення на позов, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство «Синельниківський ресорний завод» зареєстровано виконавчим комітетом Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, як юридична особа 19.12.1995р. за ідентифікаційним кодом 00231573, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк.16).

Відкрите акціонерне товариство «Синельниківський ресорний завод» є платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії громадянам, як працівникам підприємства відповідача складає: за січень 2011р. (УПФУ в Синельниківському районі Дніпропетровської області) 8605,12 грн. (арк.6); за січень 2011р. (УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська) 740,39 грн. (арк.7-8); за січень 2011р. (УПФУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська) 362,36 грн. (арк.9); за січень 2011р. (УПФУ в м. Синельникове Дніпропетровської області) 43144,68 грн. (арк.10-12); за лютий 2011р. (УПФУ в м. Синельникове Дніпропетровської області) 46909,24 грн. (арк.13-15).

Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком суми боргу по компенсації виплат по пільговим пенсіям, призначених згідно пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де заборгованість відповідача за січень-лютий 2011 року, доплата за 2010 рік складає 99826,41 грн. (арк.5).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надавались розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам.

За спірний період відповідач грошові кошти в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерів на користь Пенсійного фонду у зазначеному розмірі не перерахував.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в звязку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п.6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж на останньому підприємстві враховується в повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.8. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Посилання відповідача на те, що відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії за Списком № 2 не передбачено законодавством є помилковими, оскільки з вищенаведених норм вбачається, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.4 ч.2 ст. 162 КАС України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не сплачені в зазначеному розмірі позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», абзацом 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п.6.1, п.6.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663, ст.ст. 8,10,11,12,18,69,940128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 99826,41 грн. (девяносто девять тисяч вісімсот двадцять шість гривень сорок одна копійка).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 11.04.2011р.

Суддя Н.Є. Куделько