Рішення № 14883001, 04.04.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 квітня 2011 року справа № 5020-2/231 За позовом:Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(вулиця Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99011)

про:стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі 27592,47 грн.,

суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

Позивача не зявився;

Відповідача ОСОБА_2, довіреність № 566 від 03.03.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі 27592,47 грн.

Позивач мотивує позов тим, що договір оренди нерухомого майна №139-09 від 30.12.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 є неукладеним, та з посиланням на статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача вартість фактичного користування нерухомим майном у розмірі 27592,47 грн. за період з 30.12.2009 по 31.10.2010.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити з посиланням на те, що договірні відносини між ФОП ОСОБА_1 та позивачем відсутні, що ФОП ОСОБА_1, майном не користувалась, оскільки договір оренди № 139-09 від 30.12.2009 є неукладеним, що на обєкті нерухомого майна відсутня електрична енергія та несправна каналізація, що оскільки у акті приймання-передачі майна від 30.12.2010 не вказано, що йому передано ключі, то не має належного доказу передачі майна за цим актом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) 30.12.2009 був підписаний договір оренди нерухомого майна №139-09 (далі Договір) (арк.с. 8-9).

По акту приймання-передачі від 30.12.2009 Фонд комунального майна передав, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняла майно вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 117,80 кв.м., що розташовані у цокольному поверсі пятиповерхового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, які перебувають на балансі РЕП 9 (далі Обєкт оренди).

Судом встановлено, що договором (пункт 7.1) визначено його строк дії з30.12.2009 до 09.12.2014, тобто майже пять років.

Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно положень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі - Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9) не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим, судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 Цивільного кодексу України тощо). Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Отже, враховуючи положення зазначених вище правових норм, приписи, викладені в названій постанові Пленуму Верховного Суду України, а також те, що договір оренди нерухомого майна №139-09 від 30.12.2009 був укладений у простій письмовій формі, він не був посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, суд дійшов висновку, що такий договір не можна вважати вчиненим, а отже, він не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Проте, майно було передане по акту приймання-передачі від 30.12.2009.

Докази повернення відповідачем приміщення на 31.10.2010 відсутні.

Таким чином, відповідач до 31.10.2010 безпідставно користувався комунальним майном.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Сам обєкт нерухомого майна не був повернутий, повернути річ у вигляді майнового права користування цим майном в натурі неможливо, а тому вимоги позивача про стягнення вартості такого користування за період з 30.12.2009 по 31.10.2010 є обґрунтованими.

Судом встановлено, що наказом №231 від 25.09.1996 Управління майном міста прийняло у комунальну властивість житлові будинки та нежитлові приміщення з зовнішніми мережами водопроводу, каналізації та освітленням ДП “Севморрибпорт” згідно з додатком №1, у тому числі житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, за актом приймання - передачі від 30.09.1998 (арк.с.57-60).

Позивач надав до матеріалів справи експлікацію внутрішніх приміщень до плану житлового АДРЕСА_2 (арк. с. 75).

Окрім цього, відповідно до висновку про вартість майна від 30.06.2009 станом 30.06.2009 вартість вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 117,80 кв.м., що розташовані у цокольному поверсі пятиповерхового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, складає 268560 грн. (арк. с. 76-77).

Суд вважає, що позивачем при визначенні вартості користування майном правомірно застосований по аналогії розрахунок розміру орендної плати цього майна за вказаний період відповідно до Методики, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що вартість користування приміщенням, яка не сплачена відповідачем, складає 27592,47 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, як такі, що не підтверджені належними доказами.

Статями 177, 179, 190 Цивільного кодексу України встановлено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю.

Майнові права, у тому числі і право користування, визнаються речовими правами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач повинен повернути позивачу майно, передане йому за актом приймання-передачі від 30.12.2009, яке знаходиться у користуванні відповідача без достатньої правової підстави, та відшкодувати вартість фактичного користування майном у розмірі 27592,47 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99011, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5) вартість користування майном у розмірі 27592,47 грн. (двадцять сім тисяч пятсот девяносто дві грн. 47 коп.) шляхом перерахування: 26764,69 грн. на рахунок 33213870700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 22080400; 827,78 грн. на рахунок 31516933700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99011, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, код 25750044, відомий п/р 35427001000416 в ГУ УДК м.Севастополь, МФО 824509) витрати по сплаті державного мита у сумі 275,92 грн. (двісті сімдесят пять грн. 92 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

4.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99011, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) звільнити вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 117,80 кв.м., що розташовані у цокольному поверсі пятиповерхового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та передати їх за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) у тридцятиденний термін після набрання рішенням законної сили.

Суддя підписН.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України і

підписано 11.04.2011