Постанова № 14875705, 22.02.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року Справа № 1170/2а-62/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Світловодської обєднаної державної податкової інспекції до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Світловодська обєднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом (далі по тексту позивач) до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі відповідач ) про стягнення податкового боргу в сумі 1814473, 27 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником податку на додану вартість. За період з 19.06.2009 р. по 24.12.2010 р. у відповідача виникла недоїмка по податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень № 0014431700/0 від 18.08.2009 р. на суму 612663 грн., № 0009461700/0 від 19.06.2009 р. на суму 484066,50 грн. Законом України від 03.04.1997 р. № 167/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, передбачено для субєктів господарювання сплачувати податок на додану вартість, що є частиною новоствореної вартості на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг до державного бюджету у розмірі 20 % оподаткованого обороту, сплата податку повинна провадитися протягом 10 днів з дати яка є граничною для подачі платником податку декларації з ПДВ.

Також позивач зазначив, що відповідач є платником податку з доходів фізичних осіб. За період з 19.06.2009 р. по 24.12.2001 р. у відповідача виникла недоїмка по податку з доходів фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення № 0009471700/0 від 19.06.2009 р. на суму 718062 грн. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платниками податку є резиденти які отримують доходи за джерелом їх походження з території України.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. п. 4.2, 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту.

Позивач зазначає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку не оскаржувалися. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу вручені податкові вимоги: 07.07.09 р. вручена перша податкова вимога № 1/1193 від 07.07.09 р., 10.08.09 р. вручена друга податкова вимога № 2/1790 від 10.08.09 р. згідно підписів відповідача про отримання. Станом на 24.12.2010 р. зазначені суми боргу боржником не сплачені.

Позивач направив клопотання про поновлення строку звернення до суду та про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Відповідач направив клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі у звязку з порушенням у відношенні ФОП ОСОБА_1 кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків.

Ухвалою від 22.02.11 р. клопотання позивача про поновлення строку звернення задоволено, ухвалою від 22.02.11 р. в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

5 червня 2009 року посадовими особами Світловодської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) відповідачем за період з 15.09.2006 р. по 31.03.2009 р., за наслідками перевірки складений акт № 206/1700-2357513025 від 05.06.2009 р. (а.с. 41-53) В результаті перевірки встановлено заниження відповідачем розміру податку з доходів фізичних осіб (за ставкою 15 %) за період перевірки на суму 718062,00 грн. та податку на додану вартість на суму 322711 грн. (а.с. 52)

19 червня 2009 року позивачем на підставі акту перевірки № 206/1700/НОМЕР_1 від 05.06.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0009461700/0 яким відповідачу визначена сума податкового зобовязання по податку на додану вартість 484066,50 грн. (а.с. 17)

19 червня 2009 року позивачем на підставі акту перевірки № 206/1700/НОМЕР_1 від 05.06.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0009471700/0 яким відповідачу визначена сума податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб 718 062 грн. (а.с. 18)

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009 р. отримані відповідачем 23.06.09 р. (а.с. 19)

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 Ст..5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному та\або судовому порядку не оскаржувалися.

7 липня 2009 року позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу форми «Ф1» № 1/1193 на суму боргу 1202120,39 грн. з яких за основним платежем 1040764,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 161355,50 грн. Згідно підпису на корінці відповідач отримав першу податкову вимогу 07.07.09 р. (а.с. 7)

10 серпня 2009 року позивачем виставлено відповідачу другу податкову вимогу форми «Ф2»№ 2/1790 на суму боргу 1202120,39 грн.. Згідно підпису на корінці відповідач отримав другу податкову вимогу 10.08.09 р. (а.с. 8)

Вищезазначені податкові вимоги в адміністративному та\або судовому порядку не оскаржувалися.

4 серпня 2009 року посадовими особами Світловодської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку відповідача з питань взаємовідносин з ТОВ «Город-А», код ЄДРПОУ 31454163, за наслідками перевірки складений акт № 285/1700/НОМЕР_1 від 04.08.2009 р. (а.с. 28-35) В результаті перевірки податкових накладних та декларацій по ПДВ відповідача за період з 01.03.2007 р. по 29.02.2008 р., з врахуванням даних викладених у відповіді від ДПІ у Печерському районі м. Києва № 14323/7/23-1210 від 16.06.2009 р. на запит позивача, щодо відсутності будь-яких фінансово-господарських відносин між відповідачем та ТОВ «Город-А», встановлене безпідставне завищення податкового кредиту відповідачем на суму 408442 грн.

4 серпня 2009 року складений акт № 41/1710 (а.с. 38) про неможливість вручення акту перевірки так як відповідач СПД ОСОБА_1 на підписання та ознайомлення з атом перевірки № 285/1700/НОМЕР_1 від 04.08.2009 р. не явилася.

14 серпня 2009 року складений акт № 45/1710 (а.с. 39, 40) про неможливість вручення акту перевірки так як рекомендований лист повернувся до податкової інспекції з відміткою, що СПД ОСОБА_1 за адресою не проживає.

18 серпня 2009 року позивачем на підставі акту перевірки № 285/1700/НОМЕР_1 від 04.08.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0014431700/0 яким відповідачу визначена сума податкового зобовязання по податку на додану вартість 612663 грн. (а.с. 14) Оскільки податкове повідомлення-рішення направлене 18.08.2009 р. на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 6) поштовим відправленням (а.с. 15) повернулося на адресу позивача 28.08.2009 р. податкове повідомлення-рішення розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) згідно акту від 28.08.2009 р. № 1710 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення (а.с. 16)

Згідно норм ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України, від 26.12.1992, № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Статтею 8 Закону України, від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", в редакції чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, визначений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету. Відповідно до норм зазначеної статті податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. Податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету. . Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Закон України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент здійснення відповідачем господарської діяльності, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Згідно пп. 7.3.1, п. 7.3. ст. 7 Закону України № 168/97 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Відповідно до пп. 7.4.1. Закону України № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пп. 7.4.5. Закону України № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Платником податку на додану вартість відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", зі змінами та доповненнями, будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно п. 6.1. ст. 6 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Статтею 4 підпунктом 4.2.2. пункту 4.2. Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній на момент здійснення господарської діяльності відповідачем, визначено: контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті, що визначено п.п. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181-ІІІ.

Відповідно до норм п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Статтею 6 Закону № 2181-ІІІ регламентовані підстави формування та процедура направлення боржнику податкових повідомлень та податкових вимог. Відповідно до п. 6.1. ст. 6 у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.3. п. 6.1. ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Наведене визначено п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Статтею 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначений порядок накладення, нарахування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Згідно п. 17.1 зазначеної статті штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Статтею 15 Закону України від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлені спеціальні строки давності у сфері податкових правовідносин. Закон № 2181 установлює термін давності щодо стягнення податкового зобовязання. Відповідно до п. 15.2 ст. 15 цього Закону у разі коли податкове зобовязання було нараховано податковим органом до закінчення терміну давності, податковий борг може бути стягнуто протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження такого податкового зобовязання.

В процесі розгляду справи підтвердився факт наявності податкової заборгованості Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 в сумі 1814473 грн. 27 коп. Відповідно до наведеного, враховуючи ненадання відповідачем доказів сплати зазначеної заборгованості чи доказів її відсутності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Світловодської обєднаної державної податкової інспекції підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 69, 71, 86, 128, 158 - 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь Світловодської обєднаної державної податкової інспекції, код 22217332, вул. Леніна, 14, м. Світловодськ, Кіровоградська область в доход державного бюджету податковий борг в сумі 1814473 грн. 27 коп. (один мільйон вісімсот чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят три грн. 27 коп.)

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду П.А. Комар