Ухвала суду № 14883128, 31.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"31" березня 2011 р. Справа № Б-24/113-05

вх. № 14322/2-24

Суддя господарського суду Усатий В.О.

при секретарі судовогозасідання Мазуренко А.О.

За участю: ліквідатора - не з"явився

представника кредитора - Омельницька Т.В. дов. від 01.12.2008 р., Колобова В.Н., (ТОВ ІБК "ВБК"),

кредитора - Мігунов ВІ. ( ПП АН "Рестріелт");

ліквідатора - Чобот О.А., ліцензія серії НОМЕР_1 від 13.11.2006 р.,

Розглянувши справу

за заявою ЗАТ "Еліт-продакшн", м. Харків

до ТОВ "Продакшн трейдз компані", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 29.06.2006 р. ТОВ "Продакшн трейдз компані" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором -арбітражного керуючого Чобот О.А., якого зобов"язано виконати всі дії по ліквідації банкрута.

Ухвалою суду від 11.06.2007 р. строк ліквідаційної процедури продовжений на 6 місяців до 29.12.2007 р.

Враховуючи необхідність закінчення ліквідаційної процедури та надання суду всіх документів в підтвердження її виконання, розгляд звіту ліквідатора неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 22.04.2009 р. представник ТОВ "ІБФ "ВБК" надав скаргу на дії ліквідатора.

Ухвалою суду від 07.09.2009 р. розгляд звіту ліквідатора та скарги ТОВ "ІБФ "ВБК" відкладено на 28.09.2009 р.

Не погодившись з ухвалою суду від 07.09.2009 р. ТОВ "ІБФ "ВБК" звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 25.09.2009 р. Харківський апеляційний господарський суд відмовив у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "ІБФ"ВБК" та повернув справу до господарського суду для подальшого розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд призначив до розгляду скаргу ТОВ "ІБФ "ВБК" та звіт ліквідатора в судовому засіданні 21.10.2009 р. та зобов'язав ТОВ "ІБФ "ВБК" надати докази направлення скарги ліквідатору, а також правове обгрунтування викладених у скарзі вимог та зобов'язав ліквідатора надати відзив на скаргу від 22.04.2009 р. та виконати у. повному обсязі постанову суду від 29.06.2006 р. та надати суду всі документи, які підтверджують її виконання.

В судовому засіданні 21.10.2009 р. представник ТОВ "ІБФ "ВБК" пояснив, що ліквідатор Чобот О.Г. не виконує рішення суду по справі № 35/132-05 щодо передачі ТОВ "ІБФ "ВБК" 941,66 кв. м житлової площі, а також виплати 3581342,67 грн. заборгованості. Крім того, автором скарги зазначено, що на рахунок боржника під час процедури банкрутства від ТОВ "Шлях" надійшли кошти в сумі 6124000,00 грн, проте ліквідатор не розраховується з кредиторами. Враховуючи наведене, автор скарги просить суд усунути арбітражного керуючого Чобота О.Г. від покладених на нього обов'язків ліквідатора та призначити нового ліквідатора.

В судовому засіданні 21.10.2009 р. ліквідатор Чобот О.Г. зазначив, що ТОВ "ІБФ "ВБК" не зверталося до нього з заявою з грошовими вимогами до боржника, у зв"язку з чим ТОВ "ІБФ "ВБК" не є кредитором у цій справі та не наділено правом подавати скарги на дії ліквідатора.

Заслухавши учасників процесу, враховуючи необхідність отримання судом додаткових документів, суд відклав розгляд скарги на 09.12.2009 р.

01.12.2009 р. через канцелярію суду ТОВ "ІБФ "ВБК" надало уточнення до скарги (вх. № 29666 від 01.12.209 р.), в яких просить суд усунути арбітражного керуючого Чобота О.А. від виконання обов'язків ліквідатора боржника, призначити нового ліквідатора та включити ТОВ "ІБФ "ВБК" до складу ліквідаційної комісії.

В судовому засіданні 09.12.2009 р. ліквідатор надав пояснення на скаргу ТОВ "ІБФ "ВБК" (вх. № 30838) та повідомив, що ТОВ "ІБФ "ВБК" не є кредитором по даній справі, оскільки не заявило свої вимоги до боржника ані в місячний строк після публікації оголошення про визнання ТОВ "Продакшн трейдз компані" банкрутом ані пізніше. При цьому ТОВ "ІБФ "ВБК" було відомо, що ТОВ "Продакшн трейдз компані" визнано банкрутом та про це свідчить апеляційна скарга ТОВ "ІБФ "ВБК" на постанову від 29.06.2006 р. по даній справі, відправлена скаржником 08.07.2006 р., що підтверджує поштовий штемпель на описі цінного листа і конверті.

В судовому засіданні 09.12.2009 р. представник ТОВ "ІБФ "ВБК" надав клопотання (вх. № 30841), в якому просив суд надати йому час для обгрунтування скарги на дії ліквідатора.

Дослідивши надані документи та заслухавши ліквідатора і присутніх представників кредиторів, враховуючи необхідність надання ліквідатором додаткових документів, суд відклав розгляд скарги на 27.01.2010 р.

16.12.2009 р. через канцелярію суду ТОВ ІБФ "ВБК" надало скаргу на дії ліквідатора (вх. № 31460 від 16.12.2009 р.), в якій просить суд визнати неправомірним рішення ліквідатора про невизнання ТОВ ІБФ "ВБК" кредитором боржника, визнати грошові вимоги ТОВ ІБФ "ВБК" до боржника в сумі 3960565,95 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів, усунути арбітражного керуючого Чобота О.А. від виконання обов'язків ліквідатора боржника, призначити нового ліквідатора та включити ТОВ ІБФ "ВБК" до складу ліквідаційної комісії підприємства-банкрута.

В судовому засіданні 27.01.2010 р. представник ТОВ ІБФ "ВБК" наполягала на задоволенні її скарг.

Ліквідатор Чобот О.Г. знов зазначив, що не вважає ТОВ ІБФ "ВБК" кредитором у зв"язку з тим, що до нього останній не звертався з грошовими вимогами, тому у ТОВ ІБФ "ВБК" не має підстав для звернення до суду зі скаргою на його дії.

Проте, суд не може погодитися з висновками ліквідатора щодо незаявлення ТОВ ІБФ "ВБК" з грошовими вимогами до боржника виходячи з наступного.

29.12.2005р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 249 від 29 грудня 2005 р. здійснена публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Продакшн трейдз компані".

16.01.2005р. на адресу господарського суду після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство надійшла заява кредитора ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК", м. Харків (вх.№ Д 394) з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Продакшн трейдз компані'1, м. Харків в сумі 3 960 565,95 грн.

29.06.2006 р. враховуючи ті обставини, що керівні органи боржника відсутні за їх місцезнаходженням, боржник фактично припинив свою фінансово -господарську діяльність, ніяких ознак наявності підприємницької діяльності з боку боржника кредитором не виявлено, суд задовольнив клопотання ініціюючого кредитора, визнати боржника банкрутом і застосував до банкрута процедуру ліквідації, яка передбачена ст. 52 Закону, призначив ліквідатором арбітражного керуючого Чобот О.А., зобов'язавши останнього виконати в повному обсязі процедуру ліквідації боржника.

Суд зазначає, що судом не було зобов"язано ліквідатора здійснювати повторне оголошення, а тому всі вимоги, які надійшли до суду після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, яке було здійснено ініціюючим кредитором 29.12.2005 р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 249 від 29 грудня 2005 р. повинні бути розглянуті ліквідатором у встановленому Законом порядку.

Враховуючи викладене, суд відклав розгляд скарги на 10.03.2010 р. та зобов'язав ліквідатора розглянути заяву ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК" з грошовими вимогами до боржника та результати їх розгляду надати суду.

В призначене на 10.03.2010 р. судове засідання ліквідатор не надав результатів розгляду заяви ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК" з грошовими вимогами до боржника, у зв"язку з чим просив суд відкласти розгляд скарги.

Представник ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК" заперечував проти відкладання розгляду скарги.

Заслухавши ліквідатора та присутніх учасників процесу, враховуючи необхідність надання ліквідатором витребуваних документів, суд відклав розгляд скарги на 14.04.2010 р.

В судовому засіданні 14.04.2010 р. ліквідатор повідомив, що ним відмовлено у визнанні грошових вимог ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК" до ТОВ "Продакшн трейдз компані" в повному обсязі, однак письмового повідомлення кредитору не направлено.

Заслухавши ліквідатора, суд відклав розгляд скарги на 12.05.2010 р, зобов'язавши ліквідатора надати суду письмове обгрунтування відмови у визнанні грошових вимог ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК" в сумі 3 960 565,95 грн.

В судове засідання 12.05.2010 р. ліквідатор не з"явився, проте через канцелярію суду надав копію повідомлення ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК" про розгляд їх вимог, в якому зазначено про відмову у визнанні його грошових вимог до боржника у зв"язку з пропуском строку, встановленого для звернення до ліквідатора з заявами з грошовими вимогами до боржника.

Враховуючи нез'явлення ліквідатора в судове засідання, суд відклав розгляд скарги на 14.06.2010 р.

14.05.2010 р. через канцелярію суду ТОВ ІБФ "ВБК" знов подало скаргу на дії ліквідатора Чобота О.А. (вх. № 9310 від 14.05.2010 р.), в якій просить визнати неправомірним рішення ліквідатора про невизнання ТОВ ІБФ "ВБК" кредитором боржника, визнати грошові вимоги ТОВ ІБФ "ВБК" до боржника в сумі 3960565,95 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів, усунути арбітражного керуючого Чобота О.А. від виконання обов'язків ліквідатора боржника, призначити нового ліквідатора та включити ТОВ ІБФ "ВБК" до складу ліквідаційної комісії підприємства-банкрута.

В судовому засіданні 14.06.2010 р. ліквідатор надав повідомлення (вх. №13454), в якому зазначив, що вимоги ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК" ним визнані лише в розмірі 363056,43 грн., оскільки вони підтверджені рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2005 р. по справі № 35/142-05, інші вимоги в розмірі 2344146,07 грн. та 872322,17 грн. ним не визнаються, однак документів, на які він посилається у вказаному повідомленні та не визнає частину грошових вимог ТОВ "ІБФ "ВБК", суду не представив.

В дане судове засідання представник ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК" не з'явився.

Заслухавши ліквідатора та дослідивши матеріали справи і надані документи, враховуючи нез'явлення представника ТОВ Інвестиційно-будівельної фірми "ВБК", а також необхідність надання ліквідатором та ТОВ "ІБФ "ВБК" додаткових документів, суд відклав розгляд скарги на 26.07.2010 р.

В судовому засіданні 26.07.2010 р. ліквідатор пояснив, що рішенням господарського суду Харківської області від 15.04.2010 р. по справі № 37/308-09 (н.р. 35/142-05) за позовом ТОВ "ІБК "ВБК" до ТОВ "Продакшин Трейдз Компані" про стягнення 3960565,95 грн. яке залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 р., стягнуто з боржника на користь кредитора ТОВ "ІБК "ВБК" 1235378,60 грн., проте він вважає, що на 872322,17грн. боржником зроблено залік однорідних зустрічних вимог, тому визнає суму кредиторських вимог ТОВ "ІБК "ВБК" в розмірі 363056,43 грн.

В даному судовому засіданні представник кредитора ТОВ "ІБК "ВБК" заперечував проти визнання суми його грошових в розмірі 363056,43 грн.

Дослідивши матеріали справи та додані документи, враховуючи необхідність надання ліквідатором додаткових документів, суд відклав розгляд скарги на 22.09.2010 р.

В судовому засіданні 22.09.2010 р. ліквідатор зазначив, що ним визнані вимоги ТОВ "ІБФ "ВБК" в сумі 1235503,60 грн., які підтверджені рішенням господарського суду Харківської області від 15.04.2010 р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 р.

Представник кредитора - ТОВ "ІБФ "ВБК" погодився з визнанням його вимог в цій сумі, проте наполягає на задоволенні скарги про усунення ліквідатора Чобота О.А. від виконання ним своїх обов"язків.

Заслухавши представника кредитора та ліквідатора, враховуючи, що сторонами вирішений спір щодо визнання ТОВ "ІБФ "ВБК" кредитором ТОВ "Продакшн трейдз компані" та часткового визнання грошових вимог ТОВ "ІБФ "ВБК" в сумі 1235503,60 грн. мирним шляхом, суд припинив провадження по скаргах № 21460 від 16.12.2009 р. та № 9310 від 14.05.2010 р. в цих частинах.

В судовому засіданні 22.09.2010 р. ліквідатор зазначив, що ним належним чином повідомлено всіх кредиторів про проведення зборів кредиторів, які відбулися 20.09.2010 р., на яких обрано комітет кредиторів. Також, 20.09.2010 р. проведено засідання комітету кредиторів, на якому прийнято рішення про укладання мирової угоди.

В даному судовому засіданні представник ТОВ "ІБФ "ВБК" заперечував проти укладання мирової угоди на тій підставі, що вони не були повідомлені про проведення зборів кредиторів.

Ліквідатор надав докази повідомлення всіх кредиторів, в тому числі і ТОВ "ІБФ "ВБК" та зазначив, що кредитор - ТОВ "ІБФ "ВБК" відмовляється приймати його кореспонденцію та надав відповідні докази цього.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані документи, суд зобов'язав ліквідатора знов повідомити належним чином всіх кредиторів про скликання зборів кредиторів, на яких утворити комітет кредиторів, на засіданні якого розглянути всі питання, викладені в скаргах ТОВ "ІБФ "ВБК" на дії ліквідатора та прийняте комітетом кредиторів рішення надати суду, у зв"язку з чим відклав розгляд справи на 28.10.2010 р.

В судовому засіданні 28.10.2010 р. ліквідатор надав докази повідомлення кредиторів про проведення зборів кредиторів, докази їх проведення та докази проведення засідання комітету кредиторів, на якому комітетом кредиторів заслухано звіт ліквідатора, визнано його роботу задовільною, підтверджено та залишено без змін попереднє рішення комітету кредиторів про укладання мирової угоди між боржником та кредиторами.

В даному судовому засіданні представник ТОВ ІБФ "ВБК" надав заперечення відносно вимог кредиторів ЗАТ "Еліт продакшин" в сумі 103331,00 грн., СПДФО ОСОБА_7 в сумі 574797,00 грн. та ТОВ АН "Рестріелт" в сумі 5922349,95 грн.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані документи, враховуючи необхідність надання ліквідатором та кредиторами додаткових документів, суд відклав розгляд справи, а також скарг ТОВ "ІБФ "ВБК" на 07.12.2010 р.

01.12.2010 р. від Харківського обласного центру зайнятості надійшов лист, в якому зазначено, що його грошові вимоги в сумі 6,51 грн. погашені в повному обсязі.

В судовому засіданні 07.12.2010 р. представник ТОВ "Агенство нерухомості "РЕСТРІЕЛТ" надав відзив на заперечення ТОВ "ІБФ "ВБК" щодо вимог ТОВ "Агенство нерухомості "РЕСТРІЕЛТ", в якому зазначено, що ці заперечення позбавлене правових підстав та просить їх відхилити.

Від ФОП ОСОБА_7 також надійшов відзив на заперечення ТОЇ "ІБФ "ВБК", в якому зазначає, що сама накладна є достатнім доказом отримання товару і не потребує додаткових доказів.

В дане судове засідання ліквідатор не з"явився, витребуваних документів не представив.

Заслухавши учасників процесу, враховуючи нез'явлення ліквідатора та необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи і скарг на 10.02.2011 р.

В судовому засіданні 10.02.2011 р. оголошувалося перерву до 17.02.2011 р.

17.02.2011 р. від ТОВ "Еліт-Продакшн" надійшло клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну кредитора - ЗАТ "Еліт-Продакшн" його правонаступником - ТОВ "Еліт-Продакш".

В судовому засіданні 17.02.2011 р. оголошувалося перерву до 24.02.2011 р.

В судовому засіданні 24.02.2001 р. оголошувалося перерву до 01.03.2011 р.

В судовому засіданні 01.03.2011 р. ліквідатор повідомив, що ним розглянуті та визнані вимоги кредиторів, які надійшли до нього після визнання боржника банкрутом та здійсненої публікації.

Щодо вимог СПДФО ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ТОВ АН "Рестріелт", то вони ним не розглядалися на тій підставі, що попереднім розпорядником майна вони розглянуті та визнані.

Суд, заслухавши ліквідатора, не погодився з його думкою виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 22.12.2006р. було зобов'язано ініціюючого кредитора в десятиденний строк з дня прийняття даної Ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Продакшн трейдз компані". 29.12.2005 р. у газеті "Урядовий кур'єр" №249 здійснена публікація про порушення справи про банкрутство боржника, після якої до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника від СПДФО ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ АН "Рестріелт", Харківського обласного центру зайнятості та ТОВ ІБФ "ВБК", які розглянуті розпорядником майна. Проте, вимоги цих кредиторів не були затверджені судом на тій підставі, що в судовому засіданні 29.06.2006 р. задоволено клопотання арбітражного керуючого та здійснено перехід до спрощеної процедури ліквідації банкрута, яка передбачена ст. 52 Закону та визнано боржника банкрутом.

Відповідно до п.5 ст.52 ГПК України, ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направляти ліквідатору свої заяви з вимогами до банкрута.

Таким чином, враховуючи, що наведені вище кредитори вже зверталися до суду з заявами з грошовими вимогами до боржника, тому суд вважає, що вони були відомі боржнику в особі ліквідатора, що вимагало від ліквідатора їх розгляду.

Враховуючи наведене, суд зобов"язав ліквідатора надати суду докази розгляду вимог кредиторів СПДФО ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ТОВ АН "Рестріелт", у зв"язку з чим відклав розгляд звіту ліквідатора на 15.03.2011 р.

В судове засідання 15.03.2011 р. ліквідатор не з"явився, витребуваних документів не представив, у зв»язку з чим суд відклав розгляд звіту ліквідатора на 31.03.2011 р.

Розглянувши заяву ТОВ "Еліт-Продакшн" про здійснення процесуального правонаступництва, суд зазначає наступне.

Справа про банкрутство ТОВ "Продакшн трейдз компані" порушена за заявою закритого акціонерного товариства "Еліт-Продакшн". Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Еліт-Продакшн" (протокол № 3 від 12.10.2010 року), закрите акціонерне товариство "Еліт-Продакшн" було реорганізоване шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Продакшн" (код 31800879). Факт перетворення ЗАТ "Еліт-Продакшн" в ТОВ "Еліт-Продакшн" підтверджується затвердженим у встановленому законодавством України порядку статутом ТОВ "Еліт-Продакшн", свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 426915, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 321128 та свідоцтвом № 100315751 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ТОВ "Еліт-Продакшн" та здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни кредитора ЗАТ "Еліт-Продакшн" його правонаступником ТОВ "Еліт-Продакшн".

В судове засідання 31.03.2011 р. ліквідатор надав докази розгляду вимог кредиторів СПДФО ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ТОВ АН "Рестріелт", які ним визнані в повному обсязі.

Автор скарг заперечує проти результатів розгляду ліквідатором вимог кредиторів ЗАТ "Еліт продакшин", ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ТОВ АН "Рестріелт".

Щодо вимог ЗАТ "Еліт продакшин" до боржника, то вони встановлені ухвалою суду від 21.12.2005 р. в сумі 103331,00 грн., підтверджені постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2006 р., які є чинними та не скасованими на цей час , у зв"язку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження по скаргам в частині заперечень щодо результатів розгляду вимог ЗАТ "Еліт продакшин".

Розглянувши скаргу щодо визнання ліквідатором вимог ФОП ОСОБА_7 до боржника в сумі 574922,46 грн., суд зазначає наступне.

Кредитор - ФОП ОСОБА_7 стверджує, що 22.12.2003 р. він поставив боржнику товар на загальну суму 574922,46 грн., що підтверджується накладною №31 від 22.012.2003 р., яка підписана від одержувача директором ТОВ "Продакшн трейдз компані" ОСОБА_1

Згідно Листа Міністерства фінансів України від 31.10.2000 року N 053-29151, відпуск цінностей фізичній особі не вимагає подання довіреностей у разі якщо вона особисто одержує цінності від підприємства, організації, установи за наявності у неї паспорта або іншого документа, що засвідчує особу, та Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата видачі) вказуються у документах, якими підприємство оформлює відпуск цінностей (накладна-вимога, товарно-транспортна накладна).

Ствердження автора скарги, що на накладній підпис у графі "прийняв" здійснений не директором ТОВ "Продакшн трейдз компані" ОСОБА_1 не підтверджуються жодним доказом.

Таким чином, при отриманні товару самим директором, подання довіреності не вимагається.

Щодо ствердження автора скарги про те, що сума накладної перевищує річний об"єм реалізації товару для суб"єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_7, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, то суд зазначає наступне.

Положеннями Указу Президента України від 03.07.98 р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі Указ №727) визначено, що право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності мають суб'єкти малого підприємництва за умови дотримання вимог статей 1 і 7 Указу [№727], з урахуванням пункту 4 "Прикінцевих положень" Закону України від 25.03.2005 р. №2505-І\/ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік' та деяких інших законодавчих актів України", шляхом отримання Свідоцтва про право сплати єдиного податку.

Відповідно до ст.1 Указу № 727, установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, в точу числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

У разі порушення вимог статті 1 Указу №727, зокрема перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (500 тис. грн), платник єдиного податку фізична особа згідно зі статтею 5 Указу №727 повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами, встановленими 4 розділом Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян"(далі Декрет).

Такий перехід платник податків зобов'язаний здійснити самостійно починаючи з наступного звітного періоду (кварталу, у якому виникло перевищення) шляхом подання до податкового органу за його податковою адресою податкової декларації за наслідками такого звітного кварталу. Декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (стаття 14 Декрету).

Таким чином, якщо обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності у І, II, III або IV кварталі відповідного року перевищив 500 тис. грн, то суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний протягом 5 днів після закінчення звітного періоду (кварталу) за підсумками роботи за відповідний квартал подати звіт, у якому зазначається весь фактичний обсяг виручки, і здати в податковий орган Свідоцтво про право сплати єдиного податку.

Проте, суд вважає, що перевищення річного об"єму реалізації товару не є доказом неотримання останнім товару за накладною.

Більш того, вимоги ФОП ОСОБА_7 визнані боржником та розпорядником майна, про що свідчить підписаний ними 30.01.2006 р. реєстр вимог кредиторів та повідомлення розпорядника майна про визнання його вимог.

Таким чином, суд вважає визнання розпорядником майна вимог ФОП ОСОБА_7 правомірним, у зв"язку з чим відмовляє в задоволенні скарги в цій частині.

Скарга щодо визнання ліквідатором вимог ФОП ОСОБА_8 до боржника також не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Вимоги ФОП ОСОБА_8 до боржника в сумі 72086,38 грн. підтверджуються накладною № 23 від 20.10.2003 р. підписаною від отримувача -ТОВ "Продакшн трейдз компані" директором ОСОБА_1, визнані останнім та ліквідатором.

Ствердження автора скарги, що на накладній підпис у графі "прийняв" здійснений не директором ТОВ "Продакшн трейдз компані" ОСОБА_1 знов не підтверджуються жодним доказом та, як вже зазначалося судом, при отриманні товару самим директором, подання довіреності не вимагається.

Судом також розглянута скарга щодо визнання вимог ТОВ АН "Рестрієлт" до боржника в сумі 5922349,95 грн.

Як свідчать матеріали заяви ТОВ АН "Рестрієлт", його вимоги складаються з вимог в сумі 5822720,00 грн. за простим векселем № 80351373284212 та вимог в сумі 99629,95 грн. за договорами поруки.

Автор скарги не погоджується з результатами розгляду ліквідатором цих вимог посилаючись на те, що вказаний вексель є борговою розпискою, підписаний не ОСОБА_1, має безтоварний характер, має значні дефекти форми та його рух не відображений в бухгалтерській документації боржника. Крім того, автор скарги зазначає, що на його думку з жодного з договорів поруки не випливає, що вона здійснена на оплатній основі та відсутня вимога щодо повернення боргу а також те, що акт звірки від 04.01.2006 р. між боржником та кредитором ТОВ АН "Рестрієлт" не містить в собі даних про заборгованість в сумі 99629,95 грн.

Щодо ствердження автора скарги про те, що вексель підписаний не директором ОСОБА_1, то вони не підтверджені жодними доказами, як того вимагає ст.ЗЗ ГПК України.

Суд зазначає, що позиція ТОЇ "ІБФ "ВБК" стосовно правової природи векселя як боргової розписки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Кредитор ТОВ "Агентство нерухомості "Рестрієлт" надав на вимогу суду оригінал відповідного векселя, що усуває будь-які сумніви в існуванні відповідного векселя. Крім того, простий вексель №80351373284212, виданий ТОВ "Продакшн Трейдз Компані", відповідно до ст. З Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", чинного на дату його видачі, є цінним папером. При цьому відповідно до п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 08 червня 2007 року № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" вексель може вважатися простою борговою розпискою виключно в тому випадку, коли він складений з пороками форми. Оскільки ж простий вексель №80351373284212, виданий ТОВ "Продакшн Трейдз Компані", відповідає усім визначеним законом вимогам щодо форми векселя, то він є не борговою розпискою, а простим векселем, тобто ордерним ціннім папером, виконання за яким підпорядковується не правилам про виконання зобов'язань (ст.ст. 526-545 ЦК України), а спеціальним правилам про виконання за цінними паперами (ст. 198 ЦК України). Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 198 ЦК України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Твердження кредитора ТОВ "ІБФ "ВБК" про те, що з відповідних договорів поруки між боржником та кредитором ТОВ АН "Рестрієлт" не випливає їх відплатність не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, адже відплатність договору поруки не є тотожною переходу до поручителя прав вимоги на підставі договору поруки. Оплатним договір поруки є тоді, коли за саме по собі надання поруки на користь поручителя справляється плата незалежно від того, чи відбулося фактично виконання основного зобов'язання поручителем. Тобто оплаті у разі оплатності договору поруки підлягають послуги поручителя із надання ним поруки (ст. 558 ЦК України). Натомість перехід до поручителя, який виконав забезпечене порукою зобов'язання, усіх прав та обов'язків кредитора за відповідним основним зобов'язанням здійснюється безпосередньо ні підставі закону (ст. 556 ЦК України), адже випливає з самої сутності поруки й не потребує окремого зазначення про це у договорі поруки. Таким чином, вказаний перехід прав вимоги до поручителя, який виконав забезпечене порукою зобов'язання, відбувається на підставі ст. 556 ЦК України незалежно від того, чи є така порука оплатною чи безоплатною.

Посилання кредитора ТОВ "ІБФ "ВБК" на те, що за відповідними договорами поруки не визначено строк повернення боргу, а також відсутня вимога про повернення боргу з боку ТОВ "Агентство нерухомості "РЕСТРІЕЛТ" суд відхиляє, адже зазначене є неістотним для вирішення питання існування чи не існування відповідних вимог кредитора ТОВ АН "Рестрієлт". Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України у випадку невизначення строку виконання зобов'язання боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Разом з тим, відповідно до приписів абз. З ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав. При цьому не має значення, чи був визначений цей строк у договорі безпосередньо, або визначався моментом вимоги відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Так само, суд відхиляє посилання ТОВ "ІБФ "ВБК" на те, що заборгованість за відповідними договорами поруки відсутня в акті звірки розрахунків від 04.01.2006 року, адже жодне положення чинного законодавства України не вимагає того, щоб акт звірки розрахунків сторін на певну дату містив дані щодо усіх вимог та боргів сторін одна до одної.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає визнання ліквідатором вимог ТОВ ТОВ АН "Рестріелт"., ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 обгрунтованими та правомірними.

Щодо невиконання арбітражним керуючим Чоботом О.А. своїх обов"язків, про що зазначено у скарзі ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" (вх. № 11828) від 22.04.2009 р., уточненій скарзі (вх. № 29666) від 01.12.2009 р., скарзі (вх. № 31460) від 16.12.2009 р. та скарзі (вх.№ 9310) від 14.05.2010 р. то суд зазначає наступне.

Права та обов'язки арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство визначені ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Додатково обов'язки арбітражного керуючого як ліквідатора підприємства-банкрута визначені ст. 25 вказаного Закону. Відповідно до приписі ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Можливість усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків передбачена ч. 9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до положень якої невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею (тобто -попередньою ч. 8 цієї статті), може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу. При цьому, Вищий господарський суд України неодноразово звертав увагу судів на те, що законом обмежене коло підстав для усунення арбітражного керуючого від виконання своїх повноважень, а саме -невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладеного на арбітражного керуючого згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (постанова Вищого господарського суду України від 29.03.2006 р. у справі № 18/26-2005). При цьому для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків необхідно встановлення протиправних винних дій (бездіяльності) такого арбітражного керуючого (постанова Вищого господарського суду України від 13.10.2004 р. у справі № 17-2-32-2-21/7019).

Суд зазначає, що у справі відсутні й не надані заявником скарг докази, того ліквідатором боржника допущено винне невиконання чи неналежне виконання обов'язків, покладених на нього відповідно до закону. Відсутність фактичного задоволення вимог кредитора ТОВ "ІБФ "ВБК" не може розглядатися як невиконання чи неналежне виконання ліквідатором боржника відповідних обов'язків, оскільки задоволення вимог кредиторів здійснюється відповідно до встановленої ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" черговості пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Заявником скарги не доведено, що ліквідатор боржника мав реальну можливість задовольнити вимоги кредиторів та не здійснив цього, адже жодних доказів реального надходження на ліквідаційний рахунок боржника грошової суми в розмірі 6 124 000,00 грн. від ТОВ "Шлях", про що стверджує заявник скарги, останнім суду не надано.

З поданих суду звітів ліквідатора та матеріалів справи випливає, що ліквідатор боржника Чобот О.А. здійснює передбачений законом комплекс заходів щодо виявлення майна банкрута: направлення запитів до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо зареєстрованих речових прав банкрута на нерухоме майно, до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області щодо наявності зареєстрованих за банкрутом транспортних засобів, до управління земельних відносин Харківської міської ради та до Дергачівської районної ради щодо зареєстрованих за банкрутом прав на земельні ділянки тощо. Що ж до тверджень заявника скарги про його неналежне інформування про хід ліквідаційної процедури, суд зазначає, що інформування окремого кредитора про хід ліквідаційної процедури не є обов'язком ліквідатора. При цьому відповідно до п. 11 ст. ЗО Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов'язаний щомісячно надавати звіти про свою діяльність та хід ліквідаційної процедури комітету кредиторів, а не окремим кредиторам, але навіть і невиконання цього обов'язку не є підставою для припинення повноважень такого ліквідатора, про що недвозначно вказав Вищий господарський суд України у постанові від 11.03.2009 р. по справі № Б-7/219.

Крім того, суд зазначає, що оскільки за змістом ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та всіх його кредиторів у сукупності, істотне значення для вирішення питання про належність чи неналежність виконання арбітражним керуючим (ліквідатором) покладених на нього обов'язків стосовно кредиторів боржника є сукупна позиція кредиторів, яка виражається, зокрема, у рішеннях зборів та комітету кредиторів. Зазначені рішення повинні у всякому випадку братися до уваги при вирішенні судом питання про належність чи неналежність виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків

В матеріалах справи наявне рішення комітету кредиторів від 14.10.2010 року, яким діяльність ліквідатора Чобота О.А. визнано задовільною.

Вищезазначене свідчить про належне виконання ліквідатором боржника Чоботом О.А. покладених на нього обов'язків та відсутність підстав для задоволення скарг ТОВІБФ"ВБК".

Розглянувши надану суду мирову угоду, укладену 20.09.2010 р. між ТОВ "Продакшн трейдз компані" та кредиторами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання її банкрутом", під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів. Згідно ст. 36 Закону, мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону. Для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Відповідно до ст. 37 Закону, мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня ЇЇ затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Розглянувши умови мирової угоди, суд зазначає, що вона підписана ліквідатором боржника та головою комітету кредиторів ТОВ "Продакшн трейдз компані", що відповідає вимогам ст. 35 Закону, умовами мирової угоди передбачається повне погашення заборгованості перед кредиторами другої черги на протязі п'яти банківських днів після затвердження мирової угоди господарським судом Харківської області та прощення (списання) боргів ТОВ "Продакшн трейдз компані", задоволення яких здійснюється в четверту та шосту черги.

Разом з мировою угодою ліквідатором представлені всі необхідні документи, відповідно до ст. 38 Закону.

Скарг щодо укладання мирової угоди до суду не надходило.

Судом не встановлено порушень порядку укладення мирової угоди. Умови мирової угоди не суперечать законодавству. Враховуючи, що мирова угода спрямована на відновлення платоспроможності боржника, не порушує законні права і інтереси учасників процесу, дає можливість боржнику відновити підприємницьку діяльність, загроза банкрутства підприємства відсутня, суд вважає за необхідне затвердити мирову угоду від 20.09.2010 р. та припинити провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 35-38, п.5 ст.40, ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.25, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Припинити провадження по скарзі ТОВ "ІБФ "ВБК" на дії ліквідатора в частині визнання грошових вимог ТОВ "Еліт-Продакшн".

Відмовити ТОВ "ІБФ "ВБК" в задоволенні скарг щодо визнання ліквідатором грошових вимог ТОВ АН "Рестріелт", СПД-ФО ОСОБА_7, ОСОБА_8

Відмовити ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" в задоволенні скарги (вх. № 11828) від 22.04.2009 р., уточненої скарги (вх. № 29666) від 01.12.2009 р., скарги (вх. № 31460) від 16.12.2009 р. та скарги (вх.№ 9310) від 14.05.2010 р.

Затвердити мирову угоду від 20.09.2010 р. укладену між ТОВ "Продакшн трейдз компані" та кредиторами.

Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 13.12.2005 р.

Провадження по справі припинити.

Ухвалу направити ліквідатору, боржнику, кредиторам, державному реєстратору, ВДВС головного управління юстиції в Харківській області, управлінню з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства

Суддя Усатий В.О.