Постанова № 14877251, 11.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1843/11 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості Полтавської областідо ОСОБА_1про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2011 року Кременчуцький міськрайонний центр зайнятостізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2 496,68 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_1 реєструючись у Центрі зайнятості як безробітний для отримання відповідного статусу, був у той же час зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, що суперечить вимогам Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості відповідач незаконно отримав матеріальнудопомогу по безробіттю у розмірі 2 496,68 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився вдруге, заперечень проти адміністративного позову не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.10.2006р. ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості відповідачу надано статус безробітного з 27.10.2006р.та призначено допомогу по безробіттю.

16.05.2007 р. відповідач знятий з обліку у Центрі зайнятості на підставі наказу №НТ070516, у зв'язку з чим йому припинено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (далі Закон №1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч.2 ст. 12 Закону №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 був зареєстрований безробітним у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості з 27.10.2006р. по 16.05.2007 р.

Відповідно до пп."б" п.3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. №60/62, (далі - Порядок №60/62) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07.12.2005 р. №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 р. №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 р. №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 р. за №1523/11803.

Судом досліджена довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої встановлено, що відповідач 03.04.2006 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець (номер запису про державну реєстрацію 2585000 0000 005784).

19.10.2006 р. державним реєстратором проведено реєстраційну дію за номером 2585005 0001 005784 щодо внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. №755-ІV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі прийняття нею рішення про припинення підприємницької діяльності.

При цьому відповідно до пункту 2 частини 15 статті 47 цього ж Закону датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Як підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням внесено лише 25.04.2007 р. (номер запису 2585006 0002 005784).

Таким чином на момент звернення до Центру зайнятості ОСОБА_1 залишався приватним підприємцем, незалежно від того, отримував він доходи від підприємницької діяльності чи ні.

Згідно із Законом України "Про зайнятість населення" підприємці належать до зайнятого населення, а тому для набуття статусу безробітного ОСОБА_1 потрібно було скасувати свою реєстрацію як підприємця шляхом внесення до державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Отже, при зверненні із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю ОСОБА_1 зазначив неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що й призвело до незаконного отримання ним допомоги по безробіттю у розмірі2 469,68 грн.

Згідно пункту 6 Порядку №60/62у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно розрахунку Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості за період перебування на обліку ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 2 469,68 грн.

Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо вжиття заходів по поверненню коштів у сумі 2 469,68 грн., виплачених ОСОБА_1

Проте, на момент розгляду справи судом кошти на розрахунковий рахунок позивача від ОСОБА_1 не надійшли.

З огляду на викладене, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості Полтавської області (р/р №37175165303202 в ГУДК України в Полтавській області, код 22548262, МФО 831019) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 2 496,68 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяЄ.Б. Супрун