Постанова № 14876513, 07.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2011 року Справа № 2а-806/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Цицюра О.О.

при секретарі Бойко В.В.,

в присутності сторін:

від позивача: Єрьомін С.О., довіреність № 2 від 20.01.11 ;

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» до державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000202301/3, -

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2010 року №0000202301/2.

14 лютого 2011 року позивачем було надано через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000202301/3, у звязку з врученням Державною податковою інспекцією в м. Первомайську рішення № 0000202301/3 від 10.01.2011 за результатами розгляду скарги.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що висновок Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області, викладений в акті про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 317/23/31619520 від 29.06.2010 р. про порушення ТОВ «Шахтобуріння» ст. 4 п. 4.1. та ст. 5, п. 5.2., пп. 5.2.1., ст. 5 п. 5.3., пп. 5.3.9. Закону України від 28.12.1994 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.1997 N 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) зроблено необґрунтовано, а при оформленні акту перевірки №317/23/31619520 від 29.06.2010р. допущено порушення п. 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005р. №327.

Представник позивача вважає, що зазначені в оскаржуваному повідомленні-рішенні від 10.01.2011 р. N 0000202301/3 порушення є недоведеними, з огляду на неправильні розрахунки інспектора, наведені в додатках до акту та численні помилки у акті перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011 р. №0000202301/3 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що у звязку з ненаданням ТОВ «Шахтобуріння» до перевірки накопичувальних відомостей податкового обліку валових доходів та валових витрат, або будь-яких зведених даних, які б підтверджували задекларовані підприємством в деклараціях з податку на прибуток показники, визначення валових доходів та валових витрат здійснено з урахуванням Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок субєктів господарювання юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.2008 №584.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобуріння» (надалі ТОВ «Шахтобуріння»), зареєстроване 08.10.2001 року державним виконавцем Виконавчого комітету Стахановської міської ради Луганської області за адресою: 93200, Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Воровського, буд. 22, ідентифікаційний номер юридичної особи 31619520, взято на облік платником податків Державною податковою інспекцією у м. Первомайську Луганської області.

Судом встановлено, що з 25.05.2010 р. по 21.06.2010 р. Державною податковою інспекцією в м. Первомайську була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Шахтобуріння» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт № 317/23/31619520 від 29.06.2010 р. Згідно акту № 317/23/31619520 від 29.06.2010 р. (а.с. 38-106) перевіркою встановлено порушення ТОВ «Шахтобуріння» ст. 4 п. 4.1. та ст. 5, п. 5.2., пп. 5.2.1., ст. 5 п. 5.3., пп. 5.3.9. Закону України від 28.12.1994 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.1997 N 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) - занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 88655,00 грн.

На підставі акту перевірки № 317/23/31619520 від 29.06.2010 р., відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 14.07.2010 р. N 0000202301/0 про сплату зобовязань у розмірі 88655,00 грн. по податку на прибуток приватних підприємств і штрафних (фінансових) санкцій - 68140,50 грн. Не погодившись з цим рішенням, позивачем було розпочато процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень на підставі п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 (далі Закон №2181). Рішеннями Державної податкової інспекції в м. Первомайську, Державної податкової адміністрації в Луганській області та Державної податкової адміністрації України скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - залишені без змін. 24 січня 2011 року Державною податковою інспекцією в м. Первомайську було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011р. № 0000202301/3, яким також позивачу було донараховано суму податкового зобовязання у розмірі - 88655,00 грн. по податку на прибуток підприємств та суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі - 68140,50 грн. та яке також прийнято на підставі акту перевірки № 317/23/31619520 та відповідно є остаточним.

В якості підстави для донарахування податку на прибуток ТОВ «Шахтобуріння» в акті перевірки відповідачем зазначено невідповідність даних податкових декларацій платника - позивача та розрахунків посадової особи відповідача, що наведені в додатках 2.7-2.12 до довідки про загальну інформацію до акта перевірки від 29.06.2010р.

Так, за результатами перевірки встановлено заниження валових доходів позивача на суму 9606,00 грн., у тому числі в 2009 році завищення на 39205,00 грн. та в 1 кварталі 2010 року заниження на 48811,00 грн.

Судом встановлено, що ані в акті перевірки, ані в додатках до нього Відповідачем не наведено чіткий та зрозумілий розрахунок доходів від операційної курсової різниці на кінець звітного періоду.

Перерахунок балансової вартості іноземної валюти, яка обліковується на банківських рахунках та в касі підприємства, здійснюється відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" виходячи з офіційного валютного (обмінного) курсу Національного банку України.

Відповідно до абзацу 5 пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону перерахунку підлягає балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Балансова вартість валюти це гривневий еквівалент іноземної валюти, розрахований з використанням обмінного курсу гривні щодо інших валют за правилами та відповідно до п.п.7.3.1-7.3.6 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”.

П.7.3.6 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, наводить наступне:«Платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється».

Наказом про облікову політику Позивача затверджено метод оцінки балансової вартості іноземної валюти у випадку продажу на міжбанківському валютному ринку за ідентифікованою вартістю.

Метод ідентифікованої вартості полягає в тому, що при вибутті балансову вартість іноземної валюти визначають за курсом, який використовувався при надходженні іноземної валюти на підприємство, або при перерахунку станом на кінець податкового періоду наявної іноземної валюти на поточному рахунку в банку. Таким чином, кожній частині валюті, яка вибуває, відповідає своя балансова вартість, що на момент вибуття вже визначена при надходженні такої валюти на баланс підприємства за курсом НБУ. Списання валюти іде в тій же послідовності у якій вона надходила на підприємство.

Для визначення балансової вартості іноземної валюти у відповідності з методом, наведеним у п. 7.3.6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР Позивач користується національними П(С)БО. Згідно з п. 1.43 Закону України від 28.12.1994р. «інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів».

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було помилково нараховано доходи від операційної курсової різниці по періодах за 2009 рік в сумі 22585,73 грн., коли фактично розрахунки доводять отримання збитку в сумі 11302,7 грн. А в розрізі показників додатка 2.11. інспектором було зайво віднесено до валових доходів за статтею «доходи від операційної курсової різниці на кінець звітного» та зайво включено до підсумків рядку 01.6 декларації 21076,90 грн. (різницю між зазначеною в додатку 2.11. сумою курсової різниці за 2009 рік 22585,73 грн. та фактичною сумою, підтвердженою розрахунками 1508,83 грн.).

Таким чином, порівняння даних акту перевірки щодо визначення доходів від операційної курсової різниці та розрахунків позивача, доводить, що відповідач невірно застосував методику визначення валових доходів та витрат від операційної курсової різниці.

Так, висновки в акті перевірки про заниження валових доходів за перший квартал 2010 року на суму 48811 грн. - є необґрунтованими, у звязку із тим, що частина доходів, відображених в бухгалтерському обліку за 1 квартал 2010 року належить до доходів 2009 року (акт виконаних робіт Позивачем було отримано несвоєчасно) і ці доходи було включено до податкової декларації за 2009 рік шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Щодо заниження валового доходу за даними перевірки за 1 квартал 2010 року у сумі 48811,00 грн. та завищення за четвертий квартал 2009 року у сумі 46381,00 грн., судом встановлено, що позивач надав уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік, в якому відображено коригування валового доходу в бік збільшення всього на суму 49364 грн., шляхом збільшення обсягів по рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт,послуг)» в результаті самостійно виправленої помилки.

У березні 2010 року, у бухгалтерському обліку позивача відображені роботи від надання послуг ДП «Укршахтгідрозахист» на суму 49364,00 грн. без урахування ПДВ - 9872,80 за грудень 2009 року. Помилка допущена внаслідок несвоєчасного отримання первинного документа (номер реєстрації по отриманій кореспонденції № 48 від 22.03.2010 року).

Оскільки первинний документ своєчасно не був відображений в обліку, то це вважається помилкою. Така помилка належить до помилок звітного періоду і виправляється відповідно до Наказу N 356 «Про затвердження Методичних рекомендацій із застосування регістрів бухгалтерського обліку» у місяці її виявлення. При цьому на виконання п. 9 Наказу № 356 позивачем складена бухгалтерська довідка про характер і суму помилки.

Пунктом 2.1 ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.03 N 143 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.04.03 за N 271/7592. передбачено, що відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону N 2181, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону), такий платник податків має право надати уточнений розрахунок.

Уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є самостійною податковою декларацією і його показники з моменту подачі розрахунку вважаються узгодженими і розносяться за особовим рахунком платника податку.

Відповідачем, зокрема у рішенні від 01.12.2010р. № 22248/25-08 про результати розгляду повторної скарги ДПА у Луганській області зазначено, що загальна сума доходу, яка підлягала відображенню по рядку 01.1 Декларації перевіряючими (Відповідачем) визначалася виходячи з сум доходів відображених по кредиту рахунку 791 в кореспонденції з дебетом 702, 703, 712, 713, 746, з урахуванням переплат, що підлягають включенню до валового доходу. З огляду на додаток до акту перевірки №2.11 загальна сума доходу, яка згідно з бухгалтерськими реєстрами підлягає відображенню по рядку 01.1 Декларації за 2009 рік співпадає з сумою задекларованою платником податків, з урахуванням уточнюючого розрахунку.

Зі структури валових доходів за даними акту перевірки та даними підприємства - позивача за 4 квартал 2009 року, що наведена вище відхилення за кореспонденцією кредиту рахунку 791 в кореспонденції з дебетом 702, 703, 712, 713, 746 відсутні.

Позивачем задекларовані валові доходи за декларацією за 2009 рік у сумі 28 573 167,00 грн. з урахуванням уточнюючого розрахунку за 2009 рік у сумі 49 364,00 грн. загальна сума валового доходу склала 28 622531,00 грн.

За даними перевірки загальна сума валового доходу за 2009 рік складає - 28 583327,00 грн., але ж при співставленні даних, що відображені відповідачем у акті перевірки та додатках до нього виявлені відхилення, а саме:

-у таблиці зведених даних скоригованого валового доходу (стор.5, розділ 3.1. Акту перевірки) Відповідачем у рядку 6 вказана сума 28 533962,00 грн. замість арифметично правильної суми - 28 583327,00 грн. Сума 28 533962,00 грн. отримана відповідачем за рахунок безпідставного зменшення суми валового доходу за 2009 рік за даними перевірки (додаток 2.11) на суму коригування валового доходу у березні 2010 року за 2009 рік у сумі - 49364,00 грн. В обліку підприємства позивача бухгалтерський запис Дт 703 Кт 791 на суму помилки - 49364,00 грн. проведено лише у березні 2010р. за датою фактичного отримання первинного документу, а не у грудні 2009 року;

-у таблиці зведених даних скоригованого валового доходу (стор.5, розділ 3.1. Акту перевірки) відповідач у строчці 8 повинен був вказати правильну суму - 28 632691,00 грн. замість арифметично неправильної суми 28 583327,00 грн.

Таким чином, при оформленні акту перевірки № 317/23/31619520 від 29.06.2010р. інспектором допущено порушення п. 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005р. № 327.

Виходячи із вищевикладеного, висновок відповідача про заниження валового доходу за 1 квартал 2010 року на суму 48811,00 грн.- є недоведеним.

Також судом встановлено, що невірними є висновки відповідача щодо завищення валових витрат за період з 01.10.08 по 31.03.10 на суму 541325 грн. (за 4 квартал 2008 року в сумі 534875 грн., та за 1 квартал 2009 року в сумі 6450 грн.).

Згідно до рядку 04.13 декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2008 року помилково не було включено витрати у вигляді балансової вартості валюти в сумі 679 999 грн. і це було виправлено у податковій декларації за 2008 рік. Оскільки податкова декларація з податку на прибуток складається не за окремий квартал, а наростаючим підсумком з початку звітного року, то застосований ТОВ «Шахтобуріння» порядок виправлення допущеної помилки за 9 місяців 2008р. не суперечить нормативним вимогам.

У четвертому кварталі 2008 року - позивачем були відображені у податковій звітності валові витрати, що не враховані у деклараціях за попередні періоди в сумі - 679999 грн. у тому числі, витрати на оплату праці 775,00 грн. та інші витрати 679 224,00 грн. (балансова вартість іноземної валюти).

За даними декларації з податку на прибуток позивача за девять місяців 2008 року валові витрати за рядком податкової декларації 04.13 «Інші витрати» відображені у сумі - 4 342003,00 гривень. За даними обліку та первісних документів сума складає - 5 031227,00 гривень.

Таким чином у податковій звітності за девять місяців 2008 року позивачем не відображені валові витрати за строкою 04.13 «Інші витрати» в сумі 689224,00 грн.

До валових витрат у 4 кварталі 2008 року позивачем віднесено - 679224,00 грн., у тому числі балансова вартість іноземної валюти у сумі 680 052,00 грн., та інші витрати 828,00 грн.

Витрати у сумі 10000,00 грн. не віднесені позивачем до складу валових витрат у 2008 році.

Відповідно до норм п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Таким чином, при наданні до податкової інспекції, декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік, ТОВ «Шахтобуріння» враховані показники, щодо формування валових доходів та валових розходів наростаючим підсумком за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Щодо відображення у податковій звітності валових витрат, що не враховані у попередніх податкових періодах, суд зазначає таке. На підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон N 2181) розроблено Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.03 № 143 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.04.03 за № 271/7592.

Пунктом 2.1 ст. 2 Порядку передбачено, що відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону № 2181, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону), такий платник податків має право надати уточнений розрахунок.

Уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є самостійною податковою декларацією і його показники з моменту подачі розрахунку вважаються узгодженими і розносяться за особовим рахунком платника податку.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники визначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені згідно із пунктом 2.2 ст. 2 зазначеного Порядку.

Крім того, у відповідності з п.п. 5.2.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання, включаються до складу валових витрат підприємства.

Відповідач дійшов до висновку, що у звязку з ненаданням платником податків розшифровок витрат, які були включені до валових витрат задекларованих у рядках 04.1, 04.12, зазначені витрати визначалися виходячи з даних бухгалтерського обліку та первинних документів.

Але відповідачем не взято до уваги, що відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право на виправлення помилки у показниках раніше поданої податкової декларації.

Позивачем надано всі підтверджуючі первинні документи, які безумовно свідчать про заниження балансової вартості іноземної валюти в Декларації за 3 квартал 2008 року.

Суд прийшов до висновку, що відповідач при проведенні перевірки мав в наявності всі документи, що надані позивачем до позову (регістри бухгалтерського обліку та первинні документи), які підтверджують формування валових витрат за 2008 рік в цілому та за девять місяців 2009 року окремо, проте вони не були взяті до уваги.

Таким чином, позивачем правомірно, у відповідності з нормами Закону № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» здійснено уточнення валових витрат минулих періодів та включено до складу валових витрат звітного податкового періоду не враховані раніше витрати у сумі - 679999,00 грн.

Відповідно висновок в акті перевірки про завищення валових витрат за 4 квартал 2008 року на суму 541325 грн. є недоведеним.

Судом також встановлено, що висновок про завищення валових витрат за 1 квартал 2009 року на суму 6450,00 грн. зроблено на підставі неправильних розрахунків відповідача (в частині курсових різниць, балансової вартості валюти тощо) і відповідно цей висновок також є недоведеним.

Таким чином, ґрунтуючись на наявних у справі доказах та аналізуючи норми чинного законодавства України з питань оподаткування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Первомайську Луганської області від 10.01.2011 року №0000202301/3 документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно квитанції №003084 від 21.01.2011 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с.2)

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000202301/3, задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області від 10.01.2011 року №0000202301/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобуріння" судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 12 квітня 2011 року.

СуддяО.О. Цицюра