Постанова № 14873899, 18.05.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7600/09/0670

категорія 2.11.8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 р.                                                                                 м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю.,

при секретарі - ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Ємільчинське сільське споживче товариство

до Державна податкова інспекція у Ємільчинському районі Житомирської області

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

встановив:

Ємільчінське сільське споживче товариство звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та частково скасувати рішення начальника ДПІ в Ємільчінському районі про застосування штрафних санкцій №0000502320 від 09.10.09 року в частині застосування штрафної санкції на суму 2855грн. та рішення начальника ДПІ в Ємільчінському районі про застосування штрафних санкцій №0000512320 від 09.10.09 року в частині застосування штрафної санкції на суму 2172 грн.

Позивач вказує в позові, що ССТ не порушувались норми п.п. 11, 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позивач зазначив, що перевірка є незаконною оскільки про неї не було повідомлено ССТ у визначені законом терміни, акти перевірок не були підписані уповноваженими представниками товариства, а при їх складанні були допущені порушення норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Заперечив проти доводів позовної заяви, зазначив про безпідставність заявлених вимог та правомірність проведеної перевірки і висновків податкових інспекторів про порушення позивачем п.11, п.12, п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ССТ є юридичною особою, зареєстроване Ємільчінською РДА Житомирської області 14.09.2001 року. Місцезнаходження, згідно свідоцтва про державну реєстрацію – Житомирська область, смт. Ємільчино, вул. Леніна,25. Перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Ємільчінському районі.

Судом встановлено, що 26.09.2009 року, працівниками ДПІ в Ємільчінському районі, відповідно до плану перевірок та на підставі направлень на перевірку, була проведена перевірка, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу Ємільчінське ССТ в двох торгових точках, у магазині “ТПП” у с. Миколаївка та у магазині «ТПП» у с. Осівка, що належать позивачу.

За результатами вказаної перевірки були складені акти № 06070023/23/01749740 від 26.09.2009 року (с. Миколаївка) та № 06070024/23/01749740 від 26.09.09 року (с.Осівка), згідно з висновками яких були встановлені порушення п.п. 1,2,11,12,13 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зокрема в актах встановлено: проведення розрахункових операцій без роздрукування та видачі розрахункового документа, невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в деному звіті РРО, проведення розрахункових опрацій без використання режиму попереднього програмування та порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення, передбачене п.п. 1, 2, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивачем не оскаржується.

На підставі вищевказаних актів, відповідачем - ДПІ в Ємільчинському районі винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2009 року №0000502320 на суму 3115,40грн. (магазин с. Миколаївка) та від 09.10.09 року №0000512320 на суму 2237,05грн. (магазин с. Осівка), які позивачем оскаржуються, відповідно в частині – 2855грн. та 2172грн., за порушення вимог п.п. 11, 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

За результатами перевірок від 26.09.2009 року працівниками ДПІ в Ємільчинському районі було встановлено, що в магазинах ССТ при здійсненні розрахункових операцій не забезпечено режиму попереднього програмування та порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації.

Вказані обставини розцінені органом державної податкової служби, як порушення вимог п.п. 11,12 ст.З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у зв’язку із чим, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст.ст. 17, 20, 21 даного Закону.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 996-XIV від 16.07.99 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Крім того, відповідно до п.11 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Пунктом 6 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб`єктів господарювання застосовується фінансова санкція в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з актів перевірок, в торгових точках (магазинах), що належать позивачу не вівся облік товарних запасів за місцем їх реалізації та використовувався неправильний режим попереднього програмування реєстраторів розрахункових операцій.

Акти перевірок були підписані завідуючими магазинів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без зауважень до актів та заперечень щодо їх складання. Копії актів отримали.

В поясненнях до актів перевірок від 26.09.09 року, завмаги пояснили, що допустили вищезазначені порушення у зв`язку з незнанням податкового законодавства.

В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які пояснили, що під час перевірки були виявлені порушення вимог податкового законодавства, перевіряючі вказали на малозначимість порушень та невеликі суми штрафів, а тому вони підписали акти. Суд критично ставиться до таких пояснень свідків, оскільки як вбачається з акту та пояснень до нього у завідуючих не було жодних зауважень. Акти та пояснення підписані вказаними особами.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів Державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Статтею 20 зазначеного Закону визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виявлені при перевірці порушення позивачем вимог Закону № 265/95-ВР, а саме: не ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, використання неправильного режиму попереднього програмування реєстраторів розрахункових операцій, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а відтак на думку суду відповідачем до позивача правомірно застосовані штрафні санкції за порушення вимог вказаного Закону.

Крім того, суд вважає безпідставним твердження позивача про неправомірність проведеної перевірки з огляду на наступне.

Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

У відповідності до ч.1 ст.11 цього Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

З норм ст.11 також вбачається, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Слід зазначити, що ч.1 ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

В матеріалах справи наявні копії направлень на проведення перевірки, видані працівникам податкового органу та план-графік проведення перевірок.

Згідно зі статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, суд дійшов висновку, що ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки протиправною.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було допущено працівників відповідачів до проведення перевірки, перевіряючі зареєструвались в журналі реєстрації перевірок, відповідальні особи розписались в направленнях.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставним твердження Ємільчинського ССТ щодо неправомірності застосування ДПІ у Ємільчинському районі фінансових санкцій за порушення п.п. 11, 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 86, 158 - 163, 254 КАС України

постановив:

В задоволенні позову Ємільчинського сільського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі Житомирської області про визнання недійсними та часткове скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000502320 та №0000512320 від 9.10.09 року. - відмовити.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 26 травня 2010 р.