Рішення № 14885358, 12.04.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.2011 Справа № 5008/228/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Івано –Франківськцемент”, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано –Франківська область в особі філії „Термінал” ВАТ „Івано –Франківськцемент”, м.Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Воля”, м. Ужгород

про стягнення 34 854, 05 грн.,

Суддя господарського суду –Кривка В.П.

представники:

Позивача –не з’явився;

Відповідача –не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Івано –Франківськцемент”, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано –Франківська область в особі філії „Термінал” ВАТ „Івано –Франківськцемент”, м.Ужгород заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Воля”, м. Ужгород про стягнення 34 854, 05 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі договору про продаж продукції № 27 від 14.06.2010р., укладеного між філією „Термінал” ВАТ „Івано –Франківськцемент” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Воля”, а також видаткової накладної № РН-0001189 від 09.08.2010р. та довіреності №117 від 09.08.2010р. позивачем було відвантажено відповідачу продукцію на загальну суму 32 844 грн., проте, відповідач за поставлений товар оплати не провів. При цьому стверджує що неодноразово звертався до відповідача з вимогами, в тому числі письмово щодо проведенні розрахунку за поставлений товар, однак ТОВ „Воля” на вказані вимоги в установленому порядку не відреаговано, розрахунку не проведено. Зважаючи на це та покликаючись на умови договору і закону, позивач провів нарахування пені та просить стягнути суму 34 854,05 грн., у тому числі 32 844 грн. –основного боргу та 2 010,05 грн. –пені.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України уточнив та зменшив і просив стягнути суму 31 844 грн., в тому числі 30 844 грн. –основного боргу та 1 000 грн. –пені (а.с.32). За таких обставин, суд розглядає уточнені позовні вимоги. Поряд з цим, до початку судового засідання 12.04.2011 року заявник письмово інформував суд про часткове погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості в процесі розгляду справи на суму 14 000 грн. (письмова довідка про стан розрахунків з доданням підтверджуючих документів - копія платіжного доручення №82 від 28.03.2011 року про оплату отриманого товару на загальну суму 14 000 грн.)

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на адресу вказану позивачем, в тому числі підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 10.03.2011 року та 24.03.2011 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відміткою про отримання). Проте, незважаючи на відкладення розгляду справи з мотивів забезпечення процесуальних прав сторін, відповідач своїми процесуальними правами не

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 12.04.2011 року у справі №5008/228/2011

скористався, у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами докази та документи не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення

представника позивача,

суд встановив:

14 червня 2010 року між філією „Термінал” ВАТ „Івано –Франківськцемент” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Воля” (Покупець) було укладено договір № 27 про продаж продукції, згідно умов якого Продавець зобов’язується виготовляти та систематично постачати і передавати у власність Покупцю товар, а Покупець приймати та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору (а.с.11,12). Пунктами 2.1 та 4.1 договору передбачено, що асортимент, кількість та терміни відвантаження кожної окремої партії товару визначають сторони шляхом подання і прийняття до виконання письмових заявок –при відвантаженні залізницею чи видачі довіреності –при поставці на умовах „самовивозу”, а оплата здійснюється шляхом відтермінування з моменту відвантаження товару на 15 днів.

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено товар на загальну суму 32 844 грн., що достовірно підтверджується долученими до матеріалів справи узгодженими сторонами видатковою накладною №РН-0001189 від 09.08.2010 року та довіреністю відповідача №117 від 09.08.2010р. про отримання товарно-матеріальних цінностуй (а.с. 14-15). У зв’язку з не оплатою за поставлений товар, 14.12.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією за № 01, якою повідомлено про наявність заборгованості за відпущений товар та заявлено вимогу щодо її оплати, проте відповідач на вказану вимогу відреагував лише частково, борг у повному обсязі не погасив (а.с. 9), внаслідок чого в останньої утворилася заборгованість у сумі 30 844 грн., яку позивач і просив стягнути.

Поряд з цим, у ході судового розгляду, заявник письмово інформував суд про часткове погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості в процесі розгляду справи на суму 14 000 грн. (письмова довідка про стан розрахунків з доданням підтверджуючих документів - копія платіжного доручення №82 від 28.03.2011 року про оплату отриманого товару на загальну суму 14 000 грн.).

Таким чином, сума заборгованості за отриманий товар складає 16 844 грн., належним чином доведена матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не спростована та не заперечена.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 16 844 грн. заборгованості за поставлений товар.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 12.04.2011 року у справі №5008/228/2011

За рештою суми основного боргу провадження у справі слід припинити, згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, у зв’язку з погашенням відповідачем частини заявленого боргу у ході судового розгляду.

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов’язань покликаючись положення договору та закону позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 1 000 грн. –пені за прострочення оплати поставленого товару.

Заявлені в зазначеній частині вимоги, обґрунтовані п. 5.2 Договору та Законом, належним чином розраховані з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та вимог ст. 232 ГК України (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог і становлять 318,44 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Воля”, м. Ужгород, вул. Транспорна, 18 Б, (код ЄДРПОУ 13592462) на користь Відкритого акціонерного товариства „Івано –Франківськцемент”, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано –Франківська область в особі філії „Термінал” ВАТ „Івано –Франківськцемент”, м. Ужгород, вул. Гранітна, 14 (код ЄДРПОУ 36542112) суму 17 844 (Сімнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн., а також 318 (Триста вісімнадцять) грн. 44 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. За рештою уточнених позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя В.Кривка