Ухвала суду № 14881041, 24.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 р. Справа № 65353/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Довгополова О.М., Святецького В.В.,

при секретарі судового засіданняБоровус Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Бройлер» до державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконними акта перевірки та дій інспекторів ДПІ ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський Бройлер» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області в якому просило, з врахуванням уточнень, скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0006321740/0 від 03.04.2009 року, визнати незаконними дій інспекторів ДПІ, та акт перевірки від 30.03.2009 року №00267/2340/32875045.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0006321740/0 від 03.04.2009 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція в Дунаєвецькому районі Хмельницької області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» згідно якої дохід визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами. Також судом не враховано вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» де визначено, що інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів (пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Крім того судом не взято до уваги, що товариство є власником майна, зокрема переданого йому засновниками і учасниками у власність відповідно із статтею 12 Закону України «Про господарські товариства».

Згідно ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності рухомого чи нерухомого майна (в т.ч. земельної ділянки) є з її боку відчуженням такого майна.

Оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) нерухомого та рухомого майна, регламентується відповідно статтями 11 та 12 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».

Підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду нерухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно із п. 1.15 ст. 1 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» є податковим агентом щодо вартості такого майна.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дунаєвецькому районі №0006321740/0 від 03.04.2009. про визначення ТОВ «Подільський Бройлер» податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 211509,15 грн. є правомірним, та відповідає вимогам чинного законодавства.

Вказані обставини не були з'ясовані судом першої інстанції при розгляді справи, та не враховані при винесенні рішення.

На підставі вище викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 10.03.2009 р. по 23.03.2009 р. ДПІ в Дунаєвецькому районі проведена позапланова документальна перевірка фінансово- господарської діяльності ТОВ «Подільський Бройлер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2008 р. У період, що перевірявся суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість, фіксованого сільськогосподарського податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища, податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів. За результатами перевірки та на підставі акта №00267/2340/32875045 від 30.03.2009р., яким встановлено порушення пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, пп.8.1.1 та 8.1.2. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 211509,15 грн. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006321740/0 від 03 квітня 2009 року.

Крім того судом встановлено, що одним із засновників ТзОВ «Подільський Бройлер» являється громадянин Польщі ОСОБА_1, який за період з 01.01.2006 року по 31.03.2008 року вніс до статутного фонду товариства власне рухоме майно в розмірі 267 631,50 грн.

Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно вказано, що згідно п.1.2 п. 1.3 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Іноземний дохід - дохід, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України. Відмінність полягає в наявності лише іноземного елементу, а в іншому іноземний дохід як і дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі у вигляді доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах. Відповідно до ст.1 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів(обов'язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції правильно зазначив, що законодавством відносно інвестиції в статутний фонд товариства встановлено, що доходом інвестора вважається не його інвестиція, а інвестиційний прибуток від здійснення операцій з корпоративними правами, а фактом внесення інвестиції в статутний фонд засновник лише набув це корпоративне право. Правочин по внесенню інвестиції у статутний фонд мав своїм кінцевим результатом набуття корпоративного права і послугував підставою для початку здійснення з ним операцій, а не є безпосереднім здійсненням операцій. З огляду на це суд обгрунтовано вважав, що з боку засновника ОСОБА_1 не мав місце факт отримання доходу під час внесення ним майна до статутного фонду ТзОВ «Подільський Бройлер», бо засновник по відношенню до себе здійснив цим тільки витрати, передача частини прав власності є витратами, а не прибутком, а корпоративне право - право на можливий прибуток, а не реальний, а відтак посилання відповідача на порушення позивачем норм п.12.1 ст.12, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 та пп. «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - безпідставним. Тому в цій частині позовні вимоги задоволено обгрунтовано.

Відмоляючи в задоволенні решти позовних вимог суд правильно вважав, що проведення перевірки стало можливим після призначеного наказом ДПІ в Дунаєвецькому районі службового розслідування стосовно посадових осіб інспекції, за поданням ДПА у Хмельницькій області і доведення такого наказу до відому платника податків не передбачено. Крім того перевірка проведена у визначені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» терміни, тобто 10 днів.

При цьому колегія суддів зазначає, що Акт перевірки, який оскаржується позивачем не може бути предметом спору в адміністративному судочинстві, оскільки не являється рішенням субєкта владних повноважень, а лише є одним із доказів наявності чи відсутності порушень і оцінюється в сукупності з іншими доказами у справі. Тому і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає зайвою мотивацію стосовно законності оформленого за результатами перевірки акту судом першої інстанції.

Враховуючи вище викладене колегія суддів прийшла до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дунаєвецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі № 2а-4486/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлений 29.03.2011 року