Рішення № 14886850, 11.04.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2011 р.

Справа № 17/5025/162/11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький»м. Хмельницький

до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат»м. Хмельницький

про стягнення 4 279 514,04 грн., з яких заборгованість по кредиту – 2 779 561,65 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 1 133 865,36 грн., заборгованість по комісії за управління кредитними коштами – 52 216,61 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом – 209 750,59 грн., інфляційні витрати – 104119,83 грн.

За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат»м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький»м. Хмельницький

про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р.

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»: Драгомерецький І.П. –за довіреністю №3434 від 01.10.2010р.

ВАТ «Домобудівний комбінат»: Драч В.М. –за довіреністю №17 від 15.09.2009р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач за первісним позовом звернувся до суду про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат»4 279514,04 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. (зі змінами внесеними договорами №363-08/01 від 08.05.2008р., №239-09/01 від 15.07.2009р., №49/1-10/01 від 19.02.2010р., №104-10/01 від 28.05.2010р.), з яких заборгованість по кредиту – 2 779 561,65 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 1 133865,36 грн., заборгованість по комісії за управління кредитними коштами – 52 216,61 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом – 209750,59 грн., інфляційні витрати – 104119,83 грн.

В судовому засіданні повноважний представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач за первісним позовом у відзиві та його повноважний представник в судовому засіданні вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню. Обгрунтовуючи свою позицію стверджує, що підписання 15.07.2009р. договору про внесення змін та доповнень №239-09/01 до кредитного договору зі сторони позичальника здійснено не повноважною особою. Тому, на думку відповідача, збільшення відсотків за користування кредитом за цим договором з 18% до 24% є неправомірним. Також, за наведених підстав відповідач вважає неправомірним збільшення розміру сплати відсотків за порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту з розміру 26%, як передбачено п. 1.2. кредитного договору від 16.07.2007р. до 35%, як зазначено у спірному додатку до договору від 15.07.2009р. З викладених обгрунтувань, вважає, що наведені обставини дають підстави для сумніву щодо точного розрахунку суми, яка підлягає стягненню.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним кредитний договір про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. Обґрунтовуючи підстави звернення з відповідним позовом до суду, позивач посилається на те, що договір про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р. до кредитного договору, всупереч вимогам чинного законодавства, а саме: ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, зі сторони позичальника був підписаний в.о. голови правління ВАТ «Домобудівний комбінат»Баштанюком М.С. з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки, як зазначив позивач, згідно штатного розкладу станом на 01.06.2009р. і на час розгляду справи, Баштанюк М.С. є головним інженером товариства.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві та його повноважний представник в судовому засіданні вважає зустрічний позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказує, що позивачем за зустрічним позовом наводяться підстави для визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р. до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р., а у позовних вимогах порушене питання про визнання недійсним усього кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. Стверджує, що повноваження в.о. голови правління ВАТ «Домобудівний комбінат»Баштанюка М.С. на підписання договору про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р. підтверджуються наказом товариства №107 від 28.12.2008р. про виконання Баштанюком М.С. обов'язків заступника голови правління товариства, наказом товариства №40 від 10.07.2009р. про покладення на Баштанюка М.С. виконання обов'язків голови правління товариства, витягом з протоколу засідання наглядової ради ВАТ «Домобудівний комбінат»№4 від 15.07.2009р. про продовження терміну користування кредитом згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. та уповноваження в.о.голови правління товариства Баштанюка М.С. на підписання відповідних договорів про внесення змін до кредитного договору та договорів забезпечення. Крім того, як вказує відповідач за зустрічним позовом, після укладення оспорюваного договору про внесення змін між сторонами до кредитного договору були внесені зміни №49/1-10/01 від 19.02.2010р., №104-10/01 від 28.05.2010р. Також, зазначає, що позичальником після укладення оспорюваного договору про внесення змін здійснювалося часткове погашення кредиту та процентів за користування кредитом, що, як вважає відповідач, є свідченням його згоди з укладеним кредитним договором та підтверджує його дійсність.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

16.07.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Хмельницький»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький»та Відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат»укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №615-07/01.

В подальшому між сторонами укладалися договори №363-08/01 від 08.05.2008р., №239-09/01 від 15.07.2009р., №49/1-10/01 від 19.02.2010р., №104-10/01 від 28.05.2010р., якими вносилися зміни до кредитного договору №615-07/01.

Відповідно до умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 (зі змінами внесеними договорами №363-08/01 від 08.05.2008р., №239-09/01 від 15.07.2009р., №49/1-10/01 від 19.02.2010р., №104-10/01 від 28.05.2010р.), банк зобов’язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 3 200 000,00 грн. з поступовим погашенням кредиту та відповідним зменшенням загального ліміту згідно укладеного графіку (Додаток №1 до цього кредитного договору), який є невід’ємною частиною даного кредитного договору та кінцевим терміном погашення кредиту 30 грудня 2010 року включно. Відсотки за користування кредитом встановлюються в розмірі 24,0% річних. Плата за управління кредитною лінією встановлюється в розмірі 0,1% від суми заборгованості по кредиту щомісячно.(п. 1.1.).

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. даного договору у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, встановленого п. 1.1. цього кредитного договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки в розмірі 35% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 2.4. цього договору. На період з 21 лютого 2010 року по 31 травня 2010 року (включно) позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25% річних. Позичальник сплачує банку несплачені відсотки станом на 01 травня 2010 року в сумі 612173,86 грн. згідно укладеного графіку (Додаток №2 до цього кредитного договору), який є невід’ємною частиною кредитного договору.

В пунктах 3.1., 3.2. позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням та погасити його частинами згідно встановленого графіку (Додаток №1), який є невід’ємною частиною кредитного договору, та остаточно повернути кредит в строк, передбачений п. 1.1. розділу 1 цього кредитного договору. Сплачувати щомісячно банку відсотки за користування кредитом, починаючи з 21 числа поточного місяця, але не пізніше третього робочого дня наступного місяця, в розмірі 24,0% річних, відсотки за неправомірне користування кредитом в розмірі, передбаченому п. 1.2. цього кредитного договору, плату за управління кредитною лінією в розмірі 0,1% від суми фактичної заборгованості по кредиту щомісячно з останнього робочого дня поточного місяця, але не пізніше третього робочого дня наступного місяця.

Пунктом 4.3. договору кредиту сторони погодили, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всієї суми кредиту або його частини) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, в тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом та/або плати за управління кредитною лінією, та/або сум неустойок, передбачених цим кредитним договором, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті відсотків за користування кредитом, та/або інших обов'язків по сплаті грошових коштів, що передбачені умовами цього кредитного договору.

Відповідно до п. п. 6.1.- 6.3. сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитною лінією позичальник сплачує банку за кожний день прострочення повернення кредиту чи сплати відсотків пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим кредитним договором припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов’язання по поверненню банку суми кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом зобов’язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Позичальник умови кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. щодо щомісячного вчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом згідно графіку погашення кредитних коштів та процентів, оплату за управління кредитною лінією належним чином не виконував, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 25.01.2011р. заборгованість ВАТ «Домобудівний комбінат»перед банком складає по кредиту – 2 779 561,65 грн., по відсотках за користування кредитом – 1 133 865,36 грн., по комісії за управління кредитними коштами – 52 216,61 грн.

За порушення виконання грошового зобов’язання за договором кредиту банк нарахував ВАТ «Домобудівний комбінат»пеню за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 133043,62 грн. (за період з 25.01.2010р. по 24.01.2011р.) та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 76706,97 грн. (за період з 25.01.2010р. по 24.01.2011р.).

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, за порушення виконання грошового зобов’язання за договором кредиту банк нарахував позичальнику інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 59597,38 грн. (за період з 05.01.2010р. по 31.12.2010р.) та інфляційні втрати за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 44 522,45 грн. (за період з 06.11.2008р. по 31.12.2010р.).

12.01.2011р. банк надсилав позичальнику претензію за №04-03/36 з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором, про що свідчить поштове повідомлення №5908757 про вручення 13.01.2011р. Однак, позичальник залишив її без відповідного реагування.

Оскільки, позичальник в добровільному порядку не погасив борг за кредитним договором, банк звернувся з позовною заявою до суду про стягнення з позичальника заборгованості в примусовому порядку.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення позичальником спірної заборгованості в добровільному порядку.

Відкрите акціонерне товариство «Домобудівний комбінат»звернулось до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. з посиланням на те, що договір про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р. до кредитного договору, від імені позичальника був підписаний неповноважною особою.

Згідно п.п. 7.31., 7.32. статуту ВАТ «Домобудівний комбінат», чинного на час укладання договору про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р. до кредитного договору, роботою правління керує голова правління. Голова правління, зокрема, укладає та підписує від імені товариства господарські, інвестиційні та інші договори, вчиняє інші правочини, з врахуванням вимог Статуту та чинного законодавства; видає накази, розпорядження, дає вказівки, які обов'язкові до виконання для всіх працівників товариства.

28.12.2008р. головою правління ВАТ «Домобудівний комбінат» Курятником А.В. видано наказ №107 про виконання Баштанюком Миколою Сергійовичем обов’язків заступника голови правління з подальшим правом 1-го підпису банківських документів.

10.07.2009р. головою правління ВАТ «Домобудівний комбінат» Курятником А.В. видано наказ №40 про покладення на Баштанюка Миколу Сергійовича обов’язків голови правління товариства.

Як вбачається з витягу з протоколу №4 засідання наглядової ради ВАТ «Домобудівний комбінат»від 15.07.20009р. членами наглядової ради товариства постановлено продовжити до 15.01.2010р. термін користування кредитом (кредитною лінією) в розмірі 3900000,00 грн., отриманого в Промінвестбанку згідно кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р., під оформлене раніше забезпечення, та уповноважити в.о. голови правління ВАТ «Домобудівний комбінат»Баштанюка Миколу Сергійовича на укладення з Промінвестбанком від імені товариства відповідних договорів про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р., іпотечного договору №616-07/04 від 16.07.2007р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Однак, для того, щоб договір вважався укладеним, сторони у належній формі повинні досягнути згоди з усіх істотних його умов.

Істотні умови договору, визначені у ч. 1 ст. 638 ЦК України, а саме: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним кредитний договір про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. Підставою для визнання кредитного договору недійсним позивачем наведено ту обставину, що договір про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р. до кредитного договору, від імені позичальника був підписаний неповноважною особою. Зокрема, вважає, що в.о. голови правління ВАТ «Домобудівний комбінат»Баштанюк М.С. не мав належних повноважень на укладення договору про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р., оскільки, згідно штатного розкладу станом на 01.06.2009р. Баштанюк М.С. є головним інженером товариства.

Необхідно зазначити, що договір про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р. до кредитного договору має похідний характер від кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. і є його невід’ємною частиною.

Відповідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, наведена позивачем за зустрічним позовом обставина не є підставою для визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. в цілому. Крім того, позивачем не доведено відсутність повноважень у в.о. голови правління товариства на укладення договору про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р. до кредитного договору.

Необхідно відмітити, що поняття цивільної дієздатності юридичної особи надається у положеннях ст. 92 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договір про внесення змін та доповнень №239-09/01 від 15.07.2009р. до кредитного договору від імені позичальника було підписано в.о. голови правління ВАТ «Домобудівний комбінат»Баштанюком М.С. та скріплено печаткою товариства.

Судом встановлено, що в.о. голови правління ВАТ «Домобудівний комбінат»Баштанюка М.С. було уповноважено на укладення від імені товариства договору про внесення змін до кредитного договору, про що свідчить наказ №107 від 28.12.2008р., виданий головою правління ВАТ «Домобудівний комбінат» Курятником А.В., наказ №40 від 10.07.2009р., виданий головою правління ВАТ «Домобудівний комбінат» Курятником А.В., витяг з протоколу №4 засідання наглядової ради ВАТ «Домобудівний комбінат»від 15.07.20009р.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, всупереч вимог ст. 33 ГПК України ВАТ «Домобудівний комбінат» не надало суду доказів, які б підтверджували недійсність оспорюваного правочину, тому вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено в ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки, в задоволенні вимог про визнання кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. недійсним відмовлено, цей договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України. Тому при вирішенні судом первісного позову враховується наступне.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1,2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Приписами статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За умовами ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В порушення умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. ВАТ «Домобудівний комбінат»прийняті на себе зобов'язання щодо повернення у передбачені договором терміни основної суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати комісії за управління кредитними коштами не виконував належним чином, у зв'язку з чим наявні заборгованість за кредитом, відсотками та за управління кредитними коштами.

Отже, вимога позивача за первісним позовом - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький» - про стягнення з відповідача за первісним позовом - ВАТ «Домобудівний комбінат»- заборгованості по кредиту в розмірі 2 779 561,65 грн., по відсотках за користування кредитом в розмірі 1 133865,36 грн., по комісії за управління кредитними коштами в розмірі 52 216,61 грн., є правомірною.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, за приписами вказаної норми нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте договором або законом може бути передбачений інший строк.

Зі змісту п.п. 6.1., 6.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність позичальника в разі несвоєчасного повернення кредиту та/або несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитною лінією, а саме: позичальник сплачує банку за кожний день прострочення повернення кредиту чи сплати відсотків пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим кредитним договором припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, у даному випадку при обчисленні суми пені не застосовуються обмеження шестимісячним строком, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Отже, нарахування позивачем пені за період більший ніж шість місяців є правомірним.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 133043,62 грн., яка нарахована за період з 25.01.2010р. по 24.01.2011р., та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 76706,97 грн., яка нарахована за період з 25.01.2010р. по 24.01.2011р.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, в п. 6.2. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. сторони погодили, що позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов’язання по поверненню банку суми кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом зобов’язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про правомірність нарахування інфляційних втрат за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 59597,38 грн. (за період з 05.01.2010р. по 31.12.2010р.) та інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 44 522,45 грн. (за період з 06.11.2008р. по 31.12.2010р.).

З врахуванням зазначеного вище, вимоги за первісним позовом обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

В зустрічному позові необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом; судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький»м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат»м. Хмельницький про стягнення 4 279 514,04 грн., з яких заборгованість по кредиту – 2 779561,65 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 1 133 865,36 грн., заборгованість по комісії за управління кредитними коштами – 52 216,61 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом – 209 750,59 грн., інфляційні витрати – 104119,83 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат»(м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109; код ЄДРПОУ 01269394) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький»(м. Хмельницький, вул. Театральна, 13, код ЄДРПОУ 09315277) 2 779 561,65 грн. (два мільйони сімсот сімдесят дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят одну гривню 65 коп.) –заборгованості по кредиту, 1 133865,36 грн. (один мільйон сто тридцять три тисячі вісімсот шістдесят п’ять гривень 36 коп.) - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 52 216,61 грн. (п’ятдесят дві тисячі двісті шістнадцять гривень 61 коп.) - заборгованості по комісії за управління кредитними коштами, 209 750,59 грн. (двісті дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят гривень 59 коп.) - пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом, 104119,83 грн. (сто чотири тисячі сто дев’ятнадцять гривень 83 коп.) - інфляційних втрат, 25 500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень 00 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В зустрічному позові Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат»м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький»м. Хмельницький про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №615-07/01 від 16.07.2007р. відмовити.

Суддя В.В. Димбовський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 квітня 2011 року.

Віддруковано 3 примірника:

1 –до справи,

2 - Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький»м. Хмельницький,

3 - Відкритому акціонерному товариству «Домобудівний комбінат»м. Хмельницький.