ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.11 Справа№ 5015/1317/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кабель», м. Дрогобич Львівської області
до відповідача - 1: Дочірнього підприємства «Будівельне управління № 43»Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», м. Борислав Львівської області
до відповідача - 2: Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», м. Дрогобич Львівської області
про: стягнення 39546 грн. 50 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Коліхов В.Г. –представник на підставі довіреності б/н від 16.03.2009 року;
відповідача 1: не з’явився;
відповідача 2: не з’явився;
Ухвалою господарського суду від 15.03.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 21.12.2010 року про стягнення грошових коштів в розмірі 39546 грн. 50 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 24.03.2011 року. Ухвалою господарського суду від 24.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 05.04.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі.
Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
В судовому засіданні 05.04.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.
Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, причини неявки не повідомили, відзив на позов та витребувані судом документи не подали. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору підряду, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт), копії яких подано позивачем до справи.
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.
05.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 07.04.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем - Дочірнім підприємством «Будівельне управління № 43»Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд» грошових зобов’язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кабель»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось з позовом до Дочірнього підприємства «Будівельне управління № 43»Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»та Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»(надалі по тексту рішення –відповідач-1 та відповідач-2 відповідно) про стягнення основного боргу в розмірі 28222 грн. 50 коп., пені в розмірі 8810 грн. 36 коп., трьох відсотків річних в розмірі 1639 грн. 14 коп. та втрат від інфляції в розмірі 874 грн. 88 коп. Позивач вказує, що в липні 2008 року між ним та Дочірнім підприємством «БУ № 43»було укладено договір підряду № К/07 на виконання умов якого позивач виконав для відповідача-1 певні роботи, за які останній розрахувався не в повному обсязі. Позивач вказує, що станом на 10.02.2011 року борг відповідача-1 перед ним за поставлену продукцію становить 28222 грн. 07 коп., а загальна сума, що підлягає до стягнення, включаючи три відсотки річних за користування коштами, пеню, втрати від інфляції, становить 39546 грн. 50 коп.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між позивачем (субпідрядником згідно договору) та Дочірнім підприємством «Будівельне управління № 43»Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»(підрядником згідно договору) 14.07.2008 року було укладено договір підряду № К/07. Відповідно до умов договору субпідрядник зобов’язався власними (власними і залученими) силами і засобами виконати усі роботи по даному договору щодо завершення будівництва школи в селі Ясениця Сільна Дрогобицького району Львівської області, у встановлений строк, а підрядник зобов’язався прийняти та оплатити ці роботи.
Дослідивши подані представником позивача довідки ЄДРЮОФОП щодо відповідача, суд встановив, що відповідач –1 є юридичною особою.
Свої зобов’язання позивач виконав, що підтверджується Актами виконаних підрядних робіт № 45 за вересень 2008 року, № 46 за вересень 2008 року та б/н за жовтень 2008 року, та довідками про вартість виконаних робіт за вересень та жовтень 2008 року підписаними представниками сторін та скріпленими мокрими печатками сторін.
Умовами вказаного договору передбачено, що підрядник перераховує субпідряднику до початку виконання робіт аванс 30% від суми, яку передбачається освоїти в поточному році. Субпідрядник подає звітність про використання авансу протягом 3-ох місяців після отримання коштів. Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок формою КБ-3, підписаних сторонами, впродовж 10 (десяти) банківських днів з дати їх підписання.
Оскільки, відповідачем обов’язок по оплаті вчасно не виконаний, на момент розгляду справи його заборгованість перед позивачем складає 28222 грн. 07 коп., про що сторони підписали акт звірки розрахунків від 04.09.2009 року.
Також умови вказаного договору передбачають право позивача на стягнення пені з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в розмірі облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен день прострочення.
Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 28222 грн. 07 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 28222 грн. 07 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки судом встановлено, що період прострочення сплати відповідачем боргу в розмірі 28222 грн. 07 коп. розпочався 12.11.2008 року, то судом здійснено перерахунок 3% річних, заявлених позивачем до стягнення. Суд встановив, що позивачем допущено помилку в розрахунку 3% річних, оскільки позивач невірно визначив початок періоду нарахування 3% датою 04.11.2008 року, тоді, як судом встановлено, що період прострочення сплати боргу розпочався 12.11.2008 року. Враховуючи це, кількість днів за період прострочення становить не 726, як визначив позивач, а 718 (726 –8 = 718). Суд встановив, що розмір 3% річних, що підлягає до стягнення, становить 1621 грн. 07 коп. (28222,07х718х(3%:365):100)=1621,07), а не 1634 грн. 14 коп., як помилково встановлено позивачем. Внаслідок наведеного, суд встановив, що позовну вимогу про стягнення 3% річних слід задоволити частково, стягнути з відповідача 1621 грн. 07 коп. В задоволенні 3% річних в розмірі 18 грн. 07 коп. слід відмовити.
Також судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок втрат від інфляції в розмірі, меншому ніж він мав би бути розрахований за період прострочення сплати суми боргу. Однак, позивач не збільшував розмір позовних вимог і тому позовна вимога про стягнення втрат від інфляції в розмірі 874 грн. 88 коп. підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Позивачем подано розрахунок пені, яким він просить суд стягнути із відповідача 8810 грн. 36 коп. пені, обрахованої за період з 01.11.2008 року по 01.11.2010 року. Однак, позивачем пеня нарахована всупереч вимогам статті 232 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно вищезазначеної статті нарахування пені припиняється через 6 місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано боржником. Внаслідок наведенного, позивач має право на стягнення пені з відповідача з першого дня прострочення сплати боргу і протягом шести місяців. Відповідно до п. 5.3 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт, протягом 10-ти днів з дати їх підписання. Оскільки між позивачем та відповідачем було підписано акти приймання-виконання підрядних робіт за вересень 2008 року 29.09.2008 року, та за жовтень 2008 року 30.10.2008 року, то право на стягнення пені виникло у позивача за період починаючи з 12.11.2008 року і протягом шести місяців. Судом здійснено перерахунок пені за вказаний період і встановлено, що розмір пені, який підлягає стягненню становить 3196 грн. 14 коп. за період прострочення з 12.11.2008 року по 14.05.2009 року в кількості 182 днів з врахування облікових ставок НБУ, що змінювались протягом періоду прострочення.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача -1 на користь позивача боргу в розмірі 28222 грн. 07 коп., пені в розмірі 3196 грн. 14 коп., втрат від інфляції в розмірі 874 грн. 88 коп. та трьох відсотків річних в розмірі 1621 грн. 07 коп.
Щодо заявлених позовних вимог до відповідача-2, суд прийшов до висновку, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки жодних правовідносин між ним та позивачем не було. Відповідач –1 є юридичною особою і стороною у зобов’язанні, яка самостійно реалізовує свої права відповідно правового статусу юридичної особи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в :
Позов задоволити частково.
Відмовити в задоволенні позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», м. Дрогобич Львівської області.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Будівельне управління № 43»Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», вул. Коновальця, 11, м. Борислав Львівської області (код ЄДРПОУ 01272290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кабель», вул. Бориславська. 8, м. Дрогобич Львівської області (код ЄДРПОУ 32363774) борг в розмірі 28222 грн. 07 коп., пеню в розмірі 3196 грн. 14 коп., втрати від інфляції в розмірі 874 грн. 88 коп., три відсотки річних в розмірі 1621 грн. 07 коп., 340 грн. 13 коп. сплаченого державного мита та 202 грн. 96 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог, а саме: про стягнення пені в розмірі 5614 грн. 22 коп. та 3% річних в розмірі 18 грн. 07 коп. - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.
Судове рішення № 14886097, Господарський суд Львівської області було прийнято 05.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/1317/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: