Рішення № 14882685, 11.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.11                                                                                 Справа № 5015/1065/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг”, м. Синельникове до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лім-Ігор”, м. Львів про стягнення 868 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг”, м. Синельникове звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лім-Ігор”, м. Львів про стягнення 868 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.03.2011р. призначив розгляд справи на 14.03.2011р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 11.04.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ТзОВ “ТД “Арда” та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість за товар становила 868 грн. 00 коп. 29.11.2010р. між позивачем та ТзОВ “ТД “Арда” було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТзОВ “ТД “Арда” передала позивачу право вимоги до відповідача за вищевказаним договором поставки. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 868 грн. 00 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в розмірі 868 грн. 00 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 01.03.2011р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

17 жовтня 2008р. між ТзОВ “ТД “Арда” та відповідачем було укладено договір поставки №830-LV.

За цим договором постачальник (ТзОВ “ТД “Арда”) зобов’язувався передавати у власність покупця, а покупець (відповідач) приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, ТзОВ “ТД “Арда” поставив відповідачу по видатковій накладній №882210 від 22.10.2008р. товар на загальну суму 1868 грн. 00 коп.

Пунктом 4.2. договору поставки №830-LV від 17.10.2008р. передбачено, що покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 21 календарних днів з дня її поставки, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам.

29 листопада 2010р. між ТзОВ “ТД “Арда” (первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно п. 1 договору про відступлення права вимоги від 29.11.2010р., в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги у розмірі 868 грн. 00 коп., належне первісному кредитору на підставі договору поставки №830-LV від 17.10.2008р., укладеного між первісним кредитором та ТзОВ Фірма “Лім-Ігор”.

11.01.2011р. позивач надіслав відповідачу повідомлення за вих. №13 про заміну кредитора у зобов’язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 868 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 868 грн. 00 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лім-Ігор”, м. Львів, вул. Низинна, 2 (ідентифікаційний код 20818085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арда-Трейдинг”, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, Дніпропетровська область (ідентифікаційний код 37029549) 868 грн. 00 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя