Постанова № 14876182, 31.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2011 року Справа № 2а-1314/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ковальової Т.І.,

при секретарі: Скрипкіної А.О.

за участю сторін:

від позивача: Лиманюк М.А.

від відповідача: Придатко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення податкового боргу , -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення податкового боргу, в обґрунтування якого вказав наступне.

КП «Житлосервіс «Ритм» зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру. Йому присвоєно ідентифікаційний код -33503196.

КП «Житлосервіс «Ритм» є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, далі (ПК). Відповідно до п. 61.1 ст. 61 та ст. 41 ПК України податковий контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Позивач в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути податковий борг у сумі 362788, 51грн., надав пояснення аналогічні викладені у позові.

Представник відповідача в судове засідання зявився, заперечував проти задоволення позовних вимог у звязку з тим, що протягом 2008 та 2011 роках Комунальне підприємство «Житлосервіс «Ритм» сплачувало поточні податкові платежі у порядку календарної черговості їх виникнення. Але Державна податкова інспекції у м. Сєверодонецьк здійснювала самостійне зарахування платежів, спрямованих КП «Житлосервіс «Ритм» в рахунок погашення податкового боргу минулого періоду.

Зокрема, сплачуваний нами в установлений законодавством термін податок на додану вартість (інформація щодо сплати додається) направлявся податковою інспекцією в рахунок сплати податкового боргу минулого періоду. У зв'язку з чим, в наслідок таких дій ДПІ була створена заборгованість щодо поточених зобов'язань нами сплати ПДВ.

Вважає самостійне зарахування платежів, спрямованих платником податку в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань, у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше, не правомірним, що в свою чергу привело к донарахуванню додаткових штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житлосервіс «Ритм» зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру. Йому присвоєно ідентифікаційний код -33503196. ( т.1 а.с. 3-4, 7).

КП «Житлосервіс «Ритм» є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, далі (ПК). Відповідно до п. 61.1 ст. 61 та ст. 41 ПК України податковий контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

КП «Житлосервіс «Ритм» взято на податковий облік 31.05.2005 року № 131, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 27.12.2001 року №131 ( т.1 а.с. 6).

Підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 342840, 84 грн. по податку на додану вартість, що підтверджує податкові декларації з податку на додану вартість ( т.1 а.с. 28-41) та пеня за несвоєчасну сплату в сумі 19947, 67 грн. .

ДПІ у м. Сєвєродонецьку з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом №2181, а саме: згідно п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/226 від 04.07.2005 року (т.1 а.с. 43). У зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу №2/234 від 16.08.2005 року ( т.1 а.с. 44).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

КП «Житлосервіс «Ритм» щомісячно сплачувало податкове зобовязання протягом 2010 року відповідно до декларацій, що підтверджується платіжним дорученнями, боргу не має (т.2 а.с. 1-91,103-107) Також відповідач здійснював платежі по рішенням про надання розстрочення податкового боргу, згідно розрахунків боргу не має (т. 2 а.с. 117-155).

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7,7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІУ "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, встановлено відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 69, 72, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення податкового боргу відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.І. Ковальова