Рішення № 14882154, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/57121.03.11 За позовом Закритого акціонерного товариства "Екостандарт"

до Комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 27 447 151,95 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Гогітідзе В.Ф.- довіреність № 29 від 15.09.2010;

від відповідача: Гавриловський О.С. - довіреність № 53 від 12.01.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 27 447 151,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 430132 від 01.01.1998 р. частково не оплатив поставлену теплову енергію, заборгувавши позивачу за період з 01.12.2009 по 01.12.2010 –27447151,95 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 27447151,95 грн. - основного боргу, 25500,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 29.12.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.01.2011.

27.01.2011 представники позивача та відповідача в судовому засіданні подали додаткові докази по справі. Представник відповідача у судовому засіданні усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості провести звірку взаєморозрахунків. У зв’язку із задоволенням даного клопотання розгляд справи було відкладено на 10.02.2011.

10.02.2011 представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження по справі, у задоволенні якого судом було відмовлено у зв’язку з його необгрунтованістю. Представник позивача у судовому засіданні надав додаткові докази по справі та розрахунковий акт звіряння, в якому уточнив розмір суми боргу у зв’язку з його частковою оплатою відповідачем, внаслідок чого просив стягнути з відповідача 11151073,21 грн. суми основного боргу, також усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи. У зв’язку із задоволенням заявленного клопотання, розгляд справи було відкладено на 21.02.2011.

21.02.2011 представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр (КП ГІОЦ), у задоволенні якого судом було відмовлено, однак суд прийшов до висновку про доцільність направлення до КП ГІОЦ запиту щодо витребування інформації стосовно загальної суми коштів, які надійшли від відповідача за результатами розщеплення на розрахунковий рахунок позивача в період з 01.12.2009 до 01.12.2010. У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 14.03.2011.

14.03.2011 від КП ГІОЦ через канцелярію суду надійшла відповідь на запит, та інформація про зарахування грошових коштів на рахунок позивача за підігрів холодної води та опалення, сплачених мешканцями позивача. Представник відповідача у судовому засіданні надав договір № 337 про надання послуг від 02.01.2009, укладений з КП ГІОЦ. У зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі розгляд справи було відкладено на 21.03.2011.

21.03.2011 представник відповідача у судовому засіданні подав контррозрахунок суми боргу, та зазначив про часткове визнання суми боргу у розмірі 2255125,72 грн.

В судовому засіданні 21.03.2011 представник позивача подав письмові пояснення по справі, позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням їх уточненого розміру, та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.1998 між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер", яке в подальшому було перейменовано у Закрите акціонерне товариство "Екостандарт", що є позивачем по справі та відповідачем було укладено Договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 430132 (далі по тексту рішення - Договір).

Відповідно до п.1 Договору позивач зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води (далі-товар), а відповідач зобов'язується прийняти товар та здійснювати своєчасну оплату за нього на умовах Договору.

Згідно п. 2.1. Договору поставка товару позивачем здійснюється на межу балансової належності, яка встановлюється сторонами і не підлягає зміні сторонами в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 5.1. Договору, облік спожитої теплової енергії здійснюється по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності відповідача.

У відповідності до п. 6.1.Договору плата за поставлену теплову енергію проводиться згідно тарифів, які затверджуються у встановленому законом порядку і розраховуються позивачем по групах споживачів та підлягають перегляду у випадках зміни розмірів складових калькуляції собівартості теплової енергії, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.6.4., п.6.5. Договору відповідач щомісячно з 12 по 14 число отримує від позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць і самостійно сплачує кошти за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

З матеріалів справи слідує, що позивач свої зобов’язання згідно умов Договору виконав належним чином та за період з 01.12.2009 по 01.12.2010 поставив відповідачу теплову енергію на суму 28110544,85 грн., що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції, відомостями про споживання теплової енергії, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи. На оплату переданого товару позивачем на адресу відповідача було відправлено відповідні рахунки-фактури, копії яких долучено до матеріалів справи.

Однак, із наданих суду актів звіряння взаєморозрахунків, платіжних доручень, довідок про надходження грошових коштів та відповідних виписок з банку вбачається, що відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору щодо оплати поставленої теплової енергії виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 11151073,21 грн.

У судовому засіданні 21.03.2011 представник відповідача проти заявленої позивачем суми боргу заперечив, надавши контррозрахунок, в якому визнавав суму боргу у розмірі 2225125, 72 грн. (копія контррозрахунку міститься в матеріалах справи).

Однак суд, розглянувши у судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, дійшов висновку, що сума боргу, зазначена відповідачем не відповідає дійсності, оскільки при розрахунку суми заборгованості за спожиту теплову енергію відповідачем в оплату заборгованості зараховано кошти, сплачені у листопаді 2009 року, який не входить в спірний період, окрім того позивачем при розрахунку суми заборгованості були застосовані тарифи, діючі в період з 01.12.2009 по 01.12.2010, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 758 від 30.06.2009, № 392 від 31.05.2010 та № 1333 від 30.11.2009 (копії в матеріалах справи), вимоги яких не враховані відповідачем при здійсненні контррозрахунку, а саме: кошти за опалення, що надійшли через КП ГІОЦ у період з квітня по вересень 2010 відповідачем неправомірно віднесено як оплату за опалення у цей же період, а згідно розпорядження № 2306 п.б сума сплачених коштів віднесена за період з жовтня 2009 по 16 квітня 2010 року, який є лише частиною спірного періоду, за який у відповідача існує заборгованість.

Згідно ч.1. ст. 528 ЦК України боржник має право покласти на третю особу обов’язок виконати за нього зобов’язання, а кредитор зобов’язаний прийняти виконання зобов’язання, запропоноване за боржника іншою особою. Оскільки відповідачем з КП ГІОЦ укладений договір про надання послуг (копія в матеріалах справи), КП ГІОЦ надає відповідачеві послуги по обробці, розщепленню та перерахуванню платежів населення згідно наданої відповідачем дислокації будинків за фактично спожиті житлово-комунальні послуги які поступили на розподільчий рахунок КП ГІОЦ, останнім на запит суду надано інформацію про сплату та зарахування грошових коштів за період з 01.12.2009 по 01.12.2010 на розрахунковий рахунок позивача.

З матеріалів справи слідує, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання. Згідно ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч.1, 6 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання по договору виконав належним чином, поставив відповідачеві теплову енергію відповідно до умов Договору, тоді як відповідач у встановлений Договором строк лише частково здійснив її оплату.

Відповідач у судовому засіданні лише частково визнав суму боргу, однак доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач обставин, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані, документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Комунального підприємства "Господар" Дарницького району м. Києва (02096, м. Київ, вул. Заслонова, буд. З, код ЄДРПОУ: 14315687) на користь Закритого акціонерного товариства "Екостандарт" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, код ЄДРПОУ: 21661022) 11151073 (одинадцять мільйонів сто п’ятдесят одну тисячу сімдесят три) грн. 21 коп. - основного боргу, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко