Рішення № 1487093, 18.03.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 30/160

18.03.08

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд”

До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради

Про стягнення 3 878,16 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Калінчук В.В. –представник за довіреністю № 044/24-52 від 11.01.08.

Від відповідача Хижниченко Н.С. –представник за довіреністю № 3 від 08.01.08.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення з відповідача на користь позивача 3 878,16 грн. заборгованості за оренду приміщення.

Позові вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування нежитловим приміщенням, внаслідок чого у Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради виникла заборгованість перед Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” в сумі 3 878,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.08. порушено провадження у справі № 30/160, розгляд справи призначено на 18.03.08. о 12-10.

В судовому засіданні 18.03.08. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представником відповідача в судовому засіданні 18.03.08. було надано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради проти позову заперечує та просить суд припинити провадження у справі № 30/160.

Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», стягнення заборгованості по орендній платі провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, а позивачем не надано суду підтвердження того, що він звертався за стягненням заборгованості до нотаріуса і йому було відмовлено в оформленні виконавчого напису чи існують об’єктивні причини неможливості безспірного списання.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської Ради № 217/1194 від 01.03.01. “Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” було створено Комунальне підприємство “Спецжитлофонд”.

Згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2419 від 12.11.01. “Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд”, будинок по вул. Борщагівській, 10 використовується як будинок маневреного фонду КП “Спецжитлофонд”.

01.09.04. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” (Орендодавець) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва, яке надалі змінило назву на Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (Орендар) було укладено Договір № 2640 на оренду житлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 1.2) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне користування жиле приміщення загальною площею 56,5 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 10.

Відповідно до п. 2.1 договору встановлено, що за користування об’єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору встановлено, що орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.1 Договору, сторонами було погоджено строк дії Договору з 01.09.04. по 31.12.04.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Позивач зазначає, що оскільки строк Договору закінчився 31.12.04. і відповідної заяви про його припинення від сторін Договору не надходило, даний Договір було пролонговано.

Відповідно до п. 2.1.7 Договору встановлено, що орендні платежі сплачуються Орендарем по день фактичної передачі Орендодавцю житлового приміщення за актом прийому-передачі.

Позивач вказує на те, що Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” свої зобов’язання за Договором виконало в повному обсязі.

На виконання умов Договору оренди позивачем передано відповідачу житлове приміщення загальною площею 56,5 кв.м. в будинку № 10 по вул. Борщагівській у м. Києві, що підтверджується Актом прийому-передачі, копія якого міститься в матеріалах справи.

Рахунки-фактури на оплату орендних платежів та за отримані комунальні послуги Орендар отримує кожен місяць (на сплату орендних платежів до 7-го числа поточного місяця, на сплату комунальних послуг до 20-го числа поточного місяця) у коменданта будинку (гуртожитку) по вул. Борщагівській, 10.

У разі не заявлення протягом 10 днів після сплину вищевказаного періоду Орендарем претензії Орендодавцю про неотримання зазначених рахунків-фактур, дані рахунки вважаються отриманими Орендарем (п.3.2 Договору).

В матеріалах справи наявні копії рахунків-фактур, що виставлялись відповідачу до сплати за користування орендованим приміщенням.

Але відповідачем в порушення умов Договору та чинного законодавства систематично не виконувався обов’язок по сплаті за оренду приміщення, внаслідок чого у Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради існує заборгованість перед позивачем в сумі 3 878,16 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є зокрема засноване на договорі, строкове, платне користування майном.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за орендоване приміщення не виконав, а тому позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», стягнення заборгованості по орендній платі провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що позивач має право на власний розсуд обирати спосіб захисту порушеного права у порядку визначеному чинним законодавством України, в порядку стягнення заборгованості по орендним платежам, встановлений ч. 6 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” має рекомендаційний характер, а не обов’язковий та встановлює лише додатковий спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, 43, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) 3 878 (три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 16 коп. –заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко