Постанова № 14887383, 23.03.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2011 р. Справа № 9/17-09

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

суддя Юрчук М.І. , суддя Бригінець Л.М.

при секретарі судового засідання Басюк Р.О.

за участю представників сторін:

позивача - Фурман В.В. (довіреність № б/н від 18.01.2011р.)

відповідача - Левицька-Корчун В.І. (довіреність №5 від 23.01.2009р.), Люлькіс І.М. (довіреність №4 від 23.01.2009р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Вінницької області від 19.01.11 р.

у справі № 9/17-09 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до Фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднане", с. Лішинці, Погребищенський р-н, Вінницька область

про стягнення 400 488 грн. 01 коп.

та за зустрічним позовом: Фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднане", с. Лішинці, Погребищенський р-н, Вінницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсною окремої частини договору купівлі-продажу від 27.03.08.№609-к та окремої частини додаткової угоди №1 від 25.08.08р.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрросфера" було заявлено позов до Фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднане" про стягнення 400488, 01 грн боргу.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.07.09р. у справі ТОВ "Агросфера" до Фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднане" про стягнення 400488,01 грн. задоволено частково - стягнуто з відповідача 233451,57 грн. основного боргу, 112015,15грн. індексації, 3146, 55 грн. пені за порушенням термінів оплати товару, 51384,01 грн. відсотків по товарному кредиту, 385,63 грн. відсотків за користування грошовими коштами, 4003,83 грн витрат по сплаті державного мита та 117,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні пені 105,1 грн. - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

30.07.2009р. ФГ "Ліщинецьке об'єднане" звернулось з апеляційною скаргою на вищевказане рішення (а.с. 57, т.2).

03.12.09р. Постановою Житомирського апеляційного господардського суду рішення господарського суду Вінницької області від 15.07.09р. залишене без змін (а.с. 123-128).

Не погодившись з постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.12.09р., ФГ "Ліщинецьке об'єднане" звернулось з касаційною скаргою 13.01.2010р. до Вищого господарського суду України про скасування рішення місцевого суду та постанову(а.с. 137-142 т. 2).

25.03.2010р. постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу задоволено.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 03.12.2009р. і рішення господарського суду Вінницької області від 15.07.09р. у справі №9/17-09 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 112 015,15 грн. індексації та 51 384,01 грн. відсотків. Справу передано на новий розгляд в цій частині. Решту рішення і постанови залишено без змін (а.с. 159-162, т.2).

В Постанові Вищий господарський суд України вказує, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи надані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині судового рішення навести правове обгрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом, викладення у судовому акті лише доводів і доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушення вимог ст.4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Суд першої інстанції не врахував та не спростував доводів відповідача щодо розміру основного боргу з заявленням до стягнення розмірами суми індексації та відсотків по товарному кредиту.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.01.11р. у справі №9/17-09 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" до Фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднане" про стягнення заборгованості в сумі 51 384 грн. відсотків по товарному кредиту та 112015,15 грн. індексації (курсової різниці).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ "Агросфера" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду в якій просить скасувати дане рішення та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач, зокрема зазначає наступне:

- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відсотки передбачені п.7.2 договору купівлі-продажу, зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 25.08.08 відповідають вимогам ст. 549 ЦК України, тобто по своїй природі відповідають пені є невірним, а також, що сплата 1% за користуванням товарними кредитом є відповідальністю за несвоєчасні розрахунки суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчас виконання грошових зобов'язань".

- суд неправомірно вказав, що індексація відповідно до п. 4.6 Договору суперечить положенням Постанови КМУ "Про удосконалення порядку формування цін" від 18.12.98р.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач та його представники в судовому засіданні просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників cторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (продавець) та Фермерським господарством "Ліщинецьке об'єднане" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №609-К (далі – Договір), згідно п.1 якого, продавець зобов"язується передати, а покупець зобов"язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього) (а.с.15-16, т.1).

Відповідно до п.3.1 та п.3.2 договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені у специфікаціях до даного договору, які є невід"ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору.

Згідно п.4.1. договору, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до договору.

Пунктами 4.2. і 4.3 договору сторони погодили, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01 % річних за користування кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору. Нарахування процентів по Договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто, на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів по договору здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок-фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписує акт виконаних робіт між сторонами. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній.

В п.4.4. договору зазначено, що у випадку прострочення погашення товарного кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за товарним кредитом і за весь період прострочення, до моменту погашення товарного кредиту.

Моментом погашення вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п.4.6. договору, оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж на 2 % від його офіційного курсу, встановленого НБУ на момент підписання договору, покупець зобов"язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу; А0 - офіційний курс долара США на дату підписання Договору, СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу. Покупець також має право розраховуватись по даному договору достроково.

Відповідно до п.11.1. договору, договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов"язань за цим договором.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у власність товар - засоби захисту рослин на загальну суму 293371,72 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи специфікаціями: №1 від 27.03.2008р. на суму 19666,36 доларів США, що еквівалентно 119178,14 грн. (з ПДВ); №2 від 25.04.2008р. на суму, еквівалентну 5379,63грн.; №3 від 05.05.2008р. на суму 28229,45 грн.; №4 від 13.05.2008р. на суму 19725,55 грн.; №5 від 21.05.2008р. на суму 30742,38 грн.; №6 від 02.06.2008р. на суму 4665,35 грн.; №7 від 09.06.2008р. на суму 36283,72 грн.; №8 від 18.06.2008р. на суму 25424,15 грн.; №9 від 18.06.2008р. на суму 1818,00 грн.; №10 від 11.08.2008р. на суму 9659,20 грн.; та №11 від 12.09.2008р. на суму 21117,89 грн. (а.с.17-27, т.1).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом повноважного представника ФГ "Ліщинецьке об'єднане" та печаткою господарства видаткових накладних та довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.34-57, т.1).

Враховуючи умови договору купівлі-продажу, ФГ "Ліщинецьке об'єднане" зобов"язалося у строки: до 29.03.2008р., 30.04.2008р., 08.05.2008р., 16.05.2008р., 23.05.2008р., 02.06.2008р., 13.06.2008р. перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі, вказаному у специфікаціях.

На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком його сплати:

- 30% від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 28 листопада 2008 року. Товарний кредит у цій частині надається на умовах сплати покупцем 25% (процентів) річних за користування товарним кредитом;

- решту 50% від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 28 листопада 2008р. Товарний кредит у цій частині надається на умовах сплати покупцем 25% річних за користування товарним кредитом, починаючи з 25 жовтня 2008р.

25.08.2008р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №609-к від 27.03.2008р. (а.с.28-33, т.1), якою внесено зміни у п.7.2. договору та викладено його в наступній редакції: «п.7.2. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 1% за кожний день прострочення оплати».

Крім того, вказаною додатковою угодою внесено зміни до специфікацій №1 - №10 щодо умов оплати товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" виставило відповідачу для оплати отриманого товару рахунки.

Свої зобов"язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково, сплативши позивачу 59920,15 грн., а саме: 31.03.2008р. - 11910,77 грн.; 11.04.2008р. - 4000,00 грн.; 14.04.2008р. - 7249,00 грн.; 25.04.2008р. - 1075,93 грн.; 05.05.2008р. - 5645,89 грн.; 13.05.2008р. - 3945,11 грн.; 22.05.2008р. - 6148,48 грн.; 02.06.2008р. - 933,17 грн.; 18.06.2008р. - 121,20 грн.; 11.08.2008р. - 988,10 грн.; 12.08.2008р. - 988,10 грн.; 26.08.2008р. - 15000,00 грн.; 15.09.2008р. - 1914,40 грн., що стверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.109-120, т.1).

Суд першої інстанції приймаючи рішення та відмовляючи в задоволенні 51 384, 01 грн. товарного кредиту в розмірі 1% за кожен день користування товарним кредитом послався на норми ч. 3, 4 ст. 13 ЦК України якими визначено межі здійснення цивільних прав та обов'язків, не допускається дія особи, що вчиняється з наміром завдати шкоди іншій особі.

Нарахування 1 % за кожен день прострочення оплати товарного кредиту, встановленого п. 7.2 договору купівлі-продажу зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 25.08.08р. не відповідає моральним засадам суспільства та суперечиь положенняс ч. 3 ст.509 ЦК України відповідно до яких, загальними засадами цивільного законодавства та засадами, на яких грунтується зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність та справедливість.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексом, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначені умови нарахування процентів (стягнення яких є предметом позову) передбачено умовами договору від 27.03.08р. №609-К пунктом 4.2. за користування Товарним кредитом в розмірі 25 %.

Нарахування процентів за користування Товарним кредитом з розрахунку 1% за кожен день прострочення оплати, визначений п.7.2 договору, зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 25.08.08.

Згідно ч. 4 ст. 232 ГК України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються на день сплати цих коштів кредитору якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховується проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 1% за кожний день прострочення оплати.

Дана додаткова угода підписана представниками обох сторін та скріплена їхніми печатками.

Отже нарахована сума процентів за користування товарним кредитом в сумі 51 384,01 грн. підлягає до стягнення, вона не є штрафом та не є пенею.

Постановляючи рішення про відмову в стягненні індексації (курсової різниці) суд першої інстанції виходив з того, що сума 112015,15 грн. є необґрунтованою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.2 договору, загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках договору № 609 від 27.03.08р., які є його невід’ємною частиною.

Специфікації підписані в рамках договору передбачають асортимент, кількість, умови оплати Товару, а також вартість Товару, як в іноземній валюті (долар США) так і в грошовій одиниці України – гривні.

Статтею 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідач у касаційній скарзі обґрунтував суму стягнення індексації по специфікаціях №1-11.

Сума вартості товару без урахування ПДВ складає 194542,98 грн.

Відповідно до умов договору , датою платежу по специфікаціях №1-10 є 28.11.2008р., по специфікації №11 - 25.10.08 р.

Сума основного боргу по специфікаціях №1-10 (без ПДВ) складає 187610,73 грн., по специфікаціях №11 – 6932, 25 грн.

Офіційний курс долара до гривні станом на 25.10.08 – 576,04 грн. за 100 доларів США, на 28.11.08 – 674,18 грн. за 100 доларів США.

Таким чином, відповідно до умов договору, розрахунок індексації по специфікаціях №1-10 складає 62857,45 грн. (187610,73х (674,18/505=25046218-187610,73);

По специфікаціях №11-975,18 (6932,25х576,04/505= 7907,43-6932,25). Загальна сума індексації мала становити 63826,63 грн. (а.с.139, т.2).

Колегія суддів погоджується з таким розрахунком суми індексації відповідача, хоча в запереченні на апеляційну скаргу відповідач вважає, що рішення суду про відмову в стягненні 112015,15 грн. є законним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 4 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Стягненню підлягає індексація (курсова різниця) в сумі 63826,63 грн.

Колегія суддів також враховує позицію ВГСУ викладену у постанові від 25.03.2010р.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Агросфера» підлягає до часткового задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 19.01.2011р. у справі №9/17-09 - до часткового скасування.

Керуючись ст. ст.101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Агросфера" (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Вінницької області від 19.01.2011р. у справі №9/17-09 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 19.01.2011р. скасувати в частині відмови в стягненні 63826,63 грн. індексації (міжкурсової різниці) та 51384,01 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

3. В цій частині прийняти нове рішення про чаткове задоволення позову.

4. Позов задовольнити частково. Стягнути з фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднане" (код 34142930 с. Ліщинці, Погребищенського району, Вінницької області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (код 31320991 м. Дніпропетровськ, вул. Собінова,1) - 63826,63 грн. індексації (міжкурсової різниці), 51384,01 грн. відсотків за користування товарним кредитом, витрат по сплаті державного мита - 1152,1 грн., витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу - 30,68 грн., витрат за подачу апеляційної скарги - 576,05 грн.

В решті рішення залишити без змін.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

6. Справу №9/17-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Бригінець Л.М.