Рішення № 14885550, 05.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/4405.04.11 За позовомПрокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави

в особі Державного комітету України із земельних ресурсів

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Воскресенський торговий центр"

провідшкодування шкоди в розмірі 200 240,92 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від прокуратури:Лядецька Л.В. (посвідчення)

Від позивача:Монолій Є.А. (Дов.)

Від відповідача:Теплюк В.С. (Дов.)

У судовому засіданні 05.04.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Воскресенський торговий центр" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 200240,92 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначає, що перевіркою Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві (Держземінспекцією у місті Києві) встановлено, що Відповідач - ТОВ "Воскресенський торговий центр" самовільно займає земельну ділянку загальною площею 1,0 га під розміщення та експлуатацію МАФів на перетині вул. А.Навої та бул. Перова у Дніпровському районі м. Києва, про що було складено відповідний Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.08.2009 № А-1340/22.

За твердженням прокуратури, внаслідок самовільного зайняття Відповідачем земельної ділянки загальною площею 1,0 га, що розташована на перетині вул. А.Навої та бул. Перова у Дніпровському районі м. Києва, державі заподіяна шкода. Згідно розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ "Воскресенський торговий центр" земельних ділянок за вищевказаною адресою, відповідно до п. 7 "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву", затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007р. № 963, розмір шкоди становить 200240,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011р. порушено провадження у справі № 57/44 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. відкладено розгляд справи № 57/44 на 22.03.2011р.

22.03.2011р. в судовому засіданні представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Воскресенський торговий центр" надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2011р. відкладено розгляд справи № 57/44 на 05.04.2011р.

05.04.2011р. в судовому засіданні представник прокуратури та позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Воскресенський торговий центр" в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність акту обстеження земельної ділянки в звязку з чим неможливо встановити точну площу земельної ділянки, а отже і розмір шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, про що було складено акт № А-1340/22 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що Відповідач -ТОВ "Воскресенський торговий центр" самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 1,0 га на перетині вул. А.Навої та бул. Перова у Дніпровському районі м. Києва під розміщення та експлуатацію МАФів.

Роботи по влаштуванню торгових точок проведені в першому поясі зони санітарної охорони Деснянської водопровідної станції та в санітарно-захисній смузі магістральних водонесучих комунікацій по бульвару Перова на ділянці від вулиці А.Навої до проспекту Визволителів. Межі зон санітарної охорони водопровідних споруд та ширина санітарно-захисних смуг водоводів встановлюється у відповідності до вимог СНиП 2.04-02-84 та ДБН 360-92.

На території першого поясу зони санітарної охорони водопровідних споруд забороняється всі види будівництва, крім реконструкції або розширення основних водопровідних споруд, а також розміщення будівель та споруд, безпосередньо не повязаних з подачею та обробкою води.

Крім того, на території Деснянської водопровідної станції розташований витратний склад хлору, який являється потенційно небезпечним обєктом. Віддалення від складу хлору згідно з п. 5.5. "Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору", затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.93 № 105, повинно бути не менше 1000 м. (при зберіганні хлору в танках).

В результаті проведеної перевірки державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві було складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.08.09 № 01340, відповідно до якого до адміністративної відповідальності притягнуто директора ТОВ "Воскресенський торговий центр" Матюху С.І. та видано припис № П-1340/22 щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства в 10-ти денний термін.

Прокуратура зазначає, що своїми діями Відповідач завдав державі шкоди, адже земельна ділянка площею 1,0 га на перетині вул. А.Навої та бул. Перова у Дніпровському районі м. Києва використовувалася самовільно, що спричинило завдання шкоди на суму 200204,92 грн., яка розрахована відповідно до п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07 № 963.

У відзиві на позовну заяву Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що чинне законодавство України у галузі земельних відносин передбачає, що звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки здійснюється виключно за відповідним рішенням суду, винесеним на підставі прийнятого рішення Київської міської ради щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок. У свою чергу Державний комітет із земельних ресурсів України, як центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, у разі виявлення факту самовільного зайняття земельної ділянки має право за результатами проведеного контрою у галузі земельних відносин звернутися до Київської міської ради із відповідним клопотанням. Проте, Позивачем рішення Київської міської ради та рішення суду про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки суду надано не було.

Судом не приймаються до уваги вищевказані заперечення Відповідача, оскільки згідно з позовними вимогами Позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а не з вимогою про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Також у відзиві на позовну заяву Відповідач стверджує, що розпорядження усіма землями в межах міста Києва за винятком земель, переданих у приватну власність, здійснює Київська міська рада, яка і вважається власником даної землі, а тому позовна вимога про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, що знаходиться в межах міста Києва, на користь держави в особі Державного комітету із земельних ресурсів України є безпідставною, оскільки в даному випадку мова може йти лише про порушення прав та інтересів територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, але не інтересів держави, адже держава не має жодного стосунку до даної земельної ділянки.

Проте, суд не погоджується з зазначеним твердженням Відповідача, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно ст. 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до п. 1 Положення Про Державний комітет України із земельних ресурсів (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008р. № 224, Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.

Згідно з підпунктом 41 пункту 4 Положення, Держкомзем порушує в установленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування актів місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також про притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства, до передбаченої законом відповідальності.

Таким чином, Державний комітет України із земельних ресурсів є органом, уповноваженим державою здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель та вимагати відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок, а тому є належним позивачем.

Крім того, у Відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що Земельний кодекс України не передбачає такого способу захисту порушених прав та інтересів власників землі або землекористувачів, як стягнення шкоди; натомість Земельний кодекс України передбачає такий спосіб захисту порушеного права на землю її власником або землекористувачем як відшкодування збитків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, вказана позиція Відповідача не відповідає дійсним обставинам справи та не приймається судом з огляду на наступне:

Як передбачено ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Пунктом 12 Постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Також, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Відповідач посилається на те, що торговельний майданчик ним був встановлений на підставі Дозволу на розміщення тимчасової споруди (на розміщення тимчасового торговельного майданчика (800 точок по продажу) № 04-0130 від 15.06.2009р. (термін дії дозволу з 15.06.2009 по 14.06.2008р.), виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА на підставі рішення Київради № 462/1518 від 21.05.2009р. "Про запровадження принципу організації єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд". Крім того, 17.04.2009р. Відповідачем було отримано Дозвіл (ордер) № 09040009 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в звязку з встановленням виготовлених збірних конструкцій, які встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту стоком дії від 30.04.2009р. по 30.10.2009р. Таким чином, Відповідач вважає, що встановлення тимчасових споруд торговельного майданчика на підставі зазначених дозволів не можна вважати самовільним зайняттям земельної ділянки у розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Проте, суд не погоджується з зазначеними твердженнями Відповідача, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки - є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Також, відповідно до листа-розяснення Держкомзему України від 11.11.2008 № 14-17-4/12991 "Щодо застосування терміну "Самовільне зайняття земельної ділянки" згідно із вищезазначеним терміном не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування обєкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки. У вищевказаному листі-розясненні зазначено, що під "Вчиненням дій, які відповідно до закону є правомірними", про що йдеться у визначенні терміну самовільне зайняття земельної ділянки", слід розуміти укладання цивільно-правових угод, які передбачені чинним законодавством. Так наприклад, не є самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо вона використовується на підставі договору про спільну часткову власність, укладеного в письмовій формі та посвідченого нотаріально (ст. 88 Земельного кодексу України), або використовується для проведення геологознімальних, пошукових, геодезичних чи інших розвідувальних робіт на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем (ст. 97 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування закріплений ст. 123 Земельного кодексу України, а порядок передачі земельних ділянок комунальній власності в оренду - ст. 124 Земельного кодексу України.

Вказаними нормами Земельного кодексу України встановлюється, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. При цьому, надання земельних ділянок юридичним особам здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту - міста Києва, а тому розпорядження вказаною земельною ділянкою, передача її у власність чи користування громадян та юридичних осіб належать до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Таким чином, законодавство України забороняє використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою або укладання договору оренди та їх державної реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, судом не приймаються в якості належних, в розумінні ст. 32 ГПК України, доказів, які б підтверджували законність користування Відповідачем земельною ділянкою загальною площею 1,0 га, що знаходяться на перетині вул. А.Навої та бул. Перова у Дніпровському районі м. Києва, Дозвіл на розміщення тимчасової споруди (на розміщення тимчасового торговельного майданчика (800 точок по продажу) № 04-0130 від 15.06.2009р. виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА та Дозвіл (ордер) № 09040009 на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в звязку з встановленням виготовлених збірних конструкцій, які встановлюються без улаштування заглибленого фундаменту.

Крім того, суд звертає увагу, що на даний час відсутнє рішення Київської міської ради про передачу у власність чи користування Відповідачу - ТОВ "Воскресенський торговий центр" земельної ділянки загальною площею 1,0 га, що знаходиться на перетині вул. А.Навої та бул. Перова у Дніпровському районі м. Києва. Також судом встановлено, що Відповідач не звертався з відповідними заявами щодо оформлення права власності або права користування зазначеною земельною ділянкою.

Натомість в матеріалах справи містяться документи (лист Головного управління земельних ресурсів № 07-387/25872, Рішення Київської міської ради № 678/2747 від 29.10.2009р. та державні акти на право власності на земельну ділянку), з яких вбачається, що в жовтні 2009 року земельні ділянки на бул. Перова у Дніпровському районі міста Києва були передані у власність Обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Автоспілка".

Належних доказів на підтвердження права власності або права користування спірною земельною ділянкою Відповідач на надав, як і інші твердження Прокуратури та Позивача належними засобами доказування не спростував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач самовільно користувався земельною ділянкою площею 1,0 га на перетині вул. А.Навої та бул. Перова у Дніпровському районі м. Києва, що тягне за собою відповідальність, визначену законодавством.

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли (п. 12 Постанови пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ").

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.07р., розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000р. № 161.

Згідно з п. 8 вказаної Методики, кошти, отримані в результаті відшкодування шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки розподіляються відповідно до порядку, затвердженого Держземагенством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди.

Згідно зі ст. 56 Закону України "Про охорону земель" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з розрахунком, проведеним у відповідності до зазначеної Методики, загальний розмір заподіяної Відповідачем шкоди складає 200204,29 грн.

Щодо заперечень Відповідача з приводу неможливості встановлення розміру завданої шкоди, в звязку з відсутністю точної площі самовільно зайнятої земельної ділянки, судом встановлено наступне.

Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.08.2009 № А-1340/22, в якому вказана площа самовільно зайнятої ділянки в розмірі 1,0 га, з боку Відповідача він був підписаний без будь-яких зауважень. Крім того, з пояснень директора ТОВ "Воскресенський торговий центр" ОСОБА_1, наданих Прокурору Дніпровського району міста Києва старшому раднику юстиції Мельничуку О.В., також вбачається, що загальна площа зайнятої Відповідачем земельної ділянки складає 1,0 га.

Дослідивши вищевказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Позивачем правомірно розраховано розмір шкоди, виходячи з того, що загальна площа самовільно зайнятої Відповідачем земельної ділянки становить 1,0 га.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок шкоди у розмірі 200204,29 грн., завданої Відповідачем внаслідок самовільного зайняття ним земельної ділянки площею 1,0 га на перетині вул. А.Навої та бул. Перова у Дніпровському районі м. Києва, який розрахований у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07 № 963.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, з Відповідача до Державного бюджету України підлягають стягненню державне мито в сумі 2002,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Воскресенський торговий центр" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код 36346600; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 3; ідентифікаційний код 29100019) 200240 (двісті тисяч двісті сорок) грн. 92 коп. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Воскресенський торговий центр" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код 36346600; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України 2002 (дві тисячі дві) грн. 05 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 11.04.2011р.