Рішення № 14886409, 12.04.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" квітня 2011 р. Справа № 5019/653/11

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача АВК ТВТ "Рівненська кондитерська фабрика" м Рівне

про стягнення 14 660 грн. 55 коп. заборгованості по розрахунках, пені, 3% річних та збитків, завданих внаслідок інфляції

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача-ОСОБА_2, представник (довіреність №1013 від 16.06.2009р.);

від відповідача- Цвященко О.С., представник (довіреність б/н від 01.01.2011р.) .

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13 280 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за поставлений товар, 490 грн. 83 коп. пені, 415 грн. 94 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції та 94 грн. 96 коп. 3% річних.

В судовому засіданні 12.04.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.04.2011р. позовні вимоги визнав частково в сумі 13 280 грн. 00 коп., решту вимог заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

СПД - фізична особа ОСОБА_1 (позивач) згідно накладної №59 від 27.12.2010р. передав АВК ТВТ "Рівненська кондитерська фабрика" (відповідач) товар - сироватку суху на загальну суму 13 280 грн. 00 коп., що стверджується підписами СПД - фізичної особи ОСОБА_1 та уповноваженої особи АВК ТВТ "Рівненська кондитерська фабрика" та відбитками печаток сторін на вищевказаній накладній (а.с.8).

За отриманий товар відповідач не розрахувався

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар (сироватка суха) становить13 280 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язання позивач нарахував 490 грн. 83 коп. пені за період з 28.12.2010р. по 24.03.2011р.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував 94 грн. 96 коп. 3% річних за період з 28.12.2010р. по 25.03.2011р та 415 грн. 94 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, за період січень - березень 2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Так, при розгляді відносин щодо поставки СПД - фізичною особою ОСОБА_1 АВК ТВТ "Рівненська кондитерська фабрика" товару (сироватка суха), керуючись нормами матеріального права, зокрема, нормами ЦК України, господарський суд вважає, що між сторонами існують договірні правовідносини в силу наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже, АВК ТВТ "Рівненська кондитерська фабрика" згідно з накладною прийняло товар і між сторонами існують договірні правовідносини поставки в силу закону.

За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок в семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу стверджуються накладною, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 639, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення 490 грн. 83 коп. пені не підлягає задоволенню, як надумана, з огляду на наступне. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, - за прострочення грошового зобовязання кредитор вправі нараховувати пеню лише на підставі угоди, в узгодженому сторонами розмірі, який, однак, - не повинен перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами письмовий договір не укладався, порядок нарахування та розмір пені сторонами не узгоджувався, поставка товару відбувалася на підставі накладної №59 від 27.12.2010р., а відтак у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені.

В зв'язку з зазначеним в частині стягнення 490 грн. 83 коп. нарахованої пені, на підставі ст.33 ГПК України, в позові належить відмовити.

Заперечуючи позовні вимоги в частині 415 грн. 94 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції та 94 грн. 96 коп. 3% річних, відповідач у відзиві на позов зазначає, що у правовідносинах між позивачем та відповідачем щодо поставки тавру згідно накладної №59 від 27.12.2010р. неможливо встановити строк виконання зобов'язання, оскільки відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивач жодної вимоги чи претензії до відповідача не виставляв, а відтак, відповідач вважає, що у СПД-фізичної особи ОСОБА_1 немає законних підстав для стягнення з АВК ТВТ "Рівненська кондитерська фабрика" збитків, завданих внаслідок інфляції та 3% річних.

Проте, позиція відповідача спростовується наступним. Статтею 692 ЦК України (встановлює строк виконання зобов'язання по оплаті товару за договором купівлі-продажу (поставки)), яка є спеціальною по відношенню до ст.530 ЦК України, якою встановлено загальний строк (термін) виконання зобов'язань, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Оскільки договором між сторонами або актами цивільного законодавства інший строк оплати товару не встановлений, відтак відповідач зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав товар відповідачу 27.12.2010р., таким чином, 28.12.2010р. у останнього виникло зобов'язання оплатити отриманий товар. Не оплативши 28.12.2010р. товар, вбачається, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання. З врахуванням ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, вбачається, що нараховані позивачем 415 грн. 94 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції за період січень-березень 2011р. та 94 грн. 96 коп. 3% річних за період з 28.12.2010р. по 25.03.2011р. є обгрунтованими та підлягають до задоволення. Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень. Проте, належних доказів на обґрунтування своєї позиції відповідач суду не надав.

Враховуючи зазначене в сукупності, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 13 790 грн. 90 коп. боргу. В частині стягнення 490 грн. 83 коп. пені в позові належить відмовити. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу «Рівненська кондитерська фабрика», яке знаходиться в м. Рівне, вул.Хмільна,30 (код ЄДРПОУ 00382214) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 13 280 грн.00 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 415 грн. 94 коп. збитків завданих внаслідок інфляції , 94 грн. 96 коп. 3% річних, 137 грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 222 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В частині стягнення 490 грн. 83 коп. пені в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "12" квітня 2011 р..