Постанова № 14883205, 06.04.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2011 року Справа № 5005/1694/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Швеця В.В.(доповідач)

суддів: Павловського П.П. ,Чус О.В.,

при секретарі: Литвин А.П.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача: Данильченко О.О., довіреність №7036 від 29.12.09 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.11 р. у справі №5005/1694/2011

за позовом: Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", м.Київ

до: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ

про стягнення 75 750,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 75750,68 грн. заборгованості, з яких 73920,00 грн. основна заборгованість та 1 830,65 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем умов договору № 83 від 13.06.2008 р., щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг по наданню фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2011 р. у справі № 5005/1694/2011 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено.

Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що в порушення прийнятих на себе зобовязань, відповідач оплату наданих позивачем послуг своєчасно та у повному обсязі не здійснив, у звязку з чим виникла заборгованість.

Не погодившись з даним рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на прийняття рішення господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" відзиву на апеляційну скаргу не надало.

Позивач не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, про час ті місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для розгляду справи за відсутністю представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору № 83 від 13.06.2008 р., укладеному між Комунальним підприємством “Київтранспарсервіс” (сторона-1) та Закритим акціонерним банком комерційний банк “ПриватБанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, (сторона-2), позивач надав відповідачу 6 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів (5 годин на добу протягом 22 днів на місяць), за адресою: м. Київ пр. Перемоги, 27-А .

Згідно з п.3.1. договору сторона-1 надає стороні-2 - 660 годин на місяць для паркування шести автотранспортних засобів по тарифу 5 грн. за одну годину паркування; загальна вартість використання шести фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів складає 3300 гривень на місяць, включаючи податок на додану вартість 20% - 493, 90 грн., та збір за паркування автотранспорту 336, 60 грн.

Відповідно до п.3.2. договору сторона-2 зобовязалася сплачувати послуги, що надаються, за кожний місяць на умовах попередньої оплати, згідно реквізитів, вказаних у цьому договору, не пізніше 5-го числа місяця, за який проводиться оплата.

Пунктом 5.2. договору сторони узгодили, що договір діє до 31.12.08р.

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його розірвання, договір вважається пролонгованим ще на один рік (п.5.3. договору).

Додатковою угодою №1 від 02.02.09р. сторони внесли зміні до договору; а саме п1.1. викладено в наступній редакції: “Відповідно до Правил паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 26.09.2002р. за №47/207, сторона-1 надає стороні-2 6 (шість) фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів (8 годин на добу протягом 22 робочих днів на місяць) за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 27-А (надалі “обєкт”)”; та п.3.1. викладено в наступній редакції : “Сторона-1 надає стороні-2 1056 годин на місяць для паркування 6 (шести) автотранспортних засобів за тарифом 7 грн., за одну годину паркування. Загальна вартість використання 6 (шести) фіксованих місць для паркування автотранспортного засобу складає: 7392, 00 (сім тисяч триста девяносто дві) грн. 00 коп. на місяць, включаючи податок на додану вартість 20% - 1142, 24 грн., та збір за паркування автотранспорту 538, 46 грн.”.

Враховуючи відсутність письмового повідомлення жодної із сторін на адресу другої сторони про розірвання договору та підписання додаткової угоди до цього договору 02.02.09 р., господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що спірний договір слід вважати пролонгованим ще на один рік до 31.12.2009 р.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, щодо направлення на адресу позивача в листопаді 2009 р. листа про намір розірвати договір, у звязку з чим договір припинив свою дію з січня 2010 р., оскільки відповідачем не надано відповідних доказів в підтвердження зазначеного.

Таким чином, спірний договір було пролонговано ще на один рік до 31.12.10 р.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення прийнятих на себе зобовязань відповідач оплату наданих позивачем послуг своєчасно та у повному обсязі не здійснив, у звязку з чим згідно з наданим позивачем актом звірки розрахунків станом на 16.02.11р. заборгованість складає 81312, 00грн. за період лютий-листопад 2010 р.

13.03.2010 р. відповідачем на користь позивача сплачено 7392,00 грн. із зазначенням у платіжному дорученні наступних підстав: “оплата за стоянку за 01/2010 згідно рахунку від 11.01.10р.”

Таким чином, загальна сума заборгованості за спірним договором складає 73920,00 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Стаття 548 ЦК України передбачає, забезпечення виконання зобов'язання (основного зобов'язання) якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 4.6. договору сторони узгодили, що за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної в п.3.1. договору, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

У звязку з порушенням умов договору, щодо своєчасної сплати наданих послуг, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 06.07.2010 р. по 06.11.2010 р. в розмірі 1830, 68 грн.

Колегія суддів погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем та вважає, що господарський суд підставно стягнув з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1830, 68 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.11 р. у справі №5005/1694/2011 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В.Швець

Судді П.П.Павловський

О.В.Чус