Постанова № 14876642, 22.03.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12:45

22.03.2011 Справа № 2а-8283/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Бондарь В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комтехнострой-М", вул. Паркова, 1, кв. 18, м. Миколаїв, 54042

простягнення податкового боргу в сумі 5532,34 грн, В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтехстрой-М" (надалі відповідач) на користь Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 5532,34 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (ар. с. 31).

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень проти позову не подав. Повістка про виклик, яка була направлена за місцем проживання відповідача, повернулась до суду без вручення адресату (ар. с. 28-29). Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" змін до відомостей про юридичну особу станом на 21.09.21 не вніс. Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження/місця проживання іншої сторони та здійснення її розшуку.

Відповідно до ст.41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні було проголошено всутпну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

25.12.2006 відповідач був зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 120438 (ар. с. 6).

27.12.2006 відповідач був узятий на облік у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва за № 1870/0234520, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків від 08.02.2010 № 191/10/29-035 (ар. с. 5).

02.08.2010 позивачем був складений Акт про результати документальної невиїзної перевірки відповідача за червень 2008 року (№ 6326/15-20/34851361, надалі акт № 6326, ар. с. 12-13). Як зазначено в акті № 6326, перевіркою встановлено порушення відповідачем

- підпункту 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 -ВР "Про податок на додану вартість" (надалі Закон № 168/97), а саме заниження податкового зобов'язання в сумі 5273,60 грн.

На підставі акту № 6326 позивач 03.08.2010 склав податкове повідомлення-рішення №0003941520/0, яким застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції в сумі 263,68 грн. (ар. с. 10), яке було розташоване на дошці оголошень, про що було складено акт № 390/15-20/34851361 від 03.08.2010 (ар. с. 11).

Оскільки відповідач суму податкового боргу не сплатив, 30.08.2010 позивачем була сформована перша податкова вимога № 1/546 на суму 5532,34 грн. (ар. с. 7), яка, в звязку з відсутністю відповідача за юридичною адресою (про що свідчить акт від 28.08.2010 №187, ар. с. 9), була розміщена на дошці податкових оголошень. 21.09.2010 позивачем була сформована друга податкова вимога № 2/605 (ар. с.10), яка також була розміщена на дошці оголошень (ар. с. 15).

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон № 2181) податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Як встановлено у підпункті 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

У відповідності з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу. Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 17.3 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" органу державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

У відповідності з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтехстрой-М", ідентифікаційний код 34851361, місцезнаходження вул. Паркова, 1, кв. 18, м. Миколаїв, 54042, на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 5532,34 грн. (п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 34 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник