Рішення № 1486659, 24.03.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.08 р. Справа № 4/12

Представником позивача надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання задоволено, так як за частиною сьомою статті 81-1 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника процесу у суді першої інстанції при розгляді справи по суті здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М.

за участю представників сторін:

від позивача – Федоренко Д.А. – за довіреністю від 25.06.2007р.,

від відповідача –Грицьков Д.В. – за довіреністю від 03.01.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” м. Київ

до відповідача - Державного підприємства “Макіїввугілля” м. Макіївка

про стягнення 36657,52грн. 3% річних та індексу інфляції за невиконання рішення господарського суду від 22.03.07р. по справі № 40/22

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 36657,52грн., з яких: 5880,00грн. – 3% річних за період з 01.01.2007року по 31.12.2007року, 370,52грн. – 3% річних за період з 01.01.2008року по 23.01.2008року, 30407,00грн. – індекс інфляції за період з 01.01.2007року по 23.01.2008року.

В підтвердження позову позивач посилається на невиконання відповідачем рішення Господарського суду Донецької області від 22.03.2007року по справі №40/22, в якому встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості 196000,00грн. та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання. Позивач не виставляв до державної виконавчої служби наказ господарського суду про примусове виконання рішення, оскільки відповідно до п.3.7 Закону України “Про заходи, спрямовані на стале функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005року на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу (до яких відноситься відповідач) у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, але дане положення не звільняє боржника від відповідальності за несвоєчасну сплату існуючого боргу.

Відповідач, від імені якого виступає відокремлений підрозділ – “Шахтоуправління імені В.М. Бажанова” не визнає позовні вимоги на тій підставі, що позовні вимоги щодо 3% річних та індексу інфляції за несплату боргу, який виник за договором поставки № 732 від 29.11.2005року вже розглянуто господарським судом і вирішено рішення від 22.03.2007р. по справі № 40/22. Оскільки Державне підприємство “Макіїввугіль” внесено в реєстр кредиторів підприємств паливно-енергетичного комплексу, тому у відповідності з статтею 3.7 Закону України № 2711-IV від 23.06.2005року “Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” на строк участі підприємства ТЕК в процедурі погашення заборгованості, підлягає зупиненню виконавчі провадження і міри примусового виконання рішень, відносно таких підприємств до 01.01.2009року.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:

2

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” м. Київ звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з Державного підприємства “Макіїввугілля” м. Макіївка боргу в сумі 196000,00грн., пені в сумі 17557,68грн., 3% річних в сумі 5138,95грн., інфляційних в сумі 20190,26грн. згідно договору поставки товару № 732 від 29.11.2005року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 22.03.2007року по справі №40/22, господарський суд стягнув з відповідача на користь позивача борг в сумі 196000,00грн., пеню в сумі 17557,68грн. за період з 16.02.2006р. по 09.06.2006р., 3% річних в сумі 5122,84грн. за період з 17.02.2006р. по 31.12.2006р., інфляційні в сумі 20190,26грн. за період з 16.02.2006р. по 31.12.2006р., витрати по держмиту в сумі 2388,84грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 117,99грн. Рішення суду набрало законної сили.

Цим рішенням встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем 196000,00грн. заборгованості та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання, тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з п.2 ст. 35 ГПК України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Строки виконання грошового зобов’язання відповідачем порушені, так як до пред’явлення цього позову фактично залишилась невиконаним грошове зобов’язання відповідача перед кредитором.

Відповідно до статей 15-16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, обсяг яких визначено статтею 22 згаданого Кодексу, Боржник зобов’язаний відшкодувати завдані збитки у всіх випадках, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України (435-15) не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Положення цієї статті (435-15) застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Якщо після прийнятого господарським судом рішення про стягнення боргу і відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права пред’явити новий позов до винної особи.

Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов’язання не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України (435-15) відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Відповідні індекси інфляції розраховані Державним комітетом статистики України, починаючи з серпня 1991року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті “Урядовий кур’єр” Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19,21 і 22 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватись для визначення розміру завданих збитків.

Оскільки індекс інфляції є зміною величиною, позивач, який просить стягнути річні відсотки і витрати, пов’язані з інфляцією, подав обґрунтований розрахунок суми.

3

На підставі вищезазначеного, а також враховуючи доведеність позивачем фактів наявності у відповідача перед позивачем 196000,00грн. заборгованості та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання, суд за викладеними обставинами, дійшов до висновку, що вимоги про стягнення інфляційних витрат за період з 01.01.2007року по 23.01.2008р. підлягають задоволенню в сумі 30407,00грн. як і 3% річних за період з 01.01.07року по 31.12.2007р. в сумі 5880,00грн. та за період з 01.01.2008р. по 23.01.2008рю. в сумі 370,52грн. в межах трирічного строку позовної давності.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно відсутності вимог кредитора щодо оплати суми боргу за наказом суду, так як кредитор вправі подати наказ суду про примусове виконання рішення господарського суду не пізніше трьох років з дня прийняття цього рішення. А боржник не звільняється при цьому від обов’язку виконати самостійно рішення суду.

Крім цього посилання боржника на Закон України № 2711-IV від 23.06.2005року “Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, за яким на строк участі підприємства ТЕК в процедурі погашення заборгованості, підлягає зупиненню виконавчі провадження і міри примусового виконання рішень, відносно таких підприємств до 01.01.2009року, не приймається судом, оскільки в процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню на вказаний у Законі строк виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень за встановленими Законом України “Про виконавче провадження” правилами і іншого припинення чи зупинення грошових зобов’язань не надано.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 35,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” м. Київ до Державного підприємства “Макіїввугілля” м. Макіївка про стягнення 36657,52грн. 3% річних та індексу інфляції в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка-86157, пл. Радянська, 2, ЄДРПОУ 32442295, р/р 26004040000264 в АБ “Укрбізнесбанк”, МФО 335980, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” м.Київ-04053, провулок Киянівський, 3-7, ЄДРПОУ 32962368, р/р 26008306262980 в АКБ “ТК Кредит” в м. Києві, МФО 322830 індекс інфляції за період з 01.01.2007року по 23.01.2008року в сумі 30407,00грн, 5880,00грн. – 3% річних за період з 01.01.2007року по 31.12.2007року та 370,52грн. – 3% річних за період з 01.01.2008року по 23.01.2008року, 366,57грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення оголошений 24.03.2008року.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу