Рішення № 14886560, 04.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р. Справа № 5023/469/11

вх. № 469/11

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судового засідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Старченко Е.М. (дов. № 02-15/3815/1 від 22.12.2010 року).

відповідача - Віннічук Р.І. (дов. № 197 від 15.12.2010р.).

3-ї особи - не з*явився.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Закрите акціонерне товариство страхова компанія "Енергорезерв", м. Київ

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним односторонній правочин щодо припинення зобов'язань ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитним договором № 61-07/К від 17.08.2007 року та ПАТ "Земельний банк" - боржника за депозитним договором №12-98 від 03.06.1998 р., за депозитним договором №94/1-П від 12.08.2005 р. та депозитним договором №2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений ВАТ "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог №157 від 23.09.2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2011 року було порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закрите акціонерне товариство страхова компанія "Енергорезерв".

Ухвалою господарського суду від 07.02.2011 року, розгляд справи відкладено до 21.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2011року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, розгляд справи відкладено до 09.03.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 09.03.2011 року розгляд справи відкладено до 16.03.2011 року, у зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи в судове засідання.

Ухвалою господарського суду від 16.03.2011 року, задоволено клопотання відповідача про продовження терміну розгляду справи на п'ятнадцять днів до 04 квітня 2011 року, розгляд справи відкладено до 04.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує уточненні позовні вимоги, що надані через канцелярію господарського суду за вх. № 6343 від 16.03.2011р., в яких позивач просив суд визнати недійсним односторонній правочин щодо припинення зобов'язань ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитними договорами №84-07/К від 06.11.2007року, №12-08/К від 22.02.2008 року, №45-08/К від 25.06.2008 року, № 61-07/К від 17.08.2007 року та ПАТ "Земельний банк" - боржника за депозитним договором №12-98 від 03.06.1998 р., за депозитним договором №94/1-П від 12.08.2005 р. та депозитним договором №2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений ВАТ "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог №157 від 23.09.2010 року. Позивач вказує на те, що Постановою НБУ від 30.07.2010 року № 375 з 02.08.2010 року банківську ліцензію позивача відкликано та призначено ліквідатора. Таким чином, ПАТ "Земельний банк" втратив правоздатність юридичної особи і тому не може у цей час виступати як контрагент у взаємозаліку. Крім того, зарахування зустрічних однорідних вимог може призвести до порушення черговості задоволення вимог кредиторів.

Зазначені уточнення були прийняті господарським судом та долучені для розгляду до матеріалів справи на підставі ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні 04.04.2011р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний Банк України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, через канцелярію господарського суду за вх. № 7556 від 01.04.2011р. надав пояснення по справі, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає доводи позивача необгунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству, а також просить суд розглянути справу без участі представника третьої особи.

Розглянувши клопотання позивача вх.№73922 від 04.04.2011 року щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України, зауважує на наступне.

Стаття 69 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовна заява №5023/469/11 надійшла до господарського суду 20 січня 2011 року з урахуванням вимог ст.69 ГПК України, цей спір мав бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, але на підставі клопотання відповідача строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів до 04 квітня 2011 року. Продовжений строк розгляду справи закінчується 04.04.2011 року. Оскільки позивач звернувся з вищевказаним клопотанням лише 04.04.2011 року, у господарського суду Харківської області відсутні підстави щодо задоволення вищевказаного клопотання, у зв'язку із закінченням вже продовженого строку розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", що підтверджується витягом зі статуту) (далі - позивач) та ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" (далі - відповідач) були укладені Кредитні договори № 12-08/К від 22.02.2008 р., №84-07/К від 06.11.2007 року, №61-07/К від 17.08.2007 року, №45-08/К від 25.06.2008 року, відповідно до умов яких відповідач отримав кредит на поповнення обігових коштів.

З матеріалів справи також вбачається, що 26.07.2010 р. між ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад"- відповідачем та ЗАТ "СК "Енергорезерв" - третьою особою були укладені Договори про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3, за умовами яких ЗАТ "СК "Енергорезерв", первісний кредитор відступає, а ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", новий кредитор приймає в обсязі та на умовах, передбачених цими договорами, право вимоги виконання зобов'язань ПАТ "Земельний банк" перед ЗАТ "СК "Енергорезерв", первісним кредитором за наступними договорами:

- Депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998р.,

- Депозитним договором № 94/1-П від 12.08.2005р.,

- Депозитним договором № 2431 від 01.08.2003р.

Відповідно до п. 2.2. Договорів про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3 від 26.07.2010 р., первісний кредитор - ЗАТ "СК "Енергорезерв" гарантує новому кредитору - ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", що право вимоги, яке відступається за зобов'язаннями згідно з цими договорами про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3, є дійсним, не відступлено третім особам і не обтяжено іншими зобов'язаннями.

Відповідно до п.4.2. вищевказаних договорів про відступлення права вимоги №1, №2, №3, від 26.07.2010 року, право вимоги за зобов'язаннями, що були передані новому кредитору, переходить до останнього з моменту направлення новим кредитором - ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" на адресу боржника - ПАТ "Земельний банк" повідомлення про відступлення права вимоги. Новий кредитор повідомляє первісного кредитора про надання такого повідомлення боржнику протягом двох робочих днів з дня направлення повідомлення.

Матеріалами справи встановлено, що відповідне повідомлення про відступлення права вимоги було направлено новим кредитором на адресу боржника ПАТ "Земельний банк" та зареєстровано позивачем - ПАТ "Земельний банк" за вх.№02-14/4009 від 21.09.2010 року.

Таким чином, до ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", як до нового кредитора ПАТ "Земельний банк" за Депозитними договорами № 12-98 від 03.06.1998р., № 94/1-П від 12.08.2005р., № 2431 від 01.08.2003р. перейшли права вимоги ЗАТ "СК "Енергорезерв", первісного кредитора ПАТ "Земельний банк" за вказаними депозитними договорами.

Отже, ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" є кредитором Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

- за Депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р. відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № 1 від 26.07.2010р., що укладений ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" із ЗАТ "СК "Енергорезерв";

- за Депозитним договором № 94/1-П від 12.08.2005р. відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № 2 від 26.07.2010р., що укладений ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" із ЗАТ "СК "Енергорезерв";

- за Депозитним договором № 2431 від 01.08.2003р. відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № 3 від 26.07.2010р., що укладений ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" із ЗАТ "СК "Енергорезерв".

З іншої сторони мають місце зобов'язання ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" перед ПАТ "Земельний банк" на підставі кредитного договору № 12-08/К від 22.02.2008 р., кредитного договору №84-07/К від 06.11.2007 року, кредитного договору №61-07/К від 17.08.2007 року, кредитного договору №45-08/К від 25.06.2008 року.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач - ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", вважаючи, що наведені вище зобов'язання (за Депозитними договорами № 12-98 від 03.06.1998р., № 94/1-П від 12.08.2005р., № 2431 від 01.08.2003р. з урахуванням Договорів про відступлення права вимоги № 1 від 26.07.2010р., № 2 від 26.07.2010р., № 3 від 26.07.2010р. та зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами є зустрічними однорідними (грошовими) вимогами, строк виконання яких настав, тому ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", відповідно до положень ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, 24.09.2010р. повідомило ПАТ "Земельний банк" про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення повністю зобов'язань боржника (ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад").

Згідно вказаного повідомлення, в результаті здійсненого зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання ПАТ "Земельний банк" перед ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" за депозитними договорами №12-98 від 03.06.1998 року, №94/1 - П від 12.08.2005 року, №2431 від 01.08.2003 року припинилося повністю, грошові зобов'язання за кредитними договорами № 12-08/К від 22.02.2008 р., №84-07/К від 06.11.2007 року, №61-07/К від 17.08.2007 року припинилися повністю, а за кредитним договором №45-08/К від 25.06.2008 року тільки на суму 17289,37грн.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що чинним законодавством допускаються випадки часткового зарахування зустрічних однорідних вимог, коли одне зобов'язання менше за розміром зараховується повністю, а інше, більше за розміром, лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь - яким інши способом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на на підставі ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом.

Частина 2 ст. 601 Цивільного кодексу України зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування.

Частина третя ст.203 ГК України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до положень ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними; 2) бути однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог має настати, бути не встановленим або визначеним моментом пред'явлення вимоги.

Саме таким вимогам ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України відповідали зобов*язання ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" - відповідача та ПАТ "Земельний банк" - позивача, на момент вчинення спірного правочину, а саме:

- зобов*язання позивача перед відповідачем - за депозитними договорами №12-98 від 03.06.1998 року, №94/1 - П від 12.08.2005 року, №2431 від 01.08.2003 року з урахуванням договорів про відступлення права вимоги №, № 1, 2, 3 від 26.07.2010 року.

- зобов*язання відповідача перед позивачем - за кредитними договорами № 12-08/К від 22.02.2008 р., №84-07/К від 06.11.2007 року, №61-07/К від 17.08.2007 року, №45-08/К від 25.06.2008 року.

Особливість зарахування полягає в тому, що воно може припинити одразу два зустрічних зобов'язання, за умови рівності розміру вимог. Якщо ж зустрічні вимоги нерівні, то може мати місце часткове зарахування: більше за роз міром зобов'язання продовжує існувати у частині, що перевищує менше. Зарахування можливе при наявності таких умов:

1) Зустрічність вимог. Це означає, що сторони одночасно беруть участь у двох зобо в'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'я занні;

2) Однорідність вимог (гроші, однорідні речі). При цьому, слід мати на увазі, що сторони з метою проведення зарахування своєю угодою не можуть змінювати предмет вимог (на приклад, оцінити речі в грошах). Така штучна «однорідність» не має правового значення, і зарахування неможливе. Однорідність повинна виявлятися й у природі зобов'язань;

3) «Дозрілість» вимог. Необхідно, щоб строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був вказаний взагалі, тобто вико нання можна було вимагати в будь-який момент;

4) Ясність вимог. Припускається, що між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання і т.п. Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку, суперечка підлягає судовому розгляду, і зарахування можливе лише за рішенням суду (господарського суду).

Згідно ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Посилання позивача щодо неправомірності припинення зобов’язання за спірними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки це порушує черговість та порядок задоволення вимог кредиторів до банку, встановлених ст. 96 Закону України «Про банки та банківську діяльність», суд вважає необґрунтованим враховуючи наступне.

Відповідно п.5 ч.1 ст. 602 Цивільного кодексу України, не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором і законом.

Закон України «Про банки та банківську діяльність» не містить жодного положення щодо неможливості зарахування зустрічних однорідних вимог після початку процедури ліквідації банку. Договори про надання кредиту та депозитні договори укладені між сторонами також не містять заборони щодо припинення зобов*язань за вказаними договорами шляхом зарахування.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази затвердження реєстру вимог кредиторів, відповідно до порядку встановленого законом України "Про банки та банківську діяльність", на момент вчинення ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" спірного одностороннього правочину від 24.09.2010 року.

Враховуючи викладене, оскільки зобов*язання сторін спору на момент вчинення відповідачем ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" спірного одностороннього правочину (щодо припинення зобов'язань ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитними договорами №84-07/К від 06.11.2007року, №12-08/К від 22.02.2008 року, №45-08/К від 25.06.2008 року, № 61-07/К від 17.08.2007 року та ПАТ "Земельний банк" - боржника за депозитним договором №12-98 від 03.06.1998 р., за депозитним договором №94/1-П від 12.08.2005 р. та депозитним договором №2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений ВАТ "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог №157 від 23.09.2010 року) відповідали вимогам норм діючого законодавства України, за таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 202, 203, 204, 215, 601, 602, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст.25, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача вх.№7392 від 04.04.2011 року про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний Банк України.

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя Задорожна І.М.

Повне рішення складено 07.04.2011 року.