Рішення № 14882948, 05.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2011 р.Справа № 30/17-708-2011 За позовом: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

До відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: Гоцуленко С.В.- довіреність № 01-13/1308 від 10.03.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_3- довіреність №2 від 17.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі-Представництво), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі підприємець ОСОБА_1) про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 107 грн. 32 коп. та плати за фактичне користування приміщенням у сумі 1886 грн. 33 коп.

В ході розгляду справи, на підставі наданих позивачем документів, змінено назву позивача на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти наявної суми боргу не заперечує.

Розглянув матеріали справи , заслухав представників сторін , суд встановив:

06 червня 2006 р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №878\ж\2, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 28,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Строк дії Договору з 06.06.2006р. до 25.05.2007р.

Відповідно до розділу 2 Договору Орендар щомісячно, до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності, сплачує орендну плату за орендоване приміщення.

Додатковим погодженням від 15.01.2007р. , згідно рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-У „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Одеси”, змінено назву Орендодавця у Договорі оренди нежитлового приміщення №878\ж\2 на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Додатковим погодженням від 14 червня 2007р. строк дії договору продовжено до 14.12.2007р.

Додатковим погодженням від 14 грудня 2007р. продовжено строк дії Договору до 14.06.2008р.

Додатковим погодженням від 06 жовтня 2008р. продовжено строк дії Договору до 05 жовтня 2009р. та встановлено з 01.09.2008р. орендну плату у розмірі 572 грн. 29 коп. (з ПДВ).

18 серпня 2009р. Представництво направило на адресу підприємця ОСОБА_1 повідомлення про закінчення строку дії Договору 05.10.2009р. та непродовження Договору на новий строк, а також запропонувало у строк до 05.10.2009р. передати обєкт оренди за актом приймання-передачі. Але, акт приймання-передачі приміщення складений не був.

30 грудня 2009р. між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (Продавець) та громадянином України ОСОБА_4 (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу нежилих приміщень шляхом викупу, згідно якого Продавець продав , а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді не житлових приміщень підвалу №508, загальною площею 28,8 кв.м , розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач по справі зазначає, що відповідно до п.7.9 Договору дія цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно п. 4.7. Договору, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобовязаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної чи часткової) обєкта оренди.

Позивач зазначає, що згідно умов п. 4.10. Договору, у випадку припинення дії Договору оренди нежитлового приміщення, у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання передачі приміщень. Але, в порушення п. 4.7. Договору та ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідач не повернув орендоване майно Представництву після закінчення терміну дії договору оренди в належний строк. Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем речі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту договір найму припиняється.

24.11.2010 р. Представництво за №01-15/1169 направило на адресу підприємця ОСОБА_1 претензію про необхідність погасити заборгованість по орендній платі у сумі 107 грн. 32 коп. за період по 05.10.2009р. та оплатити за фактичне користування обєктом комунальної власності за період з 06.10.2009р. по 30.12.2009р. 1 886 грн. 33 коп. Але дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст.15,16,526, 530 Цивільного кодексу України, ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” , позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 107 грн. 32 коп. та плату за фактичне користування приміщенням у сумі 1 886 грн. 33 коп.

Відповідач проти наявності суми заборгованості не заперечує, але зазначає, що згідно умов п. 4.10. Договору, у випадку припинення дії Договору оренди нежитлового приміщення, у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання передачі приміщень. За таких обставин, на думку відповідача, визначена позивачем сума є заборгованістю по орендній платі, а не платою за фактичне користування приміщенням.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення позову за таких обставин:

Ст. 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2006 р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №878\ж\2, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 28,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Додатковими погодженнями до цього Договору було змінено Орендодавця обєкту оренди та строк дії Договору до 05.10.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі обєкта оренди від Орендаря до Орендодавця так і не був підписаний . Але, 30 грудня 2009р. між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (Продавець) та громадянином України ОСОБА_4 (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу нежилих приміщень шляхом викупу, згідно якого Продавець продав, а Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді не житлових приміщень підвалу №508, загальною площею 28,8 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2. З моменту укладення цього договору позивач вважає приміщення переданим Покупцю.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до п.4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту прийманняпередачі приміщення. Отже, сторони у Договорі встановили, що зобовязання по оплаті орендної плати припиняється лише у день підписання сторонами акту приймання - передачі приміщення від Орендаря до Орендодавця.

За таких обставин, нарахована позивачем сума 1993 грн. 65 коп. є заборгованістю по орендній платі за період до 30.12.2009р.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 1993 грн. 65 коп. за період до 30 12.2009р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.

1.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595, р\р37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по орендній платі у сумі 1993 грн.65 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 08 квітня 2011 р.

Суддя Рога Н. В.