Вирок № 14866184, 15.04.2011, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1-54/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Янголь Є.В., при секретарях Дубініна Т.Ю. та Куц С.М., за участю прокурорів Мошкіна К.О. та Литвинова С.Л., потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Зарічному районному суді м. Суми кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Алі-Байрамли, Азербайджан, гр-н України, азербайджанець, освіта вища, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимий, 13.12.2007 року постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя був звільнений від кримінальної відповідальності за ст.ст. 27 ч.4, 369 ч.1 КК України на підставі ст. 6 п.4 КПК України

за ст.ст. 190 ч.3, 366 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді генерального директора ВО „Істок”, тобто будучи службовою особою, з метою отримання кредиту, 07 червня 2007 року, в денний час, точного часу не встановлено, перебуваючи в приміщенні СФ ПАТ „Західінкомбанк” за адресою м. Суми, пр-к Академічний, 1, підробив довідку про доходи на своє імя та на імя своєї дружини ОСОБА_8., а саме за допомогою компютерної техніки вніс до офіційного документу довідки про доходи на своє імя № 06-09/174 від 07.06.2007 року завідомо неправдиві відомості про те, що за період часу з грудня 2006 року по травень 2007 року він отримав доход на загальну суму 30600,00 грн., до офіційного документу довідки про доходи на імя ОСОБА_8. № 06-09/173 від 07.06.2007 року вніс завідомо неправдиві відомості про те, що за період часу з грудня 2006 року по травень 2007 року вона отримала доход на загальну суму 21600,00 грн. Потім ОСОБА_2 підписав зазначені довідки, завірив їх печаткою ВО „Істок” та надав до СФ ПАТ КБ „Західінкомбанк” як документи, необхідні для отримання кредиту, тобто склав і видав завідомо неправдиві документи. Враховуючи зазначені підроблені довідки про доходи ПАТ КБ „Західінкомбанк” надало ОСОБА_2 кредит в сумі 150000 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжким наслідком. Також, з метою підтвердження своєї платоспроможності по кредиту ОСОБА_2, перебуваючи на посаді фінансового директора ПВКП „Сігма”, тобто будучи службовою особою, 25.12.2008 року, в денний час, точного часу не встановлено, перебуваючи в приміщенні СФ ПАТ „Західінкомбанк” за адресою м. Суми, пр-к Академічний, 1, підробив довідку про доходи на своє імя № 06-09/175 від 25.12.2008 року а саме за допомогою компютерної техніки вніс завідомо неправдиві відомості про те, що за період часу з червня по грудень 2008 року він отримав доход на загальну суму 35700,00 грн., підписав зазначену довідку від імені директора ПВКП «Сігма»Курбанова М.М., поставив відтиск печатки з надписом ПВКП «Сігма»та надав до СФ ПАТ КБ „Західінкомбанк”, тобто склав і видав завідомо неправдивий документ.

Не зупинившись на скоєному, ОСОБА_2, в кінці травня 2010 року, в денний час, з корисних мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1, шляхом обману та зловживання довірою, ввівши в оману останнього щодо його права власності на квартиру АДРЕСА_1 та намірів її продати, запропонував потерпілому ОСОБА_1 укласти договір купівлі-продажу зазначеної квартири, на що останній погодився, бажаючи придбати квартиру за свої особисті кошти та зареєструвати її на дружину ОСОБА_4 Через деякий час, а саме 04.06.2010 року, в денний час, ОСОБА_1, вважаючи що ОСОБА_2 має намір продати квартиру, в якості передплати за квартиру надав ОСОБА_2 кошти в сумі 2 тис. грн. та надав в якості передплати та з метою виведення квартири з під застави банку ще 122908,87 грн., які ОСОБА_2 використав для погашення своєї заборгованості за кредитним договором. Крім того, в цей же день, в денний час, перебуваючи в приміщенні нотаріуса ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_4 передала в якості передплати за квартиру гр. ОСОБА_2 кошти в сумі 27000,00 грн., що належали її чоловікові ОСОБА_1 Однак договір купівлі-продажу квартири укладений не був, так як зясувалося, що власником квартири є ОСОБА_8 і остання відмовилася підписувати договір купівлі-продажу та крім того ОСОБА_2 з метою заволодіння коштами потерпілого по надуманим мотивам ухилився від підписання згоди на реалізацію квартири, пояснивши що не мав наміру укладати договору купівлі-продажу квартири а хотів лише укласти попередній договір купівлі-продажу або договір застави. Таким чином ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою заволодів коштами потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 151908,87 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є великим розміром.

Свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 3 та ст.. 366 ч.2 КК України, ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав та пояснив, що дійсно в 2007 році надавав довідки про доходи на своє імя та на імя своєї дружини до СФ ПАТ КБ „Західінкомбанк” для отримання кредиту, які виготовив в приміщенні банку за допомогою компютерної техніки в дні згідно дат в цих довідках та отримав кредит в розмірі 150000,00 грн. однак точних обставин не памятає. Вважає, що надані ним довідки не є підробленими і він та дружина на той час отримували доходи, зазначені в довідках, які саме точно доходи отримував не памятає, пояснив, що сам виготовляв зазначені довідки, підписував їх та ставив на них печатки. Зазначений кредит він погасити не міг а тому вирішив знайти кошти щоб взяти їх в борг. В травні 2010 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_1 та попросив у нього в борг зазначену суму. Обговоривши це питання з ОСОБА_1 останній погодився надати кошти в борг під заставу квартири. Через деякий час вони з ОСОБА_1 поїхали до банку де останній сплатив всі кошти по кредиту. Потім вони поїхали до нотаріуса, щоб оформити договір застави квартири або попередній договір купівлі-продажу квартири, також він запросив до нотаріуса свою дружину, так як квартира була зареєстрована на неї. В нотаріуса зясувалося, що підготовлений договір купівлі-продажу квартири, що він з дружиною не планували і тому відмовилися підписувати цей договір. Квартира була зареєстрована на його дружину однак він також вважає себе власником, оскільки квартира була нажита у шлюбі. Пояснив що розмови з потерпілим про купівлю-продаж квартири ніколи не вів та не хотів продавати квартиру.

Не зважаючи на такі покази підсудного, його вина у вчиненні злочинів при зазначених вище обставинах повністю підтверджується дослідженими по справі доказами.

З пояснень ОСОБА_2, даних на досудовому слідстві в якості підозрюваного (т.2 а.с. 5-8) та в якості обвинуваченого (т.2 а.с. 46-49) та оголошених в судовому засіданні вбачається, що він в середині травня 2007 року звертався до ОСОБА_1 з проханням надати в борг 150000,00 грн. однак останній відмовив йому. Після кількох розмов ОСОБА_1 погодився надати кошти в борг на умові, що вони укладають попередній договір купівлі-продажу квартири згідно договору, зразок якого вони отримали у нотаріуса ОСОБА_6 При цьому домовленості про, що якщо ОСОБА_2 своєчасно не поверне кошти ОСОБА_1, то квартира переходить у власність ОСОБА_1 не було. Вони домовились про те, що якщо ОСОБА_2 не зможе своєчасно повернути кошти, він продасть квартиру іншій особі а не ОСОБА_1 та поверне кошти. Після вказаних домовленостей вони пішли до нотаріуса ОСОБА_5 та повідомили їй що мають намір укласти договір купівлі-продажу квартири та взяли в неї перелік необхідних документів. Після зібрання всіх необхідних документів та виведення квартири з під застави він з дружиною приїхали до нотаріуса ОСОБА_5 однак його дружина відмовилася підписувати договір так як не захотіла продавати квартиру за ціну 220 тис. грн., яка була зазначена в договорі.

З пояснень ОСОБА_2, даних на досудовому слідстві в якості підозрюваного (т.2 а.с. 31-33) та оголошених в судовому засіданні вбачається, що він дійсно перебуваючи в приміщенні СФ ПАТ „Західінкомбанк” за допомогою компютерної техніки виготовив довідку про доходи на своє імя № 06-09/174 від 07.06.2007 року, довідку про доходи на своє імя № 06-09/175 від 25.12.2008 року та довідку про доходи на імя своєї дружини ОСОБА_8. № 06-09/173 від 07.06.2007 року, в яких він зазначив заробітну плату в кілька разів більшу, ніж ту що вони отримували офіційно.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 знає давно. В середині травня 2010 року підсудний прийшов до нього та просив надати йому в борг кошти в сумі 150 тис. грн. однак він йому відмовив. Через деякий час до нього знову підійшов підсудний та сказав, що у нього є квартира, яка є предметом іпотеки, та запропонував її купити, на що він погодився. Вони разом пішли до нотаріуса та остання повідомила їм які необхідно зібрати документи для укладення договору купівлі-продажу квартири та призначила день підписання договору купівлю-продажу квартири. Після цього він сплатив заборгованість підсудного за кредитним договором в сумі більш ніж 100 тис. грн., дав підсудному в руки 2000,00 грн. як передплата за квартиру та які були призначені для сплати комунальних послуг, оскільки це було необхідно для продажу квартири, зявившись у призначений нотаріусом день його дружина ще надала ОСОБА_2 перед кабінетом нотаріуса кошти, що належать йому особисто, в сумі 27 тис. грн. як передплата за квартиру. Між ним та ОСОБА_2 була усна домовленість про продаж квартири за 220 тис. грн. Коли вони зайшли до нотаріуса для підписання договору купівлі-продажу ОСОБА_2 почав казати що готував документи для оформлення договору застави та поїхав за дружиною, так як зясувалося, що квартира зареєстрована не на нього, коли приїхала дружина остання не підписала договір купівлі-продажу квартири. З дружиною підсудного він не спілкувався. Про те, що квартира зареєстрована не на ОСОБА_2 він дізнався тільки в нотаріуса при підписанні договору купівлі-продажу.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що працювала начальником кредитно-депозитного відділу в СФ ПАТ КБ „Західінкомбанк”, де ОСОБА_2 отримував кредит в розмірі 150 тис. грн. під заставу квартири. З питань отримання кредиту він спілкувався з нею особисто та вона йому надавала перелік документів, які необхідні для отримання кредиту, зокрема були необхідні довідки про доходи на його імя та на імя його дружини. Довідки про доходи ним були особисто надані до банку. Після надання всіх необхідних документів ОСОБА_2 був наданий кредит в розмірі 150 тис. грн. Приблизно 1 1,5 року ОСОБА_2 добросовісно платив кредит а потів почав платити з затриманням. В один з днів він сказав, що може погасити кредит повністю але для цього квартиру необхідно вивести з під застави, сказав що знайшов людину яка може йому допомогти. Пізніше ОСОБА_2 приходив до банку з незнайомим їй чоловіком, якого вона не памятає, та вони в касі повністю погасили заборгованість за кредитом. На момент сплати коштів арешт з квартири ще не був знятий. Потім вона підготувала необхідні документи для зняття арешту та разом з ОСОБА_2 та невідомим їй чоловіком ходили до нотаріуса, де була завершена процедура виведення квартири з під застави. Також під час оформлення документів щодо виведення квартири з під застави ОСОБА_2 казав про те, що збирається продати квартиру ОСОБА_1, розмови про позику не було.

З пояснень свідка ОСОБА_7, даних на досудовому слідстві (т.1 а.с. 66-69) та оголошених в судовому засіданні вбачається, що вона давала аналогогічні покази.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в кінці травня 2010 року до неї звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою отримання консультації щодо купівлі-продажу квартири так як ОСОБА_2 хотів продати квартиру ОСОБА_1, також ОСОБА_2 повідомив, що квартира знаходиться в заставі в банку. Під час консультації розмова йшла як про можливість укладення попереднього договору купівлі-продажу так і про можливість укладення договору купівлі-продажу та вона їм розяснила умови укладання обох договорів, зокрема що укладення попереднього договору фактично є договором про наміри та не потребує передачі коштів та зібрання документів для продажу квартири, зокрема витягу БТІ для відчуження. Потерпілий та підсудний домовились в її присутності про укладення саме договору купівлі-продажу квартири а тому вона дала ОСОБА_2 перелік документів, які необхідно було зібрати для укладення договору та була призначена дата підписання договору на 01.06.2010 року. Потім ОСОБА_2 прийшов до нотаріальної контори сам, сказав що ОСОБА_1 кудись виїхав тимчасово і вони переносять підписання договору на 04.06.2010 року. Квартира була зареєстрована на дружину підсудного однак раніше дружина ОСОБА_2 вже оформляла в неї договір відносно квартири та всі питання погоджував ОСОБА_2 а тому в неї сумнівів щодо згоди ОСОБА_2 на продаж квартири не виникло. ОСОБА_1 хотів укласти договір купівлі продажу квартири на свою дружину ОСОБА_4 04.06.2010 року зранку до неї прийшли представник банку, потерпілий та підсудний, поцікавились чи всі надані документи та пішли до банку, щоб ОСОБА_1 зняв гроші з свого рахунку та сплатив заборгованість за кредитом ОСОБА_2 Через деякий час до неї повернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та повідомили, що арешт знятий. Вона роздрукувала проекти договору купівлі-продажу квартири та проекти згоди подружжя на відчуження і купівлю квартири та надала сторонам. Єдиним запереченням ОСОБА_2 був строк передачі квартири, вони погодилися, що строк передачі квартири буде 01.09.2010 року. Після цього ОСОБА_2 поїхав за своєю дружиною а ОСОБА_1 залишився чекати свою дружину. Через деякий час до кабінету зайшов ОСОБА_2 зі своєю дружиною. ОСОБА_8 надала їй паспорт і код а вона в свою чергу надала їй проект договору купівлі-продажу. Потім ОСОБА_2 про щось поговорив зі своєю дружиною і остання вийшла з її кабінету і більше не повернулась. За нею також покликати її вийшов ОСОБА_2 Через деякий час зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що ні ОСОБА_2 ні його дружина підписувати договір не будуть.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що перед кабінетом нотаріуса передала ОСОБА_2 в якості оплати за квартиру 27 тис. грн., які належали її чоловікові. Коли через деякий час вони зайшли до нотаріуса ОСОБА_5 та остання надала ознайомитись проект договору купівлі-продажу квартири. З цього договору вона дізналась, що власником квартири є не ОСОБА_2 а його дружина. ОСОБА_2 ознайомившись з договором сказав що такий договір він не буде підписувати та хоче укласти попередній договір купівлі-продажу квартири. Нотаріус сказала ОСОБА_2 що він вже був в неї, знайомився з договором і раніше в нього питань не виникало. Потім ОСОБА_2 поїхав за своєю дружиною щоб привезти її до нотаріуса для підписання договору, її чоловік також пішов на роботу. Не дочекавшись ОСОБА_2 вона пішла в офіс до чоловіка.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що не мала наміру продавати квартиру ОСОБА_1, вона розмовляла зі своїм чоловіком лише про можливість укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири, в кабінеті нотаріуса не захотіла підписувати договір купівлі продажу лише тому, що це був не попередній договір купівлі-продажу квартири. Витяг з БТІ вона оформляла на відчуження квартири так як взагалі мала намір продати квартиру. Також пояснила, що була поручителем по кредиту ОСОБА_2, про розмір заробітної плати зазначений в довідці про її доходи яка подавалася до банку нічого пояснити не може так як оформленням довідки займався ОСОБА_2 і вона її не бачила.

Таким чином свідок ОСОБА_8 підтвердила ту обставину, що фактично не давала згоди ОСОБА_2 на продаж квартири ОСОБА_1 та на укладання договору купівлі продажу.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що знімала заборону з продажу квартири, ніяких консультацій з приводу купівлі-продажу квартири та зразків попереднього договору купівлі продажу вона ні ОСОБА_2 ні його дружині не надавала.

Аналогічні покази свідок ОСОБА_6 давала і на досудовому слідстві (т.1 а.с. 74-75).

Крім того вина підсудного підтверджується оголошеними в судовому засіданні протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 12), протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (т.2 а.с. 18-20), протоколом очної ставки між ОСОБА_1. та ОСОБА_2 (т.2 а.с. 21-25).

Та обставина, що ОСОБА_2 працюючи в ВО „Істок” з грудня 2006 року по травень 2007 року отримував значно меншу заробітну плату ніж зазначено в довідці про його доходи №06-09/174 від 07.06.2007 року (т.1 а.с. 290), працюючи в ПВКП „Сігма” отримував заробітну плату значно нижчу ніж зазначено в довідці про його доходи № 06-09/175 від 25.12.2008 року (т.1 а.с. 292) а ОСОБА_8 працюючи в ВО „Істок” з грудня 2006 року по травень 2007 року отримувала значно меншу заробітну плату ніж зазначено в довідці про її доходи №06-09/173 від 07.06.2007 року (т.1 а.с. 291) підтверджується відомостями УПФ України в Сумській області в Ковпаківському районі м. Суми (т. 1 а.с. 132-136, т.5 а.с. 91-93) та відомостями ДПІ в м. Суми (т.5 а.с. 94-97). Також зазначена обставина підтверджується показами підсудного, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні.

З висновку почеркознавчої експертизи (т.1 а.с. 233-238) вбачається, що підписи в графах „Директор” в довідках про доходи №06-09/174 від 07.06.2007 року, № 06-09/175 від 25.12.2008 року та №06-09/173 від 07.06.2007 року а також рукописні записи в довідках про доходи № 06-09/174 від 07.06.2007 року та №06-09/173 від 07.06.2007 року виконані ОСОБА_2

З висновку технічної експертизи документів (т.1 а.с. 283-286) вбачається, що відбитки печатки ВО „Істок” № 23049014 в довідках про доходи № 06-09/173 від 07.06.2007 року та № 06-09/174 від 07.06.2007 року нанесені печаткою ВО „Істок”, зразки якої були надані на експертизу; відбиток печатки ПВКП „Сігма” розташований в довідці про доходи № 06-09/175 від 25.12.2008 року нанесений не печаткою ПВКП „Сігма” яка надана на дослідження, а іншою печаткою.

Також вина ОСОБА_2 підтверджується документами вилученими під час огляду офісних приміщень ЗАТ „Кий-Авіа” (т.1 а.с. 27-47), протоколом огляду предметів (а.с. 50-53), матеріалами виїмки в СФ ПАТ КБ „Західінкомбанк” документів щодо отримання кредиту підсудним в розмірі 150 тис. грн. (т.1 а.с. 167-224), протоколом огляду документів (т.1 а.с. 293), копією рішення (т.2 а.с. 96).

Пояснення ОСОБА_2 в частині, що він не вів розмову з ОСОБА_1 про укладання саме договору купівлі-продажу, спростовується поясненнями потерпілого, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, крім того оголошеними в судовому засіданні протоколами очних ставок, де свідки наполягали на своїх показах та іншими доказами по справі.

Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_8. в частині, що вона вела розмову з ОСОБА_2 тільки про можливість укладання попереднього договору купівлі-продажу, так як вона є дружиною ОСОБА_2, є поручителем по його кредитному договору та власником квартири. Крім того такі її покази не спростовують інших доказів у справі щодо тверджень та дій ОСОБА_2 щодо його наміру продати квартиру.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_2 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ст. 190 ч. 3 КК України, оскільки він шляхом обману та зловживання довірою заволодів чужим майном у великих розмірах та за ст. 366 ч. 2 КК України, оскільки він будучи службовою особою вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості а також склав і видав завідомо неправдиві документи, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, дані про його особу, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується посередньо (т.4 а.с. 316), збитки потерпілому не відшкодував.

Обставин, що помякшують або обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Керуючись викладеним суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій без застосування штрафу, так як це покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення.

ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов до підсудного про стягнення 152000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (т.5 а.с. 40).

В судовому засіданні потерпілий позов підтримав, підсудний позов визнав частково, пояснив що дійсно кредит було сплачено за кошти потерпілого, також ще отримав 2000 грн. на оформлення документів, інших коштів від потерпілого він не отримував.

Суд вважає, що позов потерпілого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи потерпілому відшкодовується особою, яка завдала шкоду. Зібраними по справі доказами встановлено, що ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою заволодів коштами потерпілого на загальну суму 151908,87 грн., а тому позов підлягає задоволенню в цьому розмірі.

Питання про речові докази та судові витрати суд вважає за необхідне вирішити у відповідності з вимогами ст.ст. 81 та 93 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 3 та 366 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

-за ст. 190 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;

-за ст. 366 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік без застосування штрафу.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік.

Строк відбування покарання рахувати з 06.10.2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити взяття під варту до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 151908,87 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2 судові витрати (т. 1 а.с. 232, 282) в розмірі 2064 грн. за проведення експертиз на користь держави.

Речові докази по справі, а саме довідки про доходи (т.1 а.с. 290-292) зберігати при матеріалах кримінаьної справи.

Телевізор, крісло кімнатне, диван кімнатний, механічний тренажер „Бігова доріжка”, шафу кімнатну білого кольору, електрочайник, аудіомагнітофон, холодильник, стілець офісний чорного кольору, стілець офісний чорного кольору на колесах, мобільний телефон, стіл кухонний, шафу кухонну навісну, шафу кухонну напільну, стіл кімнатний розкладний, стіл журнальний, гантелю чорного кольору, тренажер „Олімп”, тренажерну стінку, навісний годинник з маятником, факс, радіотелефон, монітор та сейф, що знаходяться в АДРЕСА_1 (т.2 а.с.55-56, т.4 а.с. 141) залишити під арештом для забезпечення відшкодування збитків.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми.

СУДДЯ ЯНГОЛЬ Є.В.