Рішення № 14887019, 11.04.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.04.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”05” квітня 2011 року справа № 11/30

Позивач: Приватне підприємство "Колос Ч", пр-т. Перемоги, 145/11, м. Чернігів, 14013

Відповідач: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості „Укрспирт”, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1.

Предмет спору: про стягнення 89 400,19 грн.

Суддя Ю.М. Бобров

Представники сторін:

Представники позивача: Васильєв О.М., Шевченко К.Ю., дов. № б/н від 24.01.11р.

Представник відповідача: не з'явився.

Приватним підприємством „Колос Ч”, м. Чернігів подано позов до Державного підприємства "Чемерський спиртовий завод", с. Чемер, Козелецький район про стягнення 89 400,19 грн., в тому числі 71 916, 00 грн. основного боргу, 2 908,90 грн. 3 % річних, 9 575,29 грн. інфляційних втрат та 5000,00 грн. витрат на послуги юриста.

Розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 21.03.2011 р., у зв’язку з реорганізацією відповідача, судом допущено заміну первісного відповідача –Державного підприємства "Чемерський спиртовий завод", належним відповідачем –Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості „Укрспирт”.

Представники позивача в судових засіданнях підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просять їх задовольнити.

ДП „Укрспирт” відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, в судове засідання представника не направив. Про час і місце розгляду справи ДП „Укрспирт” було повідомлено належним чином. Ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, отримана уповноваженою особою ДП „Укрспирт” 25.03.2011 р., про що свідчить відмітка на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.

Представники позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечують.

Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні представників позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між ПП „Колос Ч” (Продавець) та ДП „Чемерський спиртовий завод” (Покупець) 24.09.2009 р. укладено договір на купівлю-продаж сировини (далі –Договір).

Відповідно до п.п. 8.4 п. 8, термін дії даного Договору наступає з моменту його підписання і закінчується повним виконанням умов договору.

Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Відповідно до умов Договору Продавець зобов’язався продати, а Покупець зобов’язався прийняти і оплатити на умовах і по ціні даного Договору зерно - фуражне жито, далі товар, в кількості 200 тон по заліковій вазі.

Згідно п.п. 2.1 п. 2 Договору ціна за зерно жита –550,00 грн. за тону, включаючи ПДВ.

Крім того, сторони дійшли згоди, що розрахунки проводитимуться після поставки партії товару (п.п. 2.2. п. 2 Договору).

На виконання умов Договору ПП „Колос Ч” було поставлено ДП „Чемерський спиртовий завод”, а останнім, в свою чергу, прийнято товар на загальну суму 79 816,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем виставлено ДП „Чемерський спиртовий завод” рахунки-фактури на оплату поставленого товару №№ СФ-0000119 від 24.09.2009 р. на суму 43 736,00 грн., СФ-0000121 від 25.09.2009 р. на суму 13 816,00 грн., СФ-0000122 від 28.09.2009 р. на суму 12 424,500 грн. та СФ-0000124 від 01.10.2009 р. на суму 9 839,50 грн.

ДП „Чемерський спиртовий завод”, в порушення умов Договору, свої зобов’язання своєчасно та в повному обсязі не виконав, здійснивши лише часткову оплату за отриманий товар в сумі 7 900,00 грн., залишок в сумі 71 916,00 гр. не сплатив.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання постанови КМУ від 28.07.2010 р. № 672 „Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості”, Міністерством аграрної політики України прийнято рішення про реорганізацію підприємств, зокрема, Державного підприємства "Чемерський спиртовий завод" шляхом виділення майна до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості „Укрспирт”.

Крім того, згідно копії наказу ДП „Укрспирт” № 39 від 14.12.2010 р. „Про створення Чернігівської філії ДП „Укрспирт” на базі майна реорганізованого ДП "Чемерський спиртовий завод" створено Чернігівську філію ДП „Укрспирт”.

Таким чином, заборгованість відповідача - ДП „Укрспирт” перед позивачем за Договором, станом на день прийняття рішення по справі, становить 71 916,00 грн.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати отриманого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданого розрахунку, нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 9 575,29 грн. та 3 % річних в розмірі 2 908,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в повній сумі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн. на відшкодування витрат на послуги юриста.

Судом встановлено, що позивачем на підставі договору № 03/11 від 20.01.2011 р. про надання юридичних послуг, укладеного між ним та фізичною особою-підприємцем Васильєвим О.М., який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, перераховано за юридичні послуги 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 66 від 09.03.2011 р.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини п'ятої ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

– при задоволенні позову –на відповідача;

– при відмові в позові –на позивача;

– при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наведених норм випливає, що до складу судових витрат належать, зокрема, витрати з оплати послуг адвоката, і такі витрати у разі задоволення позовних вимог повністю або частково покладаються, відповідно, на відповідача або на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум, які сплачені стороною судового процесу за надання юридичних послуг лише адвокату, а не будь-яким представникам.

У ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Оскільки кошти за надання юридичних послуг позивач сплатив фізичній особі-підприємцю на підставі укладеного з ним договору, а не особі, яка є адвокатом у розумінні статті 2 Закону України "Про адвокатуру", то такі кошти не можуть бути відшкодовані на підставі ст. 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на послуги юриста.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості „Укрспирт” (м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 37199618, рахунок невідомий) на користь Приватного підприємства „Колос Ч” (14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 145, кв. 11, р/р 26004300000846 в банк „Демарк” м. Чернігів, МФО 353575, код 30380981) 71 916, 00 грн. основного боргу, 2 908,90 грн. 3 % річних, 9 575,29 грн. інфляційних втрат, 844,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У відшкодуванні витрат на послуги юриста - відмовити.

В судовому засіданні 05.04.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 11.04.2011 р.