Постанова № 14873807, 31.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 р. справа № 2а/0570/230/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення»

доДержавної податкової інспекції

у м. Торезі

про скасування податкових повідомлень-рішень

№ 0000362310/0 від 21 липня 2010 року,

№ 0000362310/1 від 11 серпня 2010 року,

№ 0000362310/2 від 15 жовтня 2010 року,

№ 0000452310/2/269 від 15 жовтня 2010 року,

№ 0000362310/3 від 29 грудня 2010 року,

№ 0000452310/3 від 29 грудня 2010 року.

за участю:

від позивача: Келембет М.В. (дов. б/н від 08 лютого 2011 року)

від відповідача:Мочкаєв Ю.І. (дов. б/н від 07 лютого 2011 року)

Відкрите акціонерне товариство «Торезький завод залізобітонного шахтного кріплення» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000362310/0 від 21 липня 2010 року, № 0000362310/1 від 11 серпня 2010 року, № 0000362310/2 від 15 жовтня 2010 року, № 0000362310/3 від 29 грудня 2010 року, яким позивачу були донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 593385,00 грн., з яких за основним платежем 395590,00 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями в сумі 197795,00 грн. та податкових повідомлень-рішень № 0000452310/2/269 від 15 жовтня 2010 року, № 0000452310/3 від 29 грудня 2010 року, яким позивачу були донараховані штрафні санкції в сумі 7360,00 грн. 23 лютого 2011 року через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду позивач надав заяву, якою уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 21 липня 2010 року, № 0000362310/1 від 11 серпня 2010 року, № 0000362310/2 від 15 жовтня 2010 року, № 0000362310/3 від 29 грудня 2010 року, яким позивачу були донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 593385,00 грн., з яких за основним платежем 395590,00 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями в сумі 197795,00 грн. та податкових повідомлень-рішень № 0000452310/2/269 від 15 жовтня 2010 року, № 0000452310/3 від 29 грудня 2010 року, яким позивачу були донараховані штрафні санкції в сумі 7360,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив допущення податковою інспекцією порушень застосування підпунктів 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначені підстави для включення сум сплачених податків до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду та вичерпний перелік підстав, наявність яких обумовлює неможливість включення суми сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Позивач зазначав, що висновки, викладені податківцями в акті перевірки № 444/23-2/00176745 про нікчемність укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» договорів та відсутністю реального їх виконання спростовуються наданими позивачем первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, в судовому засіданні надав письмові заперечення від 14 лютого 2011 року (т. 1 арк. справи 45-51). В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки від 07 липня 2010 року про укладення між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» угод, що мають ознаки нікчемності. Згідно отриманої податковою інспекцією відповіді від Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, проведення перевірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдіас» неможливо у звязку із тим, що ухвалою господарського суду Донецької області у справі про банкрутство № 45/44 б ТОВ «Айдіас» визнано банкрутом. Згідно акту №544/23-2 від 15 червня 2010 року основні засоби в ТОВ «Айдіас» відсутні, до декларацій з податку на прибуток з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2010 року додаток К-1 не надавався. Значення рядків 04.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларацій з податку на прибуток відсутні. Відповідач зауважував на тому, що позивач до перевірки не надав документи на підтвердження фактичного виконання сторонами умов укладеного договору, як то акти приймання передачі товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних та будь-яких пояснень представників підприємства з цього приводу.

Виходячи з приписів пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передумовою для віднесення суми сплачених податків до складу податкового кредиту є придбання або виготовлення товарів, послуг для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах здійснюваної платником податку господарської діяльності. У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю є діяльність у сфері суспільного виробництва, що спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг. При цьому, результати цієї діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер та цінове вираження. Таким чином, наявність податкової накладної, за думкою відповідача, є обовязковою, проте не єдиною умовою формування складу податкового кредиту звітного податкового періоду. Невідбуття господарської операції чи відбуття її не за змістом укладеної угоди є підставою настання певних наслідків в податковому обліку платника податків.

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, показання свідка, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00176745, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 294814, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 18). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Торезі, є платником податку на додану вартість.

19 березня 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період лютий 2009 року (т.1 арк. справи 181-186). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 87665,00 грн. Згідно рядка 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 615 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період лютий 2009 року) до складу податкового кредиту було включено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Айдіас» (індивідуальний податковий номер 36523405665) в сумі 22779,18 грн. В реєстрі отриманих податкових накладних у лютому 2009 року позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас»:

від 24 лютого 2009 року № 2402.3, сума ПДВ 2625,00 грн. (т. 1 арк. справи 188);

від 26 лютого 2009 року № 2602.3, сума ПДВ 3420,00 грн. (т. 1 арк. справи 203);

від 27 лютого 2009 року № 2702.3, сума ПДВ 7371,82 грн. (т. 1 арк. справи 219);

від 24 лютого 2009 року № 2702.4, сума ПДВ 9362,36 грн. (т. 1 арк. справи 220);

5 травня 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2009 року (т. 1 арк. справи 226-231). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 98995 грн. Згідно рядка 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 29761 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2009 року) до складу податкового кредиту було включено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Айдіас» (індивідуальний податковий номер 36523405665) в сумі 64310,80 грн. В реєстрі отриманих податкових накладних у квітні 2009 року позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас»:

від 14 квітня 2009 року № 1404.3, сума ПДВ 54850,80 грн. (т. 2 арк. справи 25);

від 28 квітня 2009 року № 2804.4, сума ПДВ 4900,00 грн. (т. 2 арк. справи 3);

від 21 квітня 2009 року № 2104.3, сума ПДВ 4560,00 грн. (т. 1 арк. справи 232);

У червні 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2009 року (т. 2 арк. справи 32-38). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 136150 грн. Згідно рядка 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 29977 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2009 року) до складу податкового кредиту було включено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Айдіас» (індивідуальний податковий номер 36523405665) в сумі 70586,69 грн. В реєстрі отриманих податкових накладних у травні 2009 року позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас»:

від 06 травня 2009 року № 0605.5, сума ПДВ 3627,05 грн. (т. 2 арк. справи 40);

від 12 травня 2009 року № 1205.12, сума ПДВ 3636,69 грн. (т. 2 арк. справи 43);

від 19 травня 2009 року № 1905.4, сума ПДВ 4222,40 грн. (т. 2 арк. справи 47);

від 26 травня 2009 року № 2605.4, сума ПДВ 3615,00 грн. (т. 2 арк. справи 51);

від 28 травня 2009 року № 2805.9, сума ПДВ 3610,18 грн. (т. 2 арк. справи 55);

від 21 травня 2009 року № 2105.4, сума ПДВ 3301,50 грн. (т. 2 арк. справи 64);

від 21 травня 2009 року № 2105.5, сума ПДВ 14145,54 грн. (т. 2 арк. справи 62);

від 14 травня 2009 року № 1405.6, сума ПДВ 16043,15 грн. (т. 2 арк. справи 59);

від 20 травня 2009 року № 2005.5, сума ПДВ 4890,00 грн. (т. 2 арк. справи 67);

від 25 травня 2009 року № 2505.4, сума ПДВ 2502,50 грн. (т. 2 арк. справи 70);

від 27 травня 2009 року № 2705.7, сума ПДВ 6600,00 грн. (т. 2 арк. справи 74);

від 27 травня 2009 року № 2705.6, сума ПДВ 4392,68 грн. (т. 2 арк. справи 73);

20 серпня 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2009 року (т.1 арк. справи 101-105). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 126551,40 грн. Згідно рядка 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 36673,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2009 року) до складу податкового кредиту було включено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Айдіас» (індивідуальний податковий номер 36523405665) в сумі 94832,56 грн. В реєстрі отриманих податкових накладних у липні 2009 року позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас»:

від 02липня 2009 року № 0207.1, сума ПДВ 30433,46 грн. (т. 1 арк. справи 108);

від 06 липня 2009 року № 0607.5, сума ПДВ 3444,00 грн. (т. 1 арк. справи 113);

від 09 липня 2009 року № 0907.2, сума ПДВ 6770,40 грн. (т. 1 арк. справи 116);

від 21 липня 2009 року № 2107.5, сума ПДВ 12927,42 грн. (т. 1 арк. справи 118);

від 28 липня 2009 року № 2807.1, сума ПДВ 33384,00 грн. (т. 1 арк. справи 120);

від 30 липня 2009 року № 3007.3, сума ПДВ 7873,28 грн. (т. 1 арк. справи 122);

21 вересня 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2009 року (т.1 арк. справи 128-135). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 87181 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 2282,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2009 року) до складу податкового кредиту було включено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Айдіас» (індивідуальний податковий номер 36523405665) в сумі 46471,98 грн. В реєстрі отриманих податкових накладних у серпні 2009 року позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас»:

від 03 серпня 2009 року № 0308.17, сума ПДВ 4723,04 грн. (т. 1 арк. справи 169);

від 17 серпня 2009 року № 1708.5, сума ПДВ 4739,63 грн. (т. 1 арк. справи 140);

від 21 серпня 2009 року № 2108.4, сума ПДВ 4503,89 грн. (т. 1 арк. справи 145);

від 28 серпня 2009 року № 2808.4, сума ПДВ 2332,41 грн. (т. 1 арк. справи 150);

від 12 серпня 2009 року № 1208.5, сума ПДВ 3780,00 грн. (т. 1 арк. справи 154);

від 18 серпня 2009 року № 1808.1, сума ПДВ 9380,00 грн. (т. 1 арк. справи 172);

від 31 серпня 2009 року № 3108.12, сума ПДВ 17013,00 грн. (т. 1 арк. справи 175)

19 листопада 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2009 року (т. 2 арк. справи 83-90). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 148546 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 26375 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2009 року) до складу податкового кредиту було включено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Айдіас» (індивідуальний податковий номер 36523405665) в сумі 96608,69 грн. В реєстрі отриманих податкових накладних у жовтні 2009 року позивачем були відображені наступні податкові накладні, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас»:

від 27 жовтня 2009 року № 2710.1, сума ПДВ 15757,18 грн. (т. 2 арк. справи 153);

від 19 жовтня 2009 року № 1910.1, сума ПДВ 1911,00 грн. (т. 2 арк. справи 118);

від 05 жовтня 2009 року № 0510.1, сума ПДВ 1806,00 грн. (т. 2 арк. справи 91);

від 26 жовтня 2009 року № 2610.1, сума ПДВ 3947,30 грн. (т. 2 арк. справи 146);

від 06 жовтня 2009 року № 0610.1, сума ПДВ 2546,70 грн. (т. 2 арк. справи 99);

від 09 жовтня 2009 року № 0910.1, сума ПДВ 2507,52 грн. (т. 2 арк. справи 103);

від 13 жовтня 2009 року № 1310.1, сума ПДВ 2585,88 грн. (т. 2 арк. справи 107);

від 19 жовтня 2009 року № 1910.2, сума ПДВ 2455,28 грн. (т. 2 арк. справи 114);

від 22 жовтня 2009 року № 2210.1, сума ПДВ 2546,70 грн. (т. 2 арк. справи 142);

від 27 жовтня 2009 року № 2710.2, сума ПДВ 2598,94 грн. (т. 2 арк. справи 149);

від 30 жовтня 2009 року № 3010.1, сума ПДВ 2585,88 грн. (т. 2 арк. справи 155);

від 16 жовтня 2009 року № 1610.1, сума ПДВ 20392,00 грн. (т. 2 арк. справи 111);

від 20 жовтня 2009 року № 2010.2, сума ПДВ 9258,45 грн. (т. 2 арк. справи 129);

від 20 жовтня 2009 року № 2010.3, сума ПДВ 19582,78 грн. (т. 2 арк. справи 127);

від 22 жовтня 2009 року № 2210.4, сума ПДВ 1974,00 грн. (т. 2 арк. справи 133);

від 30 жовтня 2009 року № 3010.5, сума ПДВ 4153,08 грн. (т. 2 арк. справи 159);

07 липня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Торезі було проведено невиїзну документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» з питань підтвердження отриманих від платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдіас» (код ЄДРПОУ 36252345) відомостей за лютий 2009 року, квітень 2009 року, липень серпень 2009 року, жовтень 2009 року. Згідно викладених в акті перевірки висновків, перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім цього, податковою інспекцією було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.2. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану в вартість», внаслідок чого було занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість на 395589,90 грн., з яких за лютий 2009 рок у на 22279,18 грн., за квітень 2009 року - на 64310,80 грн., за травень 2009 року - на 70586,69 грн., за липень 2009 року - на 94832,56 грн., за серпень 2009 року - на 46471,98 грн., за жовтень 2009 року на 96608,69 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивачем за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Айдіас» було включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 395589,90 грн., з яких у лютому 2009 року податок на додану варіть в сумі 22779,18 грн., квітня 2009 року 64310,80 грн., травня 2009 року 70586,69 грн., липня 2009 року 94832,56 грн., серпня 2009 року 46471,98 грн., жовтня 2009 року - 96608,70 грн. В ході документальної невиїзної перевірки позивачем не надані документи, що підтверджуються факт транспортування придбаних за умовами укладених договорів із ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей.

Крім цього, згідно акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Айдіас», складеного Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька, проведення перевірки товариства є неможливим через те, що рішенням господарського суду Донецької області у справі № 45/44 б від 04 березня 2010 року підприємство визнано банкрутом. Згідно відомостей зазначеного акту, в період взаємовідносин між ТОВ «Айдіас» та Відкритим акціонерним товариством «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» основні засоби в ТОВ «Айдіас» відсутні. До декларацій з податку на прибуток за період з 01січня 2009 року по 01квітня 2010 року додаток К-1 не надавався. Значення рядків 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» в деклараціях на прибуток відсутні. Зазначена інформація стала підставою для дійдення податковою інспекцією висновків про те, що через відсутність в контрагента позивача ТОВ «Айдіас» необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, та враховуючи відсутність в позивача документів на підтвердження транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей, ТОВ «Айдіас» не мало можливості здійснювати операції з реалізації ТМЦ та послуг з ремонтних робіт на виконання умов укладених договорів із позивачем. З огляду на таке, як зазначено в акті перевірки, укладені між позивачем та ТОВ «Айдіас» договори не спричинюють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

21 липня 2010 року на підставі викладених в акті перевірки № 444/23-2/176745 від 07 липня 2010 року висновків щодо порушення позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Державною податковою інспекцією у м. Торезі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362310/0 (т. 1 арк. справи 25), яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 531684,50 грн., з яких за основним платежем 395590 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями 1336094,50 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте, скарги позивача було залишені без задоволення. За наслідками розгляду органами державної податкової служби скарг позивача, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362310/1 від 11 серпня 2010 року (т. 1 арк. справи 24), № 0000362310/2 від 15 жовтня 2010 року (т. 1 арк. справи 23), № 0000362310/3 від 29 грудня 2010 року (арк. справи 21), якими було підтверджено правомірність донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 531684,50 грн., з яких за основним платежем 395590,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 136094,50 грн. Крім цього, за наслідками розгляду наданих позивачем скарг, податковим органом було дійдено висновків про необхідність збільшення суми штрафних (фінансових) санкцій на 7360,00 грн., внаслідок чого 15 жовтня 2010 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452310/2/269 (т. 1 арк. справи 22) про донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 7360,00 грн. , з яких штрафні (фінансові) санкції в сумі 7360,00 грн. За наслідками перегляду зазначеного рішення в адміністративному порядку, скаргу позивача було залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452310/3 від 29 грудня 2010 року. (т. 1 арк. справи 20).

Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення позивачем суми податкового кредиту суми податку на додану вартість за звітні податкові періоди лютий, квітень, травень, липень, серпень, жовтень 2009 року, який був сформований позивачем за наслідками здійснення позивачем господарських операцій на підставі укладених договорів із Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас».

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття субєктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено набуття позивачем статусу платника податку на додану вартість.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

За дослідження в судовому засіданні зазначених податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит звітних податкових періодів лютого, квітня, травня, липня, серпня та жовтня 2009 року, судом було встановлено відповідність зазначених накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037). Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено формування позивачем податкового кредиту наведених звітних податкових періодів на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Відповідно до вимог пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року зі змінами та доповненнями, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні». Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається за наявних в матеріалах справи документів, 12 січня 2009 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» був укладений договір підряду (т. 1 арк. справи 75), згідно якого ТОВ «Айдіас» (виконавець) зобовязався виконати роботи з ремонту та виготовлення металоформ для виробництва залізобетонних виробів у кількості згідно заявки покупця Згідно пункту 4.2. ціна договору визначається із розрахунку вартості виконаних робіт на підставі рахунків. Узгодження сторонами вартості робіт, що є предметом договору підряду від 12 січня 2009 року підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом від 28 серпня 2009 року(т. 1 арк. справи 76). Заявкою позивача № 8/1 від 12 січня 2009 року (т. 1 арк. справи 78) визначено виготовлення форм для виробництва крепі у кількості 8 шт. Факт виконання контрагентом позивача робіт з виготовлення форм підтверджений актами прийняття виконаних робіт (т. 1 арк. справи 221, 222)

Заявкою позивача № 350 від 27 серпня 2009 року (т. 1 арк. справи 77) визначено виготовлення форм для виробництва крепі у кількості 8 шт. Факт виконання контрагентом позивача робіт з виготовлення форм підтверджений актами прийняття виконаних робіт (т. 2 арк. справи 154).

30 червня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» був укладений договір підряду (т. 1 арк. справи 79), згідно якого ТОВ «Айдіас» (виконавець) зобовязався виконати роботи з ремонту металоформ для виробництва залізобетонних виробів у кількості згідно заявки покупця. Згідно пункту 4.2. ціна договору визначається із розрахунку вартості виконаних робіт на підставі рахунків. Узгодження сторонами вартості робіт, що є предметом договору підряду від 30 червня 2009 року підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом від 30 червня 2009 року (т. 1 арк. справи 80). Заявкою позивача № 262/1 від 03 липня 2009 року (т. 1 арк. справи 81) визначено здійснення ремонту форм для виробництва шахтної крепі у кількості 10 шт. Факт виконання контрагентом позивача робіт з виготовлення форм підтверджений актом прийняття виконаних робіт (т. 1 арк. справи 123).

27 травня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» був укладений договір про надання послуг (т. 1 арк. справи 69). Згідно умов зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдіас» зобовязалося виконати послуги з ремонту даху виробничих будівель та ремонт огородження території. Згідно пункту 3.2. договору закінчення приймання виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт. Пунктом 4.1. зазначеного договору визначено, що підставою для здійснення розрахунків є акт виконаних робіт. Ціна договору визначається виходячи з розрахунку вартості виконаних робіт на підставі рахунків. Згідно пункту 4.3 договору ціна узгоджується протоколом, який є невідємною частиною цього договору. Узгодження сторонами вартості робіт, що є предметом договору про надання послуг від 27 травня 2009 року підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом узгодження ціни від 27 травня 2009 року (т. 1 арк. справи 70). Факт виконання контрагентом позивача ремонтних робіт підтверджений актами прийняття виконаних робіт (т. 1 арк. справи 117, 119, 121, 176).

Крім цього, протягом виконання контрагентом позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» ремонтних робіт, за фактом видачі матеріалів необхідного для здійснення ремонтних робіт складалися акти списання матеріалів зі складу.

З метою виконання обумовлених зазначеними вище договорами робіт, позивачем придбавалися товарно-матеріальні цінності на підставі укладених договорів, що описані нижче.

18 травня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» був укладений договір купівлі-продажу № 18/5-1 (т. 1 арк. справи 82), згідно якого ТОВ «Айдіас» (продавець) зобовязався передати у власність покупця (позивача) товар у кількості, асортименті та ціні згідно специфікацій, що є невідємними частинами договору. Згідно пункту 1.2. приблизна вартість товару складає 150000,00 грн. із врахуванням ПДВ. Згідно пункту 3.1. договору покупець придбаває товар на умовах само вивозу, якщо інше не визначено в специфікації. Поставка товару здійснюється по заявкам покупця, протягом 10 робочих днів з моменту надходження заявки. Передача товару підтверджується товарними накладними, оформленими належним чином. Згідно специфікації № 1 (т. 1 арк. справи 83) сторони узгодили постачання емульсору ЕКС-5 (боч. 185 кг) загальною вартістю 29340,00 грн., у тому числі ПДВ 4890,00 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 2005.5 від 20 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 67). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 69).

Специфікацією № 2 від 22 травня 2009 року (т. 1 зворот. бік арк. справи 83) сторони узгодили постачання командоконтролеру ККТ 62, стрічки конвеєрної, роликів загальною вартістю 82407,00 грн., у тому числі ПДВ 13734,50 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 2505.4 від 25 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 70), № 2705.7 від 27 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 74), № 2705.6 від 27 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 73). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 72, 78).

Специфікацією № 3 від 01 липня 2009 року (т. 1 арк. справи 84) сторони узгодили постачання бітуму кровельного, руберойду та шиферу загальною вартістю 224832,60 грн., у тому числі ПДВ 37472,10 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 607.5 від 06 липня 2009 року (т. 1 арк. справи 114), № 207.1 від 02 липня 2009 року (т. 1 арк. справи 110). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 115, 111-112).

Специфікацією № 4 від 03 серпня 2009 року (т. 1 арк. справи 85) сторони узгодили постачання руберойду та роликів загальною вартістю 84618,24 грн., у тому числі ПДВ 14103,04 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 0308.17 від 03 серпня 2009 року та № 1808.1 від 18 серпня 2009 року (т. 1 арк. справи 170). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 171, 174).

Специфікацією № 5 від 02 жовтня 2009 року (т. 1 зворотний бік арк. справи 85) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (стрічки конвеєрної та муфти Мз-5) загальною вартістю 122352,00 грн., у тому числі ПДВ 20392,00 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 1610.1 від 16 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 99). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 101-102).

11 травня 2009 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» був укладений договір купівлі-продажу № 11/5-1 (т. 1 арк. справи 86), згідно якого ТОВ «Айдіас» (продавець) зобовязався передати у власність покупця (позивача) металопродукцію у кількості, асортименті та ціні згідно специфікацій, що є невідємними частинами договору. Згідно пункту 1.2. приблизна вартість товару складає 300000,00 грн. із врахуванням ПДВ. Згідно пункту 3.1. договору покупець придбаває товар на умовах само вивозу, якщо інше не визначено в специфікації. Поставка товару здійснюється по заявкам покупця, протягом 10 робочих днів з моменту надходження заявки. Передача товару підтверджується товарними накладними, оформленими належним чином.

Згідно специфікації № 1 від 11 травня 2009 року (т. 1 арк. справи 87) сторони узгодили постачання металопродукції (проволока, катанка) загальною вартістю 203155,07 грн., у тому числі ПДВ 33859,18грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 2105.5 від 21 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 62), № 2105.4 від 21 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 64) та № 1405.6 від 14 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 59). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 61, 66).

Специфікацією № 2 від 16 жовтня 2009 року (т. 1 зворот. бік арк. справи 87) сторони узгодили постачання металопродукції (арматура) загальною вартістю 28195,02 грн., у тому числі ПДВ 4699,17 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 2610.1 від 26 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 146). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 148).

Специфікацією № 3 від 20 жовтня 2009 року (т. 1 арк. справи 88) сторони узгодили постачання металопродукції (проволока, листи, катанка) загальною вартістю 183501,00 грн., у тому числі ПДВ 30583,50 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 2010.2 та 2010.3 від 20 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 127,129). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 131, 132).

08 квітня 2009 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» був укладений договір купівлі-продажу № 08/4-1 (т. 1 арк. справи 89), згідно якого ТОВ «Айдіас» (продавець) зобовязався передати у власність покупця (позивача) металоконструкції у кількості, асортименті та ціні згідно специфікацій, що є невідємними частинами договору. Згідно пункту 1.2. приблизна вартість товару складає 350000,00 грн. із врахуванням ПДВ. Згідно пункту 3.1. договору покупець придбаває товар на умовах самовивозу, якщо інше не визначено в специфікації. Передача товару підтверджується товарними накладними, оформленими належним чином. Додатковою угодою від 02 листопада 2009 року (т. 1 арк. справи 90) сторони узгодили можливість проведення розрахунків шляхом передачі простих векселів. Згідно специфікації № 1 від 08 квітня 2009 року (т. 1 зворотний бік арк. справи 90) сторони узгодили постачання металоформ загальною вартістю 329104,80 грн., у тому числі ПДВ 54850,80грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений актом приймання-передачі без номеру від 14 квітня 2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 26).

05 травня 2009 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» був укладений договір купівлі-продажу № 05/5-1 (т. 1 арк. справи 91), згідно якого ТОВ «Айдіас» (продавець) зобовязався передати у власність покупця (позивача) товар у кількості, асортименті та ціні згідно специфікацій, що є невідємними частинами договору. Згідно пункту 1.2. приблизна вартість товару складає 500000,00 грн. із врахуванням ПДВ. Згідно пункту 3.1. договору покупець придбаває товар на умовах самовивозу, якщо інше не визначено в специфікації. Поставка товару здійснюється по заявкам покупця, протягом 10 робочих днів з моменту надходження заявки. Передача товару підтверджується товарними накладними, оформленими належним чином. Додатковою угодою від 02 листопада 2009 року (т. 1 арк. справи 92) сторони узгодили можливість проведення розрахунків шляхом передачі простих векселів.

Згідно специфікації № 1 від 05 травня 2009 року (т. 1 арк. справи 93) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (цементу) загальною вартістю 111960,00 грн., у тому числі ПДВ 18660,00 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 0605.5 від 06 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 40), № 1205.12 від 12 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 43), № 1905.4 від 19 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 47), № 2605.4 від 26 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 51) та № 2805.9 від 28 травня 2009 року (т. 2 арк. справи 55). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 41-42, 45-46, 49-50, 53-54, 57-58).

Специфікацією № 2 від 03 серпня 2009 року (т. 1 зворот. бік арк. справи 93) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (цементу) загальною вартістю 68000,40 грн., у тому числі ПДВ 11333,40 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладними № 2108.4 від 21 серпня 2009 року (т. 1 арк. справи 146), № 2808.4 від 28 серпня 2009 року (т. 1 арк. справи 151), № 1708.5 від 17 серпня 2009 року (т. 1 арк. справи 141). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 142-144, 147-149, 152-153).

Специфікацією № 3 від 01 жовтня 2009 року(т. 1 арк. справи 94) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (цементу) загальною вартістю 117540,00 грн., у тому числі ПДВ 19590,00 грн. Специфікацією № 4 від 30 жовтня 2009 року (т. 1 зворот. бік арк. справи 94) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (цементу) загальною вартістю 23508,00 грн., у тому числі ПДВ 3918,00 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цими специфікаціями підтверджений накладними № 1910.2 від 19 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 114), № 1310.1 від 13 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 107), № 0910.1 від 09 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 103), № 0610.1 від 06 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 111), № 2210.1 від 22 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 142), № 2710.1 від 27 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 153) та № 3010.1 та 3010.5 від 30 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 155, 159). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 116-117, 109-110, 105-106, 113, 144-145, 157-158).

23 лютого 2009 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас» був укладений договір купівлі-продажу № 12/1-1 (т. 1 арк. справи 95), згідно якого ТОВ «Айдіас» (продавець) зобовязався передати у власність покупця (позивача) товар у кількості, асортименті та ціні згідно специфікацій, що є невідємними частинами договору. Згідно пункту 1.2. приблизна вартість товару складає 500000,00 грн. із врахуванням ПДВ. Згідно пункту 3.1. договору покупець придбаває товар на умовах самовивозу, якщо інше не визначено в специфікації. Поставка товару здійснюється по заявкам покупця, протягом 10 робочих днів з моменту надходження заявки. Передача товару підтверджується товарними накладними, оформленими належним чином.

Згідно специфікації № 1 від 23 лютого 2009 року (т. 1 арк. справи 98) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (пісок, щебінь) загальною вартістю 36270,00 грн., у тому числі ПДВ 6045,00 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладною № 2401/1 від 24 лютого 2009 року (т. 1арк. справи 189) та накладною № 2602.3 від 26 лютого 2009 року (т. 1 арк. справи 202). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 204-218, 190-201).

Специфікацією № 3 від 17 квітня 2009 року (т. 1 зворот. бік арк. справи 97) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (пісок, щебінь) загальною вартістю 56760,00 грн., у тому числі ПДВ 9460,00 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладною № 2104.3 від 21 квітня 2009 року (т. 1 арк. справи 232) та накладною № 2804.4 від 28 квітня 2009 року (т. 2 арк. справи 3). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 233-250, т. 2 арк. справи 1, 4-24).

Специфікацією № 4 від 10 серпня 2009 року (т. 1 арк. справи 97) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (пісок) загальною вартістю 22680,00 грн., у тому числі ПДВ 3780,00 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цією специфікацією підтверджений накладною № 2108.5 від 12 серпня 2009 року (т. 1 арк. справи 154). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 156-168).

Специфікацією № 5 від 01 жовтня 2009 року (т. 1 зворот. бік арк. справи 96) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (пісок) загальною вартістю 25200,00 грн., у тому числі ПДВ 4200,00 грн. Специфікацією № 6 від 22 жовтня 2009 року (т. 1 арк. справи 96) сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей (пісок) загальною вартістю 12600,00 грн., у тому числі ПДВ 2100,00 грн. Факт постачання ТОВ «Айдіас» товарно-матеріальних цінностей, визначених цими специфікаціями підтверджений накладною № 0510.1 від 05 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 91), № 1910.1 від 19 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 103) та накладною № 2210.4 від 22 жовтня 2009 року (т. 2 арк. справи 133). Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 93-98, 105-106, 135-141).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо непідтвердження позивачем факту отримання товарно-матеріальних цінностей із посиланням на відсутність товарно-транспортних накладних, так як в судовому засіданні до матеріалів справи за клопотанням позивача були долучені товарно-транспортні накладні та подорожні листи (т. 2 арк. справи 198-250, т. 3 арк. справи 1-37). Крім цього, з огляду на те, що умовами укладених між позивачем та відповідачем договорів передбачено постачання товару шляхом самовивозу, судом були залучені до справи документи, що підтверджує наявність в позивача транспортних засобів довідка розшифровка за рахунком 105 «Транспортні засоби» та розрахунок суми податку з власників транспортних засобів (т. 2 арк. справи 182-184). Окрім іншого, в наявних в матеріалах справи документах є витяг з журналу реєстрації виданих довіреностей, згідно якого протягом 2009 року позивачем оформлювалися довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Айдіас».

Наявним в матеріалах справи реєстром документів за рахунком № 26003301130 за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року (т. 2 арк. справи 186-188) підтверджено здійснення позивачем сплати отриманих товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт за умовами укладених договорів.

Судом встановлено, що дані бухгалтерського обліку позивача відповідають даним податкового обліку у межах здійснених господарських операцій позивачем із ТОВ «Айдіас» у лютому, квітні, травні, липні, серпні та жовтні 2009 року.

Щодо посилань відповідача на нікчемність угод, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіас», суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України, статтями 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Виходячи із змісту укладених між позивачем та ТОВ «Айдіас» договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт вбачається, що зазначеним договором та додатковими угодами до них сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів. Сторонами не було предявлено зауважень один до одного з приводу виконання укладеного договору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені наступні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідач в обґрунтування висновків про нікчемність правочинів посилається на недотримання позивачем при укладанні та виконанні договорів вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недотримання вимог цих норм відповідач вважає ознакою нікчемності правочину з посиланням на частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України. Проте, вказані частини 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України розмежовують підстави для визнання правочину недійсним (частина 1) та нікчемним (частина 2). Недотримання в момент вчинення правочину вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку.

Правові підстави для визнання правочину нікчемним регулюються статтями 219, 220, 224, 226, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Кваліфікація правочину як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку на ухилення від сплати податків). Разом з тим відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача - ТОВ «Айдіас» при здійсненні спірних операцій. Натомість, згідно наданої відповідачем деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (т. 1 арк. справи 62а-68) будь-які розбіжності між даними податкового обліку позивача та ТОВ «Айдіас» відсутні. Посилання відповідача на визнання ТОВ «Айдіас» банкрутом за Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04 березня 2010 року не приймаються судом до уваги, так як зазначені події мали місце у червні серпні 2010 року, в той час, як господарські правовідносини між позивачем та ТОВ «Айдіас» мали місце лютому жовтні 2009 року.

Суд зазначає, що за не доведення факту невиконання чи неналежного виконання обовязку по сплаті податків, зборів та інших обовязкових платежів, приховування чи заниження обєктів оподаткування, що виникли внаслідок здійснення господарських операцій за укладеними між позивачем та ТОВ «Айдіас» договорами в відповідача відсутні підстави стверджувати, що саме цей договір порушує публічний порядок, а отже в силу статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

З огляду на наведене вище вбачається, що відображення в податковому обліку Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобітонного шахтного кріплення» наслідків господарських операцій з ТОВ «Айдіас» (за договором купівлі-продажу № 7956 від 12 жовтня 2009 року) у лютому, квітні, травні, липні, серпні, жовтні 2009 року відповідає вимогам чинного законодавства України. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту звітних податкових періодів лютого, квітня, травня, липня, серпня, жовтня 2009 року суми податку на додану вартість розмірі 395590,00 грн., з огляду на що висновки відповідача про заниження суми податку, що підлягає сплаті на загальну суму 395590,00 грн. у лютому, квітні, травні, липні, серпні, жовтні 2009 року є неправомірними.

Отже, через не підтвердження наявними в матеріалах справи документами заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за звітні податкові періоди лютий, квітень, травень, липень, серпень, жовтень 2009 року відсутні підстави для донарахування суми податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 21 липня 2010 року, № 0000362310/1 від 11 серпня 2010 року, № 0000362310/2 від 15 жовтня 2010 року, № 0000362310/3 від 29 грудня 2010 року, якими позивачу були донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 593385,00 грн., з яких за основним платежем 395590,00 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями в сумі 197795,00 грн. та податкові повідомлення-рішенння № 0000452310/2/269 від 15 жовтня 2010 року, № 0000452310/3 від 29 грудня 2010 року, якими позивачу були донараховані штрафні санкції в сумі 7360,00 грн., прийняті Державною податковою інспекцією у м. Торезі необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України“Проподаток на додану вартість”, статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статей 3, 179, 180, 181 Господарського кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000362310/0 від 21 липня 2010 року, № 0000362310/1 від 11 серпня 2010 року, № 0000362310/2 від 15 жовтня 2010 року, № 0000452310/2/269 від 15 жовтня 2010 року, № 0000362310/3 від 29 грудня 2010 року, № 0000452310/3 від 29 грудня 2010 року, задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000362310/0 від 21 липня 2010 року, яким Відкритому акціонерному товариству «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» було визначено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 531684,50,00 грн., з яких за основним платежем 395590,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 136094,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000362310/1 від 11 серпня 2010 року, яким Відкритому акціонерному товариству «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» було визначено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 531684,50 грн., з яких за основним платежем 395590,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 136094,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000362310/2 від 15 жовтня 2010 року, яким Відкритому акціонерному товариству «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» було визначено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 531684,50 грн., з яких за основним платежем 395590,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 136094,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000362310/3 від 29 грудня 2010 року, яким Відкритому акціонерному товариству «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» було визначено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 531684,50 грн., з яких за основним платежем 395590,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 136094,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000452310/2/269 від 15 жовтня 2010 року, яким Відкритому акціонерному товариству «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» були донараховані штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 7360,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000452310/3 від 29 грудня 2010 року, яким Відкритому акціонерному товариству «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» були донараховані штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 7360,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» (86600, Донецька область, м. Торез, вул. Заводська, 1, ЄДРПОУ 00176745) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 31 березня 2011 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.