Постанова № 14876257, 21.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2011 року Справа № 2а-1158/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі: Смішливій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лутугинського державного науково виробничого валкового комбінату до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення рішення від 24.01.2011 № 0000478013/2, -

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2011 року Лутугинський державний науково виробничий валковий комбінат (далі ЛДНВВК) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, в якому зазначив, що 24.01.2011 Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на підставі акту № 1072/08-3/00187369 від 31.08.2010 «Про результати невиїзної документальної перевірки Лутугинського державного науково виробничого валкового комбінату» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків», було видано податкове повідомлення рішення № 0000478013/2 від 24.01.2011 про сплату 1797195 грн. та 599435,40 грн., яке в свою чергу надійшло на підприємство 27.01.2011. Вказане податкове повідомлення рішення № 0000478013/2 від 24.01.2011 було видане Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську після проведення процедури адміністративного узгодження у відповідності до п. 5.2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Позивач вважає, що вищезазначене податкове повідомлення рішення № 0000478013/2 від 24.01.2011 підлягає скасуванню, яке винесено відповідно до акту, висновки якого суперечать законодавству з питань оподаткування. Відповідно до акту про результати документальної невиїзної перевірки Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, були встановлені порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) відповідачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 052 841 грн. а саме: квітень 2010 року на суму ПДВ 65 233 грн. травень 2010 року на суму ПДВ 642 769 грн. червень 2010 року на суму ПДВ 1 344 839 грн., п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97 - ВР (із змінами та доповненнями), та п 5.7 ст. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за №702/10982, підприємством занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 2 052 841 грн. а саме: квітень 2010 року на суму ПДВ 65 233 грн. травень 2010 року на суму ПДВ 642 769 грн. червень 2010 року на суму ПДВ 1344 839 грн. Позивач не згоден з такими висновками з огляду на таке. Стосовно надання копій документів до відповідача, то варто зазначити, що Лутугинський державний науково виробничий валковий комбінат надав у повному обсязі, всі необхідні документи, які, відповідно до положень чинного законодавства регулюючий інститут доказування, та могли би підтвердити поставки товару. З огляду на вищевикладене під час проведення перевірки позивачем були надані всі первинні документи які, є інститутом доказування та підтверджують поставки товару та правильність формування податкового кредиту ЛДНВВК органам ДПІ були надані в повному обсязі, про що свідчать листи ЛДНВВК від 21.07.2010 № 110-79, та від 10.08.2010, № 110-87. Разом з тим, у акті «Про результати документальної невиїзної перевірки Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, податковим органом не наведена норма Закону в якій чітко зазначено, що правочин є нікчемним, а таке обґрунтування, як відсутність трудовий ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності чинним законодавством не передбачена. Однак, у акті зазначено ПАТ «Інвестхолдинг» (код 33846041), юридична адреса: м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченка, буд.7, фактична адреса: м. Лутугине, вул. Чехова, буд. І А, стан платника „ основний платник", кількість працюючих 3 чол., сума відхилення податкового кредиту за травень 2010 602 769 грн., червень 2010 - 1 194 426 грн. Податкові накладні вважаються дійсними якщо вони відповідають вимогам Порядку про заповнення податкової накладної затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97р. №165 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за №233/2037 Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг). Зазначений документ зберігається покупцем разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товарів (послуг) у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань із сплати податків.

Податкові накладні отримані від наших контрагентів, а також ПАТ «Інвестхолдинг» є дійсними. У акті Про результати документальної невиїзної перевірки Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000478013/2 від 17.11.2010 року про сплату 1797195 грн. (один мільйон сімсот девяносто сім тисяч сто девяносто пять гривен) та штрафних (фінансових санкцій) 599435,40 грн. (пятсот девяносто девять тисяч чотириста тридцять пять гривень сорок копійок) СДПІ по роботі з ВПП не встановлена відсутність податкових накладних, однак податковий орган без належних обґрунтувань робить висновок, що ЛДНВВК завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1797 195 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду. усі вищезазначені обставини не знайшли своє відображення у Акті документальної невиїзної перевірки, на підставі якого було видано податкове повідомлення-рішення рішення від 24 січня 2011 року № 0000478013/2 про сплату 2396630, 40 грн., що в свої чергу говорить про його незаконність та необґрунтованість. Позивач звертає увагу, на те, що викладені в податковому повідомленні-рішенні від 24 січня 2011 року № 0000478013/2 порушення ЛДНВВК п. п. 7.4. 1., 7.4. 5. п. 7.4. ст. 7 та п.п.7.7.1 п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і завищення суми податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 1797 195 грн., є безпідставними, нормативно не підтвердженими, крім того, викладені в акті перевірки факти спотворюють суть взаємин ЛДНВВК із контрагентами у частині їхньої законності й відповідності вимогам положень чинного законодавства України, що у свою чергу є порушенням гарантованих прав і інтересів організацій і підприємств при веденні ними господарської діяльності. З огляду на вищевикладені обставини СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську в порушення вимог чинного законодавства висновки акту документальної невиїзної перевірки, на підставі якого було видано податкове повідомлення-рішення рішення від 24 січня 2011 року № 0000478013/2 будувало не на підставі наданих підприємством первинних документів, а на підставі

надуманих висновків, що в даному випадку є порушенням вимог чинного законодавства, положень ст. 19 Конституції України та безпосереднім перевищенням повноважень у розумінні Закону України «Про державну податкову службу в Україні». У звязку з чим, позивач просив податкове повідомлення рішення від 24.01.11 № 0000478013/2 скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що СДПІ ВПП у м. Луганську було проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи яка мала правовідносини з платником податків ТОВ «ПОЛИМЕТСТРОЙ» та ПАТ «Інвестхолдінг» за квітень - червень 2010, за результатами якого актом від 31.08.2010 р. № 1072/08-3/00187369 встановлено порушення п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) та п.5.7. Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за № 702/10982. На підставі зазначеного вище акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010 № 0000348013/0, яке було частково скасовано за результатами досудового оскарження. За підсумками позасудового оскарження СДПІ ВПП у м. Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2011 № 0000478013/2. В ході перевірки на запит СДПІ ВПП у м. Луганську оригіналів первинних документів надано не було, надавалися лише копії документів, з яких неможливо було встановити їх відповідність оригіналів. Крім того, в копіях податкових та видаткових накладних відсутня інформація щодо посади особи, яка їх склала. Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р., зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037 (далі - Порядок) встановлено, що Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою яка не зареєстрована в якості платника ПДВ При цьому також необхідно враховувати також, що зазначену норму Порядку Постановою судової колеги Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов від 28.04.2000 р. № 04-1/1-7/21 визнано нечинною у зв'язку із тим що її положення суперечать вимогам ст. 19 Конституції України, оскільки органам державної податкової служби не надано право визнавати недійсними документи, зокрема податкові накладні. На обґрунтування вищенаведеного висновку судом зокрема зазначено, що зміст вказаної норми не встановлює правил податкового обліку, а встановлює межі відповідальності за порушення, встановлені Порядком. Відповідно, у разі невідповідності вимогам чинного законодавства з питань оподаткування податкова накладна не може бути визнана недійсною, належно оформлена податкова накладна є підтвердженням права на формування податкового кредиту, податкова накладна, сформована з порушенням встановлених Законом вимог, не може бути таким підтвердженням, що узгоджується з п.п.7.2.6. Закону про ПДВ. Видаткова накладна є первинним документом, яким оформлюють операції відпуску та прийняття товарно-матеріальних цінностей, а відтак є підставою для відображення у бухгалтерському обліку факту здійснення господарських операцій. Відповідно до п.2 ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктами 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998 № 88, передбачена обов'язковість перевірки працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, первинних документів за формою і змістом, тобто перевіряють наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників, а також міститься заборона приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам. Таким чином представник відповідача вважає, що видаткова накладна, у якій відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, не відповідає вимогам Закону № 996.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому суд вважає за потрібне застосовувати законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин.

Лутугинський державний науково виробничий валковий комбінат зареєстрований у якості юридичної особи субєкта господарської діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 355392 від 01.07.2002 № 1367 120 0000 000120 (а.с. 56).

Лутугинський державний науково виробничий валковий комбінат зареєстровано у якості платника податків 10.01.2005 за № 13, зараз перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 16033321 від 25.01.2005.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі - Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок № 327).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

31 серпня 2011 року посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ЛДНВВК щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Полиметстрой» та ПАТ «Інвестхолдинг» за квітень червень 2010 року результати якої викладено в Акті перевірки № 1072\08-3\00187369 від 31.08.2010. (а.с. 15-23).

В акті зроблено висновок про те, що позивачем порушено п.п. 7.4.1., 7.4.5., п.7.4., п.п.7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ),та п. 5.7. Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702\10982. На підставі зазначеного акту було винесено податкове повідомлення - рішення від 13.09.2010 № 0000348013\0, яке було часткове скасоване за результатами досудового оскарження, за підсумками якого було винесено податкове повідомлення рішення від 24.01.2011 № 0000478013\2 (а.с. 26).

Вказані висновки обґрунтовано тим, що в результаті перевірки, на підставі листа ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську в порушення п.7.4.1.п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого «.. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого

використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку».

На порушення п.7.4.5 «не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Було завищено суми податкового кредиту з податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме: квітень 2010 року на суму ПДВ 65 233 грн., травень 2010 року на суму ПДВ 642 769 грн., червень 2010 року на суму ПДВ 1 344839 грн. У своїх запереченнях представник відповідача посилається на те, що угоди на підставі яких формувався податковий кредит є недійсними.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Згідно п. п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ПрАТ «Інвестхолдинг» були укладені договори №180/І/31.03 від 31.03.2010 року, №180/І/13.04 від 13.04.2010 року, №180/І/13.04/01 від 07.04.2010 року, №180/15.10/07 від 15.10.2008 року.

Відповідно до договору №180/І/31.03 від 31.03.2010 року умови поставки є СРТ (Інкотермс 2000), згідно вказаних умов постачальник брав на себе обовязок поставити товар на склад продавця. Згідно вказаного договору на підприємство був поставлений мазут М100,

М40.

Судом по даній угоді були досліджені видаткові та податкові накладні, а саме:

- видаткова накладна №РН-310510001 та податкова накладна №310510001 у кількості 270,55 т. на суму 1176892,50 грн. (а.с.81-82);

- видаткові накладні від 01.06.2010 року №РН-010610001, №РН-010610002 та податкові накладні від 01.06.2010 року №010610001 та 010610002 у кількості 25,12 тон та 38,48 тон на суму 109272,00 грн. та 167388,00 грн.(а.с.83-86);

- видаткові накладні від 03.06.2010 №РН-030610002, №РН-030610003 та податкові накладні від 03.06.2010 №030610002 та № 030610003 у кількості 30,36 тон та 52,6 тон на суму 132066,00 грн. та 228810,00 грн. (а.с.91-94);

- видаткові накладні від 04.06.2010 №РН-040610004 та податкові накладні №040610004 від 04.06.2010 року у кількості 26,44 т. на суму 115014,00 грн. (а.с.99-100);

- видаткові накладні від 07.06.2010 №РН-070610002 та податкової накладної №070610002 у кількості 24,7 т. на суму 107445,00 грн. (а.с.101-102);

- видаткові накладні від 08.06.2010 №РН-080610001 та №РН-080610002 та податкові накладні від 08.06.2010 року №080610001 та №080610002 у кількості 24,72 т. та 27,98 т на суму 107532,00 грн. та 121713,00 грн. (а.с.103-104);

- видаткові накладні від 09.06.2010 року №РН-090610001 та податкової накладної №090610001 від 09.06.2010 у кількості 31,18 тон на суму 135633,00 грн. у кількості 31,18 т. на суму 135633,00 грн. (а.с. 105-106);

- видаткові накладні від 10.06.2010 №РН-100610001, №РН-100610002 та податкові накладні №100610001, 100610002 у кількості 30,44 тон та 24,0 тон на суму 132414,00 грн. та 104400,00 грн. (а.с.107-110);

- видаткові накладні від 11.06.2010 №РН-110610001 та податкової накладної від 11.06.2010 №110610001 у кількості 38,42 т. на суму 167127,00 грн. у кількості 38,42 т. на суму 167127,00 грн.(а.с.113-114).

Згідно договору №180/І/13.04 від 13.04.2010 року, умови поставки DDP (Інкотермс -2000) згідно яких постачальник бере на себе зобовязання по поставки Товару на склад Покупця. Згідно договору був поставлений нікель, що підтверджується наступними видатковими та податковими накладними:

- видаткова накладна від 12.04.2010 №РН-120410003 та податкові накладні №120410003 від12.04.2010 у кількості 1,579 т. на суму 378960,00 грн. (а.с.87-90);

- видаткова накладна від 07.06.2010 №РН-070610001 та податкові накладні від 07.06.2010 №070610001 у кількості 1,945 т. на суму 466800,00 грн.;

- видаткова накладна від 10.06.2010 року №РН-100610002 та податкова накладна від 10.06.2010 року №100610002 у кількості 1,49 т. на суму 357940,00 грн.;

- видаткова накладна від 11.06.2010 року №РН-110610003 та податкові накладні №110610003 від 11.06.2010 у кількості 0,622 т. на суму 167600,00 грн.;

- видаткова накладна від 14.06.2010 №РН-140610002 та податкова накладна №140610002 від 14.06.2010 у кількості 0,563 т. на суму 135120,00 грн.;

- видаткова накладна від 17.06.2010 №РН-170610002 та податкова накладна від 17.06.2010 №170610002 у кількості 1,778 т. на суму 426720,00 грн.

Судом був досліджений договір №180/І/13.04/01 від 07.04.2010 року, умови поставки DDP (Інкотермс-2000) згідно яких постачальник бере на себе зобовязання по поставки Товару на склад Покупця, було поставлено феронікель, що підтверджується наступними видатковими та податковими накладними:

- видаткова накладна від 12.04.2010 №РН-120410002 та податкова накладна від 12.04.2010 №120410002 у кількості 0,932 т. на суму 175141,44 грн.;

- видаткова накладна від 17.06.2010 №РН-170610006 та податкова накладна №170610006 від 17.06.2010 у кількості 3,217 т. на суму 399736,01 грн.;

- видаткова накладна від 21.06.2010 №РН-210610001 та податкова накладна №210610001від 21.06.2010 у кількості 4,669 т. на суму 579389,98 грн.

Судом був досліджений договір №180/15.10/07 від 15.10.2008 року, умови поставки СРТ (Інкотермс-2000) згідно яких постачальник бере на себе зобовязання по поставки Товару на склад Покупця, був поставлений нікель, ферохром, що підтверджується наступними первинними документами (видатковими та податковими накладними):

- 06.05.2010 у кількості 3,494 т. на суму 943380,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-060510001 та податкової накладної №060510001 (а.с.77-78 );

- 07.05.2010 у кількості 5,542 т. на суму 1 496340,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-070510002 та податкової накладної №070510002 (а.с. 79-80 ); ;

- 03.06.2010 у кількості 1,191 т. на суму 321570,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-030610001 та податкової накладної №030610001 (а.с. 95-96);

- 04.06.2010 у кількості 1,993 т. на суму 40856,50 грн. згідно видаткової накладної №РН-040610005 та податкової накладної № 040610004 (а.с.97-98 );

- 11.06.2010 у кількості 0,803 т. на суму 216810,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-110610004 та податкової накладної №110610003 (а.с.117-118);

- 16.06.2010 у кількості 0,733 т. на суму 197910,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-160610001 та податкової накладної №160610001 (а.с.121-122);

- 17.06.2010 у кількості 0,351 т. на суму 94770,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-170610005 та податкової накладної №170610005 (а.с.125-126 );

- 18.06.2010 у кількості 0,815 т. на суму 220050,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-180610001 та податкової накладної №180610001 (а.с. 129-130 );

- 22.06.2010 у кількості 5,031 т. на суму 1 358370,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-220610001 та податкової накладної №220610001 (а.с.133-134 ).

Загальна вартість поставок за вищевказаними Договорами від ПрАТ «Інвестхолдинг» на адресу ЛДНВВК за вказаний період становить 10783170, 43 грн. у тому числі ПДВ 1797195, 07 грн.

В судовому засіданні було встановлено, що придбані у постачальника ПрАТ «Інвестхолдинг» матеріали після надходження складаються на Шихтовому складі Центрального матеріального складу підприємства, після чого матеріали були використані у виробництві продукції підприємства, так як продукція Позивача, а саме прокатні валки складається із багатьох складових елементів, в тому числі нікель, ферохром, феронікель, який був придбаний за зазначеними договорами. Мазут використовується Позивачем у Вальцелітейному цеху підприємства під час плавки шихтових матеріалів у якості палива.

Оприбуткування товару на складі підприємства підтверджується картками складського обліку, які були досліджені в судовому засіданні (а.с.167-177).

В судовому засіданні був досліджений Акт № 772/23/33846041 від 29.10.2010 року Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська «Про результати планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Інвестхолтинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року» (т.2. а.с.223), згідно якого не встановлено порушень ПрАТ «Інвестхолдинг» податкового законодавства по формуванню податкового кредиту та податку на додану вартість за Договорами №180/І/31.03 від 31.03.2010 року, №180/І/13.04 від 13.04.2010 року, №180/І/13.04/01 від 07.04.2010 року, №180/15.10/07 від 15.10.2008 року складеними між Інвестхолдинг та ЛДНВВК, а також не встановлена нікчемність зазначених правочинів. Крім того, в акті вказаної перевірки зазначено, що юридична адреса субєкт господарювання - м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченка, буд.7, фактична адреса: м. Лутугине, вул. Чехова, буд. І А, стан платника «основний платник», кількість працюючих 3 чол., сума відхилення податкового кредиту за травень 2010р. 602 769 грн., червень 2010р. -1 194 426 грн. На підставі зазначеного акту було складено податкове повідомлення рішення, яке було скасоване постановою Луганського окружного адміністративного суду справа № 2а-8398\10\1270, та залишено без змін ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 справа № 2а-8398\10\1270 (т.2 а.с. 8).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні було встановлено, що Позивач проводив оплату на протязі усього 2010 та 2011 року за Договорами №180/І/31.03 від 31.03.2010 року, №180/І/13.04 від 13.04.2010 року, №180/І/13.04/01 від 07.04.2010 року, №180/15.10/07 від 15.10.2008 року, на час розгляду справи заборгованість за даними договорами відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями, які були надані представниками позивача в судове засідання (т. 2 а.с. 39 - 73).

Також в судовому засіданні були досліджені податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з виправленими помилками за січень 2010 року з додатком № 5 до вказаних декларацій ( т. 2 а.с.28) та за червень 2010 року з додатком № 5 (т.2 а.с.33). Згідно додатку № 5 вбачається, що до податкового кредиту віднесені операції з придбання з контрагентом ПрАТ «Інвестхолдинг» (т.2 а.с. 31 оборотна сторінка, т.2. а.с.37 оборотна сторінка).

Суд критично оцінює доводи представника відповідача, що в ході проведення перевірки Відповідачу позивачем не були надані первини документи, а були надані лише копії документів, як підстава для збільшення суми грошового зобовязання. В судовому засіданні були досліджені оригінали податкових накладних, які складені відповідно до наказу ДПА від 30.05.97 № 165 (з урахуванням змін внесених наказом ДПА України від 30.06.05 № 244).

Суд критично оцінює доводи представника відповідача, які він надав у своїх запереченнях на адміністративний позов (т. 1 а.с. 151), а саме посилання на ст. 215 ЦК України та ст. 207 ГК України, про визнання угод між позивачем та ПрАТ «Інвестхолдинг» недійсними (нікчемних). Підставою для визнання недійсних (нікчемних) угод згідно акту перевірки є порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина тощо. Однак Відповідач як орган владних повноважень не довів недійсність зазначених угод.

Навпаки, в судовому засіданні було встановлено відповідність податкових накладних нормам діючого законодавства, оплата за поставку згідно зазначених угод, яка підтверджується платіжними дорученнями, прийняття товару згідно видаткових накладних, а також оприбуткування товару придбаного у постачальника ПрАТ «Інвестхолдинг» на склад Позивача.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 21 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Лутугинського державного науково виробничого валкового комбінату до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганські про скасування податкового повідомлення рішення від 24.01.2011 № 0000478013\2 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 24.01.2011 № 0000478013\2 по роботі з ВПП в м. Луганську.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 25.03.2011 року.

СуддяК.Ю. Широка